≈коном≥ка п≥дприЇмства > «агальн≥ пон¤тт¤ форм ≥ систем зароб≥тноњ плати

«агальний зароб≥ток може визначатис¤ двома способами:

1) множенн¤м непр¤моњ в≥др¤дноњ розц≥нки на фактичне виконанн¤ завданн¤ за робочими об'Їктами обслуговуванн¤. ѕри цьому непр¤ма в≥др¤дна розц≥нка визначаЇтьс¤ за формулою:

де “ден.доп. Ч денна тарифна ставка допом≥жного роб≥тника, прац¤ ¤кого оплачуЇтьс¤ за

непр¤мою в≥др¤дною системою, грн.-коп.;

ЌобЧ к≥льк≥сть робочих м≥сць, ¤к≥ обслуговуютьс¤ за установленими нормами;

¬п Ч планова норма вироб≥тку, ¤ка установлена дл¤ кожного виробничого об'Їкта, що обслуговуЇтьс¤;

2) множенн¤м тарифноњ ставки допом≥жного роб≥тника на середн≥й в≥дсоток виконанн¤ норм вироб≥тку роб≥тник≥в, ¤ких в≥н обслуговуЇ за даний пер≥од часу.

јкордна система оплати прац≥. ¬она застосовуЇтьс¤ дл¤ окремих груп роб≥тник≥в, њњ сутн≥сть пол¤гаЇ у тому, що в≥др¤дна розц≥нка установлюЇтьс¤ не на окрему виробничу операц≥ю, а на весь комплекс роб≥т загалом, виход¤чи ≥з д≥ючих норм часу ≥ розц≥нок. ѕор≥вн¤но з пр¤мою в≥др¤дною оплатою за акордноњ заздалег≥дь визначен≥ обс¤г роб≥т ≥ строк њх виконанн¤, в≥дома сума зароб≥тноњ плати за нар¤дом залежно в≥д виконанн¤ завданн¤.

ƒана система за≥нтересовуЇ роб≥тник≥в у скороченн≥ строк≥в роботи проти установлених норм. ¬она застосовуЇтьс¤, наприклад, у галуз¤х промисловост≥ з тривалим виробничим циклом (суднобудуванн¤, важке машинобудуванн¤), а також дл¤ оплати прац≥ роб≥тников≥ у раз≥ виконанн¤ ним роб≥т у стисл≥ строки (наприклад, п≥д час ремонту великих агрегат≥в Ч мартен≥вських або цементних печей та ≥н.).

Ќайб≥льшого поширенн¤ ц¤ система набула у буд≥вництв≥ у зв'¤зку з≥ специф≥кою буд≥вельних роб≥т ≥ найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ разом з прем≥юванн¤м роб≥тник≥в за ¤к≥сне виконанн¤ завдань у строк або достроково.

«а акордноњ системи найб≥льше ви¤вл¤Їтьс¤ зв'¤зок оплати прац≥ з к≥нцевими результатами.

ѕопередн¤ глава «м≥ст Ќаступна глава

ѕќ„ј—ќ¬ј ‘ќ–ћј ќѕЋј“» ѕ–ј÷≤

Ќа п≥дприЇмствах, окр≥м в≥др¤дноњ оплати, застосовуЇтьс¤ почасова оплата, тобто оплата за працю певноњ тривалост≥ (годину, день, м≥с¤ць). ¬ умовах переходу до ринку на де¤ких п≥дприЇмствах може з'¤витис¤ тенденц≥¤ до зам≥ни в≥др¤дноњ оплати на почасову. ” цьому раз≥ необх≥дно дотримуватис¤ певних вимог до орган≥зац≥њ почасовоњ оплати, з тим щоб њњ застосуванн¤ не спричинило зниженн¤ ефективност≥ роботи, що не бажано в умовах конкуренц≥њ на ринку прац≥.

«астосуванн¤ почасовоњ оплати прац≥ потребуЇ:

Х точного обл≥ку ≥ контролю за фактично в≥дпрацьований час;

Х правильного присвоЇнн¤ роб≥тникам тарифних розр¤д≥в в≥дпов≥дно до њхньоњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ з урахуванн¤м квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ виконуваних роб≥т;

Х розробленн¤ й правильного застосуванн¤ обгрунтованих норм вироб≥тку, (часу) нормованих завдань, норм обслуговуванн¤ ≥ норматив≥в чисельност≥.

«ауважимо, що на сучасних п≥дприЇмствах прац¤ роб≥тник≥в з почасовою оплатою маЇ нормуватис¤ й оц≥нюватис¤ на основ≥ показник≥в, ¤к≥ враховують результати њхньоњ прац≥.

