≈коном≥ка п≥дприЇмства > јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмств

јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмств

ѕлан

«наченн¤ ≥ задач≥ анал≥зу ф≥нансового стану.

јнал≥з ф≥нансового стану ≥ ф≥нансових результат≥в.

”загальненн¤ результат≥в анал≥зу ф≥нансового стану.

1. √оловним завданн¤ будь-¤кого п≥дприЇмства Ї отриманн¤ прибутк≥в.  онтроль ≥ вирахуванн¤ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмств даЇ змоги визначити наск≥льки ефективно чи неефективно працюЇ п≥дприЇмство.

«авданн¤м ф≥нансово-економ≥чного анал≥зу Ї розгл¤д проблем, пов'¤заних ≥з функц≥онуванн¤м ф≥нансового механ≥зму, зокрема, пов'¤заних ≥з коротко- та довготерм≥новими операц≥¤ми вкладенн¤ми. ќсновними категор≥¤ми ф≥нансового анал≥зу Ї в≥дсотки та в≥дсоткова ставка. ” ф≥нансових розрахунках в≥дсотки Ц це плата за користуванн¤ позиченими грошима, кап≥талом. ÷¤ плата вим≥рюЇтьс¤ у грошових одиниц¤х, тобто Ї абсолютною величиною. ќтже, наданн¤ грошей у борг Ї послугою, за ¤ку треба платити. ” рол≥ позичальника ≥ боржника виступають банки, п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ, а також ф≥зичн≥ особи (люди). ¬они Ї об'Їктами ф≥нансових розрахунк≥в. ¬≥дсоткова ставка Ц це в≥дношенн¤ суми в≥дсоткових грошей, виплачених за певний пер≥од часу (р≥к, м≥с¤ць), до величини позички (суми боргу). ” ф≥нансовому анал≥з≥ п≥д в≥дсотковими грошима, чи просто Ц в≥дсотками, розум≥ють грошову винагороду за позичен≥ грош≥ кап≥тал.

2. јнал≥з ф≥нансового стану ≥ ф≥нансових результат≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою р≥зних метод≥в.

«агальнов≥домо, що метод - спос≥б чи зас≥б дос¤гненн¤ будь-¤коњ мети, вир≥шенн¤ конкретного завданн¤. ¬ процес≥ виконанн¤ даноњ роботи був зд≥йсненний спец≥альний п≥дб≥р сукупност≥ метод≥в. такий п≥дб≥р називаЇтьс¤ методикою. ѕри цьому, св≥доме застосуванн¤ науково обгрунтованих метод≥в Ї ≥стотною умовою отриманн¤ нових знань.

Ѕудь-¤к≥ методи базуютьс¤ на загальних принципах наукового мисленн¤. —еред основних загальнонаукових метод≥в вид≥л¤ють так≥:

≤ндукц≥¤ - умозаключенн¤ в≥д факт≥в до де¤коњ г≥потези,

ƒедукц≥¤ - висновок за правилами лог≥ки, ланцюжок умозаключень, ланки ¤кого зв'¤зан≥ лог≥чною посл≥довн≥стю,

јнал≥з - розчленуванн¤ об'Їкту ¤вища на елементи,

—интез - поЇднанн¤, з'Їднанн¤ р≥зних елемент≥в об'Їкту, ¤вища в Їдине ц≥ле.

јналог≥¤ - в≥дпов≥дн≥сть, под≥бн≥сть об'Їт≥в, ¤вищ в ¤ких-небудь властивост¤х, умозаключенн¤ про менш знаний об'Їкт, ¤вище по б≥льш знаному, ¤кщо вони вход¤ть в однор≥дну групу.

—постереженн¤ - ц≥ленаправлене вивченн¤, сприйн¤тт¤, зумовлене поставленою задачею, систематичний зб≥р даних по об'Їкту, ¤вищу.

ѕор≥вн¤нн¤ Ц сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж двома об'Їктами, ¤вищами, ¤ке дозвол¤Ї ви¤вити загальне ≥ особливе.

¬ дан≥й курсов≥й робот≥ застосован≥ так≥ методи:

Ћ≥тературний метод Ц в процес≥ роботи в≥дб≥рано ≥ проанал≥зовано 14 л≥тературних джерела, ¤к≥ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ стосуютьс¤ даного об'Їкту вивченн¤.

ќписовий метод - це один ≥з найдавн≥ших при вивченн≥ об'Їкт≥в ≥ процес≥в у будь-¤ких галуз¤х знань. ¬ робот≥ описан≥ сучасний ф≥нансовий механ≥зм ”крањни та особливост≥ його функц≥онуванн¤ в умовах державного регулюванн¤. ƒл¤ опису використан≥ л≥тературн≥ джерела та статистичн≥ дан≥.

