≈коном≥ка п≥дприЇмства > јмортизац≥¤ основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в

¬ир≥шити проблему морального зносу можна за допомогою зд≥йсненн¤ р¤ду господарсько-орган≥зац≥йних заход≥в. Ќасамперед машини ≥ механ≥зми повинн≥ використовуватис¤ з максимальним завантаженн¤м, щоб прискорити в≥ддачу њхнього корисного ефекту до настанн¤ моменту застар≥нн¤. ќт чому так важливо скорочувати терм≥ни буд≥вництва нових об'Їкт≥в ≥ терм≥ни експлуатац≥њ машин ≥ устаткуванн¤, домагатис¤, щоб випущен≥ машини не затримувалис¤ на складах.

—еред найважлив≥ших та найактивн≥ших проблем структури перебудови економ≥ки ”крањни одним з нерозроблених питань Ї механ≥зм амортизац≥њ та його м≥сце серед ≥нших ф≥нансових джерел в≥дтворенн¤.

¬≥дпов≥дно до положенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 7 "ќсновн≥ засоби" п≥д амортизац≥Їю розум≥ють систематичний розпод≥л вартост≥, ¤ка амортизуЇтьс¤, необоротних актив≥в прот¤гом строку њх корисного використанн¤ (експлуатац≥њ).

” зв'¤зку з цим сл≥д визначити пон¤тт¤: "варт≥сть, ¤ка амортизуЇтьс¤" ≥ терм≥н "корисноњ використанн¤ (експлуатац≥њ)".

“ерм≥н корисного використанн¤ (експлуатац≥њ) Ц це оч≥куваний пер≥од часу, прот¤гом ¤кого 03 використовуватимутьс¤ п≥дприЇмством або з њх використанн¤м буде вироблено оч≥куваний обс¤г продукц≥њ. “обто терм≥н експлуатац≥њ може визначатис¤ ¤к к≥льк≥стю рок≥в, так ≥ к≥льк≥стю одиниць продукц≥њ. «г≥дно з ѕ(—)Ѕќ 7 терм≥н корисноњ експлуатац≥њ встановлюЇтьс¤ п≥дприЇмством самост≥йно з урахуванн¤м таких чинник≥в:

оч≥куване використанн¤ об'Їкта з урахуванн¤м його потужност≥ або продуктивност≥;

передбачуваний ф≥зичний ≥ моральний знос;

правов≥ обмеженн¤ щодо терм≥н≥в використанн¤.

”с≥ ц≥ критер≥њ досить суб'Їктивн≥, отже, оспорити встановлен≥ п≥дприЇмством терм≥ни експлуатац≥њ неможливо.

ѕ(—)Ѕќ 7 Ђќсновн≥ засобиї, передбачаЇ використанн¤ шести метод≥в амортизац≥њ. ƒо них належать:

метод пр¤мол≥н≥йного списанн¤;

метод зменшенн¤ залишковоњ вартост≥;

метод прискореного зменшенн¤ залишковоњ вартост≥;

кумул¤тивний метод;

виробничий метод;

метод, передбачений податковим законодавством.

Ќе будемо зупин¤тис¤ на механ≥зм≥ розрахунку амортизац≥йних в≥драхувань за кожним конкретним методом , а в≥дзначимо лише особливост≥ застосуванн¤ кожного з них.

¬≥дм≥нн≥сть застосовуваних метод≥в амортизац≥њ пол¤гаЇ в р≥зному р≥вн≥ нараховуваних амортизац≥йних в≥драхувань, а також у способ≥ њх розпод≥лу. «алежно в≥д виду основних засоб≥в, умов експлуатац≥њ, моральноњ зношуваност≥ п≥дприЇмством на власний розсуд застосовуЇтьс¤ найб≥льш економ≥чно доц≥льний метод амортизац≥њ. Ќаприклад, метод пр¤мол≥н≥йного списанн¤ характерний р≥вном≥рним розпод≥лом вартост≥ основних засоб≥в прот¤гом усього пер≥оду експлуатац≥њ. ÷ей метод найдоц≥льн≥ше застосовувати дл¤ пасивноњ частини основних засоб≥в, таких, ¤к буд≥вл≥, споруди, мебл≥ тощо.

