≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќплата прац≥ в бригадах

ц≥нами, не нижче в≥д соб≥вартост≥ продукц≥њ. ¬иплата зароб≥тноњ плати у форм≥ боргових зобовФ¤зань ≥ розписок у будь-¤к≥й форм≥ заборон¤Їтьс¤ законом.

2. ‘ќ–ћ» “ј —»—“≈ћ» ќѕЋј“» ѕ–ј÷≤

¬ основ≥ орган≥зац≥њ зароб≥тноњ плати лежить тарифна система,

що ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть норматив≥в, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ њњ

диференц≥ац≥¤ та регулюванн¤. ќсновними елементами тарифноњ системи Ї:

тарифн≥ ставки;

тарифн≥ с≥тки;

тарифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники.

“арифна ставка визначаЇ абсолютний розм≥р оплати прац≥ р≥зноман≥тних груп роб≥тник≥в за одиницю робочого часу, ¤кий виражаЇтьс¤ у варт≥сн≥й форм≥.

«алежно в≥д обраноњ одиниц≥ вим≥ру робочого часу встановлюютьс¤ годинн≥,

ƒенн≥ та м≥с¤чн≥ тарифн≥ ставки. “арифна ставка Ї основною нормативною величиною, ¤ка визначаЇ розм≥р оплати прац≥ вс≥х категор≥й прац≥вник≥в. ¬она

враховуЇ умови та ≥нтенсивн≥сть прац≥ роб≥тник≥в у дан≥й галуз≥, а також значенн¤ самоњ галуз≥ в економ≥ц≥.

“арифн≥ с≥тки використовуютьс¤ дл¤ урахуванн¤ в оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в р≥вн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ. “арифна с≥тка ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть складност≥, важливост≥ та в≥дпов≥дальност≥ роб≥т. “арифний коеф≥ц≥Їнт показуЇ, у ск≥льки раз≥в тарифна ставка в≥дпов≥дного розр¤ду перевищуЇ тарифну ставку першого розр¤ду.

ri = Ti / T1

де ri Ц тарифний коЇф≥ц≥Їнт;

Ti Ц тарифна ставка ≥-го розр¤ду;

T1Ц тарифна ставка першого розр¤ду.

“арифно-квал≥ф≥кац≥йний дов≥дник Ц це зб≥рник нормативних акт≥в, у ¤ких даютьс¤ квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики роб≥т ≥ профес≥й, тобто визначаЇтьс¤

обс¤г профес≥йних знань та трудових навичок, що њх повинен мати роб≥тник в≥дпов≥дного розр¤ду та профес≥њ. ¬≥н даЇ змогу врахувати р≥вень квал≥ф≥кац≥њ

роб≥тника, ступ≥нь складност≥ та точност≥ роб≥т, що виконуютьс¤. ѕри визна-

ченн≥ середньоњ квал≥ф≥кац≥њ групи прац≥вник≥в розраховують њх середн≥й тарифний розр¤д, а групи роб≥т Ц середн≥й тарифний розр¤д роб≥т.

—ередн≥й розр¤д роб≥тник≥в визничають за такими формулами:

r c Ц rm

–с = –м + ---------------

r в Ц rm

або

r в Ц rс

–с = –в - ---------------

r в Ц rm

де –м Ц тарифний розр¤д, ¤кий в≥дпов≥даЇ меншому з двох сум≥жних тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в, в ≥нтервал≥ ¤ких знаходить середн≥й тарифний коеф≥ц≥Їнт;

r c - середн≥й тарифний коЇф≥ц≥Їнт, ¤кий розраховуЇтьс¤ ¤к середн¤ арифметична величина, зважена за к≥льк≥стю роб≥тник≥в кожного розр¤ду;

r в ; rm Ц в≥дпов≥дно б≥льший ≥ менший з двох сум≥жних тарифних коеф≥ц≥Їнт≥в, в ≥нтервал≥ ¤ких знаходитьс¤ середн≥й тарифний коЇф≥ц≥Їнт;

–в Ц тарифний розр¤д, ¤кий в≥дпов≥даЇ б≥льшому з двох сум≥жних тарифних

коеф≥ц≥Їнт≥в.

—ередн≥й тарифний коеф≥ц≥Їнт розраховуЇтьс¤ так:

ri ni

rc = ----------------- ,

m

∑ ni

i=1

де ri Ц тарифний коЇф≥ц≥Їнт кожного розр¤ду;

ni Ц чисельн≥сть роб≥тник≥в даного розр¤ду.

≤снують дв≥ форми оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства: погодинна та

в≥др¤дна.

ѕогодинна форма оплати прац≥ визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ фактично в≥дпрацьованого часу прац≥вником.

«ѕ погод = — год tф,

де — год - тарифна ставка за 1 годину в≥дпрацьованого часу;

tф - фактично в≥дпрацьований час прац≥вником у годинах за визначений

пер≥од.