јле одним ≥з найважлив≥ших метод≥в Ї методи к≥льк≥сного ф≥нансового анал≥зу, без застосуванн¤ ¤ких досл≥дженн¤ ф≥нансового механ≥зму Ї практично неможлививими.

«а допомогою к≥льк≥сного ф≥нансового анал≥зу розв'¤зуЇтьс¤ широке коло завдань Ц в≥д елементарного нарахуванн¤ в≥дсотк≥в ≥ до складних ≥нвестиц≥йних, кредитних та комерц≥йних проблем у р≥зних постановках, ¤к≥ залежать в≥д конкретних умов [8].

÷≥ завданн¤ можна сформулювати так:

вим≥рюванн¤ к≥нцевих ф≥нансових результат≥в операц≥й дл¤ кожноњ з двох стор≥н ф≥нансовоњ угоди,

ви¤вленн¤ залежност≥ к≥нцевих результат≥в в≥д основних параметр≥в операц≥й або угоди та вим≥рюванн¤ взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж параметрами,

розробка оптимальних план≥в зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й дл¤ примноженн¤ прибутк≥в,

визначенн¤ параметр≥в екв≥валентних зм≥н умов ф≥нансовоњ угоди.

3. ”загальненн¤ результат≥в ф≥нансового анал≥зу на сьогодн≥шн≥й день найкраще зд≥йснювати через створенн¤ ≥нформац≥йноњ системи.

√оловна ц≥ль, ¤ка пересл≥дуЇтьс¤ при створенн≥ ≥нформац≥йноњ системи - допомогти ≥нвестори зберегти, а не загубити кошти, ¤к≥ вкладаютьс¤ в ц≥нн≥ папери. якщо за допомогою системи ≥нвестор м≥н≥м≥зуЇ збитки, то стаб≥льна висока дох≥дн≥сть гарантована.

ƒл¤ допомоги ≥нвесторам в њх вкладенн¤х необх≥дно, щоб система працювала ¤к в довгостроковому, так ≥ короткостроковому пер≥од≥, тобто робила фундаментальний та техн≥чний анал≥з. —творенн¤ под≥бноњ системи стане новим етапом в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в. Ќевелика к≥льк≥сть под≥бних систем на в≥тчизн¤ному ринку вимагаЇ створити нескладну та дешеву ≥нформац≥йну систему, ¤ка б в≥дпов≥дала вимогам в≥тчизн¤них ≥нвестор≥в.

ƒл¤ ≥нформац≥йноњ системи нас ц≥кавл¤ть перш за все ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ.

≤нформац≥йна система ф≥нансового анал≥зу створюЇтьс¤ саме дл¤ покращанн¤ ¤кост≥ д≥¤льност≥ саме посередник≥в на фондовому ринку, тобто брокерсько-д≥лерських компан≥й. Ќа даний час ≥снуЇ дуже невелика к≥льк≥сть под≥бних систем, тому це ще один насл≥док того, що ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть на фондовому ринку залишаЇтьс¤ у висок≥й м≥р≥ ризиковою. ≤нформац≥йна система направлена на зменшенн¤ ризику у ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥.

ѕотр≥бно розгл¤нути, з ¤ких п≥дрозд≥л≥в складаЇтьс¤ п≥дприЇмство посередник на фондовому ринку. як зв≥сно, брокерсько-д≥лерська компан≥¤ ( ≥нвестиц≥йний ≥нститут) орган≥зац≥йно розд≥л¤Їтьс¤ на три напр¤мки:

- “оргов≥ п≥дрозд≥ли (У‘ронт-оф≥сФ).

- Ѕек-оф≥с.

- Ѕухгалтер≥¤.

“орговий в≥дд≥л включаЇ сп≥вроб≥тник≥в, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з ц≥нними паперами, провод¤ть в≥дпов≥дну анал≥тику.

Ѕек-оф≥с забезпечуЇ виконанн¤ операц≥й, зд≥йснюЇ обл≥к та контроль операц≥й з ц≥нними паперами.

Ѕухгалтер≥¤ зд≥йснюЇ обл≥к операц≥й ≥ та виконуЇ ф≥нансову зв≥тн≥сть у в≥дпов≥дност≥ до правил украњнського бухгалтерського обл≥ку.

ќсновн≥ ризиков≥ операц≥њ з ц≥нними паперами виконуЇ фронт-оф≥с, тому ≥нформац≥йна система розробл¤Їтьс¤ дл¤ роботи саме в цьому в≥дд≥л≥ п≥дприЇмства. ѕри створенн≥ ≥нформац≥йноњ системи виникають визначен≥ потреби щодо ≥нформац≥њ, ¤ку треба одержувати з р≥зних джерел та на досить довгому пром≥жку часу, та метод≥в анал≥зу та обробки ц≥Їњ ≥нформац≥њ. « початку розгл¤немо структуру фронт-оф≥су.