«астосуванн¤ методу прискореного зменшенн¤ залишковоњ вартост≥ найб≥льш економ≥чно виправдане стосовно активноњ частини, зокрема машин, механ≥зм≥в, верстат≥в, ≥ншого виробничого обладнанн¤. —права в тому, що при використанн≥ цього методу амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ в перш≥ роки експлуатац≥њ, коли об'Їкт основних засоб≥в експлуатуЇтьс¤ найб≥льш ≥нтенсивно, досить висок≥, але з часом знижуютьс¤. ¬ результат≥ цього значна частина вартост≥ основних засоб≥в замортизуЇтьс¤ вже в перш≥ роки експлуатац≥њ об'Їкта. “е ж саме стосуЇтьс¤ ≥ кумул¤тивного методу.

ћетод зменшенн¤ залишковоњ вартост≥ характерний тим же: з часом амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ мають тенденц≥ю до зменшенн¤. …ого використанн¤ з урахуванн¤м умов та ≥нтенсивност≥ експлуатац≥њ, морального зносу, ≥нших фактор≥в. “ака самост≥йн≥сть ц≥лком виправдана: дл¤ кожного п≥дприЇмства перел≥чен≥ фактори будуть р≥зн≥, тому ≥ терм≥н експлуатац≥њ одного ≥ того ж об'Їкта основних засоб≥в на р≥зних п≥дприЇмствах буде в≥др≥зн¤тис¤. —аме ц¤ самост≥йн≥сть ≥ засмутила багатьох бухгалтер≥в, котр≥ звикли в≥дображати кожну операц≥ю виключно зг≥дно з нормативними документами.

Ѕухгалтер опинивс¤ м≥ж двома вогн¤ми: з одного боку, самост≥йне визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤ об'Їкта основних засоб≥в передбачаЇ значну свободу д≥й, з ≥ншого боку, при ¤вно перекрученому визначенн≥ цього терм≥ну податков≥ органи можуть застосувати штрафн≥ санкц≥њ за неправильне веденн¤ бухгалтерського обл≥ку.

«азначений документ, хоча ≥ був досить детал≥зований, все ж таки встановлював Їдин≥ норми амортизац≥њ дл¤ основних засоб≥в, використовуваних п≥дприЇмствами р≥зних галузей народного господарства в р≥зних умовах ≥, зрозум≥ло, не враховував особливост≥ експлуатац≥њ кожного об'Їкта окремо. «в≥дси нев≥дпов≥дн≥сть даних бухгалтерського обл≥ку (а також ф≥нансовоњ зв≥тност≥) до реального стану основних засоб≥в.

« ц≥Їњ точки зору ѕ(—)Ѕќ 7 внесло позитивн≥ нововведенн¤ до пор¤дку визначенн¤ амортизац≥йних в≥драхувань.

«азначимо, що зг≥дно з п. 4 ѕ(—)Ѕќ 7 п≥д терм≥ном корисного використанн¤ (експлуатац≥њ) розум≥Їтьс¤ оч≥куваний пер≥од часу, прот¤гом ¤кого необоротн≥ активи будуть використовуватис¤ п≥дприЇмством або з њх застосуванн¤м буде виготовлено (виконано) оч≥куваний п≥дприЇмством обс¤г продукц≥њ (роб≥т, послуг).

“ерм≥н корисного використанн¤ основних засоб≥в визначаЇтьс¤ кер≥вництвом п≥дприЇмства самост≥йно з урахуванн¤м економ≥чноњ доц≥льност≥. ≤ншими словами, кер≥вництво п≥дприЇмства при придбанн≥ основних засоб≥в може самост≥йно встановити терм≥н њх корисного використанн¤ з урахуванн¤м умов та ≥нтенсивност≥ експлуатац≥њ, морального зносу, ≥нших фактор≥в. “ака самост≥йн≥сть ц≥лком виправдана: дл¤ кожного п≥дприЇмства перел≥чен≥ фактори будуть р≥зн≥, тому ≥ терм≥н експлуатац≥њ одного ≥ того ж об'Їкта основних засоб≥в на р≥зних п≥дприЇмствах буде в≥др≥зн¤тис¤. —аме ц¤ самост≥йн≥сть ≥ засмутила багатьох бухгалтер≥в, котр≥ звикли в≥дображати кожну операц≥ю виключно зг≥дно з нормативними документами.