— м≥с «ѕ м≥н

— год = -------------------- ,

ћ ф.р

де — м≥с Ц м≥с¤чна тарифна ставка прац≥вника, що визначаЇтьс¤ у тарифно-квал≥ф≥кац≥йних дов≥дках;

«ѕ м≥н Ц м≥н≥мальний гарантований розм≥р зароб≥тноњ плати дл¤ даноњ категор≥њ прац≥вник≥в у певн≥й галуз≥ економ≥ки;

ћ ф.р Ц м≥с¤чний фонд робочого часу прац≥вник≥в.

ћф.р. = ƒ р.м t р,

де ƒ р.м - к≥льк≥сть робочих дн≥в у м≥с¤ц≥;

t р - тривал≥сть робочого дн¤ у годинах.

ѕогодинна оплата прац≥ маЇ дв≥ системи: просту погодинну, формула ¤коњ залежить т≥льки в≥д окладу та фактично в≥дпрацьованого часу, та погодинно-прем≥альну, ¤ка даЇ змогу винагороджувати прац≥вник≥в з допомогою прем≥й та доплат за дос¤гненн¤ певних к≥льк≥сних або ¤к≥сних показник≥в.

¬изначаЇтьс¤ погодинно-прем≥альна зароб≥тна плата так:

n m

«ѕ погод.пр = —год tф + ∑ ƒ≥ + ∑ ѕj ,

i=1 j=1

n

де∑ ƒ≥ - сума доплат прац≥вников≥ за i-т≥ дос¤гненн¤;

i=1

n - к≥льк≥сть дос¤гнень, ¤к≥ визначаютьс¤ доплатами;

m

∑ ѕj - сума прем≥й за j-т≥ дос¤гненн¤;

j=1

m - к≥льк≥сть дос¤гнень, за ¤к≥ виплачуютьс¤ прем≥њ.

«астосуванн¤ такоњ системи оплати потребуЇ правильноњ оц≥нки квал≥ф≥кац≥њ

прац≥вник≥в, використанн¤ обгрунтованих норм обслуговуванн¤, норматив≥в чисельност≥ та нормативних завдань, максимального врахуванн¤ показник≥в роботи прац≥вника дл¤ обгрунтованоњ виплати прем≥й та доплат.

ѕри в≥др¤дн≥й форм≥ оплати прац≥ зароб≥ток нараховуЇтьс¤ на кожну одиницю виготовленоњ продукц≥њ за встановленими в≥др¤дними зразками.

«ѕ в≥д. = — в≥д Q , (1.10)

де — в≥д Ц в≥др¤дна розц≥нка на виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ;

Q Ц к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ за певний час.

¬≥др¤дна оц≥нка визначаЇтьс¤ виход¤чи з тарифноњ ставки, ¤ка в≥дпов≥даЇ даному розр¤ду роб≥т, та встановленоњ норми вироб≥тку:

— год. Ќ1

— в≥д. = -------------- , (1.11)

60

де Ќ1 Ц норма часу на виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ у годинах.

¬≥др¤дна форма оплати прац≥ може застосовуватись, ¤кщо необх≥дно зб≥льшити обс¤г виробництва на даному робочому м≥сц≥, к≥льк≥сн≥ показники

¬ироб≥тку, ¤к≥ в≥дображають затрати прац≥, ≥ ¤кщо Ї можлив≥сть урахувати ц≥ затрати з достатньою точн≥стю.

«алежно в≥д способу обчисленн¤ вироб≥тку та застосованих вид≥в додаткового заохоченн¤ розр≥зн¤ють так≥ системи в≥др¤дноњ зароб≥тноњ плати:

1. ѕр¤ма в≥др¤дна, коли оплата нараховуЇтьс¤ т≥льки за к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ за в≥др¤дними розц≥нками (формула 1.11). ¬она забезпечуЇ значну за≥нтересован≥сть роб≥тник≥в у п≥двищенн≥ продуктивност≥ своЇњ прац≥, але мало

стимулюЇ до пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, та дос¤гненн¤ високих загальних показник≥в ф≥рми.

2. Ќепр¤ма в≥др¤дна, коли розм≥р зароб≥тку прац≥вника ставитьс¤ у пр¤му залежн≥сть в≥д результат≥в прац≥ ≥нших прац≥вник≥в, ¤к≥ його обслуговують (наладчик≥в, настроювач≥в, ремонтних роб≥тник≥в, пом≥чник≥в майстр≥в та ≥н)

3. ¬≥др¤дно-прем≥альна, коли прац≥вник, кр≥м основного зароб≥тку за пр¤мими в≥др¤дними розц≥нками, додатково отримуЇ прем≥ю за дос¤гненн¤ певних к≥льк≥сних та ¤к≥сних показник≥в:

n m

«ѕ в≥д.пр = — в≥дQ + ∑ƒ≥ +∑ѕj , (1.12)

i=1 j=1

4.¬≥др¤дно-прогресивна, ¤ка даЇ змогу працю роб≥тника в межах норми оплачувати за пр¤мими в≥др¤дними розц≥нками, а при вироб≥тку понад норму Ц за п≥двищеними :

«ѕ в≥д.прог = — в≥д Q + —`в≥д Q`, (1.13)

де —`в≥д Ц п≥двищен≥ в≥др¤дн≥ розц≥нки;

Q` - к≥льк≥сть продукц≥њ, ¤ка випущена понад норму.

