Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ќормативн≥ документи, регламентуюч≥ питанн¤ оплати прац≥


к) суми в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоровС¤.

ѕри обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати за останн≥ два м≥с¤ц≥, кр≥м перел≥чених вище виплат, також не враховуютьс¤ виплати за час, прот¤гом ¤кого збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток прац≥вника ( за час виконанн¤ державних ≥ громадських обовС¤зк≥в, щор≥чноњ ≥ додатковоњ в≥дпусток. в≥др¤дженн¤ тощо ) та допомога у звС¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю.

якщо перед настанн¤м тимчасовоњ непрацездатност≥ або в ≥нших випадках, коли нарахуванн¤ провод¤тьс¤ виход¤чи ≥з середньоњ зароб≥тноњ плати. прац≥вник не мав зароб≥тку. розрахунки провод¤тьс¤ виход¤чи з установлених йому в трудовому договор≥ тарифноњ ставки, посадового ( м≥с¤чного ) окладу.

—в¤тков≥ та неробоч≥ дн≥, ¤к≥ припадають на пер≥од в≥дпустки, у розрахунок тривалост≥ в≥дпустки не включаютьс¤ ≥ не оплачуютьс¤.

ƒл¤ нарахуванн¤ допомоги у звС¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю середньо денний зароб≥ток визначаЇтьс¤ ≥з фактичноњ зароб≥тноњ плати, що не перевищуЇ подв≥йноњ тарифноњ ставки, посадового окладу.

«акон ”крањни

—ередньоденна ( годинна ) зароб≥тна плата визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м зароб≥тноњ плати за фактично в≥дпрацьован≥ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в робоч≥ ( календарн≥ ) дн≥ на число робочих дн≥в ( годин ).

” випадках п≥двищенн¤ тарифних ставок ≥ посадових оклад≥в на п≥дприЇмств≥, в установ≥. орган≥зац≥њ в≥дпов≥дно до акт≥в законодавства. а також за р≥шенн¤ми, передбаченими в колективних договорах ( угодах ), ¤к у розрахунковому пер≥од≥, так ≥ в пер≥од≥, прот¤гом ¤кого за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток, або пер≥од≥ тимчасовоњ непрацездатност≥, в≥дпустки по ваг≥тност≥ та пологах зароб≥тна плата, включаючи прем≥њ та ≥нш≥ виплати, що враховуютьс¤ при обчисленн≥ середньоњ зароб≥тноњ плати, за пром≥жок часу до п≥двищенн¤ коригуютьс¤ на коеф≥ц≥Їнт њх п≥двищенн¤. Ќа госпрозрахункових п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х коригуванн¤ зароб≥тноњ плати та ≥нших виплат провадитьс¤ з урахуванн¤м њх ф≥нансових можливостей.

Ќарахуванн¤ виплат у вс≥х випадках збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати та забезпеченн¤ допомогою у звТ¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю проводитьс¤ виход¤чи з розм≥ру середньоденноњ (годинноњ) зароб≥тноњ плати.

3. ≤нструкц≥¤ з≥ статистики чисельност≥ прац≥вник≥в, зайн¤тих у народному господарств≥ ”крањни, затверджена наказом ћ≥н≥стру ”крањни є 171 в≥д 07.07.95 за погодженн¤м ћ≥неконом≥ки ”крањни, ћ≥нпрац≥ ”крањни, ћ≥нф≥ном ”крањни.

4. ѕостанова в≥д 28 червн¤ 1997 року є 651 Ђ ѕро пор¤док визначенн¤ розм≥ру допомоги у звТ¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю та у звТ¤зку ≥з ваг≥тн≥стю та пологами особам, ¤к≥ мають пост≥йно обчислювальний доход, та особам, доход ¤ких повн≥стю може бути обчислений лише за результатами роботи за р≥кї.

ќсобам, ¤к≥ мають пост≥йно обчислювальний доход, допомога у звТ¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю та у звТ¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами надаЇтьс¤ органами фонду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни за умови сплати ними добров≥льних страхових внеск≥в до зазначеного фонду.

