≈коном≥ка п≥дприЇмства > √оловн≥ аспекти ≥нвестуванн¤ в сучасних умовах

√оловн≥ аспекти ≥нвестуванн¤ в сучасних умовах

–озд≥л I. √оловн≥ аспекти ≥нвестуванн¤ в сучасних умовах.

¬ажлив≥сть ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ та ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥.

”крањна сьогодн≥ знаходитьс¤ на шл¤ху всеб≥чних економ≥чних перетворень. «а таких умов, налагодженн¤ стаб≥льного ≥нвестиц≥йного процесу Ї справою особливого значенн¤. јле перед тим, ¤к це довести, зробимо де¤к≥ зауваженн¤.

ѕо-перше, треба вточнити саме пон¤тт¤ У≥нвестиц≥њФ. ¬оно, зрозум≥ло маЇ дуже багато значень, та може тлумачитис¤ по-р≥зному. ќтже, в ц≥й робот≥ ми будемо розгл¤дати ≥нвестиц≥њ у розум≥нн≥ реальних кап≥тальних вкладень, або, ¤к њх ще прийн¤то називати в економ≥чн≥й л≥тератур≥, пр¤мих ≥нвестиц≥й.

ѕо-друге, пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ можуть бути ¤к внутр≥шн≥ми, так ≥ зовн≥шн≥ми. ≤ хоча, головний наголос зроблено на зовн≥шн≥х джерелах ф≥нансуванн¤, це не становить принциповоњ р≥зниц≥ дл¤ досл≥дженн¤ зазначеноњ тематики.

ќтже, нестача кап≥талу Ї головною проблемою перех≥дноњ економ≥ки. ¬ажлив≥сть грошей дл¤ економ≥чноњ системи можна без сумн≥ву пор≥вн¤ти ≥з важлив≥стю кров≥ дл¤ орган≥зму людини.  оли економ≥чний орган≥зм знаходитьс¤ на початку процесу свого в≥дновленн¤, йому вкрай необх≥дн≥ додатков≥ ≥нТЇкц≥њ, тобто, ф≥нансов≥ вливанн¤, ¤к≥ б були катал≥затором економ≥чного розвитку.

“аким чином, можна зробити висновок, що першочерговою умовою процесу ≥нвестуванн¤ Ї на¤вн≥сть певних джерел ф≥нансових кошт≥в. ÷≥ джерела можуть мати р≥зн≥ ознаки, певн≥ переваги та недол≥ки. « огл¤ду на це, можна вид≥лити наступн≥ групи:

ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи (ћ¬‘, ™Ѕ–– ≥ т.д.);

≤ноземн≥ банки та ≥нвестиц≥йн≥ фонди;

“ранснац≥ональн≥ корпорац≥њ та велик≥ компан≥њ;

Ќац≥ональн≥ банки та ф≥нансов≥ установи;

Ќац≥ональн≥ п≥дприЇмства та приватн≥ ≥нвестори.

 ожне з цих джерел маЇ, звичайно, певн≥ переваги та недол≥ки. —каж≥мо, централ≥зован≥ ф≥нансов≥ вливанн¤ з м≥жнародних ф≥нансових установ вже довели свою неефективн≥сть. ≤нод≥ складаЇтьс¤ враженн¤, що украњнський ур¤д отримуЇ наступн≥ транш≥ грошових кошт≥в задл¤ сплати в≥дсотк≥в за попередн≥ми боргами. “ака пол≥тика, зрозум≥ло, не може призвести н≥ до чого доброго. ѕост≥йна реструктуризац≥¤ накопичених борг≥в лише в≥дт¤гуЇ той час, коли, врешт≥ решт, комусь доведетьс¤ розраховуватис¤. “ому под≥бн≥ вливанн¤ УзверхуФ не Ї, на мою думку, ефективними дл¤ в≥дновленн¤ украњнськоњ економ≥ки. ÷е можна спробувати по¤снити чи то невм≥нн¤м розпод≥л¤ти ф≥нансов≥ надходженн¤, чи то в≥дсутн≥стю в≥дпов≥дних механ≥зм≥в, проте ми не будемо зач≥пати под≥бн≥ питанн¤.

” таких умовах ”крањна змушена п≥ти ≥ншим шл¤хом, ¤кий маЇ принципов≥ в≥дм≥нност≥. ѕеред тим, ¤к його обірунтувати, звернемос¤ до теор≥њ. ѕроанал≥зуЇмо добре в≥доме монетарне р≥вн¤нн¤:

M*V=P*Q , де

M Ц обс¤г грошовоњ маси;

V Ц швидк≥сть њњ обертанн¤;

P Ц р≥вень ц≥н;

Q Ц обс¤г товарноњ продукц≥њ.

