≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћале п≥дприЇмництво

ѕо-друге, мале п≥дприЇмництво, оперативно реагуючи на зм≥ни кон'юнктури ринку, надаЇ ринков≥й економ≥ц≥ необх≥дноњ гнучкост≥. ÷¤ його риса набула в сучасних умовах особливого значенн¤ внасл≥≠док швидкоњ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ та диференц≥ац≥њ споживчого попиту, прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу (Ќ“ѕ), зростанн¤ номен≠клатури промислових товар≥в та послуг.

ѕо-третЇ, величезним Ї внесок малого п≥дприЇмництва в зд≥йснен≠н¤ прориву з р¤ду важливих напр¤м≥в Ќ“ѕ, передус≥м у галуз≥ елект≠рон≥ки, к≥бернетики, ≥нформатики. —при¤ючи прискоренню реал≥≠зац≥њ нов≥тн≥х техн≥чних ≥ комерц≥йних ≥дей, випуску науком≥сткоњ продукц≥њ, малий б≥знес, тим самим, виступаЇ пров≥дником Ќ“ѕ. Ќаприклад, б≥льш≥сть др≥бних ф≥рм, що з'¤вилис¤ наприк≥нц≥ 80-х рок≥в у ¬еликобритан≥њ, Ї найб≥льш техн≥чно оснащеними. ј у —Ўј на сектор малого б≥знесу припадаЇ близько 50 % науково-техн≥чних розробок.

ѕо-четверте, мале п≥дприЇмництво робить вагомий внесок у вир≥≠шенн¤ проблеми зайн¤тост≥. ÷¤ функц≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ у здатност≥ малого п≥дприЇмництва створювати нов≥ робоч≥ м≥сц¤ й поглинати надлишкову робочу силу п≥д час цикл≥чних спад≥в та структурних зрушень економ≥ки. ” розвинутих крањнах на малий б≥знес припа≠даЇ в середньому 50 % вс≥х зайн¤тих та до 70-80 % нових робочих м≥сць. якщо у пер≥од криз 70-80-х рок≥в у розвинутих крањнах ≥шов процес скороченн¤ робочих м≥сць на великих п≥дприЇмствах, то др≥бн≥ ф≥рми њх не т≥льки зберегли, а й нав≥ть створювали нов≥.

ѕо-п'¤те, важлива функц≥¤ малого п≥дприЇмництва пол¤гаЇ в по≠м'¤кшенн≥ соц≥альноњ напруги ≥ демократизац≥њ ринкових в≥дносин, бо саме воно Ї фундаментальною основою формуванн¤ середнього класу. ќтже, воно виконуЇ функц≥ю послабленн¤ притаманноњ рин≠ков≥й економ≥ц≥ тенденц≥њ до соц≥альноњ диференц≥ац≥њ та розши≠ренн¤ соц≥альноњ бази реформ, що зд≥йснюютьс¤ на даному етап≥. Ѕез ор≥Їнтац≥њ на таку соц≥альну базу ринкового середовища, ¤ким Ї середн≥й клас, запроваджен≥ реформи приречен≥ на провал.

“аким чином, роль та функц≥њ малого п≥дприЇмництва пол¤га≠ють не т≥льки в тому, що воно Ї одним ≥з найважлив≥ших д≥йових фактор≥в економ≥чного розвитку сусп≥льства, ¤ке спираЇтьс¤ на рин≠ков≥ методи господарюванн¤. …ого важливою функц≥Їю Ї спри¤нн¤ соц≥ально-пол≥тичн≥й стаб≥льност≥ сусп≥льства, тобто воно в≥дкриваЇ прост≥р в≥льному вибору шл¤х≥в ≥ метод≥в роботи на користь сусп≥ль≠ства та забезпеченн¤ власного добробуту.

«а умов дестаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, обмеженн¤ ф≥нансових ресурс≥в саме суб'Їкти малого п≥дприЇмництва не вимагають великих стар≠тових ≥нвестиц≥й, мають швидке обертанн¤ ресурс≥в, спроможн≥ за певноњ п≥дтримки найб≥льш швидко й економ≥чно доц≥льно вир≥шу≠вати проблеми демонопол≥зац≥њ, стимулювати розвиток економ≥чноњ конкуренц≥њ.

“аким чином, мале п≥дприЇмництво Ї нев≥д'Їмною рисою будь-¤коњ ринковоњ господарськоњ системи, без чого така економ≥ка ≥ су≠сп≥льство в ц≥лому не можуть не т≥льки розвиватис¤, а й нав≥ть ≥снувати. ¬еликий кап≥тал, безумовно, визначаЇ р≥вень науково-тех≠н≥чного ≥ виробничого потенц≥алу, але основою розвитку крањн з рин≠ковою системою господарюванн¤ Ї мале п≥дприЇмництво ¤к найб≥льш масова, динам≥чна та гнучка форма д≥лового житт¤. —аме в сектор≥ малого п≥дприЇмництва створюЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ чимала маса на≠ц≥ональних ресурс≥в, ¤ка Ї живильним середовищем дл¤ середнього та великого п≥дприЇмництва.