Ѕухгалтер опинивс¤ м≥ж двома вогн¤ми: з одного боку, самост≥йне визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤ об'Їкта основних засоб≥в передбачаЇ значну свободу д≥й, з ≥ншого боку, при ¤вно перекрученому визначенн≥ цього терм≥ну податков≥ органи можуть застосувати штрафн≥ санкц≥њ за неправильне веденн¤ бухгалтерського обл≥ку.

“ому питанн¤ щодо правом≥рного визначенн¤ терм≥ну експлуатац≥њ того чи ≥ншого об'Їкта основних засоб≥в досить актуальне.

Ќа нашу думку, виб≥р того чи ≥ншого способу визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤ маЇ бути визначено в обл≥ков≥й пол≥тиц≥ п≥дприЇмства, оформлен≥й в≥дпов≥дним наказом.

ўо стосуЇтьс¤ безпосередньо методики визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤, то, на нашу думку, можливе застосуванн¤ дек≥лькох вар≥ант≥в (при цьому на практиц≥ не виключена можлив≥сть њх комб≥нуванн¤).

ѕерший вар≥ант ірунтуЇтьс¤ на накопиченому досв≥д≥ п≥дприЇмства при експлуатац≥њ под≥бних актив≥в. Ќаприклад, ¤кщо п≥дприЇмство вже використовувало у своњй господарськ≥й д≥¤льност≥ певний об'Їкт основних засоб≥в, то вже Ї ≥нформац≥¤ про терм≥н його корисноњ експлуатац≥њ ≥ на њњ п≥дстав≥ можна встановити новий терм≥н використанн¤ придбаного под≥бного об'Їкта. ÷ей спос≥б пр¤мо передбачено пунктом 46 ћ≥жнародного стандарту бухгалтерського обл≥ку 16 Ђќсновн≥ засобиї.

Ѕухгалтерам, ¤к≥ звикли щодо кожноњ операц≥њ посилатис¤ на в≥дпов≥дний нормативний документ, можна запропонувати ≥нший вар≥ант, ¤кий, однак, можна назвати Ђкроком назадї.

як уже згадувалос¤, до 01.07.97 р. при нарахуванн≥ амортизац≥њ п≥дприЇмства керувались ™диними нормами. ¬ них досить докладно детал≥зовано групи та види основних засоб≥в ≥з зазначенн¤м р≥чноњ норми амортизац≥њ дл¤ кожного виду (хоча й не враховано особливост≥ експлуатац≥њ окремого об'Їкта). ¬раховуючи те, що в той час застосовувавс¤ пр¤мол≥н≥йний метод нарахуванн¤ амортизац≥њ, визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤ не дуже складне: потр≥бно весь терм≥н експлуатац≥њ, виражений у в≥дсотках (100 %), под≥лити на встановлену норму (також виражену у в≥дсотках). Ќаприклад, терм≥н корисного використанн¤ мебл≥в у готел¤х ≥ господарських орган≥зац≥¤х дор≥внюватиме 100 % : 10 % = 10 рок≥в.

ƒо реч≥, ¤кщо, наприклад, необх≥дно встановити терм≥н корисного використанн¤ транспортних засоб≥в, ¤кий найдоц≥льн≥ше виражати в к≥лометрах проб≥гу (а амортизац≥ю нараховувати в≥дпов≥дно за виробничим методом), то в ™диних нормах передбачено ≥ такий вар≥ант. Ќорму амортизац≥њ дл¤ таких об'Їкт≥в основних засоб≥в виражено у в≥дсотках в≥д вартост≥ на 1000 км проб≥гу.

