–ис. 2. —труктурн≥ елементи системи техн≥чного обслуговуванн¤ п≥дприЇмства.

¬ залежност≥ в≥д того, ¤к визначаютьс¤ потреби у ремонтних роботах, розр≥зн¤ють систему планово-попереджувального ремонту та систему ремонту за результатом техн≥чноњ д≥агностики.

—уть системи планово-попереджувального ремонту пол¤гаЇ у тому, що вс≥ запоб≥жн≥ заходи та ремонти устаткуванн¤ зд≥йснюютьс¤ за встановленими попередньо нормативами. ѕ≥сл¤ в≥дпрацюванн¤ кожним верстатом певноњ, визначеноњ нормативами к≥лькост≥ годин провод¤ть його огл¤ди та планов≥ ремонти, чергов≥сть та посл≥довн≥сть ¤ких залежить в≥д призначенн¤ верстата, його -:онструкт≥≥вних особливостей, умов експлуатац≥њ. тип≥в ремонтних роб≥т в систем≥ результатами техн≥чноњ [прчт-≥с'? в залежност≥ в≥д фактичноњ ≥ного стану .жаги та ≥≥йн≥сть, безпереб≥йну експлуатац≥ю устат^уьаннм, а друња Ч Ї ≥,;-чно дешевша.

—истема планово-попереджувального ремонту найб≥льш поширена на в≥тчизн¤них п≥дприЇмствах. ¬она передбачаЇ проведенн¤ техн≥чного (м≥жремонтного) обслуговуванн¤ устаткуванн¤, його пер≥одичних планових ремонт≥в та модерн≥зац≥ю.

¬ процес≥ техн≥чного обслуговуванн¤ усуваютьс¤ др≥бн≥ ушкодженн¤ та дефекти устаткуванн¤, провод¤тьс¤ огл¤ди стану вузл≥в, агрегат≥в, деталей, зд≥йснюЇтьс¤ зам≥на мастила та регулюванн¤ окремих механ≥зм≥в. ѕланов≥ ремонти в залежност≥ в≥д обс¤гу, складност≥ та терм≥н≥ проведенн¤ роб≥т под≥л¤ютьс¤ на поточн≥ та кап≥тальн≥. ѕоточний ремонт зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ гарантованого забезпеченн¤ д≥Їспроможносг≥ устаткуванн¤. ” процес≥ поточного ремонту зам≥нюютьс¤ або в≥дновлюютьс¤ окрем≥ частини (детал≥, вузли) устаткуванн¤, регулюютьс¤ його механ≥зми. ѕ≥д час кап≥тального ремонту обладнанн¤ повн≥стю розбираЇтьс¤, зд≥йснюЇтьс¤ ремонт зношених деталей та вузл≥в, в тому числ≥ ≥ базових, зам≥на тих, що не п≥дл¤гають ремонту, регулюютьс¤ механ≥зми устаткуванн¤ та його випробуванн¤ п≥д навантаженн¤м. ћодерн≥зац≥¤ Ч це процес п≥двищенн¤ техн≥чного р≥вн¤ д≥ючого устаткуванн¤ шл¤хом внесенн¤ до його конструкц≥њ часткових зм≥н.

–егламентац≥¤ ремонтних роб≥т в систем≥ планово-попереджувального ремонту зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою дек≥лькох норматив≥в. √оловними з них Ї:

1) ремонтний цикл Ч пром≥жок часу м≥ж двома кап≥тальними ремонтами або м≥ж початком експлуатац≥њ та першим кап≥тальним ремонтом;

2) м≥жремонтний пер≥од Ч пром≥жок часу роботи устаткуванн¤ м≥ж двома сум≥жними (черговими) ремонтами;

3) структура ремонтного циклу Ч перел≥к та посл≥довн≥сть планових ремонт≥в та процес≥в техн≥чного обслуговуванн¤ в межах одного ремонтного циклу;

4) категор≥¤ складност≥ ремонту Ч показник, ¤кий визначаЇ трудом≥стк≥сть планового ремонту того чи, ≥ншого верстата у пор≥вн¤нн≥ з трудом≥стк≥стю аналог≥чного ремонту еталонного верстата.

