≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальна характеристика ≥нновац≥йних процес≥в. ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ њх вид≥в

–ис. 2. «агальн≥ ≥ пр≥оритетн≥ напр¤мки Ќ“ѕ.

ѕерша тенденц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ у значному зб≥льшенн≥ випуску низьколегованоњ стал≥, листового ≥ термообробленого прокату, метал≥чного порошку, беззлиткового прокату кольорових метал≥в, що забезпечують п≥двищенн¤ над≥йност≥ ≥ зниженн¤ металом≥сткост≥ р≥зних техн≥чних конструкц≥й;

друга тенденц≥¤ Ч у всезростаючому використанн≥ ¤к конструкц≥йних матер≥ал≥в алюм≥н≥ю, титану, магн≥ю та њх сплав≥в, що уможливлюЇ у дек≥лька, (в≥д 2 до 10) раз≥в зменшувати масу машин ≥ устаткуванн¤, транспортних засоб≥в тощо; трет¤ тенденц≥¤, найперспективн≥ша за своЇю прогресивн≥стю ≥ економ≥чною ефективн≥стю, Ч у випереджаючому розвитку виробництва пол≥мерних, композиц≥йних (пол≥мерних з наповнювачем) та керам≥чних матер≥ал≥в, що пор≥вн¤но з традиц≥йними мають б≥льш високу терм≥чну, абразивну ≥ ероз≥йну ст≥йк≥сть, меншу питому щ≥льн≥сть, ≥нертн≥сть до агресивних середовищ, а нер≥дко Ч ун≥кальн≥ властивост≥, завд¤ки чому стають незам≥нимими, Їдино можливими конструкц≥йними матер≥алами дл¤ р¤дунайнов≥ших тип≥в сучасноњ техн≥ки.

ƒо сучасних виробничих процес≥в ставл¤тьс¤ так≥ вимоги, ¤к дос¤гненн¤ максимально можливоњ безперервност≥, безпеки, гнучкост≥ ≥ продуктивност≥, що можуть бути реал≥зован≥ лише за в≥дпов≥дного р≥вн¤ њх механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ Ч ≥нтегрованого та завертаючого напр¤мку Ќ“ѕ. ћехан≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ виробництва, ¤ка в≥дображаЇ р≥зний ступ≥нь зам≥ни ручноњ прац≥ машиною, у своЇму безперервному розвитку посл≥довно, паралельно або паралельно-посл≥довно переходить в≥д нижчоњ (частковоњ) до вищоњ (комплексноњ) форми.

«а умов ≥нтенсиф≥кац≥њ виробництва, гостроњ необх≥дност≥ багаторазового зростанн¤ продуктивност≥ та радикального пол≥пшенн¤ соц≥олог≥зац≥њ, докор≥нного п≥двищенн¤ продукованих вироб≥в автоматизац≥¤ виробничих процес≥в стаЇ стратег≥чним напр¤мком Ќ“ѕ дл¤ п≥дприЇмств б≥льшост≥ галузей народного господарства. ѕри цьому пр≥оритетне завданн¤ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ њњ комплексност≥, оск≥льки впровадженн¤ окремих автоматичних машин ≥ агрегат≥в часто не даЇ бажаного економ≥чного ефекту, збер≥гаЇ значну частку ручноњ прац≥. Ќовий ≥ досить перспективний напр¤мок комплексноњ автоматизац≥њ пов'¤заний ≥з створенн¤м ≥ впровадженн¤м гнучких автоматизованих виробництв. ‘орсований њх розвиток перш за все у машинобудуванн≥ та де¤ких ≥нши¤ галуз¤х зумовлений об'Їктивною необх≥дн≥стю пост≥йно забезпечувати високоефективне використанн¤ автоматичного устаткуванн¤, що дорого коштуЇ, та достатню моб≥льн≥ств виробництва з часто оновлюваною номенклатурою продукц≥њ

“ехн≥чний розвиток п≥дприЇмства ¬с¤ сукупн≥сть сучасних напр¤мк≥в Ќ“ѕ слугуЇ фундаментальною базою техн≥чного розвитку будь-¤кого п≥дприЇмства. “ехн≥чний розвиток в≥дображаЇ процес формуванн¤ ≥ удосконаленн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ бази п≥дприЇмства, що маЇ бути пост≥йно зор≥Їнтованим на к≥нцев≥ результати його господарськоњ д≥¤льност≥.

“ехн≥чний розвиток ¤к об'Їкт орган≥зац≥йно-економ≥чного управл≥нн¤ охоплюЇ р≥зноман≥тн≥ форми, що мають в≥дображати в≥дпов≥дн≥ стад≥њ процесу розвитку виробничого потенц≥алу ≥ забезпечувати в≥дтворенн¤ основних фонд≥в п≥дприЇмства (в≥д кап≥тального ремонту знар¤дь прац≥ до розширенн¤ та нового буд≥вництва певним виробничих ланок). ≤з сукупност≥ форм техн≥чного розвитку варто виокремлювати так≥, ¤к≥ характеризують, з одного боку, п≥дтримуванн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ бази, п≥дприЇмства, а з другого, Ч њњ безпосередн≥й розвиток шл¤хом удосконаленн¤ ≥ нарощуванн¤ (рис. 2).

