≈коном≥ка п≥дприЇмства > јмортизац≥¤ основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в

јмортизац≥¤ основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в

ѕросте ≥ розширене в≥дтворенн¤ основних виробничих фонд≥в в≥дбуваЇтьс¤ у безперервному процес≥ зд≥йсненн¤ взаЇмозв'¤заних р≥зних його форм Ч ремонту, модерн≥зац≥њ та зам≥ни/ окремих елемент≥в засоб≥в прац≥; техн≥чного переозброЇнн¤, реконструкц≥њ ≥ розширенн¤ д≥ючих цех≥в, виробництв ≥ п≥дприЇмств в ц≥лому, а також спорудженн¤ нових аналог≥чних виробничих об'Їкт≥в. ѕри цьому необх≥дною передумовою нормального переб≥гу

” с≥льському господарств≥ робоча та продуктивна худоба, довгор≥чн≥ насадженн¤ виокремлюютьс¤ у самост≥йн≥ види основних фонд≥в, в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери в≥днос¤тьс¤ до виду в≥дтворювальних процес≥в слугують пост≥йн≥ обл≥к ступен¤ спрацюванн¤ (стар≥нн¤) та амортизац≥¤ основних фонд≥в.

—працюванн¤ ≥ стар≥нн¤. ќсновн≥ фонди прот¤гом свого тривалого функц≥онуванн¤ зазнають ф≥зичного (матер≥ального) ≥ економ≥чного спрацюванн¤, а також техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤.

ѕ≥д ф≥зичним (матер≥альним) спрацюванн¤м основних виробни≠чих фонд≥в розум≥ють ¤вище втрачанн¤ ними своњх перв≥сних техн≥ко-експлуатац≥йних ¤костей, тобто споживноњ вартост≥, що призводить до поступового зменшенн¤ њх реальноњ вартост≥ Ч економ≥чного спрацюванн¤. Ќа швидк≥сть ≥ розм≥ри ф≥зичного спрацюванн¤ основних фонд≥в впливають њх над≥йн≥сть та довгов≥чн≥сть, р≥вень екстенсивного ≥ ≥нтенсивного використанн¤, особливост≥ технолог≥чних процес≥в, ¤к≥сть техн≥чного догл¤ду ≥ ремонтного обслуговуванн¤, квал≥ф≥кац≥¤ роб≥тник≥в та ≥нш≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ фактори.

‘≥зичне спрацюванн¤ будь-¤кого знар¤дд¤ прац≥ (машини, устаткуванн¤) можна под≥лити умовно на дв≥ частини одну його частину пер≥одично усувають шл¤хом проведенн¤ ремонт≥в, а другу таким чином усунути неможливо. « часом воно поступово накопичуЇтьс¤ ≥ зумовлюЇ такий техн≥чний стан того або ≥ншого засобу прац≥, коли подальше використанн¤ його у виробництв≥ стаЇ неможливим, тобто настаЇ момент повного ф≥зичного спрацюванн¤, ¤ке вимагаЇ зам≥ни такого знар¤дд¤ прац≥ новим екземпл¤ром аналог≥чного призначенн¤. ” зв'¤зку з цим виокремлюють усувне (тимчасове) та неусувне (пост≥йно нагромаджуване) ф≥зичне спрацюванн¤ основних фонд≥в.

—туп≥нь ф≥зичного спрацюванн¤ окремоњ одиниц≥ засоб≥в прац≥ можна визначити двома розрахунковими методами: 1) за строком њњ експлуатац≥њ (шл¤хом з≥ставленн¤ фактичноњ ≥ нормативноњ величин з урахуванн¤м л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥);

2) за даними обстеженн¤ техн≥чного стану в≥дносноњ величини економ≥чного спрацюванн¤, тобто в≥дношенн¤ њх вартост≥, перенесеноњ на варт≥сть виготовлюваноњ продукц≥њ, до загальноњ балансовоњ вартост≥.

“ехн≥ко-економ≥чне стар≥нн¤ основних фонд≥в Ч це процес знец≥ненн¤ д≥ючих засоб≥в прац≥ до настанн¤ повного ф≥зичного спрацюванн¤ п≥д впливом науково-техн≥чного прогресу. ¬оно характеризуЇтьс¤ втрачанн¤м засобами прац≥ своЇњ споживноњ вартост≥ внасл≥док удосконаленн¤ застосовуваних та створенн¤ нових засоб≥в виробництва, впровадженн¤ принципово новоњ технолог≥њ, стар≥нн¤ вироблюваноњ продукц≥њ. —тар≥нн¤ властиве перш за все знар¤дд¤м прац≥ та транспортним засобам, зв'¤зане з реальними економ≥чними збитками дл¤ п≥дприЇмств, що експлуатують застар≥лу техн≥ку.