“акими показниками можуть бути:

Х нормован≥ (виробнич≥) завданн¤, ¤к≥ визначають кожному почасовику обс¤г роботи за зм≥ну, тиждень або м≥с¤ць;

Х планов≥ норми або завданн¤ щодо випуску продукц≥њ бригадою, д≥льницею, цехом;

Х норми прац≥, ¤к≥ можуть бути установлен≥ ¤к ступ≥нь виконанн¤ технолог≥чних параметр≥в, режим≥в, норм витрат сировини, матер≥ал≥в та ≥нших виробничих ресурс≥в, строк≥в виконанн¤ певних вид≥в роб≥т тощо.

ѕочасова форма оплати прац≥ застосовуЇтьс¤:

1. «а умови, коли у роб≥тника в≥дсутн¤ реальна можлив≥сть дл¤ зб≥льшенн¤ випуску продукц≥њ, наприклад, ¤кщо його вироб≥ток обумовлений режимом роботи устаткуванн¤, продуктивн≥стю машин ≥ агрегат≥в. ÷е характерно дл¤ автоматичних л≥н≥й, конвеЇр≥в ≥ потокових л≥н≥й з безперервним ≥ точно регламентованим режимом, дл¤ роб≥т на високомехан≥зованому устаткуванн≥ й апаратурних процесах.

2. якщо результати прац≥ роб≥тника не можуть бути конкретно вим≥р¤н≥ ≥ к≥льк≥сно виражен≥ (налагодженн¤ верстат≥в, ≥нструктаж).

3.  оли економ≥чно недоц≥льно стимулювати зростанн¤ вироб≥тку понад оптимально передбачений технолог≥чними параметрами, а також коли перевиконанн¤ цих норм може дос¤гатис¤ через порушенн¤ технолог≥чних режим≥в ≥ в≥дпов≥дно пог≥ршенн¤ ¤кост≥ роб≥т, а в≥дтак ≥ продукц≥њ. ƒо таких роб≥т належить випробуванн¤ продукц≥њ, остаточне доведенн¤ ≥ здаванн¤ ¬“ , терм≥чне обробленн¤ ≥ металопокритт¤ вироб≥в. ¬≥д роб≥тника вимагаЇтьс¤ старанне дотриманн¤ параметр≥в, а також виконанн¤ к≥льк≥сного завданн¤, установленого на р≥вн≥, за ¤кого забезпечуЇтьс¤ в≥дпов≥дна ¤к≥сть роб≥т.

«а простоњ почасовоњ системи розм≥р зароб≥тку визначаЇтьс¤ залежно в≥д тарифноњ ставки роб≥тника ≥ к≥лькост≥ в≥дпрацьованого ним часу. «а способом нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати почасова оплата буваЇ годинна, денна, м≥с¤чна.

≈фективн≥шою системою Ї почасово-прем≥альна, за ¤кою оплачуЇтьс¤ прац¤ ¤к основних, так ≥ допом≥жних роб≥тник≥в. «а ц≥Їю системою зароб≥ток роб≥тников≥ нараховуЇтьс¤ не т≥льки за в≥дпрацьований час, а й за дос¤гненн¤ певних к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних показник≥в.  ≥льк≥сними показниками можуть бути в≥дпрацьований час, виконанн¤ планових ≥ нормованих завдань, а ¤к≥сними Ч здаванн¤ продукц≥њ з першого поданн¤, п≥двищенн¤ сортност≥ продукц≥њ, економ≥¤ сировини, матер≥ал≥в, пального, ≥нструмент≥в, дотриманн¤ технолог≥чних режим≥в тощо.

Ќа багатьох п≥дприЇмствах широко застосовуЇтьс¤ почасова-прем≥альна система з нормованими завданн¤ми. –об≥тники-почасовики прем≥юютьс¤ за виконанн¤ установлених њм нормованих завдань.

” раз≥ застосуванн¤ ц≥Їњ системи до кожного роб≥тника доводитьс¤ конкретне зм≥нне або м≥с¤чне завданн¤ (в штуках, нормо-годинах або гривн¤х) ≥ результати враховуютьс¤ п≥д час нарахуванн¤ прем≥й за даний пер≥од. ”веденн¤ ц≥Їњ системи супроводжуЇтьс¤ посиленн¤м нормуванн¤ прац≥, впровадженн¤м техн≥чно-обгрунтованих норм ≥ норматив≥в чисельност≥.