5. јкордно-в≥др¤дна даЇ змогу встановити розц≥нку на весь обс¤г роб≥т, а не на окрему операц≥ю.

¬≥др¤дна оплата прац≥ залежно в≥д застосуванн¤ вид≥в в≥др¤дних розц≥нок може бути ¤к колективною, так ≥ ≥ндив≥дуальною. ¬≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ в тому, що при колективн≥й форм≥ оплати прац≥ застосовуютьс¤ колективн≥ розц≥нки, ¤к≥ розраховуютьс¤ здеб≥льшого на весь обс¤г роб≥т або на весь колектив прац≥вник≥в (бригаду, ланку), ¤к≥ беруть участь у виготовленн≥ певного виду продукц≥њ, а при ≥ндив≥дуальн≥й форм≥ оплати прац≥ застосовуютьс¤ ≥ндив≥дуальн≥ в≥др¤дн≥ розц≥нки на окремого прац≥вника певного розр¤ду.

 р≥м погодинноњ та в≥др¤дноњ форм оплати прац≥, ≥снуЇ ще одна форма Ц система посадових оклад≥в. ¬она застосовуЇтьс¤ дл¤ кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в та службовц≥в.

ѕосадовий оклад Ц це абсолютний розм≥р зароб≥тноњ плати, ¤кий установлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до посади, ¤ку об≥ймаЇ прац≥вник, ≥ може коливатис¤ в межах м≥н≥мальних та максимальних значень.

3. —»—“≈ћј ЌјƒЅј¬ќ , ƒќѕЋј“ “ј ѕ–≈ћ≤… ѕ–ј÷≤¬Ќ» јћ

« метою стимулюванн¤ п≥двищенн¤ профес≥йноњ майстерност≥ прац≥вник≥в ≥ посиленн¤ њх матер≥альноњ зац≥кавленост≥ та в≥дпов≥дальност≥ за результати виробничоњ д≥¤льност≥ кер≥вництву п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ надаЇтьс¤ право за погодженн¤м з профсп≥лками (¤кщо њх немаЇ Ц то самост≥йно) вводити диференц≥йован≥ надбавки до тарифних ставок. ƒиференц≥ац≥ю зароб≥тноњ плати залежно в≥д умов прац≥ визначають два чинники Ц компенсац≥йний ≥ стимулюючий.

 омпенсац≥йний чинник повФ¤заний з тим, що прац¤ в шк≥дливих умовах, з б≥льшими затратами ф≥зичноњ енерг≥њ потребуЇ певноњ компенсац≥њ за в≥дхиленн¤ в≥д нормальних умов.

—тимулюючий фактор спри¤Ї забезпеченню вищоњ оплати прац≥ в неспри¤тливих умовах.  онкретн≥ розм≥ри доплат за умови прац≥ визничаютьс¤ на основ≥ атестац≥њ робочих м≥сць ≥ оц≥нки фактичних умов зайн¤тост≥ роб≥тник≥в на цих м≥сц¤х. Ќадбавки встановлюютьс¤ роб≥тникам, ¤к≥ виконують виробнич≥ завданн¤ стаб≥льно ≥ з високою ¤к≥сть. ¬они виплачуютьс¤ за рахунок економ≥њ фонду зароб≥тноњ плати. ” раз≥ зниженн¤ ¤кост≥ роб≥т та на¤вност≥ браку надбавки не виплачуютьс¤.

ѕодальше п≥двищенн¤ рол≥ тарифноњ системи ¤к стимул¤тора п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в та њхн≥х трудових дос¤гнень повФ¤зано з розширенн¤м застосуванн¤ надбавок за профес≥йну майстерн≥сть.

¬веденн¤ надбавок за профес≥йну майстерн≥сть створюЇ новий стимул дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ. ќсновними критер≥¤ми профес≥йноњ майстерност≥ Ї так≥ : висока ¤к≥сть прац≥, систематичне виконанн¤ норм вироб≥тку ≥ нормованих завдань, точн≥ше дотриманн¤ технолог≥чноњ ≥ виробничоњ дисципл≥ни, освоЇнн¤ сум≥жних профес≥й ≥ операц≥й. Ќадбавка установлюютьс¤ прац≥вникам, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмств≥ не менше одного року, ≥ визначаютьс¤ поетапно. –озм≥р надбавки може п≥двищуватис¤ один раз на р≥к.

1	2	3

Ќазва: ќплата прац≥ в бригадах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1429 прочитано)