≈коном≥ка п≥дприЇмства > ≤нфраструктура
¬ процес≥ управл≥нн¤ транспортним господарством п≥дприЇмства визначаютьс¤ потоки вантаж≥в та обс¤ги перевезень вантаж≥в; зд≥йснюЇтьс¤ виб≥р та встановлюЇтьс¤ необх≥дна к≥льк≥сть транспортних засоб≥в; складаютьс¤ плани перевезень вантаж≥в та зд≥йснюЇтьс¤ оперативне регулюванн¤ транспортного обслуговуванн¤. ¬ основ≥ плануванн¤ транспортного господарства лежить визначенн¤ поток≥в вантаж≥в. ¬антажний пот≥к Ч це к≥льк≥сть вантаж≥в (у тоннах, кубометрах, штуках), що перем≥щуютьс¤ в заданому напр¤мку або через заданий пункт на певну в≥дстань за конкретний пром≥жок часу. –озм≥ри та маршрути окремих поток≥в вантаж≥в встановлюютьс¤ на баз≥ виробничоњ програми п≥дприЇмства, норм витрат матер≥ал≥в та в≥дстан≥ перевезень. —ума вс≥х поток≥в вантаж≥в, ¤к≥ зд≥йснюЇ внутр≥шньозаводський транспорт, складаЇ обс¤г перевезень вантаж≥в. ¬иб≥р вид≥в транспортних засоб≥в залежить в≥д обс¤г≥в перевезень, габарит≥в та ф≥зико-х≥м≥чних властивостей вантаж≥в, в≥дстан≥ та напр¤мк≥в њх перем≥щенн¤. –озрахунки необх≥дноњ к≥лькост≥ транспортних засоб≥в кожного виду зд≥йснюютьс¤ з урахуванн¤м добового обс¤гу перевезень вантаж≥в, вантажоп≥дйомност≥ транспортних одиниць та к≥лькост≥ рейс≥в за добу. ѕлануванн¤ роботи транспортного господарства охоплюЇ розробку р≥чних (квартальних) та календарних (м≥с¤чних, добових) план≥в, а також оперативне регулюванн¤ перевезень. ¬ р≥чних та квартальних планах розраховуютьс¤ обс¤ги перевезень вантаж≥в, к≥льк≥сть транспортних засоб≥в та механ≥зм≥в, обс¤ги вантажо-оозвантажувальних роб≥т та ≥нш≥ показники господарськоњ ≥¤льност≥ транспортного господарства. алендарн≥ плани иовлюють завданн¤ на м≥с¤ць, добу, зм≥ну ≥ ^даютьс¤ за окремими транспортними маршрутами. ¬ 'ндарних планах вказуютьс¤ види вантаж≥в, пункти идправки та прийн¤тт¤, час початку ≥ зак≥нченн¤ перевезень. ≈нергетичне господарство ”досконаленн¤ техн≥чноњ бази виробництва, п≥двищенн¤ потужност≥ сучасних машин та агрегат≥в, ≥нтенсиф≥кац≥¤ њх використанн¤ законом≥рно зб≥льшують споживанн¤ енерг≥њ на п≥дприЇмствах. ѕитома, вага витрат на енерг≥ю в структур≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ стало п≥двищуЇтьс¤. ѕри цьому, ¤к в≥домо, енерг≥¤ не може накопичуватис¤, процес њњ виробництва сп≥впадаЇ з процесом споживанн¤. “ому будь-¤к≥ порушенн¤ в енергопостачанн≥ привод¤ть до значних збитк≥в. ¬се це пост≥йно п≥двищуЇ значенн¤ ч≥ткого функц≥онуванн¤ енергетичного господарства п≥дприЇмства. ƒо складу р≥зних вид≥в енергетичного господарства вход¤ть: електросилового Ч понижуюч≥ п≥дстанц≥њ, генераторн≥ та трансформаторн≥ установки, електричн≥ мереж≥, акумул¤торне господарство; теплосилового ~ котельн¤, компресори, теплосилов≥ мереж≥, водопостачанн¤, канал≥зац≥¤; газового Ч газогенераторн≥ станц≥њ, газов≥ мереж≥, холодильн≥ та вентил¤ц≥йн≥ установки; п≥чного Ч нагр≥вальн≥ та терм≥чн≥ печ≥; слабкострумового Ч власна телефонна станц≥¤, диспетчерський зв'¤зок, рад≥озв'¤зок тощо; енергоремонтного Ч ремонт, модерн≥зац≥¤ та догл¤д за р≥зним енергоустаткуванн¤м. ер≥вництво енергетичним господарством