“рет≥й вар≥ант Ц визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤ зг≥дно з техн≥чними документами, що додаютьс¤ до придбаного об'Їкта основних засоб≥в (звичайно, ¤кщо так≥ дан≥ в них м≥ст¤тьс¤). ќднак ≥ цей вар≥ант не ≥деальний: в≥н не буде враховувати специф≥ку експлуатац≥њ одного ≥ того ж об'Їкта в р≥зних умовах. Ќаприклад, терм≥н корисного використанн¤ автомоб≥л¤, використовуваного у своњй господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмством роздр≥бноњ торг≥вл≥ дл¤ перевезенн¤ товар≥в в≥д складу до торговельноњ точки, буде в≥др≥зн¤тис¤ в≥д терм≥ну корисного використанн¤ такого ж автомоб≥л¤, але використовуваного у своњй д≥¤льност≥ автотранспортним п≥дприЇмством, ¤ке зд≥йснюЇ вантажоперевезенн¤ на далек≥ в≥дстан≥.

ƒе¤к≥ фах≥вц≥ у сфер≥ бухгалтерського обл≥ку пропонують один з найпрост≥ших вар≥ант≥в Ц установленн¤ терм≥ну корисного використанн¤ у ц≥лому дл¤ груп основних засоб≥в, визначених в≥дпов≥дно до «акону про податок на прибуток. Ќаприклад, по перш≥й груп≥ основних засоб≥в Ц 20 рок≥в, по друг≥й Ц 4 роки, по трет≥й Ц 7 рок≥в. ќднак, незважаючи на простоту, под≥бне групуванн¤ не може враховувати специф≥ку окремого об'Їкта основних засоб≥в, не кажучи вже про умови його використанн¤, моральний знос тощо.

Ћ≥кв≥дувати цю похибку, на нашу думку, можна шл¤хом виданн¤ окремих наказ≥в, в ¤ких би враховувалас¤ специф≥ка кожного об'Їкта при його надходженн≥. ÷¤ специф≥ка може визначатис¤ техн≥чними прац≥вниками п≥дприЇмства, в≥дпов≥дальними за утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю об'Їкта. ≤ншими словами, йдетьс¤ про експертну оц≥нку, результати ¤коњ оформл¤ютьс¤ в≥дпов≥дним наказом по п≥дприЇмству. —аме експертна оц≥нка, зд≥йснювана техн≥чними фах≥вц¤ми п≥дприЇмства, найповн≥ше в≥дображаЇ реальний стан справ.

якщо у процес≥ експлуатац≥њ стаЇ зрозум≥ло, що об'Їкт основних засоб≥в може використовуватис¤ довше (або менше) встановленого терм≥ну, то зг≥дно з п. 25 ѕ(—)Ѕќ 7 терм≥н корисного використанн¤ може бути зм≥нено. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ у випадку зм≥ни оч≥куваних економ≥чних вигод в≥д використанн¤ об'Їкта основних засоб≥в внасл≥док, наприклад, проведених кап≥тальних ≥ поточних ремонт≥в, зм≥ни ринковоњ кон'юнктури. јмортизац≥¤ об'Їкта основних засоб≥в нараховуЇтьс¤ виход¤чи з нового терм≥ну корисного використанн¤, починаючи з м≥с¤ц¤, наступного за м≥с¤цем зм≥ни терм≥ну корисного використанн¤.

«азначимо, що проблема визначенн¤ терм≥ну корисного використанн¤ основних засоб≥в не нова ≥ пол¤гаЇ не ст≥льки в чисто техн≥чному способ≥ його визначенн¤, ск≥льки в науков≥й (економ≥чн≥й) обірунтованост≥. „им коротший терм≥н служби, тим вища норма амортизац≥њ Ц необх≥дно швидше в≥дтворювати основн≥ засоби ≥ тому б≥льшу частину њх вартост≥ у вигл¤д≥ амортизац≥њ сл≥д включати до соб≥вартост≥ продукц≥њ, що призводить до њњ зб≥льшенн¤. „им тривал≥ше терм≥н, тим нижче норма амортизац≥њ, б≥льше пер≥од в≥дшкодуванн¤ зносу ≥, отже, менше можливостей дл¤ своЇчасного використанн¤ нов≥тн≥х техн≥чних дос¤гнень. ј це, звичайно, зб≥льшуЇ масштаби морального знец≥ненн¤ основних засоб≥в.