3. ќсобливост≥ розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥ й за кордоном

ѕро значенн¤ малого п≥дприЇмництва св≥дчать ≥нтегрован≥ по≠казники, що характеризують стан сектору малого п≥дприЇмництва у розвинутих крањнах та п≥дкреслюють фундаментальну роль ма≠лого п≥дприЇмництва в соц≥ально-економ≥чному та пол≥тичному житт≥ 8кожноњ крањни . ѕоказниками вагомоњ рол≥ мало≠го п≥дприЇмництва ¤к ≥нтегруючого структурного елемента систе≠ми сучасноњ ринковоњ економ≥ки Ї передус≥м дан≥ про його к≥льк≥сн≥ параметри.

 ≥льк≥сть д≥ючих малих п≥дприЇмств в ”крањн≥ за останн≥ с≥м рок≥в зб≥льшилась у 10 раз≥в (з 19 598 у 1991 р. до 197 127 у 1999 р.). ѕро м≥сце ≥ значенн¤ малого та середнього п≥дприЇмниц≠тва св≥дчать показники його рол≥ в ринков≥й економ≥ц≥, зокрема частка ћ—ѕ у загальн≥й к≥лькост≥ зайн¤тих та його частка у ¬¬ѕ. “ак, частка ћ—ѕ у загальн≥й к≥лькост≥ зайн¤тих становить у —Ўј ≥ ‘ранц≥њ Ч 54 %, в ≤тал≥њ Ч 73, в япон≥њ Ч 78 %.

¬ ”крањн≥ станом на 1 с≥чн¤ 2000 р. середньообл≥кова к≥льк≥сть прац≥вник≥в, зайн¤тих на малих п≥дприЇмствах, становила 1678 тис. чолов≥к, тобто 9,0 % зайн¤того населенн¤. Ѕ≥льше половини ¬¬ѕ у розвинутих крањнах припадаЇ на сектор малого та середнього п≥дпри≠Їмництва. „астка малих п≥дприЇмств у валовому внутр≥шньому про≠дукт≥ ”крањни у 5 раз≥в менша, н≥ж у розвинутих крањнах ≥ стано≠вить лише близько 11 % .

“аблиц¤.  ≥льк≥сть малих п≥дприЇмств та зайн¤тих на них в ”крањн≥ у 1991Ч1999 рр.

ћале п≥дприЇмництво маЇ економ≥ко-виробнич≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ переваги, а саме: гнучк≥сть, динам≥зм, пристосуванн¤ до м≥нливостей технолог≥њ, здатн≥сть оперативно створювати та впроваджу≠вати нову техн≥ку та технолог≥ю, забезпеченн¤ соц≥альноњ стаб≥ль≠ност≥, насиченн¤ ринку прац≥ новими робочими м≥сц¤ми, в≥дкрит≥сть доступу та легк≥сть входженн¤ до цього сектору економ≥ки.  р≥м того, мале п≥дприЇмництво маЇ ≥ значн≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ пе≠реваги, в основ≥ ¤ких лежить специф≥чна мотивац≥¤ до прац≥, ¤ка передбачаЇ подоланн¤ елемент≥в в≥дчуженн¤ ≥ залученн¤ елемент≥в економ≥чного та нееконом≥чного заохоченн¤.

ћалому п≥дприЇмництву притаманн≥ соц≥альн≥ джерела актив≥≠зац≥њ колективноњ прац≥, чого немаЇ на великих ф≥рмах. ¬ластивий невеликим п≥дприЇмствам дух ≥н≥ц≥ативи, п≥дприЇмливост≥ та ди≠нам≥зму виражаЇтьс¤ в особливих людських стосунках та специф≥ч≠ному соц≥ально-психолог≥чному кл≥мат≥. ” невеликих трудових ко≠лективах, пов'¤заних Їдиним прагненн¤м до самост≥йност≥ та ви≠живанн¤, в≥дроджуЇтьс¤ почутт¤ господар¤, скорочуютьс¤ до м≥н≥му≠му елементи бюрократизму. Ќезначний чисельний склад малих п≥дприЇмств даЇ змогу зблизити ≥нтереси кер≥вництва та п≥длеглих; м≥ж сп≥вроб≥тниками тут, ¤к правило, в≥дсутн¤ боротьба за престиж, ¤ка поглинаЇ значну частину творчоњ енерг≥њ працюючих у великих корпорац≥¤х. Ќа малих ф≥рмах в≥дносини у трудовому колектив≥ характеризуютьс¤ простотою, в≥дсутн≥стю в≥дчуженост≥, що пород≠жуЇ особливу атмосферу сум≥сноњ прац≥, ¤ка допомагаЇ швидкому вир≥шенню трудових конфл≥кт≥в м≥ж адм≥н≥страц≥Їю ≥ роб≥тниками.

¬ир≥шенн¤ ≥снуючих проблем розвитку малого п≥дприЇмництва в ”крањн≥, створенн¤ в≥дпов≥дного середовища потребують докор≥н≠ноњ перебудови державноњ пол≥тики щодо спри¤нн¤ цьому сектору економ≥ки. «окрема, йдетьс¤ про створенн¤ в≥дпов≥дноњ правовоњ бази розвитку малого п≥дприЇмництва, ф≥нансово-кредитну та матер≥аль≠но-техн≥чну п≥дтримку, науково-методичне, ≥нформац≥йно-консультативне та кадрове забезпеченн¤ малого п≥дприЇмництва.

Ћ≥тература:

1.¬арнал≥й «. —. Уќснови п≥дприЇмництваФ.

2.ћочерний —. ¬., ”стенко ќ. ј., „еботар —. ≤. Уќснови п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥Ф.

1	2

Ќазва: ћале п≥дприЇмництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2652 прочитано)