«астосуЇмо це сп≥вв≥дношенн¤ до нашого прикладу. якщо всередину крањни трапл¤ютьс¤ ф≥нансов≥ вливанн¤, то M в≥дпов≥дним чином зростаЇ. ÷е зростанн¤ повинно компенсуватис¤ з ≥ншого боку або зростанн¤м обс¤г≥в продукц≥њ (Q), що виробл¤Їтьс¤ всередин≥ крањни, або зростанн¤м р≥вн¤ ц≥н (P).

ќтже, можна зробити наступний висновок: ¤кщо кап≥тальн≥ вкладенн¤ не в≥дображаютьс¤ в≥дпов≥дним чином на розвитку виробництва, його оновленн≥ та реструктуризац≥њ Ц це неминуче призводить до негативних насл≥дк≥в, ¤к≥ в першу чергу повТ¤зан≥ ≥з ≥нфл¤ц≥йними процесами.

“ака ситуац≥¤ вимагаЇ надзвичайноњ ефективност≥ в≥д орган≥в, що зд≥йснюють розпод≥л отриманих кошт≥в. якщо цього нема, то залишаЇтьс¤ Їдиний можливий напр¤м розвитку Ц реал≥зац≥¤ конкретних ≥нвестиц≥йних проект≥в. «а умови, коли ≥нвестиц≥йний процес зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ окремих п≥дприЇмств чи проект≥в, в≥н регламентуЇтьс¤ суто економ≥чними важел¤ми, що забезпечуЇ безумовний позитивний вплив на розвиток економ≥ки.

Ќажаль, ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥ не можна назвати спри¤тливим. ¬≥н характеризуЇтьс¤ загальною економ≥чно нестаб≥льн≥стю, нестаб≥льн≥стю законодавства, нерозвинен≥стю банк≥вськоњ системи та браком ф≥нансових ресурс≥в всередин≥ крањни. ѕоки що не сформувалас¤ стаб≥льна практика кредитуванн¤ п≥дприЇмств, в≥дсотки, за ¤кими украњнськ≥ банки погоджуютьс¤ надавати кошти п≥д ≥нвестиц≥йн≥ проекти, дуже часто перевищують закладен≥ у проект≥ норми рентабельност≥. ÷е, зрозум≥ло, унеможливлюЇ реал≥зац≥ю економ≥чно ефективних ≥нвестиц≥йних проект≥в.

” таких умовах, шл¤хи отриманн¤ грошей дл¤ реал≥зац≥њ певних задум≥в ведуть за кордон. «а умови неможливост≥ використанн¤ внутр≥шн≥х ф≥нансових ресурс≥в, дуже привабливими стають кредитн≥ кошти ≥ноземних ≥нвестор≥в. Ќе зважаючи на не досить приваблив≥ умови, велик≥ ≥нституц≥ональн≥ зах≥дн≥ ≥нвестори, м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи та фонди починають звертати увагу на украњнський ринок. ћотиви дл¤ цього можуть бути р≥зними. ”крањнське економ≥чне середовище одночасно ≥ приваблюЇ ≥ в≥дштовхуЇ. ƒл¤ прикладу можна навести стислу характеристику, ¤ку зробив Western NIS Enterprise Fund у своЇму зв≥т≥ за 1998 р≥к: У...хоча ”крањна й займаЇ стратег≥чне географ≥чне положенн¤, маЇ багат≥ природн≥ ресурси та робочу силу з високим р≥внем осв≥ти, що робить њњ привабливим ≥нвестиц≥йним середовищем, вона ще не дос¤гла свого оч≥кувано потенц≥алу через те, що не змогла звести до м≥н≥муму втручанн¤ держави у д≥ю ринк≥в, усунути адм≥н≥стративн≥ перепони, що заважають веденню б≥знесу, виконати нам≥чен≥ показники приватизац≥њ та стати привабливою дл¤ ≥ноземних та внутр≥шн≥х ≥нвестор≥в.Ф

ќтже, маЇмо зробити дещо оптим≥стичний висновок, що украњнська економ≥ка знаходитьс¤ на шл¤ху до повноњ реал≥зац≥¤ свого потенц≥алу, та одн≥Їю з необх≥дних передумов стимулюванн¤ цього процесу Ї профес≥йна орган≥зац≥¤ плануванн¤ та зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в.

ѕлануванн¤ ≥нвестиц≥йного проекту та концепц≥¤ Уб≥знес-плануФ.

¬≥д розгл¤ду загальних тенденц≥й розвитку ≥нвестиц≥йних процес≥в перейдемо до анал≥зу процесу створенн¤, плануванн¤ та реал≥зац≥њ конкретного б≥знес проекту.

