≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальна частина характеристика п≥дприЇмства

 уп≥вельними ц≥нами можуть бути: прейскурантн≥ або догов≥рн≥, прейскурантн≥ з≥ скидкою або накидкою. ƒо куп≥вельних ц≥н можна в≥днести й фактурн≥ ц≥ни, тобто варт≥сть матер≥альних ц≥нностей, що випливаЇ з рахунку фактури постачальника. ‘актурн≥ ц≥ни визначаютьс¤ за прейскурантом або договором ≥з включенн¤м р≥зних нац≥нок, скидок. вартост≥ допом≥жних послуг, транспортних витрат. ‘актурна варт≥сть одержуваних матер≥альних ц≥нностей буде р≥зною залежно в≥д методики включенн¤ до нењ зал≥зничного тарифу.

ќбл≥ков≥ ц≥ни визначаютьс¤ або ¤к середн¤ зважена величина фактичноњ загот≥вельноњ соб≥вартост≥ за тривалий минулий пер≥од, або ¤к планово-загот≥вельна соб≥варт≥сть, що визначаЇтьс¤ на основ≥ прейскурантних (догов≥рних) ц≥н ≥ планованоњ величини транспортно-загот≥вельних витрат.

д) ќц≥нка матер≥альних ц≥нностей за м≥жнародними стандартами

ћ≥жнародн≥ стандарти бухгалтерського обл≥ку передбачають значну свободу у вибор≥ методики оц≥нки матер≥альних ц≥нностей, тобто вони не обмежуютьс¤ рекомендац≥¤ми з вибору м≥н≥мальноњ оц≥нки з двох можливих. «а м≥жнародними стандартами бухгалтерського обл≥ку використовуютьс¤ так≥ види оц≥нки:

а) перв≥сна варт≥сть ¤вл¤Ї собою грошовий вираз ц≥ни придбанн¤ конкретного предмету;

б) в≥дновлена варт≥сть ¤вл¤Ї собою суму кошт≥в, ¤ку потр≥бно було б виплачувати на даний момент за необх≥дност≥ зам≥ни предмета ≥ншим таким же;

в) чиста варт≥сть реал≥зац≥њ Ч це ц≥на продажу за в≥драхуванн¤м торговельних витрат у розумних межах прибутку. ÷ей метод дозвол¤Ї визначити упущену вигоду у випадках, коли предмет не буде реал≥зований на сторону;

г) приведена варт≥сть Ч дисконтована величина майбутн≥х надходжень кошт≥в, ¤ку, ¤к передбачаЇтьс¤, може принести реал≥зац≥¤ даного предмета у процес≥ звичайноњ комерц≥йноњ операц≥њ.

¬ м≥жнародн≥й практиц≥ користуютьс¤ спец≥альними терм≥нами, що характеризують методи оц≥нки матер≥альних ц≥нностей в актив≥ балансу.

ћетод Fifo Ч це метод, за ¤ким матер≥альн≥ ц≥нност≥ оц≥нюютьс¤ за ц≥ною придбанн¤ (загот≥вельна соб≥варт≥сть), ¤кщо вона менша в≥д ц≥ни продажу. –≥зниц¤ в≥дображуЇ можливий прибуток. ÷≥на придбанн¤ визначаЇтьс¤ ¤к середн¤ зважена величина з ус≥х парт≥й закуплених матер≥альних ц≥нностей або за варт≥стю першоњ придбаноњ одиниц≥ товару. Fifo Ч це метод оц≥нки за перв≥сною варт≥стю.

ћетод Lifo Ч це метод оц≥нки за в≥дновленою варт≥стю (варт≥стю останн≥х за часом закупок), тобто коли матер≥альн≥ ц≥нност≥ оц≥нюютьс¤ за ц≥ною реал≥зац≥њ, ¤кщо вона менша в≥д ц≥ни придбанн¤ (загот≥вельноњ соб≥вартост≥). –≥зниц¤ в≥дображуЇ прихований збиток п≥дприЇмства. ѕри цьому ц≥на придбанн¤ визначаЇтьс¤ ¤к середн¤ зважена або ¤к варт≥сть останньоњ одиниц≥ придбаного товару

“аким чином, оц≥нки за методами Fifo ≥ Lifo вимагають анал≥тичного обл≥ку надходженн¤ кожного матер≥алу за парт≥¤ми, а це надто трудом≥стка й невиг≥дна з економ≥чноњ точки зору справа.

