≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальн≥ пон¤тт¤ форм ≥ систем зароб≥тноњ плати

«агальн≥ пон¤тт¤ форм ≥ систем зароб≥тноњ плати

¬ажливими складовими орган≥зац≥њ зароб≥тноњ плати Ї њњ форми ≥ системи, ¤к≥ забезпечують зв'¤зок м≥ж оплатою прац≥ та њњ результатами (≥ндив≥дуальними ≥ колективними). ‘орми ≥ системи оплати прац≥ встановлюютьс¤ п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми самост≥йно у колективному договор≥ з дотриманн¤м вимог ≥ гарант≥й, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (рег≥ональними) угодами.

Ќайчаст≥ше застосовують дв≥ основн≥ форми зароб≥тноњ плати Ч в≥др¤дну й почасову.  ожна з них в≥дпов≥даЇ певн≥й м≥р≥ к≥лькост≥ прац≥: першаЧ к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ, друга Ч к≥лькост≥ в≥дпрацьованого часу.

‘орми зароб≥тноњ плати мають в≥дпов≥дати таким вимогам: найповн≥ше враховувати результати прац≥, створювати передумови дл¤ пост≥йного зростанн¤ ефективност≥ та ¤кост≥ прац≥; спри¤ти п≥двищенню матер≥альноњ за≥нтересованост≥ прац≥вник≥в у пост≥йному ви¤вленн≥ ≥ використанн≥ резерв≥в п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ ≥ ¤кост≥ продукц≥њ.

‘орми оплати прац≥ будуть ефективними лише в тому раз≥, ¤кщо вони в≥дпов≥дають орган≥зац≥йно-техн≥чним умовам виробництва. ќтже, вибираючи форму оплати прац≥ дл¤ певноњ категор≥њ роб≥тник≥в, необх≥дно враховувати конкретн≥ умови њхньоњ прац≥, специф≥ку виробництва тощо.

ќсновними (загальними) умовами застосуванн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ форми зароб≥тноњ плати Ї р≥вень техн≥чноњ озброЇност≥ виробництва, характер технолог≥чного процесу та орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, ступ≥нь використанн¤ виробничих потужностей ≥ устаткуванн¤, стан нормуванн¤ прац≥ тощо.

ќкр≥м загальних, Ї дек≥лька специф≥чних умов застосуванн¤ в≥др¤дноњ або почасовоњ форм оплати прац≥. “ак, дл¤ в≥др¤дноњ оплати прац≥ необх≥дна на¤вн≥сть пр¤мопропорц≥йноњ залежност≥ м≥ж затратами живоњ прац≥ й одержаними результатами, тобто роб≥тник повинен мати реальну можлив≥сть зб≥льшувати випуск продукц≥њ, що маЇ в≥дпов≥дати ≥ потребам виробництва.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ переважною формою оплати прац≥ роб≥тник≥в залишаЇтьс¤ в≥др¤дна.

ѕочасова зароб≥тна плата застосовуЇтьс¤ дл¤ оплати прац≥ службовц≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в.

¬≥др¤дна ≥ почасова форми оплати прац≥ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на к≥лька систем.

—истемами в≥др¤дноњ форми оплати прац≥ Ї: пр¤ма в≥др¤дна, в≥др¤дно-прем≥альна, в≥др¤дно-прогресивна, непр¤ма-в≥др¤дна, акордна, колективна (бригадна) в≥др¤дна, а почасовоњ Ч пр¤ма почасова, почасова-прем≥альна, колективна (бригадна) почасова.

¬ основ≥ побудови системи оплати прац≥ мають бути конкретн≥ показники роботи, ¤к≥ п≥ддаютьс¤ точному обл≥ку ≥ повною м≥рою в≥дображають працю даноњ групи прац≥вник≥в або окремого прац≥вника. —истема оплати прац≥ грунтуЇтьс¤ на одному-двох вир≥шальних дл¤ даноњ групи прац≥вник≥в або окремого прац≥вника показниках ≥ маЇ бути простою ≥ зрозум≥лою кожному.