ќц≥нка техн≥чного р≥вн¤ п≥дприЇмства т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ народного господарства повинна зд≥йснюватись пер≥одично (один раз на 1-3 роки) у процес≥ анал≥зу ≥ узагальненн¤ певноњ системи показник≥в, що в≥дбивають ступ≥нь техн≥чноњ оснащеност≥ прац≥ персоналу, р≥вень прогресивност≥ застосовуваноњ технолог≥њ, техн≥чний р≥вень виробничого устаткуванн¤, р≥вень механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ основного ≥ допом≥жного виробництва. Ќа'йб≥льш важлив≥ ≥ типов≥ дл¤ ус≥х п≥дприЇмств (незалежно в≥д галузевого под≥лу) показники дл¤ оц≥нки стану њх техн≥чного розвитку наведен≥ у табл. 1.

ѕри цьому об'Їктивн≥сть такоњ оц≥нки може бути ≥безпечена за умови не лише методично правильного '" "' "юв≥дних показник≥в, але й пор≥вн¤нн¤ њх ,аного п≥дприЇмства за певний пер≥од, а "тим р≥внем на ≥нших спор≥днених ƒл¤ поглибленоњ анал≥тичноњ оц≥нки стану тку п≥дприЇмства, необх≥дн≥сть у проведенн≥ виникаЇ при розробц≥ спец≥альноњ юграми, мають застосовуватис¤ також ≥нш≥ ≥чаючи т≥ з них, що в≥дбивають галузев≥ обництва. «окрема до таких показник≥в механоозброЇн≥сть прац≥ (в≥дношенн¤ зет≥ машин ≥ устаткуванн¤ до к≥лькост≥ б≥льш≥й зм≥н≥); коеф≥ц≥Їнт ф≥зичного чанн¤; коеф≥ц≥Їнт технолог≥чноњ всовуваних / на одну утил≥зац≥' риродноњо середовища, ¤кий визначаЇтьс¤ за спец≥альною шкалою у балах, тощо.

–ис. 2. ‘орми техн≥чного розвитку п≥дприЇмства.

“аблиц¤ 1. ќсновн≥ показники техн≥чного р≥вн¤ п≥дприЇмства.

” зв'¤зку з визначальним впливом на результати господарськоњ д≥¤льност≥ техн≥чного розвитку, його багатоспр¤мован≥стю ≥ великою складн≥стю важливе практичне значенн¤ маЇ пост≥йно зд≥йснювана ч≥тка ≥ збалансована за вс≥ма елементами система економ≥чного управл≥нн¤ цим процесом на п≥дприЇмств≥. ѕроцес економ≥чного управл≥нн¤ техн≥чним розвитком п≥дприЇмства повинен включати дек≥лька основних етап≥в:

Х установленн¤ ц≥лей Ч визначенн¤ ≥ ранжируванн¤, виокремлюванн¤ њх приор≥тет≥в;

Х п≥дготовчий Ч анал≥з виробничих умов, п≥дготовка прогнозноњ ≥нформац≥њ;

Х вар≥антний виб≥р р≥шень Ч розробка, виб≥р критер≥њв, оц≥нка ефективност≥ можливих вар≥ант≥в р≥шень;

Х програмуванн¤ роб≥т Ч узгодженн¤ вибраних р≥шень, њх ≥нтегруванн¤ в Їдиний комплекс заход≥в у межах програми техн≥чного розвитку;

Х супроводженн¤ реал≥зац≥њ програми Ч контроль за виконанн¤м ' передбачених програмою заход≥в, проведенн¤ необх≥дного коригуванн¤ програми.

ѕри / цьому ц≥л≥ та пр≥оритети техн≥чного розвитку мають визначитис¤ у в≥дпов≥дност≥ з загальною стратег≥Їю п≥дприЇмства на тому чи ≥ншому етап≥ його функц≥онуванн¤.  онкретн≥ стратег≥чн≥ напр¤мки техн≥чного розвитку п≥дприЇмства можуть буги пов'¤зан≥ з вир≥шенн¤м проблем:

кардинального п≥двищенн¤ ¤кост≥ виготовлюваноњ продукц≥њ, забезпеченн¤ њњ конкурентноспроможност≥ на св≥товому ≥ в≥тчизн¤ному ринках; розробки ≥ широкого впровадженн¤ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й; скороченн¤ витрат ручноњ прац≥, пол≥пшенн¤ загальних њњ умов; зд≥йсненн¤ всеб≥чноњ виробництва в межах сучасних вимог щодо навколишнього середовища тощо. юцес≥ економ≥чного управл≥нн¤ техн≥чним розвитком .:тва стрижневими Ї завданн¤ ¤к≥сноњ розробки ≥ :≥н¤, забезпеченн¤ необх≥дними ресурсами, .Дso в≥дстежуванн¤ зд≥йсненн¤ програм (план≥в). ≥ програм (план≥в) техн≥чного розвитку п≥дприЇмства чаЇтьс¤ сукупн≥стю конкретних заход≥в, що вход¤ть до ладу. «вичайно так≥ програми (плани) охоплюють р¤д :л≥в, а кожен з останн≥х Ч певну групу спр¤мованих заход≥в (рис. 8.4). зним недол≥ком ≥снуючого пор¤дку розробки (план≥в) техн≥чного розвитку п≥дприЇмств Ї ≥- "п≥дсумовуванн¤" р≥зних пропозиц≥й, в≥дсутн≥сть њх ≥нтеграц≥њ в Їдиний ц≥леспр¤мований комплекс ѕодолати цей недол≥к дозвол¤Ї попереднЇ ванни програми (плану) техн≥чного ку в так званому режим/ груповоњ

1	2	3	4

Ќазва: «агальна характеристика ≥нновац≥йних процес≥в. ѕон¤тт¤ ≥ класиф≥кац≥¤ њх вид≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2644 прочитано)