≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ќорми ≥ нормативи прац≥

Ќорми ≥ нормативи прац≥

ѕлан.

—истеми норм ≥ норматив≥в прац≥.

—труктура задач оптим≥зац≥њ трудових процес≥в ≥ норм прац≥.

ћетоди нормуванн¤ прац≥.

1. ¬ даний час на п≥дприЇмствах використовують системи норм прац≥, ¤к≥ в≥дображають р≥зн≥ сторони трудовоњ д≥¤льност≥. Ќайб≥льш широко застосовуютьс¤ норми часу, виробки, обслуговуванн¤, чисельност≥, управл¤Їмост≥, нормован≥ завданн¤.

Ќорма часу Ц визначаЇ необх≥дн≥ затрати часу одного прац≥вника чи бригади (ланки) на виконанн¤ одиниц≥ роботи (продукц≥њ). ¬им≥рюЇтьс¤ в людино-годинах (людино-хвилинах).

Ќорма вироб≥тку Ц визначаЇ к≥льк≥сть одиниць продукц≥њ, ¤ка повинна бути виконана одним прац≥вником чи бригадою за даний в≥др≥зок часу. ¬им≥рюЇтьс¤ в натуральних одиниц¤х (штуках, метрах ≥ т.д.).

Ќорма обслуговуванн¤ визначаЇ необх≥дну к≥льк≥сть станк≥в, робочих м≥сць, одиниць виробничоњ площ≥ та ≥нших виробничих об'Їкт≥в, закр≥плених дл¤ обслуговуванн¤ одним прац≥вником чи бригадою.

Ќорма чисельност≥ визначаЇ чисельн≥сть роб≥тник≥в необх≥дних дл¤ виконанн¤ певного обс¤гу роботи.

Ќорма керованост≥ визначаЇ к≥льк≥сть роб≥тник≥в, ¤ка повинна бути безпосередньо п≥дпор¤дкована одному кер≥внику.

Ќормоване завданн¤ визначаЇ необх≥дний асортимент ≥ обс¤г роб≥т, ¤к≥ повинн≥ бути виконан≥ одним прац≥вником чи бригадою за даний в≥др≥зок часу. Ќа в≥дм≥ну в≥д норм виробки вим≥рюЇтьс¤ не т≥льки в ≥нструментальних одиниц¤х, а й в нормо-гривн¤х, нормо-годинах.

¬с≥ назван≥ види норм встановлюютьс¤ виход¤чи з необх≥дних затрат часу на зд≥йсненн¤ елемент≥в виробничого процесу. јле робота по встановленню норм прац≥ не зводитьс¤ лише до норм прац≥. ¬ загальному вигл¤д≥ нормуванн¤ прац≥ Ц це вид д≥¤льност≥ по управл≥нню виробництвом, направлений на встановленн¤ необх≥дних затрат ≥ результат≥в прац≥, а також необх≥дним сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж чисельн≥стю прац≥вник≥в р≥зних груп ≥ к≥льк≥стю одиниць обладнанн¤. ќтже, назван≥ види норм прац≥ не терпл¤ть вс≥х характеристик трудового процесу, регламентац≥¤ ¤ких об'Їктивно необх≥дна. ѕри анал≥з≥ таких характеристик сл≥д передус≥м виходити з оц≥нки трудового процесу по його ефективност≥, тобто по сп≥вв≥дношенню м≥ж затратами ≥ результатами прац≥. ќб'Їктивно ≥снуЇ дв≥ форми затрат прац≥: затрати робочого часу ≥ норми затрат енерг≥њ прац≥вник≥в.

Ќорми затрат робочого часу встановлюють час дл¤ виконанн¤ одиниц≥ чи певного обс¤гу роботи одним чи дек≥лькома прац≥вниками. ƒо норм затрат робочого часу в≥днос¤тьс¤: норми подовженост≥ ≥ трудоЇмкост≥ роб≥т ≥ норми чисельност≥. Ќорми подовженост≥ визначають час, за ¤кий може бути виконано одиницю роботи на одному станку чи робочому м≥сц≥.

Ќорма трудоЇмкост≥ операц≥й визначаЇ необх≥дн≥ затрати часу одного чи к≥лькох роб≥тник≥в на виконанн¤ одиниц≥ роботи чи виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ по дан≥й операц≥њ.

Ќорми затрат ф≥зичноњ ≥ нервовоњ енерг≥њ досл≥джень мало. « ≥снуючих нормативних матер≥ал≥в дл¤ характеристики норм затрат енерг≥њ працюючих в найб≥льш≥й степен≥ п≥дход¤ть норми важкост≥ прац≥. ѕ≥д важк≥стю прац≥ розум≥Їтьс¤ сумарний вплив вс≥х фактор≥в трудового процесу на орган≥зм людини. ƒо норм результат≥в прац≥ в≥днос¤тьс¤ норми виробки ≥ нормуванн¤ завданн¤, але до них сл≥д також в≥днести норми використанн¤ обладнанн¤ ≥ виробничоњ потужност≥.