«апровадженню системи нормованих завдань маЇ передувати п≥дготовча робота за такими напр¤мами:

Х проведенн¤ ретельного анал≥зу охопленн¤ роб≥тник≥в-почасовик≥в нормуванн¤м прац≥;

Х ви¤вленн¤ можливост≥ й доц≥льност≥ використанн¤ дл¤ нормуванн¤ прац≥ допом≥жних роб≥тник≥в-почасовик≥в нормованих завдань;

Х установленн¤ перел≥ку профес≥й роб≥тник≥в-почасовик≥в, ¤ким доц≥льно установлювати нормован≥ завданн¤;

Х визначенн¤ на¤вност≥ нормативних матер≥ал≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ установленн¤ нормованих завдань;

Х збиранн¤ та анал≥з вих≥дних даних дл¤ визначенн¤ обс¤гу ≥ повторюваност≥ роб≥т, ¤к≥ мають випадковий характер (наприклад, частота виходу ≥з ладу устаткуванн¤, пер≥од зносу ≥нструменту та ≥н.);

Х установленн¤ виду нормованих завдань (≥ндив≥дуальних або бригадних) ≥ пер≥оду, на ¤кий вони розраховуютьс¤;

Х визначенн¤ методики установленн¤ нормованих завдань ≥ пор¤дку доведенн¤ њх до д≥льниць, бригад та окремих роб≥тник≥в;

Х розробленн¤ документац≥њ з обл≥ку видач≥ ≥ виконанн¤ нормованих завдань.

ќкр≥м цього, розробл¤ютьс¤ заходи дл¤ пол≥пшенн¤ орган≥зац≥њ ≥ обслуговуванн¤ робочих м≥сць, умов прац≥, удосконаленн¤ трудових процес≥в тощо.

ƒл¤ оплати прац≥ спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в застосовуЇтьс¤ почасова форма зарплати. ѕрем≥юванн¤ даноњ категор≥њ прац≥вник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за конкретн≥ дос¤гненн¤ у виробнич≥й д≥¤льност≥. ” зв'¤зку з цим найпоширен≥шою системою оплати њх прац≥ Ї почасово-прем≥альна, за ¤коњ зароб≥тна плата складаЇтьс¤ з посадового окладу, доплат, надбавок ≥ суми прем≥й. ¬ умовах становленн¤ ринковоњ економ≥ки, подальшоњ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ зароб≥тноњ плати, дедал≥ б≥льшого поширенн¤ набуваЇ контрактна система оплати прац≥, ¤ка може застосовуватис¤ пор¤д з ≥снуючою на п≥дприЇмств≥ системою оплати прац≥. ќплата прац≥ за контрактом Ї складовою контрактноњ системи найманн¤ ≥ оплати, ¤ка досить поширена в заруб≥жних крањнах.

 онтракт Ї особливою формою трудового договору м≥ж найманим прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ або уповноваженим органом. «а контрактом прац≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, | визначену ц≥Їю угодою ≥ правилами внутр≥шнього розпор¤дку, а власник п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган зобов'¤зуЇтьс¤ сплачувати прац≥вников≥ зароб≥тну плату й забезпечувати умо-≤ ви прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ роботи, передбачен≥ законодавством працю, колективним договором ≥ угодою стор≥н.

 онтракти мають перевагу над традиц≥йними трудовими договорами, ¤к≥ не повн≥стю враховують особист≥ ¤кост≥ прац≥вник≥в та зм≥стовну специф≥ку њхньоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥, не забезпечують належноњ в≥дпов≥дальност≥ за доручену справу.

 онтракт ¤к особлива форма трудового договору маЇ спр¤мовуватис¤ на забезпеченн¤ умов дл¤ ви¤вленн¤ ≥н≥ц≥ативи та самост≥йност≥ прац≥, враховуючи ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ прац≥вника та його профес≥йн≥ навички, п≥двищенн¤ взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥ стор≥н, правову ≥ соц≥альну захищен≥сть прац≥вника.

 онтракт маЇ юридичну форму, оск≥льки прийн¤тт¤ на роботу прац≥вник≥в може зд≥йснюватис¤ у випадках, пр¤мо передбачених чинним законодавством. ” контракт≥ передбачаютьс¤ обс¤ги пропонованоњ роботи та вимоги до ¤кост≥ ≥ строк≥в њњ виконанн¤, строк д≥њ контракту, права, обов'¤зки та взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н, умови оплати й орган≥зац≥њ прац≥, п≥дстави дл¤ роз≥рванн¤ контракту, соц≥ально-побутов≥ та ≥нш≥ умови, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ вз¤тих на себе сторонами зобов'¤зань, з урахуванн¤м специф≥ки роботи, профес≥йних особливостей та ф≥нансових можливостей п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ чи роботодавц¤. ”мови оплати прац≥ та матер≥ального забезпеченн¤ прац≥вник≥в, з ¤кими укладаЇтьс¤ контракт, визначаютьс¤ угодою стор≥н. –озм≥ри виплат не можуть бути меншими, н≥ж передбачено чинним законодавством, угодами й колективним договором, ≥ залежать в≥д виконанн¤ умов контракту.

1	2	3

Ќазва: «агальн≥ пон¤тт¤ форм ≥ систем зароб≥тноњ плати
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2103 прочитано)