е) —интетичний обл≥к надходженн¤ ≥ використанн¤ виробничих запас≥в

ƒокументи, що над≥йшли з≥ склад≥в до бухгалтер≥њ, перев≥р¤ють ¤к з точки зору правильност≥ њх оформленн¤, так ≥ по сут≥ в≥дображених у них операц≥¤х. ѕрибутков≥ ордери .зв≥р¤ють з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Ћ≥м≥тн≥ карти, що над≥йшли з≥ складу, сп≥вставл¤ють з другими прим≥рниками, одержаними в≥д цех≥в-споживач≥в, накладн≥ на перекиданн¤ матер≥ал≥в, здан≥ складами-в≥дправниками; з прим≥рниками тих же накладних, що над≥йшли з≥ склад≥в-одержувач≥в, л≥м≥тн≥ карти ≥ вимоги в≥дзначають у реЇстрах видач≥ тощо.

ƒал≥ документи таксують за допомогою машин, тобто зазначен≥ в них матер≥али оц≥нюютьс¤ за твердими обл≥ковими ц≥нами.

ѕо кожному реЇстру зданих документ≥в п≥сл¤ њх таксировки п≥драховують обороти надходженн¤ або витрат матер≥ал≥в у розм≥р≥ номенклатурних груп. - Ќа малих п≥дприЇмствах п≥дсумки п≥драхунк≥в можна в≥дображати в накопичувальних в≥домост¤х, групових оборотних в≥домост¤х. ќброблювати документи можна компТютерами.

ƒл¤ обл≥ку надходженн¤ й використанн¤ виробничих запас≥в використовують так≥ окрем≥ синтетичн≥ ≥нвентарн≥ рахунки:

є 05 "ћатер≥али"

є 06 "ѕаливо"

є 07 "Ѕуд≥вельн≥ матер≥али та обладнанн¤ до установки"

є 08 "«апасн≥ частини"

є 10 "Ќас≥нн¤ та корми"

є 12 "ћалоц≥нн≥ та швидкозношуван≥ предмети".

” звТ¤зку з виникненн¤м р≥зних господарських операц≥й в≥дносно обл≥ку виробничих запас≥в використовують також рахунки:

є 13 "«нос. малоц≥нних та швидкозношуваних предмет≥в"

є 14 "ѕереоц≥нка товарно-матер≥альних ц≥нностей"

є 15 "«агот≥вл¤ та придбанн¤ матер≥альних ц≥нностей"

є 16 "“ранспортно-загот≥вельн≥ витрати".

Ї) ќбл≥к матер≥ал≥в, палива, запасних частин, ћЎѕ.

–ахунок є 05 "ћатер≥али" призначений дл¤ обл≥ку належних п≥дприЇмству сировини, основних та допом≥жних матер≥ал≥в, купованих нап≥вфабрикат≥в, комплектуючих вироб≥в та деталей, тари ≥ тарних матер≥ал≥в, м≥неральних добрив ≥ отрутох≥м≥кат≥в, б≥опрепарат≥в ≥ медикамент≥в, матер≥ал≥в, переданих дл¤ переробки на сторону. «а назвами цих матер≥альних ц≥нностей можуть бути в≥дкрит≥ в≥дпов≥дн≥ субрахунки.

Ќа. рахунку є 06 "ѕаливо" обл≥чують на¤вн≥сть та рух належного п≥дприЇмству орган≥чного та ¤дерного палива.

ќрган≥чне паливо Ч це горюч≥ речовини, що можуть активно вступати до реакц≥њ з киснем ≥ м≥ст¤ть значну питому теплотворн≥сть. Ќайб≥льше значенн¤ мають так≥ види орган≥чного палива:

Ч тверде: камТ¤не та буре вуг≥лл¤ й в≥дходи в≥д переробки, антрацит ≥ нап≥вантрацит;

Ч р≥дке: мазут;

Ч газопод≥бне: природний газ;

Ч ≥нш≥ види палива: торф, горюч≥ сланц≥, стаб≥л≥зована нафта, горюч≥ гази промисловост≥ (доменний, коксовий), дрова тощо.

–ахунок є 06 "ѕаливо" призначений дл¤ обл≥ку на¤вност≥ та руху палива, придбаного або заготовленого дл¤ технолог≥чних потреб, експлуатац≥њ транспортних засоб≥в, а також дл¤ виробленн¤ енерг≥њ або дл¤ опаленн¤ прим≥щень.

Ќа рахунку є 08 "«апасн≥ частини" обл≥чуютьс¤ готов≥ детал≥, вузли, запасн≥ частини, що використовуютьс¤ дл¤ зам≥ни зношених при проведенн≥ ремонту основних засоб≥в. –ахунок є 08 маЇ два субрахунки:

є 08-1 "«апасн≥ частини"

є 08-2 "ќбм≥нний фонд".