при значних обс¤гах споживанн¤ енерг≥њ зд≥йснюЇтьс¤ головним енергетиком. ЅезпосереднЇ виконанн¤ функц≥й енергозабезпеченн¤ виробництва покладено на в≥дд≥л головного енергетика, енергетичний цех (цехи), в≥дпов≥дн≥ д≥льниц≥ та лаборатор≥њ. Ќа невеликих п≥дприЇмствах енергетичне господарство п≥дпор¤дковане головному механ≥ку. ¬ основ≥ орган≥зац≥њ енергетичного господарства лежать розрахунки планового та. зв≥тного енергетичного баланс≥в п≥дприЇмства. –озробка планового енергетичного балансу маЇ на мет≥: по-перше, визначенн¤ потреби п≥дприЇмства в палив≥ та енерг≥њ (витратна частина балансу); по-друге, обгрунтуванн¤ шл¤х≥в забезпеченн¤ цих потреб за рахунок виробництва енерг≥њ власними генеруючими установками, отриманн¤ енерг≥њ з≥ сторони, використанн¤ вторинних енергоресурс≥в (приходна частина балансу). ѕроцес складанн¤ витратноњ частини балансу передбачаЇ: розрахунки потреб основного та допом≥жного виробництва п≥дприЇмства у палив≥ та енерг≥њ, у тому числ≥ .на опаленн¤, вентил¤ц≥ю, осв≥тленн¤, господарсько-побутов≥ та невиробнич≥ потреби; визначенн¤ припустимих втрат енерг≥њ у внутр≥шн≥х мережах. –озробка приходноњ частики балансу включаЇ визначенн¤ виробничих потужностей власних генеруючих установок, потреб у палив≥ р≥зних вид≥в за њх нормами, проектуванн¤ режим≥в роботи власних генеруючих установок. «в≥тний енергетичний баланс призначений дл¤ анал≥зу фактичного стану енергозабезпеченн¤ п≥дприЇмства та дл¤ контролю використанн¤ енергоресурс≥в. ¬≥н також Ї базою дл¤ розробки заход≥в щодо економ≥њ паливно-енергетичних ресурс≥в. —кладське господарство ”мовою безперервного переб≥гу виробничого процесу на п≥дприЇмств≥ Ї створенн¤ певних запас≥в сировини, матер≥ал≥в, палива, комплектуючих, а також м≥жцехових ≥ внутр≥шньоцехових запас≥в нап≥вфабрикат≥в власного виготовленн¤. ¬с≥ ц≥ запаси збер≥гаютьс¤ на складах п≥дприЇмства, сукупн≥сть ¤ких утворюЇ складське господарство. ќкр≥м збер≥ганн¤ на складах п≥дприЇмства виконуЇтьс¤ комплекс роб≥т по п≥дготовц≥ матер≥ал≥в до виробничого споживанн¤. —труктура складського господарства формуЇтьс¤ п≥д впливом к≥лькох фактор≥в, головними з ¤ких Ї: номенклатура матер≥ал≥в, що споживаютьс¤, тип, р≥вень спец≥ал≥зац≥њ та обс¤ги виробництва. –≥зн≥ види склад≥в п≥дприЇмства призначен≥ дл¤: матер≥альн≥ ~ збер≥ганн¤ запас≥в матер≥ал≥в, сировини, паливаї комплектуючих та ≥нших матер≥альних ц≥нностей, що надход¤ть на п≥дприЇмство ззовн≥; вони п≥дпор¤дкован≥ в≥дд≥лу матер≥ально-техн≥чного постачанн¤; виробнич≥ Ч збер≥ганн¤ нап≥вфабрикат≥в власного виготовленн¤; до них в≥днос¤тьс¤ також центральний ≥нструментальний склад, ≥нструментально-роздавальн≥ комори у цехах, склади запасних частин та устаткуванн¤; збутов≥ ~ збер≥ганн¤ готовоњ продукц≥њ та в≥дход≥в виробництва, що п≥дл¤гають реал≥зац≥њ; вони п≥дпор¤дкован≥ в≥дд≥лу збуту п≥дприЇмства. ќрган≥зац≥¤ складсьеого господарства передбачаЇ прийманн¤, розм≥щенн¤, збер≥ганн¤, п≥дготовку до використанн¤, видачу та обл≥к руху матер≥альних ресурс≥в. «авоз матер≥ал≥в на склади п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з