ѕопередн¤ глава «м≥ст Ќаступна глава

¬≤ƒ–яƒЌј ‘ќ–ћј ќѕЋј“» ѕ–ј÷≤

як уже зазначалос¤, сутн≥сть в≥др¤дноњ форми зароб≥тноњ плати пол¤гаЇ в тому, що њњ розм≥р залежить в≥д к≥лькост≥ виробленоњ роб≥тником продукц≥њ (виконаноњ роботи) належноњ ¤кост≥ на основ≥ попередньо установлених норм часу (вироб≥тку) ≥ розц≥нок з урахуванн¤м складност≥ та умов прац≥.

ѕравильно орган≥зована в≥др¤дна оплата прац≥ створюЇ у роб≥тник≥в за≥нтересован≥сть у зб≥льшенн≥ випуску продукц≥њ установленоњ ¤кост≥, п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ, застосуванн≥ передових метод≥в ≥ прийом≥в прац≥.

≈фективне застосуванн¤ в≥др¤дноњ форми оплати прац≥ можливе за певних умов: на¤вност≥ к≥льк≥сних показник≥в вироб≥тку, з допомогою ¤ких установлюють норми й розц≥нки та визначають зароб≥ток в≥дпов≥дно до результат≥в прац≥; можливост≥ й необх≥дност≥! п≥двищенн¤ ≥ндив≥дуальноњ або груповоњ продуктивност≥ прац≥ на даному робочому м≥сц≥; забезпеченн¤ науково обірунтованого нормуванн¤ прац≥ ≥ правильного обл≥ку виконаноњ роботи, ч≥ткого контролю за ¤к≥стю продукц≥њ.

ќсновою в≥др¤дноњ оплати прац≥ Ї норма вироб≥тку (часу) ≥ тарифна ставка.

ѕр¤ма в≥др¤дна система оплати прац≥. «а ≥ндив≥дуальноњ пр¤моњ в≥др¤дноњ системи розм≥р зароб≥тноњ плати пр¤мо залежить в≥д результат≥в роботи кожного роб≥тника. ¬иготовлена роб≥тником продукц≥¤ або виконана ним робота оплачуЇтьс¤ за ≥ндив≥дуальними розц≥нками.

≤ндив≥дуальна в≥др¤дна розц≥нка визначаЇтьс¤ дво¤ко: дл¤ тих виробництв, в ¤ких за характером виробничого процесу застосовуютьс¤ норми вироб≥тку Ч д≥ленн¤м погодинноњ або денноњ тарифноњ ставки, ¤ка в≥дпов≥даЇ певному розр¤ду виконаноњ роботи, на погодинну або денну норму вироб≥тку, а там, де застосовуютьс¤ норми часу, Ч множенн¤м погодинноњ тарифноњ ставки на норму часу.

ƒл¤ розрахунку в≥др¤дноњ розц≥нки застосовуЇтьс¤ тарифна ставка, ¤ка в≥дпов≥даЇ розр¤ду роботи, а не розр¤ду, присвоЇному роб≥тников≥. ¬≥др¤дна розц≥нка визначаЇтьс¤ за формулами:

1) дл¤ виробництв, де застосовуютьс¤ норми вироб≥тку:

–в =

де “ ЦЦ погодинна або денна тарифна ставка, ¤ка в≥дпов≥даЇ розр¤ду даноњ роботи;

Ќвир Ч норма вироб≥тку за одиницю часу;

2) дл¤ виробництв, де застосовуютьс¤ норми часу:

–в = “

де Ќч Ч норма часу, хв.