–озм≥р допомоги визначаЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ середньоденного доходу на к≥льк≥сть календарних дн≥в тимчасовоњ непрацездатност≥ з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнт≥в, величина ¤ких залежить в≥д безперервного стажу роботи особи. «агальна сума допомоги у звТ¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю не може перевищувати дес¤тикратноњ суми добров≥льних страхових внеск≥в, сплачених особами до фонду соц≥ального страхуванн¤ ”крањни на день настанн¤ тимчасовоњ непрацездатност≥.

5. «акон ”крањни Ђѕро в≥дпусткиї.

¬водитьс¤ в д≥ю ѕостановою ¬ерховноњ –ади є 505/96-¬– в≥д 15.11.96 р. з 1 с≥чн¤ 1997 року, статт≥ 7, 8 ≥ частину першу статт≥ 10 Ц з 1 с≥чн¤ 1998 року.

÷ей «акон встановлюЇ державн≥ гарант≥њ права на в≥дпустки, визначаЇ умови, тривал≥сть ≥ пор¤док наданн¤ њх прац≥вникам дл¤ в≥дновленн¤ працездатност≥, зм≥цненн¤ здоровТ¤, а також дл¤ вихованн¤ д≥тей, задоволенн¤ власних життЇво важливих потреб та ≥нтерес≥в, всеб≥чного розвитку особи.

ƒержавн≥ гарант≥њ та в≥дносини, пов´¤зан≥ з в≥дпусткою, регулюютьс¤  онституц≥Їю ”крањни, цим «аконом,  одексом закон≥в про працю ”крањни, ≥ншими законами та нормативно-правовими актами ”крањни.

ѕраво на в≥дпустки мають громад¤ни ”крањни, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥ та галузевоњ належност≥, а також працюють за трудовим договором у ф≥зичноњ особи.

≤ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства. як≥ працюють в ”крањн≥, мають право на в≥дпустки нар≥вн≥ з громад¤нами ”крањни.

”становлюютьс¤ таки види в≥дпусток :

Iор≥чн≥ в≥дпустки :

основна в≥дпустка ;

додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥ ;

додаткова в≥дпустка за особливий характер прац≥ ;

≥нш≥ додатков≥ в≥дпустки, передбачен≥ законодавством;

додатков≥ в≥дпустки у зв´¤зку з навчанн¤м ;

творча в≥дпустка ;

соц≥альн≥ в≥дпустки :

в≥дпустка у зв´¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами ;

в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку ;

додаткова в≥дпустка прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей ;

в≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.

«аконодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись ≥нш≥ види в≥дпусток.

“ривал≥сть в≥дпусток визначаЇтьс¤ цим «аконом, ≥ншими законами та нормативно-правовими актами ”крањни ≥ незалежно в≥д режим≥в та граф≥к≥в роботи розраховуЇтьс¤ в календарних дн¤х.

—в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥ при визначенн≥ тривалост≥ в≥дпусток не враховуютьс¤.

ўор≥чна основна в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам тривал≥стю не менш ¤к 24 календарних дн≥в за в≥дпрацьований робочий р≥к, ¤кий в≥дл≥чуЇтьс¤ з дн¤ укладанн¤ трудового договору.

ѕромислово-виробничому персоналу вуг≥льноњ, сланцевоњ, металург≥йноњ, електроенергетичноњ промисловост≥, а також зайн¤тому на в≥дкритих г≥рничих роботах, на роботах на поверхн≥ шахт, розр≥з≥в, кар´Їр≥в ≥ рудник≥в, на буд≥вельно-монтажних роботах у шахтному буд≥вництв≥, на транспортуванн≥ ≥ збагаченн≥ корисних копалин надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 24 календарних дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м за кожн≥ два в≥дпрацьован≥ роки на два календарних дн≥, але не б≥льше 28 календарних дн≥в.