оперативними планами в≥дд≥лу матер≥ально-техн≥чного постачанн¤. ћатер≥али, що надход¤ть, обов'¤зково п≥дл¤гають к≥льк≥сному та ¤к≥сному прийманню. ≥льк≥сне прийманн¤ передбачаЇ перев≥рку в≥дпов≥дност≥ к≥лькост≥, обс¤г≥в та номенклатури матер≥ал≥в записам у супроводжуючих документах. як≥сне прийманн¤ маЇ за мету встановленн¤м в≥дпов≥дност≥ отриманих вантаж≥в техн≥чним умовам, стандартам, зразкам та ≥ншим вимогам, що обумовлен≥ договорами постачанн¤. –озм≥щенн¤ та збер≥ганн¤ матер≥альних ресурс≥в на складах п≥дприЇмства може зд≥йснюватис¤ трьома способами. —ортове розм≥щенн¤ передбачаЇ закр≥пленн¤ за кожним видом матер≥ал≥в пост≥йного, певного м≥сц¤ його збер≥ганн¤. «а пор/пюнного способу розм≥щенн¤ кожна парт≥¤ матер≥ал≥в, що над≥йшла на п≥дприЇмство, повинна збер≥гатис¤ окремо в≥д попередн≥х надходжень. омплектне розм≥щенн¤ Ї р≥зновидом сортового ≥ передбачаЇ розм≥щенн¤ матер≥ал≥в за комплектами, що в≥дпускаютьс¤ у виробництво. ¬ажливою функц≥Їю складського господарства Ї також п≥дготовка матер≥ал≥в до њх виробничого використанн¤, тобто комплектуванн¤, нар≥зка, розкр≥й тощо. ÷≥ роботи виконують загот≥вельн≥ в≥дд≥ленн¤ або д≥льниц≥ склад≥в. ¬идача матер≥ал≥в з≥ склад≥в зд≥йснюЇтьс¤ в межах л≥м≥ту, ¤кий розраховуЇтьс¤ в≥дд≥лом постачанн¤, виход¤чи з виробничоњ програми та в≥дпов≥дних витрат матер≥альних ресурс≥в. ќбл≥к руху матер≥альних ресурс≥в ведетьс¤ за допомогою картотеки ¤к на складах п≥дприЇмства (к≥льк≥сно-сортовий обл≥к), так ≥ в бухгалтер≥њ (к≥льк≥сно-варт≥сний). ” кожн≥й карточц≥ вказують номенклатурний номер матер≥алу, його найменуванн¤, марку, сорт, одиницю вим≥ру та ц≥ну, а також ф≥ксуютьс¤ вс≥ надходженн¤ та видач≥ матер≥алу. «а њњ допомогою розраховуютьс¤ залишки матер≥ал≥в, ¤к≥ й пор≥внюютьс¤ з нормами встановленого запасу збер≥ганн¤ та л≥м≥тами. —оц≥альна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства. ¬иробництво Ч це комплексний процес створенн¤ . матер≥альних благ, нев≥д'Їмною складовою ¤кого Ї люди та система взаЇмов≥дносин м≥ж ними. “ому п≥дприЇмство становить не лише економ≥чну, але ≥ соц≥альну п≥дсистему сусп≥льства. р≥м того, на результативн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в сучасних умовах все б≥льше впливають соц≥ально-культурн≥ фактори зовн≥шнього середовища (еколог≥чн≥, соц≥альн≥, культурно-побутов≥ та ≥нш≥ проблеми рег≥ону, де розташоване п≥дприЇмство). “аким чином сучасн≥ п≥дприЇмства повинн≥ направл¤ти частину своњх зусиль ≥ ресурс≥в на вир≥шенн¤ ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ чпвш≥пн≥у проблем соц≥ального характеру. —оц'њльн≥ потреби виникають в результат≥ д≥¤льност≥ людини ¤к сусп≥льноњ ≥стоти. ¬они безпосередньо пов'¤зан≥ з повед≥нкою люпини v взаЇмов≥дносинах з ≥ншими людьми, групами людей ≥ сусп≥льством в ц≥лому та спр¤мован≥ на в≥дтворенн¤ соц≥альних умов життЇд≥¤льност≥. —оц≥альн≥ потреби прац≥вник≥в п≥дприЇмства охоплюють широке коло питань пол≥пшенн¤: умов прац≥ та охорони здоров'¤; побуту роб≥тник≥в та член≥в њх с≥мей; соц≥ально-культурного обслуговуванн¤. «абезпеченн¤ соц≥альних потреб зд≥йснюЇтьс¤ сукупн≥стю