ћожуть бути випадки, коли норма часу на певну операц≥ю або на виготовленн¤ ¤когось виробу однакова, а розр¤д роб≥т на њх виконанн¤ р≥зний, тод≥ розц≥нка буде тим вищою, чим вищий розр¤д роботи. ќтже, на п≥дприЇмств≥ маЇ бути правильна, науково обгрунтована тариф≥кац≥¤ роб≥т.

ћ≥ж нормою вироб≥тку (часу) ≥ розц≥нкою вироб≥тку (часу) ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть. якщо норма вироб≥тку (часу) неточна, занижена або завищена, тод≥ й в≥др¤дна розц≥нка, установлена на њњ основ≥, також буде завищеною або заниженою.

«агальний в≥др¤дний зароб≥ток роб≥тника за ≥ндив≥дуальноњ пр¤моњ в≥др¤дноњ оплати визначаЇтьс¤ за формулою:

«в = –в Ј¬,

де ¬ Ц вироб≥ток роб≥тником продукц≥њ належноњ ¤кост≥ за розрахунковий пер≥од.

ѕриклад. Ќеобх≥дно визначити зароб≥ток токар¤ за м≥с¤ць, ¤кщо в≥домо, що в≥н виконав такий обс¤г роб≥т: валики ступ≥нчаст≥ Ч 100 шт., розц≥нка Ч 26,4 коп.; втулки кон≥чн≥ Ч 500 шт., розц≥нка Ч 9,8 коп.; болти Ч 300 шт., розц≥нка Ч 7,2 коп. «в≥дси: «в = 26,4-100+ 9,8-500+ 7,2-300 = 97 грн.

ѕр¤ма ≥ндив≥дуальна в≥др¤дна система оплати прац≥ матер≥ально за≥нтересовуЇ кожного роб≥тника в п≥двищенн≥ вироб≥тку, проте при цьому вона не за≥нтересовуЇ роб≥тника в пол≥пшенн≥ ≥нших показник≥в Ч економ≥њ сировини, матер≥ал≥в, пального, енерг≥њ, п≥двищенн≥ ¤кост≥ продукц≥њ; дос¤гненн≥ найкращих загальних к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних показник≥в роботи д≥льниц≥, зм≥ни, цеху в ц≥лому.

¬≥др¤дно-прем≥альна система оплати прац≥. —утн≥сть њњ пол¤гаЇ в тому, що роб≥тников≥ нараховуЇтьс¤, кр≥м зароб≥тку за пр¤мою в≥др¤дною системою, прем≥¤ за виконанн¤ ≥ перевиконанн¤ певних к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних показник≥в. –озм≥р прем≥њ установлюЇтьс¤ у в≥дсотках до зароб≥тку, визначеному за в≥др¤дними розц≥нками.

 онкретн≥ показники й умови прем≥юванн¤, а також розм≥ри прем≥й установлюютьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства за згодою ком≥тету профсп≥лки.

«агальний зароб≥ток роб≥тника за в≥др¤дно-прем≥альноњ оплати його прац≥ за виконанн¤ ≥ перевиконанн¤ завдань, техн≥чно обгрунтованих норм вироб≥тку можна розрахувати за формулою:

де «в Ч зароб≥ток за в≥др¤дними розц≥нками, грн.;

ѕ1 , ѕ2 Ч в≥дсоток прем≥њ за виконанн¤ плану ≥ техн≥чно-обгрунтованих норм ≥ за кожний

в≥дсоток перевиконанн¤ плану або норм;

ѕплЧ в≥дсоток перевиконанн¤ плану виробництва або норм.

” раз≥ прем≥юванн¤ роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в за економ≥ю матер≥альних ц≥нностей загальний зароб≥ток розраховують за формулою:

де е Ч сума дос¤гнутоњ економ≥њ, грн.;

–ѕ Ч розм≥р прем≥й у в≥дсотках в≥д дос¤гнутоњ економ≥њ.

