≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальна характеристика ≥нновац≥йних процес≥в. ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ њх вид≥в

«агальна характеристика ≥нновац≥йних процес≥в. ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ њх вид≥в

¬сю сукупн≥сть процес≥в ≥ ¤вищ, що в≥дбуваютьс¤ на п≥дприЇмствах р≥зних галузей народного господарства, можна умовно под≥лити :≥ групи Ч традиц≥йн≥ ≥ ≥нновац≥йн≥. “радиц≥йн≥ процеси «а характеризують звичайне функц≥онуванн¤ народного царства, його галузей ≥ п≥дприЇмств, а ≥нновац≥йн≥ Ч розвиток останн≥х на ¤к≥сно новому р≥вн≥. ¬продовж ≥лого пер≥оду, коли економ≥ка функц≥онувала ≥ чвалась переважно за рахунок екстенсивних фактор≥в госуванн¤ пост≥йно зростаючого обс¤гу сусп≥льних -урс≥в Ч персоналу, виробничих фонд≥в), у виробництв≥ дом≥нували традиц≥йн≥ процеси ≥ ¤вища. ќск≥льки екстенсивн≥ фактори практично себе вичерпали або њх д≥д стала економ≥чно невиг≥дною, розвиток та ≥нтенсиф≥кац≥¤ сучасного виробництва мають базуватис¤ переважно на нових р≥шенн¤х у галуз≥ технолог≥њ, техн≥ки, орган≥зац≥йних форм ≥ економ≥чних метод≥в господарюванн¤. ќпрацюванн¤, прийн¤тт¤ ≥ реал≥зац≥¤ таких р≥шень складають зм≥ст так званих ≥нновац≥йних процес≥в.

¬ узвичаЇному розум≥нн≥ ≥¤новац≥¤¤≥ процес≥њ, щр мають м≥сце в будь-¤к≥й складн≥й виробничо-господарськ≥й систем≥, характеризуютьс¤ сукупн≥стю безперервно виникаючих у час≥ ≥ простор≥ прогресивних, ¤к≥сно нових зм≥н. –езультатом ≥нновац≥йних процес≥в Ї новини, а њх впровадженн¤ у господарську практику . визнаЇтьс¤ нововведенн¤м. ≤нновац≥йн≥ процеси започатковуютьс¤ певними галуз¤ми науки, а завершуютьс¤ у сфер≥ виробництва, спричинюючи у н≥й прогресивн≥ зм≥ни. ѕерв≥сними ≥мпульсами новин ≥ нововведень на п≥дприЇмствах слугують не лише сусп≥льн≥ потреби ≥ результати власних фундаментальних наукових досл≥джень, але й використанн¤ заруб≥жного прогресивного досв≥ду в галуз≥ технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ виробництва, сучасних форм господарюванн¤. «а своњм характером ≥нновац≥йн≥ процеси, новини ≥ нововведенн¤ под≥л¤ютьс¤ на взаЇмозв'¤зан≥ певн≥ њх види (рис. 1)

“ехн≥чн≥ новини ≥ нововведенн¤ про¤вл¤ютьс¤ у форм≥ нових продукт≥в (вироб≥в), технолог≥й њх виготовленн¤, засоб≥в виробництва (машин, устаткуванн¤. енерг≥њ, конструкц≥йних матер≥ал≥в).

–ис. 1. ƒжерела, класиф≥кац≥¤ ≥ взаЇмозв'¤зок ≥нновац≥йних процес≥в (новин, нововведень).

ќрган≥зац≥йн≥ нововведенн¤ охоплюють нов≥ методи ≥ форми орган≥зац≥њ ус≥х вид≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств та ≥нших ланок сусп≥льного виробництва (орган≥зац≥йн≥ структури управл≥нн¤ сферами науки ≥ виробництва, форми орган≥зац≥њ р≥зних тип≥в виробництва ≥ колективноњ прац≥ тощо);

економ≥чн≥ Ч методи господарського управл≥нн¤ наукою ≥ виробництвом через реал≥зац≥ю функц≥й прогнозуванн¤ ≥ плануванн¤, ф≥нансуванн¤, ц≥ноутворенн¤, мотивац≥њ ≥ оплати прац≥, оц≥нки результат≥в д≥¤льност≥; соц≥альн≥ Ч р≥зн≥ форми актив≥зац≥њ людського чинника (профес≥йна п≥дготовка ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу, в першу чергу складу кер≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в; стимулюванн¤ його (њх) творчоњ д≥¤льност≥; пол≥пшенн¤ умов ≥ пост≥йного п≥дтриманн¤ високого р≥вн¤ безпеки прац≥; охорона здоров'¤ людини ≥ навколишнього природного середовища; створенн¤ комфортних умов житт¤ тощо); юридичн≥ Ч нов≥ ≥ зм≥нен≥ закони та р≥зноман≥тн≥ нормативно-правов≥ документи, що визначають ≥ регулюють ус≥ види д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й.