певних п≥дрозд≥л≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури п≥дприЇмства, до складу ¤ких вход¤ть: њдальн≥, кафе, буфети; л≥карн≥, пол≥кл≥н≥ки, медпункти; власн≥ житлов≥ будинки, заклади побутового обслуговуванн¤; школи, профес≥йно-техн≥чн≥ училища, ≥нститути (факультети, курси) п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ; дит¤ч≥ ¤сла та садки, б≥бл≥отеки, клуби; будинки та бази в≥дпочинку, л≥тн≥ табори школ¤р≥в, спортивн≥ комплекси тощо. ”правл≥нн¤ д≥¤льн≥стю п≥дрозд≥л≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури зд≥йснюЇ заступник директора п≥дприЇмства з кадрових та соц≥альних питань. …ому п≥дпор¤дкован≥ в≥дд≥ли: кадр≥в, техн≥чного навчанн¤, адм≥н≥стративно-господарський та житлово-комунальний, ¤к≥ вже безпосередньо керують д≥¤льн≥стю установ соц≥альноњ ≥нфраструктури п≥дприЇмства. –≥шенн¤ питань соц≥ального розвитку колективу п≥дприЇмства Ї одним з найважлив≥ших фактор≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва. —учасн≥ умови господарюванн¤ пред'¤вл¤ють висок≥ вимоги до роб≥тник≥в, до р≥вн¤ њх загальноњ осв≥ти, профес≥йноњ п≥дготовки, творчоњ активност≥. ѕодальший розвиток зд≥бностей людини Ї необх≥дною передумовою њњ усп≥шноњ прац≥, пов'¤заною не т≥льки з використанн¤м сучасних машин ≥ механ≥зм≥в, але ≥ з удосконаленн¤м техн≥ки ≥ технолог≥њ, використанн¤м наукових дос¤гнень у виробництв≥. « метою задоволенн¤ соц≥альних потреб прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥ складаЇтьс¤ план соц≥ального розвитку. ÷ей план ¤вл¤Ї собою обгрунтовану та матер≥ально забезпечену систему заход≥в, спр¤мованих на удосконаленн¤ соц≥альноњ структури кадр≥в п≥дприЇмства, покращенн¤ умов прац≥ та побуту роб≥тник≥в, њх соц≥ально-культурного обслуговуванн¤, п≥двищенн¤ трудовоњ активност≥. ѕередумовою ефективного управл≥нн¤ персоналом п≥ иЇмства Ї прогнозуванн¤ зм≥н у соц≥альн≥й структур≥ тиву роб≥тник≥в. “ак, встановленн¤ необх≥дних дношень р≥зних груп роб≥тник≥в за статтю ≥ в≥ком -л≥дуЇ мету своЇчасного забезпеченн¤ потреб у кадрах аючого виробництва. ’арактер та зм≥ст прац≥, що оютьс¤ п≥д впливом дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, пають на профес≥йну та квал≥ф≥кац≥йну структуру лсктиву. ” цьому ж розд≥л≥ плану соц≥альною розвитку значне м≥сце в≥дводитьс¤ заходам щодо п≥двищенн¤ р≥вн¤ ¤агальноњ та спец≥альноњ осв≥ти роб≥тник≥в, зменшенн¤ плинност≥ кадр≥в. ¬ план≥ соц≥ального розвитку, ¤к" правило, передбачаютьс¤ заходи, спр¤мован≥ на удосконаленн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥ (зниженн¤ р≥вн¤ шуму, в≥брац≥њ, запиленост≥ та загазованост≥ ≥ т.≥н.). Ќе менш важливою Ї розробка заход≥в щодо збереженн¤ працездатност≥ прот¤гом тривалого часу та попередженн¤ стомлюваност≥. ¬се це маЇ за мету усунути ф≥зичн≥ та нервово-психолог≥чн≥ навантаженн¤, що залежать в≥д режиму прац≥ та в≥дпочинку, орган≥зац≥њ робочого м≥сц¤, стану знар¤дь прац≥, ритму та темп≥в роботи, стану промисловоњ естетики ≥ т. ≥н. ќсоблива увага при цьому надаЇтьс¤ заходам, що п≥двищують безпечн≥ умови прац≥, ”сувають виробничий травматизм, що спр¤мован≥ на проф≥лактику ≥ зниженн¤ профес≥йноњ та загальноњ захворюваност≥. ƒо складу плану соц≥ального розвитку включають також заходи, що пов'¤зан≥ з покращенн¤м житлових та побутових умов роб≥тник≥в п≥дприЇмства, њх соц≥ально-культурним обслуговуванн¤м (буд≥вництво житла, дит¤чих заклад≥в, зм≥цненн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази установ громадського харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤, охорони здоров'¤, заклад≥в культури, спорту, в≥дпочинку ≥ т. ≥н.) ¬ план≥ соц≥ального розвитку передбачають також заходи, що спри¤ють розвитку трудовоњ та творчоњ активност≥ ≥ в≥дбиваютьс¤, зокрема, у розвитку рац≥онал≥заторського руху ≥ науково-техн≥чноњ творчост≥ роб≥тник≥в. ѕлан соц≥ального розвитку п≥дприЇмства маЇ бути узгодженим з м≥сцевими територ≥альними планами ≥ в цьому його особлив≥сть. ÷е пов'¤зано з тим, що багато соц≥альних проблем за своњм значенн¤м ≥ можливост¤ми вир≥шенн¤ виход¤ть за меж≥ окремого п≥дприЇмства. ап≥тальне буд≥вництво. ‘ормуванн¤ виробничоњ ≥ соц:?-.їьн"њ ≥нфраструктури п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ в процес≥ кап≥тального буд≥вництва. ап≥тальне буд≥вництво Ч це процес ст¤орет¤ нових, реконструкц≥њ, розширенн¤ та техн≥чного переозброЇнн¤ д≥ючих об'Їкт≥в виробничоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури. ƒл¤ цього процесу характерн≥ довготривал≥сть виробничого циклу, значна р≥зноман≥тн≥сть об'Їкт≥в буд≥вництва (реконструкц≥њ, розширенн¤), зд≥йсненн¤ виробничого процесу на м≥сц≥ майбугьього функц≥онуванн¤ основних фонд≥в. ƒо сфери кап≥тальною буд≥вництва в≥днос¤тьс¤: - спорудженн¤ буд≥вель та об'Їкт≥в виробничого та невиробничого призначенн¤; - монтаж устаткуванн¤; ^ - проектно-пошуков≥, буров≥ та ≥нш≥ роботи, що пов'¤зан≥ з≥ спорудженн¤м в≥дпов≥дних об'Їкт≥в; - кап≥тальний ремонт буд≥вель ≥ споруд. ѕлануванн¤ кап≥тального буд≥вництва. ќснову плануванн¤ кап≥тального буд≥вництва складають розрахунки введенн¤ в д≥ю виробничих потужностей, основних фонд≥в ≥ кошторисноњ вартост≥ буд≥вництва (реконструкц≥њ, розширенн¤) об'Їкт≥в. √оловна мета ≥ к≥нцевий результат кап≥тального буд≥вництва Ч введенн¤ в д≥ю виробничих потужностей. ѕлануванн¤ його обс¤г≥в на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ в так≥й посл≥довност≥. 1. ”точнюютьс¤ розрахунки балансу виробничих потужностей п≥дприЇмства за в≥дпов≥дною номенклатурою продукц≥њ. « ц≥Їю метою перев≥р¤ютьс¤: на¤вн≥сть виробничих потужностей на початок планового пер≥оду; розрахунки њх використанн¤; терм≥ни освоЇнн¤ проектних потужностей ран≥ше введених об'Їкт≥в. 2. ќц≥нюютьс¤ можливост≥ приросту д≥ючих виробничих потужностей за рахунок проведенн¤ орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в, техн≥чного переозброЇнн¤ та реконструкц≥њ. 3. ¬изначаютьс¤ необх≥дн≥ обс¤ги введенн¤ в д≥ю нових виробничих потужностей за рахунок розширенн¤ д≥ючих об'Їкт≥в та нового буд≥вництва. ¬они розраховуютьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж запланованим зб≥льшенн¤м обс¤г≥в виробництва в≥дпов≥дноњ продукц≥њ та максимально можливим приростом