≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальна частина характеристика п≥дприЇмства

Ќа матер≥али, що надход¤ть без супров≥дних документ≥в (нев≥дфактурован≥ поставки), складають акт прийому.

ƒл¤ оприбуткуванн¤ матер≥ал≥в або вироб≥в свого виробництва ≥ при внутр≥шн≥й передач≥ складають накладну. Ќакладною оформл¤ють також здачу на склад в≥дход≥в виробництва залишк≥в в≥д л≥кв≥дац≥њ основних засоб≥в чи ћЎѕ.

ѕри одержанн≥ вантаж≥в ≥з зал≥зничноњ станц≥њ експедитор повинен перев≥рити в≥дпов≥дн≥сть к≥лькост≥ м≥сць, що надход¤ть, ≥ знак≥в маркуванн¤ на них супров≥дним документам. якщо вантаж прибув у справному вагон≥ без ознак злому, експедитор повинен добитис¤ перев≥рки маси ≥ стану прибулих матер≥ал≥в на виб≥р.

якщо при прийманн≥ вантажу будуть встановлен≥ розходженн¤ ≥з зазначеними у транспортних документах або виникнуть питанн¤ щодо ц≥л≥сност≥ вантажу (з≥рвана або пошкоджена пломб ), складають комерц≥йний акт. ÷ей акт Ї основою дл¤ поданн¤ претенз≥й до зал≥зниц≥ або пароплавства про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

ѕри обл≥ку надходженн¤ матер≥ал≥в необх≥дно оформл¤ти њх прибутковим ордером (у день надходженн¤) у двох прим≥рниках. —кладати прийомний акт в раз≥ нестач≥ матер≥ал≥в, що надход¤ть у матер≥альний в≥дд≥л бухгалтер≥њ. ѕерш≥ прим≥рники прибуткових ордер≥в, згрупован≥ за номенклатурними номерами, використовують дл¤ анал≥тичного обл≥ку матер≥ал≥в на склад≥, а друг≥, п≥д≥бран≥ до в≥дпов≥дних рахунк≥в постачальник≥в, дл¤ обл≥ку загот≥вл≥ матер≥ал≥в ≥ розрахунк≥в з постачальниками.

¬ раз≥ надходженн¤ вантажу на склад без документ≥в в≥дд≥л постачанн¤ виписуЇ наказ складу на прийом вантажу без документ≥в.

 ом≥рник здаЇ накази до бухгалтер≥њ разом з прибутковими ордерами.

ƒл¤ одержанн¤ матер≥ал≥в в≥д м≥сцевого постачальника покупець повинен видати експедитору (або представнику в≥дд≥лу постачанн¤) дорученн¤, зареЇстроване у журнал≥ обл≥ку виданих дов≥реностей. “ут треба налагодити суворий контроль за своЇчасним оприбуткуванн¤м матер≥ал≥в та поверненн¤ невикористаних дов≥реностей.

ѕри др≥бних куп≥вл¤х матер≥ал≥в гот≥вкою (наприклад, канцел¤рських товар≥в) п≥дзв≥тна особа зобов'¤зана здати матер≥али на склад, а ком≥рник на рахунку постачальника повинен поставити в≥дм≥тку про дату ≥ номер прибуткового ордеру ≥ п≥дпис.

якщо встановлена нев≥дпов≥дн≥сть матер≥ал≥в, що надход¤ть, њх асортименту, ¤кост≥ й к≥лькост≥, вказаним у супров≥дних документах, матер≥али приймаЇ ком≥с≥¤, ¤ка складаЇ јкт про прийом матер≥ал≥в (форма ћ 7) у двох прим≥рниках з обов'¤зковою участю зав≥дуючого складом ≥ представника постачальника, а у випадку в≥дсутност≥ його представника незац≥кавленоњ орган≥зац≥њ.

ѕерший прим≥рник акта з доданими до нього документами (рахунок фактура, накладна тощо) передають до бухгалтер≥њ дл¤ обл≥ку руху матер≥ал≥в, другий в≥дд≥лу постачанн¤ дл¤ направленн¤ претенз≥йного листа постачальнику. ѕрибутковий ордер при на¤вност≥ прийомного акта не складають.

в) ќбл≥к матер≥ал≥в на склад≥.

—кладський обл≥к - це сортовий , к≥льк≥сний , оперативно-техн≥чний обл≥к. ќбл≥к на склад≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою карток формою єћ-17.  артки складського обл≥ку в≥дкриваютьс¤ в бухгалтер≥њ ≥ в≥ддаютьс¤ п≥д розписку матер≥ально-в≥дпов≥дальним особам. ‘акт видач≥ ф≥ксуЇтьс¤ в реЇстр≥, де вказуЇтьс¤ дата видач≥, к≥льк≥сть карток, п≥дпис одержувача ≥ реЇстрац≥йн≥ номери карток. «аписи в цих картках (в к≥льк≥сному вираз≥ ) ведуть матер≥ально-в≥дпов≥дальн≥ особи.