” зв'¤зку з тим що норми затрат ≥ результат≥в прац≥ не терпл¤ть вс≥х нормативних характеристик трудового процесу, можливе ¤к вузьке так ≥ широке тлумаченн¤ норм прац≥. ¬ першому випадку до них будуть в≥дноситись т≥льки норми затрат ≥ результат≥в прац≥. ” другому до них сл≥д в≥днести:

 ласиф≥кац≥¤ норм за зм≥стом.

«а ц≥Їю класиф≥кац≥Їю т≥сно пов'¤зана класиф≥кац≥¤ нормативних матер≥ал≥в по прац≥. «вичайно вид≥л¤ють два види нормативних матер≥ал≥в: нормативи; Їдин≥ (типов≥) норми. ѕерш≥ виражають нормативн≥ залежност≥ дл¤ встановленн¤ складових частин норм часу, а також дл¤ визначенн¤ норм чисельност≥; друг≥ Ц ¤вл¤ють залежн≥сть безпосередньо м≥ж величиною норми (часу, вироб≥тки ≥ т.д.) ≥ впливаючими на нењ факторами.

ѕо зм≥сту нормативи прац≥ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на нормативи режим≥в прац≥ обладнанн¤, нормативи часу, нормативи темпу роботи; нормативи чисельност≥. Ќормативи режим≥в прац≥ обладнанн¤ м≥ст¤ть параметри обладнанн¤, на основ≥ ¤ких встановлюютьс¤ найб≥льш ефективн≥ режими технолог≥чного процесу, забезпечуючи задану виробнич≥сть обладнанн¤ з м≥н≥мальними затратами живоњ ≥ уречевленоњ прац≥.

Ќормативи часу м≥ст¤ть регламентован≥ затрати часу на виконанн¤ окремих елемент≥в трудового процесу, на виготовленн¤ певних вироб≥в, на обслуговуванн¤ одиниц≥ обладнанн¤, робочого м≥сц¤, одиниц≥ виробничоњ площ≥.

Ќормативи темпу встановлюють регламентований темп виконанн¤ роботи.

Ќормативи чисельност≥ визначають регламентовану чисельн≥сть роб≥тник≥в необх≥дну дл¤ виконанн¤ заданого обс¤гу роботи. Ќа основ≥ розгл¤нутих класиф≥кац≥й норм ≥ норматив≥в можна в≥дм≥тити наступн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ними.

Ќорм≥ в≥дпов≥даЇ строго визначене значенн¤ фактор≥в, визначаючих њњ естетику в умовах ---------- в умовах конкретного виробничого процесу. Ќа в≥дм≥ну в≥д цього нормативи встановлюютьс¤ множинност≥ значень фактор≥в.

Ќормативи багаторазово використовуютьс¤ дл¤ встановленн¤ р≥зних норм на роботи даного виду.

Ќормативи д≥ють довгий час (поки збер≥гаЇтьс¤ дана залежн≥сть нормою ≥ факторами). Ќорми не повинн≥ перегл¤датис¤ при зм≥н≥ умов, на ¤к≥ вони були встановлен≥.

≤≤. ѕроекти орган≥зац≥њ прац≥ ≥ в≥дпов≥дн≥ њм норми повинн≥ вибиратис¤ з урахуванн¤м комплексу техн≥чних, економ≥чних, психоф≥з≥олог≥чних ≥ соц≥альних фактор≥в. —утн≥сть процесу обірунтуванн¤ норм прац≥ складаЇ виб≥р оптимального значенн¤ норми ≥ визначаючих њњ характеристик трудового ≥ технолог≥чного процесу.  ритер≥й оптимальност≥ ¤вл¤Ї собою показник, ¤кий в результат≥ р≥шенн¤ конкретноњ задач≥ оптим≥зац≥¤ приймаЇ екстремальне (найб≥льше чи найменше) значенн¤. ¬иб≥р найл≥пшого дл¤ даних умов вар≥анта норми прац≥ зд≥йснюютьс¤ на основ≥ критер≥њ оптимальност≥ з врахуванн¤ системи обмежень. —истема обмежень визначаЇ ту область допустимих значень норм прац≥, в межах ¤коњ формуЇтьс¤ њх в≥дпов≥дальн≥сть особливост¤м ≥ масштабам виготовленоњ продукц≥њ, параметрам предмет≥в ≥ засоб≥в прац≥, ¤к≥ застосовуютьс¤, психоф≥з≥олог≥чним особливост¤м приймаючого ≥ соц≥альним характеристикам трудового процесу. ќтже, система обмежень визначаЇ область допустимих значень норм прац≥ ≥ вар≥ант≥в њњ орган≥зац≥њ. ¬иб≥р найб≥льш ефективного з допустимих вар≥ант≥в зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ критер≥й оптимальност≥. ќск≥льки основним обмеженн¤м в розгл¤нутих задачах Ї необх≥дний виробничий результат, в ¤кост≥ критер≥й оптимальност≥ повинен вибиратис¤ економ≥чний показник, характеризуючий суму м≥н≥м≥зуючи затрат живоњ ≥ уречевленоњ прац≥. Ќа основ≥ цього можна сформулювати наступн≥ вар≥анти норм прац≥ ≥ њњ орган≥зац≥њ: допустим≥ Ц виконуютьс¤ обмеженн¤ по необх≥дному виробничому результат≥; ≥нш≥ умови прац≥ роб≥тник≥в, режими технолог≥чного процесу, по орган≥зац≥йним роб≥тникам виробництва. ќптимальн≥ це т≥, при ¤ких дос¤гаЇтьс¤ м≥н≥мум сумарних затрат, необх≥дних дл¤ отриманн¤ заданого виробничого результату.