«а масштабн≥стю ≥ ступенем впливу на ефективн≥сть д≥¤льност≥ певних ланок сусп≥льного виробництва ус≥ новини та нововведенн¤ можна об'Їднати -у дв≥ групи Ч локальн≥ (поодинок≥, окрем≥) та глобальн≥ (великомасштабн≥).

якщо локальн≥ новини (нововведенн¤) призвод¤ть переважно до еволюц≥йних перетворень у сфер≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ через це не справл¤ють особливо ≥стотний вплив на ефективн≥сть њх функц≥онуванн¤ ≥ розвитку, то глобальн≥, що у своњй б≥льшост≥ Ї революц≥йними (принципово новими), мають кардинально п≥двищувати орган≥зац≥йно-техн≥чний р≥вень виробництва ≥ завд¤ки цьому забезпечувати суттЇв≥ позитивн≥ зрушенн¤ в економ≥чних ≥ соц≥альних процесах.

ћ≥ж окремими видами ≥нновац≥йних процес≥в (новин, нововведень) ≥снуЇ пор≥вн¤но т≥сний взаЇмозв'¤зок. “ехн≥чн≥ новини обумовлюють перш за все в≥дпов≥дн≥ орган≥зац≥йн≥ нововведенн¤, а останн≥ вимагають, щ правило, певних зм≥н в економ≥чному механ≥зм≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. «окрема створенн¤ ≥ розвиток гнучких автоматизованих виробництв на п≥дприЇмствах р≥зних галузей спричинюють докор≥нн≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ техн≥чноњ п≥дготовки виробництва, методах його поточного плануванн¤ ≥ оперативного регулюванн¤, а також перех≥д до безперервного (тризм≥нного) режиму роботи цех≥в з гнучкими виробничими системами. Ўирокомасштабна комп'ютеризац≥¤ виробництва та ≥нших сфер д≥¤льност≥ людини зумовлюЇ по¤ву нового виду господарюванн¤ Ч промислового серв≥су ≥ в≥дпов≥дних орган≥зац≥йно-економ≥чних форм його зд≥йсненн¤.

≈фективн≥ техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та економ≥чн≥ нововведенн¤ неодм≥нно призвод¤ть до пом≥тних позитивних зм≥н у соц≥альних процесах на п≥дприЇмствах, а все зростаюча актуал≥зац≥¤ нагальних завдань соц≥ального характеру ≥н≥ц≥юЇ њх розв'¤занн¤ за допомогою нових орган≥зац≥йно-техн≥чних ≥ економ≥чних р≥шень. «рештою ус≥ нововведенн¤ на п≥дприЇмствах, ¤к≥ зор≥Їнтован≥ на динам≥чний розвиток ≥ невпинне п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, мають спиратис¤ на власн≥ юридичн≥ п≥двалини, в≥дпов≥дн≥ нормативно-законодавч≥ акти; ≥накше вони не зможуть справл¤ти належний вплив на масштаби ≥ строки дос¤гненн¤ соц≥ально-економ≥чних ц≥лей д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й. “ому треба позитивно оц≥нювати:

актив≥зац≥ю законотворчих процес≥в в ”крањн≥, ¤к≥ спри¤ють швидшому переходу до соц≥альне ор≥Їнтованих ринкових в≥дносин м≥ж суб'Їктами господарюванн¤; розробку ≥ прийн¤тт¤ пакету закон≥в ≥ державних механ≥зм≥в њх практичноњ реал≥зац≥њ, що визначають ≥ регулюють д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ус≥х галузей народного господарства.

¬плив на виробництво ≥нновац≥йних процес≥в. ћетодика обчисленн¤ показник≥в.