—кладський обл≥к матер≥ал≥в Ї важливим фактором контролю за збер≥ганн¤м матер≥альних ц≥нностей п≥дприЇмства .

Ќоменклатура матер≥алу :

ѕерш≥ три цифри номенклатури означають номер рахунку ≥ субрахунку , наступн≥ дв≥ - номер групи , а ≥нш≥ пор¤дковий номер матер≥альних ц≥нностей у груп≥ .

«а номенклатурним номером зд≥йснюють анал≥тичний обл≥к матер≥ал≥в . «ав≥дуючим складом щоденно записуютьс¤ до складськоњ картотеки вс≥ операц≥њ надходженн¤ ≥ витрат матер≥ал≥в. ѕ≥сл¤ кожного запису визначаЇтьс¤ залишок матер≥ал≥в даного номенклатурного номеру.

ѕер≥одично матер≥ально-в≥дпов≥дальна особа складу повинна складати реЇстри документ≥в ≥ здавати њх до бухгалтер≥њ дл¤ подальшоњ обробки. якщо складський обл≥к ведетьс¤ за допомогою ≈ќћ, то машина сама сп≥вставл¤Ї одержаний залишок за нормою запису ≥ може готувати дан≥ дл¤ подальшого замовленн¤ матер≥альних ц≥нностей.

—уть анал≥тичного обл≥ку матер≥ал≥в пол¤гаЇ в тому, що на окремий вид матер≥ал≥в в≥дкриваЇтьс¤ номенклатурний номер , а в≥н ≥ Ї анал≥тичним рахунком. ƒан≥ анал≥тичного обл≥ку узагальнюютьс¤ в оборотних в≥домост¤х . ¬веденн¤ ≈ќћ дл¤ обл≥ку матер≥ал≥в даЇ можлив≥сть орган≥зувати обл≥к не дублюючи багато раз≥в к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних даних.

ѕри реЇстрац≥њ даних в складському обл≥ку використовують тверд≥ обл≥ков≥ ц≥ни. ўоб зв≥рити дан≥ складського ≥ анал≥тичного обл≥ку потр≥бно пер≥одично складати оц≥нку обл≥кових ц≥н ≥ к≥льк≥сних залишк≥в за формами складського обл≥ку на визначену дату ≥ сп≥вставл¤ти загальн≥ одержан≥ суми ≥з сумою залишк≥в за обл≥ковими ц≥нами з варт≥стю анал≥тичного обл≥ку. “акий метод орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку називаЇтьс¤ сальдовим або оперативно-техн≥чним.

ƒл¤ правильноњ орган≥зац≥њ обл≥ку матер≥ал≥в на п≥дприЇмствах треба мати складськ≥ прим≥щенн¤ з в≥дпов≥дним обладнанн¤м, пристосуванн¤ми (стелажами, полиц¤ми, ¤щиками) , вим≥рювальними приладами (м≥ри, ваги). –озм≥щенн¤ матер≥ал≥в повинно бути за секц≥¤ми склад≥в, а в середин≥ њх за окремими групами ≥ типами, сортами ≥ розм≥рами матер≥ал≥в (на полиц¤х, у штабел¤х, стелажах, зас≥ках тощо) з метою забезпеченн¤ можливост≥ швидкого њх прийн¤тт¤, видач≥ ≥ перев≥рки на¤вност≥. ” м≥сц¤х збер≥ганн¤ на кожному вид≥ матер≥алу прикр≥плюють ¤рлик з вказ≥вкою даних про знаходженн¤ в≥дпов≥дного матер≥алу.

¬ажливе маЇ встановленн¤ ос≥б, в≥дпов≥дальних за прийн¤тт¤ ≥ в≥двантаженн¤ матер≥альних ц≥нностей (зав≥дуючих складами, ком≥рник≥в, експедитор≥в та ≥н.), за збер≥ганн¤ дов≥рених њм матер≥альних ц≥нностей, правильне ≥ своЇчасне оформленн¤ в≥дпов≥дних операц≥й щодо обл≥ку матер≥ал≥в, а також ви¤вленн¤ списку посадових ос≥б, ¤ким надано право п≥дписувати документи на отриманн¤ ≥ видачу ≥з склад≥в матер≥ал≥в, дати дозв≥л (пропуск) на вивезенн¤ з п≥дприЇмства матер≥альних ц≥нностей.

ћатер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи (зав≥дуюч≥ складами, ком≥рники) повинн≥ своЇчасно пов≥домл¤ти в≥дд≥л постачанн¤ про вс≥ випадки зм≥н фактичних запас≥в кожного виду матер≥ал≥в в≥дносно встановлених планових норм.