«розум≥ло, будь-¤кий ≥нвестиц≥йний проект не може розгл¤датис¤ у в≥дрив≥ в≥д конкретного п≥дприЇмства.  ожне п≥дприЇмство п≥д час свого життЇвого циклу проходить р≥зн≥ стад≥њ розвитку, ¤к≥ й обумовлюютьс¤ тими проектами, ¤к≥ зд≥йснюЇ п≥дприЇмство, а оперативна д≥¤льн≥сть вже Ї пох≥дною в≥д цього процесу. ƒл¤ кращого розум≥нн¤ цього пропоную побудувати умовну модель життЇвого циклу п≥дприЇмства. (ћал.1)

ћал. 1 ≤нвестиц≥йний проект та розвиток п≥дприЇмства

“аким чином, життЇвий цикл п≥дприЇмства складаЇтьс¤ з поступового проходженн¤ р≥зних ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к певних стад≥й свого розвитку. “ак≥ проекти не обовТ¤зково повинн≥ повн≥стю базуватис¤ на окремому п≥дприЇмств≥, вони можуть розробл¤тис¤ сп≥льно, ф≥нансуватис¤ з р≥зних джерел та справл¤ти вплив на стан не лише конкретного п≥дприЇмства, а й у межах м≥ста чи держави.

ќтже, в≥дпов≥дно до поставленоњ мети досл≥дженн¤, розгл¤датиметьс¤ саме процес плануванн¤ та реал≥зац≥й ≥нвестиц≥йного проекту, ¤к складовоњ частини будь-¤коњ економ≥чноњ активност≥.

Ѕудь-¤кий ≥нвестиц≥йний проект проходить три головн≥ фази свого розвитку, це перед≥нвестиц≥йна фаза, ≥нвестиц≥йна фаза та експлуатац≥йна або оперативна фаза. ѕлануванн¤ проекту зд≥йснюЇтьс¤ у перед≥нвестиц≥йн≥й фаз≥ за наступною структурою:

јнал≥з ≥нвестиц≥йних можливостей (Identification)

јнал≥з альтернатив проекту та попереднЇ визначенн¤ (Feasibility Study)

ѕопереднЇ “≈ќ (Pre-Feasibility Study)

Ѕ≥знес-план (BUSINESS PLANNIG)

як бачимо, в≥нцем процесу плануванн¤ проекту Ї створенн¤ б≥знес-плану.

Ѕ≥знес-план Ї пон¤тт¤м набагато ширшим, н≥ж прийн¤то у¤вл¤ти. ѕринаймн≥, в наш≥й крањн≥, за в≥дсутност≥ практики б≥знес плануванн¤, його дуже часто ототожнюють ≥з штучними економ≥чними розрахунками, або техн≥ко-економ≥чним обірунтуванн¤м. Ќасправд≥ ж, складанн¤ б≥знес-плану ≥нвестиц≥йного проекту вимагаЇ роботи не одного спец≥ал≥ста, бо ¤к буде розгл¤нуто дал≥, кожен б≥знес проект зач≥паЇ велику купу питань повТ¤заних ≥з р≥зними сферами знанн¤. ÷е насамперед питанн¤ економ≥чноњ ефективност≥, маркетингового анал≥зу, ф≥нансового плануванн¤ та, нав≥ть, пол≥тичн≥ аспекти.

“реба сказати, що нав≥ть на «аход≥, де вже сформувалис¤ ч≥тк≥ ≥сторичн≥ традиц≥њ плануванн¤ будь-¤коњ економ≥чноњ д≥¤льност≥, тим б≥льше д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йноњ, не ≥снуЇ Їдиного стандарту на розробку б≥знес-плану. ÷е в першу чергу повТ¤зано ≥з р≥зницею в ц≥л¤х б≥знесу чи окремих проект≥в, та ≥з безл≥чу вар≥ант≥в середовища, в ¤кому вони д≥¤тимуть.

ћал. 2 —хема процесу б≥знес-плануванн¤

—труктурно-лог≥чна схема процесу б≥знес плануванн¤ зображена на ћал.2. ¬она по¤снюЇ м≥сце процесу б≥знес-плануванн¤ у житт≥ будь-¤кого ≥нвестиц≥йного проекту.

’оча в ц≥лому б≥знес-план вважаЇтьс¤ ≥нструментом дл¤ отриманн¤ кредиту, в≥н безумовно виконуЇ функц≥њ набагато глибш≥:

ви¤вленн¤ ц≥лей б≥знесу

спри¤нн¤ виробленню стратег≥њ та оперативноњ тактики дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей б≥знесу

створенн¤ системи вим≥рюванн¤ результат≥в д≥¤льност≥

наданн¤ ≥нструмент≥в дл¤ управл≥нн¤ б≥знесом

ви¤вленн¤ альтернативних напр¤мк≥в розвитку.

≤снують р≥зн≥ вимоги до б≥знес-плану дл¤ вже ≥снуючоњ компан≥њ та дл¤ компан≥њ, що починаЇ створюватис¤, ≥снуванн¤ ¤коњ залежить в≥д даного проекту.

1	2	3

Ќазва: √оловн≥ аспекти ≥нвестуванн¤ в сучасних умовах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2478 прочитано)