≤нструментальне господарство. ≤нструментальне господарство Ч це сукупн≥сть загальнозаводських та цехових п≥дрозд≥л≥в, що зайн¤т≥ придбанн¤м, проекту≠ванн¤м, виготовленн¤м, в≥дновленн¤м та ремонтом технолог≥чноњ оснастки, њњ обл≥ком, збер≥ганн¤м та видачею робоч≥ м≥сц¤. ѕон¤тт¤ технолог≥чноњ оснастки ументу) поширюЇтьс¤ на вс≥ види р≥жучого, овального та складального ≥нструменту, а також на ,≥и, пресформи, р≥зноман≥тн≥ пристроњ. ≤нструментальне царство Ї одним з найважлив≥ших елемент≥в системи ного обслуговуванн¤ виробництва. ¬итрати на Хмент у масовому виробництв≥ дос¤гають 25-30%, у юму Ч 10-15%, а у др≥бносер≥йному та одиничному Ч вартост≥ устаткуванн¤. ѕитома вага цих витрат у ≥ртост≥ продукц≥њ складаЇ в≥дпов≥дно 8-15%, 6-8% та 1,5-4 %.

ѕ≥дрозд≥ли, що вход¤ть до складу ≥нструментального дарства п≥дприЇмства, виконують в≥дпов≥дн≥ конкретн≥ функц≥њ. ≤нструментальний в≥дд≥л займаЇтьс¤ ¤анн¤м ≥нструмент≥в та пристроњв, що виготовл¤ютьс¤ спец≥ал≥зованих ≥нструментальних заводах, та ≥<туванн¤м технолог≥чноњ оснастки дл¤ власних потреб. ≥нструментальний цех зд≥йснюЇ виготовленн¤, .'монт та в≥дновленн¤ спец≥альноњ оснастки та ≥нструменту йгального користуванн¤. ¬есь придбаний, виготовлений ≥ .≥дремонтований власними силами ≥нструмент надходить до центрального ≥нструментального складу. “ут ≥д≥йснюЇтьс¤ його прийманн¤, збер≥ганн¤, обл≥к та видача цехам-споживачам. ЅезпосереднЇ обслуговуванн¤ робочих м≥сць технолог≥чною оснасткою забезпечують цехов≥ ≥нструментально-роздавальн≥ комори. ¬они отримують в≥д центрального ≥нструментального складу технолог≥чну оснастку, збер≥гають њњ оборотний фонд, збирають та передають до центрального складу в≥дпрацьований та зношений ≥нструмент.

 ер≥вництво ≥нструментальним господарством зд≥йснюЇ головний технолог, ¤кому п≥дпор¤дкован≥ ≥нструментальний в≥дд≥л (бюро), ≥нструментальний цех та центральний ≥нструментальний склад. ÷ехове ≥нструментальне господарство п≥дпор¤дковане начальнику в≥дпов≥дного цеху.

ѕроцес управл≥нн¤ ≥нструментальним господарством п≥дприЇмства передбачаЇ: визначенн¤ потреби в ≥нструмент≥; орган≥зац≥ю власного виробництва оснастки; орган≥зац≥ю експлуатац≥њ ≥нструменту.

–озрахунки р≥чноњ потреби в ≥нструмент≥ зд≥йснюють виход¤чи з запланованих обс¤г≥в виробництва продукц≥њ, номенклатури оснастки, що обумовлена технолог≥Їю, та норм витрат ≥нструменту. Ќорму витрат ≥нструменту встановлюють в залежност≥ в≥д типу виробництва. ¬ масовому виробництв≥ цю норму розраховують на операц≥ю, деталь або вир≥б. ¬ одиночному та др≥бносер≥йному виробництв≥ норма витрат ≥нструменту встановлюЇтьс¤ узагальнено (наприклад, на 100 верстате годин роботи даного устаткуванн¤).