“аким чином, люба задача обірунтуванн¤ норм прац≥ чи визначаючих њх вар≥ант≥в технолог≥чного ≥ трудового процес≥в заключаЇтьс¤ в тому, щоб знайти норму прац≥ ≥ вар≥ант њњ орган≥зац≥њ, при ¤ких формуЇтьс¤ обмеженн¤ по:

необх≥дному виробничому результатов≥;

допустимим умовам прац≥;

допустимим режимам технолог≥чного процесу;

обс¤гах на¤вних виробничих ресурс≥в ≥ дос¤гаЇтьс¤ м≥н≥мум затрат на заданий обс¤г випуску продукц≥њ.

≤≤≤. ѕ≥д методом нормуванн¤ розум≥Їтьс¤ сукупн≥сть прийом≥в встановленн¤ норм прац≥, включаючих: анал≥з трудового процесу; проектуванн¤ рац≥ональноњ технолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ прац≥; розрахунок норм. ¬иб≥р методу нормуванн¤ прац≥ визначаЇтьс¤ характером нормованих роб≥т ≥ умовами њх виконанн¤. ѕо принципов≥й схем≥ встановленн¤ норм методи нормуванн¤ прац≥ д≥л¤тьс¤ на анал≥тичн≥ ≥ сумарн≥.

јнал≥тичн≥ включають: анал≥з трудового процесу, розпод≥л його на елементи, проектуванн¤ рац≥ональних режим≥в роботи обладнанн¤, орган≥зац≥њ прац≥ ≥ необх≥дних затрат прац≥ пор елементам трудового процесу, встановленн¤ норм на операц≥њ.

—умарн≥ Ц встановленн¤ норм прац≥ без розпод≥лу процесу на елементи ≥ проектуванн¤ рац≥ональноњ орган≥зац≥њ прац≥, тобто на основ≥ досв≥ду нормовника (досл≥дницький метод), чи статистичних даних про виконанн¤ аналог≥чних роб≥т (статистичний метод). Ќорми, встановлен≥ за допомогою сумарних метод≥в називаютьс¤ досв≥дно-статистичними. ¬они не Ї ефективн≥ ≥ поступаютьс¤ анал≥тичним. ѕо методиц≥ отриманн¤ вих≥дних даних анал≥тичн≥ методи д≥л¤тьс¤ на анал≥тично-розрахунков≥ Ц базою розрахунку норм Ї нормативн≥ матер≥али, ≥ анал≥тично-досл≥дницьк≥ Ц ≥нформац≥¤ отримуЇтьс¤ шл¤хом спостереженн¤ чи експеримент≥в.

Ћекц≥¤ 5.

ѕлан.

“рудовий потенц≥ал в систем≥ економ≥чних ресурс≥в.

 омпоненти д≥¤льност≥ людини ≥ њх рентабельн≥сть.

 онцепц≥њ ефективност≥ прац≥.

≤нтелектуальний кап≥тал ≥ ≥нтелектуальна власн≥сть.

1. ѕрийн¤то вид≥л¤ти 4 види економ≥чних ресурс≥в: земл¤, прац¤, кап≥тал ≥ п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥.

«емл¤ Ц це природн≥ ресурси. ѕрац¤ характеризуЇтьс¤ чисельн≥стю роб≥тник≥в, њх квал≥ф≥кац≥Їю, часом ≥ ≥нтенсивн≥стю виконанн¤ виробничих функц≥й. «атрати прац≥ оц≥нюють к≥льк≥стю в≥дпрацьованих людино-годин ≥ розходами на персонал.  ап≥тал характеризуЇтьс¤ техн≥чними ≥ економ≥чними показниками обладнанн¤, ≥нструмент≥в, матер≥ал≥в ≥ ≥нш≥. √рош≥ не вважаютьс¤ економ≥чним ресурсом, так ¤к вони не беруть участ≥ у виробничому процес≥. «д≥бност≥ п≥дприЇмц¤ про¤вл¤ютьс¤ в рац≥ональному використанн≥ прац≥, земл≥ ≥ кап≥талу, вм≥нн≥ знаходити ≥ застосовувати нов≥ науков≥, техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥, художн≥, комерц≥йн≥ ≥дењ. ѕри використанн≥ економ≥чних ресурс≥в отримують доходи у вигл¤д≥ ренти (в≥д земл≥), зарплати (в≥д прац≥), процента (в≥д кап≥талу) ≥ прибутку (в≥д п≥дприЇмницьких зд≥бностей).

1	2	3	4

Ќазва: Ќорми ≥ нормативи прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3465 прочитано)