ѕ≥дбиваючи п≥дсумок визначенн¤ терм≥ну корисноњ експлуатац≥њ основних засоб≥в, зауважимо, що ф≥зично можливий терм≥н њх служби не може бути основою дл¤ визначенн¤ норм амортизац≥њ. ¬≥н повинен визначатис¤ виход¤чи з економ≥чно доц≥льного терм≥ну служби, ¤кий може бути менше ф≥зично можливого. ѕри цьому розрив м≥ж ф≥зично можливим та економ≥чно доц≥льним пер≥одами функц≥онуванн¤ техн≥ки, що ≥нтенсивно морально застар≥ваЇ (комп'ютери та ≥нша електрон≥ка), буде найб≥льшим.

≤нше питанн¤ пол¤гаЇ у визначенн≥ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ об'Їкта основних засоб≥в, що нерозривно пов'¤зана ≥з сумами нараховуваноњ амортизац≥њ.

” б≥льшост≥ випадк≥в розрахунок сум амортизац≥њ передбачаЇ на¤вн≥сть ≥нформац≥њ про л≥кв≥дац≥йну варт≥сть, адже амортизовувана варт≥сть розраховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж перв≥сною (або переоц≥неною) варт≥стю основних засоб≥в та њх л≥кв≥дац≥йною варт≥стю.

” ѕ(—)Ѕќ 7 п≥д л≥кв≥дац≥йною варт≥стю розум≥Їтьс¤ сума кошт≥в або варт≥сть ≥нших актив≥в, ¤ку п≥дприЇмство оч≥куЇ отримати в≥д реал≥зац≥њ (л≥кв≥дац≥њ) необоротних актив≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну њх корисного використанн¤ (експлуатац≥њ), за вирахуванн¤м витрат, пов'¤заних з продажем (л≥кв≥дац≥Їю).

≤ншими словами, л≥кв≥дац≥йна варт≥сть визначаЇтьс¤ ¤к доходи в≥д продажу або л≥кв≥дац≥њ об'Їкта основних засоб≥в за вирахуванн¤м витрат, пов'¤заних з таким продажем або л≥кв≥дац≥Їю. Ќаприклад, л≥кв≥дац≥йною варт≥стю верстату, що повн≥стю зносивс¤ ≥ не може б≥льше використовуватис¤ у виробнич≥й д≥¤льност≥, Ї варт≥сть металобрухту м≥нус сума витрат, пов'¤заних з продажем цього металобрухту (зарплата роб≥тник≥в, ¤к≥ зд≥йснюють демонтаж, витрати на транспортуванн¤ металобрухту тощо).

ѕроблема визначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ об'Їкта основних засоб≥в, так само, ¤к ≥ визначенн¤ терм≥ну њх корисноњ експлуатац≥њ, Ї актуальною.

ѕ(—)Ѕќ 7 не даЇ конкретноњ в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ щодо механ≥зму визначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥. Ќа нашу думку, можлив≥ так≥ вар≥анти.

«а базу визначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ можна вз¤ти л≥кв≥дац≥йну варт≥сть под≥бного активу, ¤кий дос¤г к≥нц¤ свого терм≥ну корисноњ експлуатац≥њ та використовувавс¤ в умовах, под≥бних тим, в ¤ких передбачаЇтьс¤ використовувати придбаний об'Їкт.

≤ншим способом визначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ може бути вже згаданий вище метод експертноњ оц≥нки.

ќднак в ≥снуючих умовах спрогнозувати л≥кв≥дац≥йну варт≥сть об'Їкта амортизац≥њ досить проблематично. јдже ц≥на, наприклад, на металобрухт у момент придбанн¤ об'Їкта не обов'¤зково перебуватиме на одному р≥вн≥ до моменту л≥кв≥дац≥њ цього об'Їкта (най≥мов≥рн≥ше, вона обов'¤зково зм≥нитьс¤).