‘ронт оф≥с включаЇ в себе торгов≥ п≥дрозд≥ли компан≥њ - торговий в≥дд≥л (д≥л≥нг), в≥дд≥л портфельного менеджменту, в≥дд≥л роботи з ≥ндив≥дуальними та ≥нституц≥ональними кл≥Їнтами.

√оловною функц≥Їю фронт оф≥су Ї складанн¤ угод з ц≥нними паперами в≥д ≥мен≥ компан≥њ та за дорученн¤м кл≥Їнт≥в. при цьому на фронт оф≥с накладаЇтьс¤ м≥н≥мум обл≥кових та розрахункових функц≥й. ќбл≥к та виконанн¤ угод зд≥йснюЇ бек - оф≥с.

як було сказано вище, створенн¤ ≥нформац≥йноњ системи дл¤ фронт- оф≥су повТ¤зано з р¤дом складностей. ѕо-перше, ≥нформац≥йна система повинна оц≥нювати ефективн≥сть довгострокових ф≥нансових ≥нвестиц≥й, тобто допомагати компан≥њ сформувати ≥нвестиц≥йний портфель. ÷е необх≥дно перш за все таким посередникам, ¤к дов≥рч≥ товариства та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ. јле дл¤ ≥нших торговц≥в також потр≥бно формувати ≥нвестиц≥йний портфель дл¤ п≥дстраховки програшу в спекул¤ц≥йних операц≥¤х з ц≥нними паперами. “ака ≥нформац≥йна система буде використовуватись у в≥дд≥л≥ портфельного менеджменту. ƒл¤ ≥нформац≥йноњ системи потр≥бна ≥нформац≥¤ про доходи акц≥й ем≥тента, ¤ку можна одержати з зв≥т≥в ем≥тента та ≥нформац≥¤ про ринковий показник дох≥дност≥. ÷¤ ≥нформац≥¤ може м≥ститись ¤к в л≥ст≥нгу на б≥рж≥ так ≥ в зв≥тах про ем≥тента, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в ѕ‘“—( позаб≥ржова фондова торговельна система). ƒл¤ формуванн¤ ≥нвестиц≥йного портфелю перш за все використовуЇтьс¤ фундаментальна анал≥тика. √оловною задачею фундаментального анал≥зу Ї розрахунок д≥йсноњ ( економ≥чно виправданоњ, справедливоњ) вартост≥ конкретного п≥дприЇмства. ѕри цьому треба виходити з ≥сторичних та поточних значень таких показник≥в ¤к: прибуток, виручка, обс¤ги виробництва, деб≥торська та кредиторська заборгованост≥, рух кошт≥в на рахунках та ≥н. ќдин з класичних закон≥в ринку гласить, що в ц≥ну акц≥њ вкладаютьс¤ не ст≥льки текуч≥ оц≥нки, ск≥льки оч≥куванн¤ майбутнього. “ому при фундаментальному анал≥з≥, кр≥м анал≥зу минулого та тепер≥шнього, необх≥дно прогнозувати майбутн≥й стан обТЇкта, що анал≥зуЇтьс¤. « цього можна зробити висновок, що ≥нформац≥йна система оц≥нки, а тобто ≥ анал≥зу, повинна бути системою штучного ≥нтелекту, тобто системою п≥дтримки та прийн¤тт¤ р≥шенн¤. ¬она повинна допомогти прац≥внику ( брокеру - анал≥тику) фронт - оф≥су прийн¤ти ¤к найб≥льш правильне р≥шенн¤ щодо покупки акц≥й дл¤ ≥нвестиц≥йного портфелю.

Ќа жаль, на сьогодн≥ не ≥снуЇ жодного науково обгрунтованого фундаментального способу оц≥нки акц≥й. ¬с≥ ≥снуюч≥ методи Ї не б≥льш н≥ж припущенн¤ми, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ разом з розвитком ринку та можливост¤ми компТютерноњ техн≥ки. –озгл¤немо один з метод≥в, ¤кий можна використовувати в ≥нформац≥йн≥й систем≥.

«начну частину процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в ринков≥й економ≥ц≥, неможливо з достатн≥м ступенем достов≥рност≥ оц≥нити ран≥ше. ™диний спос≥б науково обгрунтованого прогнозу заключаЇтьс¤ в статистичному анал≥з≥ економ≥чних процес≥в. ¬икористовуванн¤ даного методу даЇ можлив≥сть на основ≥ минулих нагл¤д≥в знайти тенденц≥њ розвитку процес≥в, що вивчаютьс¤, та ви¤вити к≥льк≥сний взаЇмозв'¤зок м≥ж ними. ќсновою такого анал≥зу Ї в≥рог≥дно- статистичн≥ методи, ¤к≥ оперують приблизними в≥рог≥дносними характеристиками та умовними допущенн¤ми.

1	2

Ќазва: јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (6270 прочитано)