потужностей на д≥ючих об'Їктах за рахунок њх техн≥чного озброЇнн¤ та реконструкц≥њ. ¬ процес≥ плануванн¤ кап≥тального буд≥вництва важливо визначити не т≥льки обс¤ги введенн¤ в д≥ю виробничих потужностей, але ≥ витрати, що з цим пов'¤зан≥. ÷е необх≥дно дл¤ того, щоб обгрунтувати економ≥чну доц≥льн≥сть буд≥вництва (розширенн¤, реконструкц≥њ), вибрати оптимальний вар≥ант зд≥йсненн¤ кап≥тальних вкладень, вести розрахунки за виконан≥ буд≥вельно-монтажн≥ роботи, придбанн¤ устаткуванн¤ тощо. « ц≥Їю метою розраховуЇтьс¤ кошторисна варт≥сть роб≥т, ¤ка слугуЇ ц≥ною на спорудженн¤ певного об'Їкту. ошторисна варт≥сть буд≥вництва Ч це виражен≥ у грошов≥й форм≥ нормативн≥ (проектн≥) витрати на буд≥вельно-монтажн≥ роботи, на придбанн¤ устаткуванн¤, ≥нструмент≥в, ≥нвентар¤, на проведенн¤ проектно-пошукових роб≥т, а також на покритт¤ ≥нших витрат, що пов'¤зан≥ з буд≥вництвом. ѕри цьому вс≥ витрати, що передбачаютьс¤ у кошторисах вартост≥ буд≥вельно-монтажних роб≥т, под≥л¤ютьс¤ на: Х пр¤м≥ витрати (основна зароб≥тна плата роб≥тник≥в, варт≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в, деталей, конструкц≥њ, витрати на експлуатац≥ю буд≥вельних машин ≥ механ≥зм≥в); Х накладн≥ витрати (витрати на обслуговуванн¤ та управл≥нн¤ буд≥вництвом); Х планов≥ накопиченн¤ (нормативний прибуток буд≥вельних орган≥зац≥й, що встановлюЇтьс¤ у процентах до суми пр¤мих ≥ накладних витрат). –озрахунки кошторисноњ вартост≥ зд≥йснюютьс¤ за допомогою ≥снуючих норм та норматив≥в витрат трудових ≥ матер≥альних ресурс≥в на виконанн¤ буд≥вельних роб≥т. «авданн¤ введенн¤ в д≥ю основних фонд≥в визначаютьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж кошторисною варт≥стю буд≥вництва об'Їкт≥в, що будуть введен≥ в д≥ю у плановому пер≥од≥, та витратами, що не утворюють вартост≥ основних фонд≥в. онкретизац≥¤ завдань плану кап≥тального буд≥вництва ≥ доведенн¤ њх до виконавц≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою титульних списк≥в буд≥вель (об'Їкт≥в). “итульний список Ч це плановий документ, в ¤кому встановлен≥ терм≥ни початку та зак≥нченн¤ буд≥вництва (розширенн¤, реконструкц≥њ) об'Їкт≥в, њх потужн≥сть, загальн≥ витрати на спорудженн¤, буд≥вельно-монтажн≥ роботи, щор≥чн≥ розм≥ри зведенн¤ в д≥ю основних фонд≥в, а також зазначен≥ п≥др¤дн≥ та проектн≥ орган≥зац≥њ, що виконують в≥дпов≥дн≥ роботи, орган≥зац≥њ та п≥дприЇмства-постачальники устаткуванн¤. ѕроектуванн¤ виробничих обТЇкт≥в ѕочатковим етапом кап≥тального буд≥вництва Ї його проектуванн¤. ѕроект ¤к к≥нцевий результат процесу проектуванн¤ ¤вл¤Ї собою комплекс документ≥в, в ¤ких обірунтовуЇтьс¤ техн≥чна можлив≥сть та економ≥чна доц≥льн≥сть буд≥вництва певного об'Їкту. ѕроцес проектуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, спец≥ал≥зованими територ≥альними проектними ≥ пошуковими орган≥зац≥¤ми ≥ охоплюЇ два посл≥довних етапи роб≥т: 1) зб≥р та п≥дготовка необх≥дних матер≥ал≥в дл¤ проектуванн¤; 2) безпосереднЇ опрацюванн¤ проект≥в та розрахунки кошторис≥в (рис.10.3).
Ќазва: ≤нфраструктура ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4532 прочитано) |