” зв'¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть звернутис¤ до ћ—Ѕќ 16, причому на абсолютно законних п≥дставах, адже статтею 1 «акону N 996 пр¤мо передбачено, що принципи ≥ методи веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ складанн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ не повинн≥ суперечити м≥жнародним стандартам.

« приводу визначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ в ћ—Ѕќ зазначено, що на практиц≥ л≥кв≥дац≥йна варт≥сть буваЇ незначною ≥ може ≥гноруватис¤ при розрахунку амортизованоњ суми (прир≥внюватис¤ до нул¤). ¬ той же час, ¤кщо при придбанн≥ основних засоб≥в очевидно, що л≥кв≥дац≥йна варт≥сть дос¤гатиме значних розм≥р≥в, вона визначаЇтьс¤ на дату придбанн¤ об'Їкта ≥ не зб≥льшуЇтьс¤ при зм≥н≥ ц≥н. ќднак ¤кщо об'Їкт основних засоб≥в у процес≥ експлуатац≥њ переоц≥нюЇтьс¤, л≥кв≥дац≥йну варт≥сть необх≥дно перегл¤нути. ѕодальша амортизац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за новою нормою, встановленою з урахуванн¤м переоц≥нки та зб≥льшенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥.

Ќайпрост≥ший спос≥б визначити л≥кв≥дац≥йну варт≥сть Ч прир≥вн¤ти њњ до нул¤ (обірунтуванн¤ звичайне Ц нестаб≥льн≥сть економ≥ки ”крањни не дозвол¤Ї з достатньою точн≥стю спрогнозувати варт≥сть металобрухту (або ≥нших в≥дход≥в) через певну к≥льк≥сть рок≥в). ќтже, амортизовувана варт≥сть дор≥внюватиме перв≥сн≥й. ќднак при цьому втрачаЇтьс¤ можлив≥сть використанн¤ методу зменшенн¤ залишковоњ вартост≥ (в такому випадку амортизовувана сума дор≥внюватиме нулю).

ѕроблема визначенн¤ терм≥ну служби об'Їкта основних засоб≥в та л≥кв≥дац≥йноњ вартост≥ в≥дпадаЇ, ¤кщо п≥дприЇмство використовуЇ шостий метод нарахуванн¤ амортизац≥њ, передбачений податковим законодавством. —аме цей метод здаЇтьс¤ найб≥льш прийн¤тним дл¤ переважноњ к≥лькост≥ бухгалтер≥в, котр≥ бажають зменшити обс¤г обл≥ковоњ роботи ≥ об'Їднати бухгалтерський та податковий способи нарахуванн¤ амортизац≥њ.

¬≥дразу зазначимо, що ѕ(—)Ѕќ 7 передбачаЇ використанн¤ т≥льки норм ≥ метод≥в амортизац≥њ основних засоб≥в, передбачених податковим законодавством. ≤ншими словами, мова може йти про об'Їднанн¤ двох форм обл≥ку т≥льки з метою нарахуванн¤ амортизац≥њ, а не обл≥ку основних засоб≥в у ц≥лому. ѕричому норм, передбачених виключно пп. 8.6.1 ст. 8 «акону про податок на прибуток (дл¤ групи 1-1,25 % на квартал, дл¤ групи 2 Ц 6,25 %, дл¤ групи 3 Ц 3,75 %) ≥ методу, передбаченого в пп. 8.3.2 цього ж «акону Ц у в≥дсотках в≥д балансовоњ (залишковоњ) вартост≥.

ќтже, так≥ операц≥њ, ¤к продаж (у тому числ≥ продаж основних засоб≥в, що пропрацювали на п≥дприЇмств≥ менше 365 дн≥в), обм≥н, безплатне одержанн¤, ≥ндексац≥¤, пол≥пшенн¤ основних засоб≥в у будь-¤кому випадку не можуть застосовуватис¤ в бухгалтерському обл≥ку зг≥дно з вимогами, встановленими «аконом про податок на прибуток.

