≈коном≥ка п≥дприЇмства > ¬нутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥ продукц≥њ

ѕеревагою статистичного контролю Ї можлив≥сть керувати р≥внем ¤кост≥ продукц≥њ за принципом регулюванн¤ к≥бернетичноњ системи ≥з зворотним звТ¤зком. ѕроте йому властив≥ й недол≥ки, ¤к≥ не можна ≥гнорувати: по-перше, в≥н маЇ в≥дносно вузьку сферу застосуванн¤ (переважно масове виробництво); по-друге, .- пор≥вн¤но великих кошт≥в на збиранн¤ та обробку ≥нформац≥њ. «дешев≥ти ц≥ процеси можна шл¤хом автоматизац≥њ збиранн¤, обробки ≥ анал≥зу необх≥дноњ дл¤ контролю ≥нформац≥њ, створенн¤ гнучких автоматизованих виробництв за умови виправданого функц≥онуванн¤ з огл¤ду ≥нших чинник≥в. пом≥ж ≥нших вид≥в техн≥чного контролю потребуЇ по¤сненн¤ х≥ба що летучий, ≥нспекц≥йний, стац≥онарний ≥ зм≥нний. Ћетучим прийн¤то називати раптовий (без попередженн¤) ≥ швидкоплинний контроль ¤кост≥ вироб≥в (роботи виконавц≥в) на окремих д≥льниц¤х виробництва. ≤нспекц≥йним Ї запланований чи зд≥йснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигл¤д≥ державного або внутр≥шньовиробничого нагл¤ду. —тац≥онарний контроль зд≥йснюЇтьс¤ у спец≥ально обладнаних прим≥щенн¤х (лаборатор≥¤х) шл¤хом проведенн¤ в≥дпов≥дних випробувань, анал≥з≥в тощо, а зм≥нний Ч на тих чи ≥нших робочих м≥сц¤х самими виконавц¤ми або контрольними майстрами (контролерами) в≥дд≥лу техн≥чного контролю п≥дприЇмства.

ѕор¤д з ¤к≥стю ≥снуЇ пон¤тт¤ техн≥чного р≥вн¤ певних вид≥в продукц≥њ. “ехн≥чний р≥вень вироб≥в за зм≥стом вужче њх ¤кост≥, оск≥льки охоплюЇ сукупн≥сть лише техн≥ко-експлуатац≥йних характеристик. …ого показники встановлюютьс¤ при проектуванн≥ (розробц≥) переважно нових знар¤дь прац≥ (машин, устаткуванн¤, прилад≥в, транспортних засоб≥в тощо) ≥ знаход¤ть в≥дображенн¤ у спец≥альних картах техн≥чного р≥вн¤, ¤к≥ використовують при вивченн≥ ринку ≥ визначенн≥ попиту на нов≥ товари, складанн≥ б≥знес-план≥в, рекламних матер≥ал≥в тощо.

ќб'Їктивна необх≥дн≥сть забезпеченн¤ належноњ ¤кост≥ у процес≥ проектуванн¤, виготовленн¤ ≥ використанн¤ нових вироб≥в ≥н≥ц≥юЇ застосуванн¤ у виробничо-господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств певноњ системи показник≥в, що дозвол¤Ї визначати ≥ контролювати р≥вень ¤кост≥ ус≥х вид≥в продукц≥њ.

ƒл¤ визначенн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових вироб≥в застосовують р¤д метод≥в: об'Їктивний, органолептичний методи використову≠ють дл¤ визначенн¤ абсолютного р≥вн¤ ¤кост≥, а диференц≥йований ≥ комплексний Ч в≥дносного р≥вн¤ ¤кост≥ окремих вид≥в продукц≥њ.