ж) ≤нвентаризац≥¤ виробничих запас≥в

≤нвентаризац≥¤ - це перел≥к, перерахуванн¤, зважуванн¤, вим≥рюванн¤ виробничих запас≥в, що знаход¤тьс¤ в м≥сц¤х збер≥ганн¤ сп≥вставленн¤ з даними бухгалтерського обл≥ку.

≤нвентаризац≥¤ Ї одним ≥з засоб≥в контролю за збереженн¤м матер≥альних ц≥нностей ≥ роботою матер≥ально-в≥дпов≥дальних ос≥б.

≤нвентаризац≥¤ також використовуЇтьс¤ дл¤ ви¤вленн¤ фактичних затрат на виробництво продукц≥њ та наданн¤ послуг, або коли ≥нш≥ дан≥ не можуть бути одержан≥.

ќбов`¤зковим Ї проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ при зм≥н≥ матер≥ально-в≥дпов≥дальних ос≥б.

” процес≥ ≥нвентаризац≥њ визначаЇтьс¤ фактична на¤вн≥сть ц≥нностей, в≥дхиленн¤ ≥ причини в≥дхилень.

≤нвентаризац≥йн≥ описи ≥ акти разом з висновками робочоњ ком≥с≥њ здаютьс¤ до бухгалтер≥њ дл¤ виведенн¤ к≥нцевих результат≥в ≥ складають при цьому пор≥внювальну в≥дом≥сть. ” ц≥й в≥домост≥ посл≥довно використовують так≥ розрахунков≥ процедури: взаЇмний зал≥к лишк≥в ≥ нестач внасл≥док пересортиц≥ ≥ розрахунок природноњ нестач≥.

якщо варт≥сть нестач буде вища в≥д вартост≥ лишк≥в, то р≥зниц¤ маЇ бути в≥днесена на вищих матер≥ально-в≥дпов≥дальних ос≥б.

 оли варт≥сть нестач коштуЇ дешевше лишк≥в, що њх перекривають, то р≥зниц¤ буде в≥днесена на зменшенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.

Ћишки матер≥альних ц≥нностей , що не зарахован≥ , ¤к пересортиц¤ оприбутковуютьс¤ ≥ њх варт≥сть в≥дноситьс¤ на зменшенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ.

Ќедостач≥ списуютьс¤ в межах норм природного убутку на соб≥варт≥сть продукц≥њ, роб≥т, послуг. —писуЇтьс¤ матер≥ально- в≥дпов≥дальною особою за роздр≥бними ц≥нами.

«а р≥шенн¤м ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ варт≥сть нестач може бути в≥днесена на ≥нших винних ос≥б, ф≥зичних або юридичних ос≥б шл¤хом висуненн¤ до них претенз≥й через суд чи арб≥траж, ¤кщо вони не погоджуютьс¤ сплатити в≥днесену на њх рахунок заборгован≥сть за поверненн¤ запод≥¤ноњ матер≥альноњ шкоди.

‘актичн≥ залишки, ви¤влен≥ ≥нвентаризац≥Їю, перенос¤ть до складського обл≥ку у обл≥ков≥ записи бухгалтер≥њ.

¬ступ

ќ’ќ–ќЌј ѕ–ј÷≤ - це система законодавчих акт≥в, соц≥ально-економ≥чних, орган≥зац≥йно - техн≥чних, л≥кувально - проф≥лак≠тичних ≥ г≥г≥Їн≥чних заход≥в та засоб≥в, що забезпечують безпеку, працездатн≥сть людини та збереженн¤ здоров'¤ в процес≥ прац≥.

Ќауково - техн≥чний прогрес призводить до повноњ зм≥ни характеру та засоб≥в трудовоњ д≥¤льност≥.

Ќауково - техн≥чний прогрес створюЇ дл¤ людини багато р≥зних благ: зменшуЇ ф≥зичне навантаженн¤, робить працю людини ц≥ка≠вою, р≥зноман≥тною, ≥нтелектуальною, розвиваЇ творч≥ зд≥бност≥ людини. Ўироке впровадженн¤ комп'ютерноњ техн≥ки дуже п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥.

Ќа кожному п≥дприЇмств≥ у встановленому пор¤дку повинн≥ зд≥йснюватис¤ широкомасштабн≥ заходи, спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ здоров'¤ людей. —уворе додержанн¤ вимог г≥г≥Їни та ф≥з≥олог≥њ прац≥ њ не т≥льки особистою справою кожноњ окремоњ людини , але й колективу тому, що порушенн¤ принцип≥в г≥г≥Їни позначаЇтьс¤ не т≥льки на здоровТњ порушника але й на здоровТњ ≥нших член≥в ко≠лективу .

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна частина характеристика п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4186 прочитано)