Ќав≥ть ¤кщо не брати до уваги зазначен≥ операц≥њ, податковий ≥ бухгалтерський обл≥к (при вибор≥ Ђподаткового методуї) амортизац≥йних в≥драхувань все одно не зб≥гатимутьс¤.

÷е пов'¤зане з такими моментами.

ѕо-перше, база нарахуванн¤ амортизац≥њ р≥зна. ¬ бухгалтерському обл≥ку зг≥дно з нормами п. 7 ≥ п. 23 ѕ(—)Ѕќ 7 амортизувати необх≥дно кожний об'Їкт основних засоб≥в окремо, в той же час податковим законодавством щодо груп 2 ≥ 3 передбачено групове нарахуванн¤ амортизац≥њ. “ака розб≥жн≥сть може призвести, наприклад, до того, що п≥сл¤ проведенн¤ таких операц≥й, ¤к продаж, ремонт, л≥кв≥дац≥¤, переоц≥нка об'Їкт≥в основних засоб≥в, що вход¤ть до цих груп, сума амортизац≥йних в≥драхувань у бухгалтерському ≥ податковому обл≥ку буде р≥зною. ¬иход¤чи з даних податкового обл≥ку так≥ операц≥њ в бухгалтерському обл≥ку зг≥дно з вимогами ѕ(—)Ѕќ взагал≥ неможливо провести.

ѕо-друге, розм≥р амортизац≥йних в≥драхувань усе одно не зб≥гатиметьс¤. —права в тому, що пунктом 29 ѕ(—)Ѕќ 7 ч≥тко встановлено щом≥с¤чне нарахуванн¤ амортизац≥њ шл¤хом д≥ленн¤ р≥чноњ суми амортизац≥њ на 12 (причому дл¤ Ђподаткового методуї не зазначено н≥¤ких особливостей), а в≥дпов≥дно до вимог «акону про податок на прибуток амортизац≥ю необх≥дно нараховувати щоквартально. ¬икористанн¤ Ђподаткового методуї (у в≥дсотках в≥д залишковоњ вартост≥) спричинить виникненн¤ р≥зноњ суми нарахованоњ амортизац≥њ.

ѕо-третЇ, податкове законодавство ”крањни ≥, зокрема, «акон про податок на прибуток досить часто зазнають зм≥н (т≥льки за 2000 р. до цього «акону внесено 16 зм≥н ≥ доповнень). ” тому випадку, ¤кщо ¤к≥сь чергов≥ зм≥ни зм≥н¤ть податков≥ вимоги стосовно нарахуванн¤ амортизац≥њ, п≥дприЇмству необх≥дно вносити корективи до пор¤дку веденн¤ не лише податкового, а ≥ бухгалтерського обл≥ку, зм≥нювати обл≥кову пол≥тику п≥дприЇмства.

Ќезалежно в≥д того, ¤кий метод нарахуванн¤ амортизац≥њ обрало п≥дприЇмство, в≥дображенн¤ на рахунках бухгалтерського обл≥ку сум нарахованоњ амортизац≥њ Ї однаковим та залежить в≥д функц≥онального призначенн¤ об'Їкта основних засоб≥в.

«г≥дно з п. «ќ ѕ(—)Ѕќ 7 суму нарахованоњ амортизац≥њ вс≥ п≥дприЇмства в≥дображають ¤к зб≥льшенн¤ суми витрат п≥дприЇмства ≥ зносу необоротних актив≥в, тобто сума амортизац≥њ залежно в≥д функц≥онального призначенн¤ об'Їкта списуЇтьс¤ на в≥дпов≥дн≥ рахунки витрат у кореспонденц≥њ з рахунками 13.

 ореспонденц≥ю рахунк≥в щодо обл≥ку амортизац≥њ основних засоб≥в у загальному вигл¤д≥ можна показати в так≥й таблиц≥:

“аблиц¤

 ореспонденц≥¤ рахунк≥в з обл≥ку амортизац≥њ основних засоб≥в

1	2	3

Ќазва: јмортизац≥¤ основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (7085 прочитано)