ѕрац≥вникам, зайн¤тим на п≥дземних г≥рничих роботах та в розр≥зах.  ар´Їрах ≥ рудниках глибиною 150 метр≥в ≥ нижче, надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 28 календарних дн≥в незалежно в≥д стажу роботи.

¬оЇн≥зованому особовому складу г≥рничор¤тувальних частин надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в, невоЇн≥зованим прац≥вникам г≥рничор¤тувальних частин Ц 24 календарних дн≥ ≥з зб≥льшенн¤м за кожн≥ два в≥дпрацьован≥ роки на два календарних дн≥, але не б≥льше 28 календарних дн≥в.

 ер≥вним, педагог≥чним, науково-педагог≥чним прац≥вникам осв≥ти та науковим прац≥вникам надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю до 56 календарних дн≥в у пор¤дку, затвердженому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

≤нвал≥дам ≤ ≥ ≤≤ груп надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в, а ≥нвал≥дам ≤≤≤ групи Ц 26 календарних дн≥в.

ўор≥чна додаткова в≥дпустка за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥ тривал≥стю до 35 календарних дн≥в надаЇтьс¤ прац≥вникам, зайн¤тим на роботах, пов´¤заних ≥з негативним впливом на здоров´¤ шк≥дливих виробничих фактор≥в, за —писком виробництв, цех≥в, профес≥й ≥ посад, затвердженим  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.


ѕереведенн¤ тривалост≥ щор≥чноњ основноњ ≥ додатковоњ в≥дпусток прац≥вникам, зайн¤тим на роботах ≥з шк≥дливими та важкими умовами прац≥, ненормованим робочим днем, ≥з робочих в календарн≥ дн≥ провадитьс¤ за формулою :

ƒе “к.д. Ц тривал≥сть в≥дпустки в календарних дн¤х;

“р.д. Ц тривал≥сть в≥дпустки в робочих дн¤х;

- тривал≥сть тижн¤ в календарних дн¤х;

6 - тривал≥сть тижн¤ в робочих дн¤х, за ¤ким обчислювалась тривал≥сть в≥дпустки до прийн¤тт¤ «акону ”крањни У ѕро в≥дпустки Ф.

ўор≥чна додаткова в≥дпустка надаЇтьс¤ понад щор≥чну основну в≥дпустку за одн≥Їю п≥дставою, обраною прац≥вником. ѕор¤док наданн¤ додатковоњ в≥дпустки з к≥лькох п≥дстав встановлюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ўор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки за бажанн¤м прац≥вника можуть надаватись одночасно з щор≥чною основною в≥дпусткою або окремо в≥д нењ.

«агальна тривал≥сть щор≥чних основноњ та додатковоњ в≥дпусток не може перевищувати 59 календарних дн≥в, а дл¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих на п≥дземних г≥рничих роботах, - 69 календарних дн≥в.

Ќа п≥дстав≥ медичного висновку ж≥нкам надаЇтьс¤ оплачувана в≥дпустка у зв´¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами тривал≥стю :

до полог≥в Ц 70 календарних дн≥в;

п≥сл¤ полог≥в Ц 56 календарних дн≥в ( 70 календарних дн≥в Ц у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в ), починаючи з дн¤ полог≥в.

∆≥нкам, ¤к≥ усиновили новонароджених д≥тей безпосередньо з пологового будинку надаЇтьс¤ в≥дпустка з дн¤ усиновленн¤ тривал≥стю 56 календарних дн≥в ( 70 календарних дн≥в Ц при усиновленн≥ двох ≥ б≥льше д≥тей ).

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥дпустки у зв´¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами за бажанн¤м ж≥нки њй надаЇтьс¤ в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку. “ривал≥сть в≥дпустки у зв´¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами обчислюЇтьс¤ сумарно ≥ становить 126 календарних дн≥в ( 140 календарних дн≥в Ц у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та в раз≥ ускладненн¤ полог≥в ).

Ќазва: Ќормативн≥ документи, регламентуюч≥ питанн¤ оплати прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1680 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
-->-->
Page generation 0.104 seconds
Хостинг от uCoz