Ќа субрахунку є 08-1 обл≥чують на¤вн≥сть ≥ рух придбаних або виготовлених дл¤ потреб основноњ д≥¤льност≥ запасних частин, призначених дл¤ проведенн¤ ремонт≥в, зам≥ни зношених частин машин, обладнанн¤, транспортних засоб≥в тощо, а також автомоб≥льних шин у запас≥ та об≥гу.

Ќа субрахунку є 08-2 в≥дображуютьс¤ операц≥њ, повТ¤зан≥ з на¤вн≥стю ≥ рухом обм≥нного фонду повнокомплектних машин, обладнанн¤м двигун≥в, вузл≥в, агрегат≥в, що утворюютьс¤ в установленому пор¤дку в ремонтних п≥дрозд≥лах п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, на техн≥чних обм≥нних пунктах або ремонтних заводах.

”с≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, що над≥йшли на п≥дприЇмство в≥д постачальник≥в, при журнально-ордерн≥й форм≥ рах≥вництва обл≥чуютьс¤ в журнал≥-ордер≥ є 6. ” ньому зд≥йснюЇтьс¤ обл≥к розрахунк≥в з ус≥ма постачальниками. “ому доц≥льно в≥дкривати два. журнали-ордери: один дл¤ розрахунк≥в з постачальниками по матер≥альних ц≥нност¤х, другий Ч по розрахунках за послуги ≥ роботи.

∆урнал-ордер є 6 ведетьс¤ л≥н≥йно-позиц≥йним способом, тобто дл¤ кожного документу в≥дводитьс¤ один р¤док. Ќадал≥ при оплат≥ рахунку або при надходженн≥ матер≥ал≥в по даному плат≥жному документу записи виконуютьс¤ у в≥дпов≥дних графах, але в цьому ж р¤дку.

–озрахунки з постачальниками при планових платежах обл≥чуютьс¤ в окрем≥й в≥домост≥ є 5, загальн≥ п≥дсумки ¤коњ також перенос¤тьс¤ до журналу-ордеру є 6.

”с≥ операц≥њ, повТ¤зан≥ з розрахунками за придбанн¤ матер≥альних ц≥нностей, в≥дображують на рахунку є 60 "–озрахунки з постачальниками ≥ п≥др¤дчиками" незалежно в≥д того, одночасно або попередньо проводилась оплата предТ¤вленого рахунку-фактури.

–ахунок є 60 кредитуЇтьс¤ на варт≥сть товарно-матер≥альних ц≥нностей, що фактично над≥йшли. ” синтетичному обл≥ку в≥н кредитуЇтьс¤ зг≥дно з розрахунковими документами постачальника у межах сум акцепту незалежно в≥д оц≥нки товарно-матер≥альних ц≥нностей в анал≥тичному обл≥ку,

ѕри надходженн≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей, на ¤к≥ не одержано розрахунков≥ документи постачальник≥в, бухгалтер≥¤ п≥дприЇмства зобовТ¤зана перев≥рити, чи обл≥чуЇтьс¤ варт≥сть ц≥нностей, що над≥йшли, ¤к деб≥торська заборгован≥сть.

–ахунок є 60 дебетуЇтьс¤ на суми оплати рахунк≥в (у кореспонденц≥њ з рахунками обл≥ку грошових кошт≥в); на суми зал≥к≥в за попередньо виданими в установленому пор¤дку авансами.

якщо наприк≥нц≥ м≥с¤ц¤ по в≥дфактурованих ≥ оплачених матер≥альних ц≥нност¤х вантаж не над≥йшов, то рахунок є 60 кредитуЇтьс¤ на суму оплати ¤к за матер≥али в дороз≥ або не вивезен≥ з≥ склад≥в постачальник≥в.

Ќа початку наступного м≥с¤ц¤ ц≥ суми сторнуютьс¤, а суми оплати продовжують рахуватис¤ ¤к деб≥торська заборгован≥сть.

јнал≥тичний обл≥к на рахунку є 60, кр≥м розрахунк≥в у пор¤дку планових платеж≥в, ведетьс¤ на кожному окремо виставленому рахунку, а розрахунки у пор¤дку планових платеж≥в Ч по кожному постачальнику ≥ п≥др¤дчику.

ѕобудова анал≥тичного обл≥ку на рахунку є 60 маЇ забезпечити одержанн¤ необх≥дних даних по постачальниках, акцентованих й ≥нших розрахункових документах, строк оплати ¤ких не настав; постачальниках по нев≥дфактурованих поставках; постачальниках по неоплачених у строк розрахункових документах.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «агальна частина характеристика п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4186 прочитано)