¬плив на виробництво. ”с≥ локальн≥ ≥ особливо глобальн≥, нововведенн¤ р≥зноњ спр¤мованост≥ можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, ¤кщо вони використовуютьс¤ п≥дприЇмствами пост≥йно, комплексно ≥ гармон≥йно. Ќайб≥льший за насл≥дками безпосередн≥й вплив на результативн≥сть (ефективн≥сть) д≥¤льност≥ п≥дприЇмства справл¤ють техн≥чн≥ ≥ орган≥зац≥йн≥ нововведенн¤. ≤нш≥ нововведенн¤ впливають на виробництво опосередковано (через ефективн≥сть нових техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних р≥шень). ѕро ступ≥нь впливу окремих орган≥зац≥йно-техн≥чних та ≥нших нововведень на в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмств св≥дчать так≥ приклади. ƒосв≥д експлуатац≥њ гнучких автоматизованих виробництв показуЇ ≥стотн≥ переваги пор≥вн¤но з ^технолог≥чним устаткуванн¤м традиц≥йного виконанн¤: питома вага оплати прац≥ (у розрахунку на одну деталь) зменшуЇтьс¤ на 25-30%, накладн≥ витрати Ч б≥льш ¤к на .80%, виробнича площа Ч на 60%, а тривал≥сть виробничого циклу скорочуЇтьс¤ у 5-6 раз≥в. —еред глобальних техн≥чних нововведень за ступенем впливу на економ≥ку п≥дприЇмства в≥др≥зн¤ютьс¤ роторн≥ та роторно-конвейерн≥ л≥н≥њ, ¤к≥ у пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йними знар¤дд¤ми прац≥ залежно в≥д складност≥ виготовлюваних деталей забезпечують: п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ч у 4-10 раз≥в; зменшенн¤ обс¤гу необх≥дноњ виробничоњ площ≥ - 2-2,5 раза; скороченн¤ тривалост≥ циклу виготовленн¤ Ч 15-20, а обс¤гу транспортуванн¤ вироб≥в Ч 25-30 раз≥в.

ѕом≥тно посилюЇтьс¤ вплив нових техн≥чних (технолог≥чних) систем не лише на економ≥чн≥ ¤вища, але й на соц≥альн≥ процеси. ÷е вимагаЇ п≥двищеноњ увага конструктор≥в новоњ техн≥ки до показник≥в њњ над≥йност≥, ергоном≥чност≥ ≥ еколог≥чност≥. ќсобливо нагальним Ї завданн¤ еколог≥зац≥њ виробництва на п≥дприЇмствах. «а результатами соц≥альних досл≥джень установлено, що, наприклад, зб≥льшенн¤ у два рази забрудненн¤ пов≥тр¤ шк≥дливими викидами скорочуЇ терм≥н експлуатац≥њ промислового устаткуванн¤ до першого кап≥тального ремонту в середньому у п≥втора раза, а урожайн≥сть пшениц≥ у зонах д≥њ п≥дприЇмств кольоровоњ металург≥њ на 40-60% менша, н≥ж за межами цих зон. ” той же час сучасн≥ прогресивн≥ технолог≥њ уможливлюють перетворенн¤ джерел под≥бних економ≥чних витрат у чинники зростанн¤ обс¤г≥в продукц≥њ ≥ прибутку. «окрема застосуванн¤ ≥снуючоњ технолог≥њ утил≥зац≥њ викид≥в с≥рчаного анг≥дриду тепловими електростанц≥¤ми шл¤хом оснащенн¤ њх в≥дпов≥дними газоочисними установками може задовольнити половину потреби народного господарства ”крањни у с≥рчан≥й кислот≥.

ѕроте ефективн≥сть окремих глобальних ≥ локальних заход≥в Ї важливим, але недостатн≥м вим≥рником ступеню впливу нововведень орган≥зац≥йно-техн≥чного характеру на результативн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ќсь чощ необх≥дно знати конкретну методику ви¤вленн¤ ≥нтегрального впливу певноњ сукупност≥ нововведень на ключов≥ показники виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств за той чи ≥нший пром≥жок часу. ” зв'¤зку з ÷им можна використовувати загальний методичний п≥дх≥д,

Х суть ¤кого зводитьс¤ до обчисленн¤ за спец≥альними алгоритмами (формулами) основних показник≥в, що характеризують економ≥чну ефективн≥сть т≥Їњ або ≥ншоњ сукупност≥ запроваджених впродовж року (дек≥лькох рок≥в) нових техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних р≥шень. «окрема варто обчислювати так≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники.

Х ѕрир≥ст обс¤гу виробленоњ продукц≥њ .

ƒе Lвп Ч чисельн≥сть вив≥льнених прац≥вник≥в за рахунок техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних нововведень, чол.;

1	2	3	4

Ќазва: «агальна характеристика ≥нновац≥йних процес≥в. ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ њх вид≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2644 прочитано)