—туп≥нь техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ того чи ≥ншого засобу прац≥ можна визначити за допомогою коеф≥ц≥Їнта (в≥дносного показника)  тес розраховуваного за формулою

де b0, ¬1 Ч повна варт≥сть (ц≥на) застосовуваного ≥ нового засобу прац≥; ѕо, ѕ1 Ч в≥дпов≥дно продуктивн≥сть тих же засоб≥в прац≥ або витрати на њх експлуатац≥йне обслуговуванн¤ (≥нший пр≥оритетний техн≥ко-експлуатац≥йний показник). ѕро загальний р≥вень техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ може дати певне у¤вленн¤ також питома вага знар¤дь прац≥, що експлуатуютьс¤ понад 10, 15 або 20 рок≥в.

‘≥зичне спрацюванн¤ та техн≥ко-економ≥чне стар≥нн¤ д≥ючих знар¤дь прац≥ можна усунути частково або повн≥стю, застосовуючи р≥зн≥ форми в≥дтворенн¤. ћ≥ж окремими видами спрацюванн¤ ≥ стар≥нн¤ засоб≥в прац≥ та формами њх в≥дшкодуванн¤ ≥снуЇ певний взаЇмозв'¤зок

јмортизац≥¤. Ѕезперервний процес виробництва вимагаЇ пост≥йного в≥дтворенн¤ ф≥зично спрацьованих ≥ техн≥чно застар≥лих основних фонд≥в. Ќеобх≥дною умовою в≥дновленн¤ засоб≥в прац≥ у натур≥ Ї њх в≥дшкодуванн¤ у варт≥сн≥й форм≥, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ через амортизац≥ю. јмортизац≥¤ основних фонд≥в Ч це процес перенесенн¤ авансовоњ ран≥ше вартост≥ ус≥х вид≥в засоб≥в прац≥ на варт≥сть виготовлюваноњ продукц≥њ з метою њњ повного в≥дшкодуванн¤.

ƒл¤ в≥дшкодуванн¤ вартост≥ зношеноњ частини основних фонд≥в кожне п≥дприЇмство справл¤Ї амортизац≥йн≥ в≥драхунки, тобто певних сум грошей в≥дпов≥дно до розм≥р≥в ф≥зичного спрацюванн¤ ≥ техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤. ÷≥ в≥драхуванн¤ включають до соб≥вартост≥ продукц≥њ, реал≥зують при продажу товар≥в, а пот≥м накопичують у спец≥альному амортизац≥йному фонд≥, що слугуЇ в≥дновленню основних фонд≥в.

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ справл¤ють за певними нормами, ¤к≥ характеризують щор≥чний розм≥р в≥драхувань у в≥дсотках до балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в. –озрахунки норм амортизац≥йних в≥драхувань на повне в≥дновленн¤ (реновац≥ю) основних фонд≥в зд≥йснюют≥ь централ≥зовано за формулою

де ‘ Ч балансова (перв≥сна чи в≥дновна) варт≥сть основних фонд≥в; Ћ Ч л≥кв≥дац≥йна варт≥сть основних фонд≥в; јп Ч амортизац≥йний пер≥од (нормативний строк функц≥онуванн¤) основних фонд≥в.

–ис. ¬иди ф≥зичного спрацюванн¤ ≥ техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ засоб≥в прац≥ та форми њх усуненн¤.

ѕри встановленн≥ норм амортизац≥йних в≥драхувань сл≥д виходити з економ≥чно доц≥льних середн≥х строк≥в функц≥онуванн¤ засоб≥в прац≥, необх≥дност≥ забезпеченн¤ повного в≥дшкодуванн¤ вартост≥ основних фонд≥в ≥ врахуванн¤ техн≥ко-економ≥чного њх стар≥нн¤.

ѕри цьому найб≥льш складним Ї правильне визначенн¤ тривалост≥ амортизац≥йного пер≥оду (доц≥льного строку використанн¤) конкретних вид≥в засоб≥в прац≥. «вичайно його встановлюють з урахуванн¤м багатьох впливаючих фактор≥в, зокрема загальноњ ф≥зичноњ довгов≥чност≥ ≥ економ≥чност≥ кап≥тального ремонту засоб≥в прац≥, умов њх експлуатац≥њ, строк≥в настанн¤ техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤, можливих темп≥в оновленн¤, доц≥льност≥ застосуванн¤ методу прискореноњ амортизац≥њ тощо.

¬ м≥ру розвитку техн≥ки, удосконаленн¤ технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ виробництва зм≥нюютьс¤ тривал≥сть та характер використанн¤ окремих вид≥в основних фонд≥в, виникаЇ об'Їктивна необх≥дн≥сть скороченн¤ нормативних строк≥в њх функц≥онуванн¤. ” зв'¤зку з цим норми амортизац≥йних в≥драхувань пер≥одично перегл¤дають, уточнюють. ћожлив≥ розробка ≥ запровадженн¤ нових норм амортизац≥йних в≥драхувань або ж лише коеф≥ц≥Їнт≥в зм≥ни (зб≥льшенн¤, зменшенн¤) д≥ючих норм.