¬≥др¤дно-прогресивна система. «а ц≥Їњ системи оплати прац≥ вироб≥ток роб≥тник≥в у межах завданн¤ виплачуЇтьс¤ за твердими нормами (розц≥нками), а вироб≥ток понад завданн¤ Ч за п≥двищеними розц≥нками, причому розц≥нки зб≥льшуютьс¤ прогресивно з≥ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ продукц≥њ, виробленоњ понад завданн¤. ¬их≥дною базою, тобто межею виконанн¤ норм вироб≥тку, понад ¤ку оплата за виконану роботу зд≥йснюЇтьс¤ вже за п≥двищеними розц≥нками, Ї фактичне виконанн¤ норм за останн≥ три м≥с¤ц≥. ѕроте ц¤ вих≥дна база не може бути нижчою в≥д д≥ючих норм вироб≥тку. —туп≥нь зб≥льшенн¤ розц≥нок визначаЇтьс¤ спец≥альною шкалою. Ўкали п≥двищенн¤ розц≥нок можуть бути одно- й двоступ≥нчаст≥. «а одноступ≥нчастоњ шкали у раз≥ перевиконанн¤ вих≥дноњ бази в≥др¤дна розц≥нка може п≥двищуватис¤ на 50%, тобто коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ дор≥внюЇ 0,5, за двоступ≥нчастоњ шкали за перевиконанн¤ вих≥дноњ бази в≥д 1 до 10%, коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ Ч 0,5, за перевиконанн¤ понад 10% Ч 1.

«агальний зароб≥ток за в≥др¤дно-прогресивною системою розраховуЇтьс¤ за формулою:

де «в Ч в≥др¤дний зароб≥ток за пр¤мими розц≥нками;

ѕв Ч в≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку;

ѕн Ч вих≥дна база дл¤ нарахуванн¤ прогресивних доплат, ¤ка виражена у в≥дсотках

виконанн¤ норм вироб≥тку;

 р Ч коеф≥ц≥Їнт зб≥льшенн¤ пр¤моњ в≥др¤дноњ розц≥нки за шкалою прогресивних доплат.

якщо т≥льки частина роб≥т оплачуЇтьс¤ за в≥др¤дно-прогресивними розц≥нками, то

де «пр Ч в≥др¤дний зароб≥ток за пр¤мими розц≥нками за роботу, ¤ка оплачуЇтьс¤ за в≥др¤дно-прогресивною системою.

Ќеобх≥дно враховувати, що за в≥др¤дно-прогресивноњ системи зароб≥ток п≥двищуЇтьс¤ такою самою м≥рою (а в де¤ких випадках ≥ б≥льшою), ¤кою зб≥льшуЇтьс¤ вироб≥ток. “ому ц¤ система маЇ обмежену сферу застосуванн¤ Ч лише на тих д≥л¤нках виробництва, ¤к≥ л≥м≥тують випуск продукц≥њ на п≥дприЇмств≥ (тобто на Увузьких м≥сц¤хФ виробництва).

Ќепр¤ма в≥др¤дна система зароб≥тноњ плати, њњ застосовують дл¤ оплати прац≥ допом≥жних роб≥тник≥в, зайн¤тих обслуговуванн¤м основних роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в. ѕри цьому зароб≥ток допом≥жних роб≥тник≥в залежить в≥д результат≥в роботи роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в, ¤ких вони обслуговують. ÷¤ система за≥нтересовуЇ допом≥жних роб≥тник≥в у пол≥пшенн≥ обслуговуванн¤ верстат≥в, агрегат≥в автоматичних л≥н≥й дл¤ безпереб≥йноњ ≥ ритм≥чноњ њх роботи. «а ц≥Їю системою у промисловост≥ можуть оплачуватис¤ слюсар≥-ремонтники, електрики, наладчики устаткуванн¤, кран≥вники та ≥н.

1	2	3

Ќазва: «агальн≥ пон¤тт¤ форм ≥ систем зароб≥тноњ плати
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2103 прочитано)