ќб'Їктивний метод означаЇ оц≥нку р≥вн¤ ¤кост≥ продукц≥њ за допомогою стендових випробувань та приборних вим≥рювань, лабораторного анал≥зу. “акий метод Ї найб≥льш в≥рог≥дним ≥ застосовуЇтьс¤ дл¤ вим≥рюванн¤ абсолютного р≥вн¤ ¤кост≥ засоб≥в виробництва та де¤ких властивостей споживчих товар≥в. «окрема його використовують дл¤ визначенн¤ б≥льшост≥ техн≥ко-експлуатац≥йних показник≥в: засоб≥в прац≥ Ч продуктивн≥сть, потужн≥сть, точн≥сть обробки матер≥ал≥в; предмет≥в прац≥ Ч вм≥ст металу у руд≥, м≥цн≥сть фарбуванн¤ тканини; споживчих товар≥в Ч еластичн≥сть та вологост≥йк≥сть взутт¤, вм≥ст цукру або жиру у харчових продуктах тощо.

ќрганолептичний метод ірунтуЇтьс¤ на насл≥дках анал≥зу сприйманн¤ органами почутт≥в людини (зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком) без застосуванн¤ техн≥чних вим≥рювальних та реЇстрац≥йних засоб≥в. ѕри цьому метод≥ застосовують балову систему оц≥нки показник≥в ¤кост≥, виход¤чи з визначеного перел≥ку ознак (властивостей), ¤к≥ найповн≥ше охоплюють основн≥ ¤к≥сн≥ характеристики виробу.  ожн≥й оц≥нц≥ ("в≥дм≥нно", "добре", "задов≥льно", "погано") надають певну к≥льк≥сть бал≥в (наприклад, в≥дпов≥дно 5, 4, 3 ≥ 0).

ƒиференц≥йований метод оц≥нки р≥вн¤ ¤кост≥ передбачаЇ пор≥вн¤нн¤ одиничних вироб≥в з в≥дпов≥дними показниками вироб≥в-еталон≥в або ж базовими показниками стандарт≥в (техн≥чних умов). ќц≥нка р≥вн¤ ¤кост≥ цим методом зводитьс¤ до обчисленн¤ значень в≥дносних показник≥в, ¤к≥ за абсолютною величиною менше одиниц≥ (при з≥ставленн≥ з еталонними показниками), повинн≥ бути б≥льшими або дор≥внювати одиниц≥ (при пор≥вн¤нн≥ з вимогами стандарт≥в чи техн≥чних умов).

 омплексний метод пол¤гаЇ у визначенн≥ узагальнюючого показника р≥вн¤ ¤кост≥ оц≥нюваного виробу. ќдним ≥з вар≥ант≥в комплексноњ оц≥нки ¤кост≥ може слугувати ≥нтегральний показник, ¤кий обчислюЇтьс¤ шл¤хом з≥ставленн¤ корисного ефекту в≥д споживанн¤ (експлуатац≥њ) певного виробу ≥ загальноњ величини витрат на його створенн¤ ≥ використанн¤. ¬ окремих випадках дл¤ комплексноњ оц≥нки ¤кост≥ застосовують середньозважену арифметичну величину з використанн¤м при њњ обчисленн≥ коеф≥ц≥Їнт≥в вагомост≥ ус≥х розрахункових показник≥в.

—учасн≥ умови господарюванн¤ вимагають в≥д кожного п≥дприЇмства запровадженн¤ ≥ дотриманн¤ належного (д≥йового) комплексного механ≥зму управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ. ¬изначальними елементами цього специф≥чного менеджменту, що справл¤ють найб≥льш ≥стотний вплив на процес пост≥йного забезпеченн¤ виробництва ≥ постачанн¤ на ринок конкурентоспроможноњ продукц≥њ, Ї: стандартизац≥¤ ≥ сертиф≥кац≥¤ вироб≥в; внутр≥шн≥х систем ¤кост≥; державний нагл¤д за додержанн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за њх порушенн¤; внутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥.

¬икористана л≥тература:

≈коном≥ка п≥дприЇмства. Ц  ., 2000.

¬иробнич≥ процеси на п≥дприЇмств≥. Ц ’арк≥в, 1994.

—ловник-дов≥дник з економ≥ки. Ц  ., 1999.

1	2

Ќазва: ¬нутр≥шньовиробничий техн≥чний контроль ¤кост≥ продукц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1253 прочитано)