ќбс¤ги власного виробництва технолог≥чноњ оснастки обумовлен≥ загальною р≥чною потребою в ≥нструмент≥ та можливост¤ми розм≥щенн¤ замовлень на виготовленн¤ ≥нструменту на сторон≥. ѕри цьому враховують, що потреби в ≥нструмент≥ на п≥дприЇмств≥ частково покриваютьс¤ за рахунок його в≥дновленн¤.

¬ комплекс роб≥т по експлуатац≥њ технолог≥чноњ оснастки вход¤ть: орган≥зац≥¤ отриманн¤, збер≥ганн¤, видач≥ та обл≥ку руху оснастки; орган≥зац≥¤ заточки, ремонту та оновленн¤ ≥нструменту; нагл¤д за станом технолог≥чноњ оснастки та додержанн¤м правил њњ експлуатац≥њ.

“ранспортне господарство. ѕроцес виготовленн¤ продукц≥њ на п≥дприЇмств≥ супроводжуЇтьс¤ перем≥щенн¤м великоњ к≥лькост≥ р≥зноман≥тних вантаж≥в: сировини, матер≥ал≥в, палива, готовоњ продукц≥њ, в≥дход≥в. ¬ переб≥гу виробничого циклу вс≥ ц≥ вантаж≥ зазнають багаторазових перем≥щень. Ќа кожну технолог≥чну операц≥ю припадаЇ дек≥лька транспортних операц≥й. ÷е обумовлюЇ значн≥ витрати на транспортне обслуговуванн¤, ч≥тка орган≥зац≥¤ ¤кого ≥ забезпечуЇ поЇднанн¤ вс≥х елемент≥в виробничого процессу.

 омплекс п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, що займаЇтьс¤ 'пантажно-розвантажувальними роботами та перем≥щенн¤м ≥нтаж≥в, утворюють транспортне господарство. залежить -' обс¤г≥в с¤гами цехи Ёного мствах ¤кий .шорту. ,юе начальник 'у. ƒо складу ;ро орган≥зац≥њ тари. ¬≥дд≥л зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво транспортним господарством п≥дприЇмства, в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю перевезень зг≥дно з розробленими планами ≥ граф≥ками, проф≥лактичне обслуговуванн¤ транспортних засоб≥в та оперативне управл≥нн¤ заводським транспортом.

¬с¤ сукупн≥сть транспортних операц≥й на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою трьох взаЇмопов'¤заних вид≥в транспорту: зовн≥шнього, м≥жцехового та внутр≥шньоцехового. «овн≥шн≥й транспорт забезпечуЇ зв'¤зок п≥дприЇмства з приймальними пунктами транспорту загального користуванн¤ (зал≥зничними станц≥¤ми, портами, аеропортами), а також з≥ складами м≥сцевих контрагент≥в. ћњжцехобий транспорт використовуЇтьс¤ дл¤ перевезень вантаж≥в по територ≥њ п≥дприЇмства м≥ж його цехами, службами, складами. ”правл≥нн¤ зовн≥шн≥м та м≥жцеховим транспортом покладено на начальника транспортного в≥дд≥лу або начальника транспортного цеху. ¬нутр≥шньоцехо¬ий транспорт призначений дл¤ виконанн¤ транспортних операц≥й в межах окремого цеху. ¬ свою чергу в≥н под≥л¤Їтьс¤ на загальноцеховий (перевезенн¤ вантаж≥в м≥ж цеховими складами, д≥льниц¤ми, л≥н≥¤ми) та м≥жоперац≥йний (забезпечуЇ зв'¤зок м≥ж окремими робочими м≥сц¤ми). ”правл≥нн¤ внутр≥шньоцеховим транспортом Ї функц≥Їю кер≥вник≥в в≥дпов≥дних цех≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ≤нфраструктура
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4532 прочитано)