«абезпеченн¤ нормального в≥дтворенн¤ основних фонд≥в вимагаЇ правильного нарахуванн¤ амортизац≥њ за встановленими нормами. ўор≥чну суму амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю основних фонд≥в обчислюють шл¤хом множенн¤ середньор≥чноњ вартост≥ њх на в≥дпов≥дн≥ норми амортизац≥њ ≥ поправочн≥ коеф≥ц≥Їнти до них, що враховують конкретн≥ умови експлуатац≥њ окремих вид≥в ¤асоб≥в прац≥. —ередньор≥чна варт≥сть кожного виду основних фонд≥в визначаЇтьс¤ шл¤хом додаванн¤ до вартост≥ на початок розрахункового року р≥зниц≥ м≥ж середньор≥чними величинами введенн¤ в д≥ю нових ≥ вибутт¤ д≥ючих елемент≥в засоб≥в прац≥. —ередньор≥чне введенн¤ (вибутт¤) визначають за результатом перемноженн¤ абсолютного його розм≥ру ≥ коеф≥ц≥Їнта функц≥онуванн¤ прот¤гом розрахункового року засоб≥в прац≥, що будуть введен≥ в д≥ю ≥ вибудуть, тобто в≥дношенн¤ к≥лькост≥ м≥с¤ц≥в експлуатац≥њ до числа 12.

¬ промисловост≥ та ≥нших галуз¤х народного господарства ≥снуЇ певний пор¤док нарахуванн¤ амортизац≥њ, ¤кого сл≥д дотримуватись на вс≥х п≥дприЇмствах. јмортизац≥њ п≥дл¤гають ус≥ основн≥ виробнич≥ фонди, за вин¤тком законсервованих елемент≥в засоб≥в прац≥. јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на реновац≥ю основних фонд≥в повинн≥ справл¤тись впродовж часу, достатнього дл¤ в≥дшкодуванн¤ повноњ њх вартост≥ (з урахуванн¤м л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥). « огл¤ду на це ≥снуючу на п≥дприЇмствах практику нарахуванн¤ амортизац≥њ прот¤гом фактичного строку експлуатац≥њ основних фонд≥в треба вважати економ≥чно не виправданою.

ќсновн≥ фонди, що знаход¤тьс¤ на п≥дприЇмствах, п≥ддаютьс¤ не т≥льки ф≥зичному, але ≥ моральному зносу. ћоральний знос маЇ дв≥ форми. ѕерша форма морального зносу пол¤гаЇ в тому, що з впровадженн¤м нових машин, з вдосконалюванн¤м техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ варт≥сть виготовленн¤, наприклад, машин ≥ устаткуванн¤ при збереженн≥ њхн≥х конструктивних властивостей ≥ експлуатац≥йних показник≥в неухильно знижуЇтьс¤. “е ж в≥дноситьс¤ ≥ до будинк≥в, варт≥сть ¤ких у результат≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ буд≥вництва знижуЇтьс¤. ќтже, ц¤ форма морального зносу виражаЇ зменшенн¤ вартост≥ машин чи устаткуванн¤ внасл≥док здешевленн¤ њхнього в≥дтворенн¤. ” в≥дпов≥дност≥ з≥ зниженн¤м вартост≥ виробництва машин, устаткуванн¤ й ≥нших елемент≥в основних фонд≥в перегл¤даютьс¤ в≥дпов≥дно ≥ ц≥ни на них.

ƒруга форма морального зносу маЇ м≥сце в тому випадку, коли зм≥нюютьс¤ конструкц≥¤ й експлуатац≥йн≥ показники нових машин. ѓхнЇ застосуванн¤ дозвол¤Ї зб≥льшити обс¤г виробництва, п≥двищити продуктивн≥сть прац≥, зменшити витрати експлуатац≥йних матер≥ал≥в (пальне, електроенерг≥¤, мастильн≥ матер≥али ≥ т.д.), а в де¤ких випадках ≥ основних матер≥ал≥в, знизити витрати на виробництво одиниц≥ продукц≥њ ≥ забезпечити б≥льш високу ¤к≥сть обробки. “аким чином, друга форма морального зносу маЇ м≥сце тод≥, коли машина техн≥чно застар≥ла ≥ зам≥н¤Їтьс¤ досконал≥шою. ” цьому випадку сусп≥льство, застосовуючи застар≥лу техн≥ку, затрачаЇ б≥льше робочого часу на виробництво т≥Їњ ж к≥лькост≥ продукц≥њ.

1	2	3

Ќазва: јмортизац≥¤ основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7085 прочитано)