≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќплата прац≥

ќплата прац≥

«а базовий  “” беруть одиницю. ‘актичний  “” установлюЇтьс¤ роб≥тнику однаковим, б≥льшим або меншим базового залежно в≥д ≥ндив≥дуального внеску в загальн≥ результати в≥дпов≥дно до критер≥њв ц≥Їњ оц≥нки ≥ к≥льк≥сних њњ значень, ¤к≥ в≥дбивають дос¤гненн¤ й упущенн¤ роб≥тник≥в за кожним критер≥Їм.

«алежно в≥д виробничих умов к≥льк≥сна оц≥нка одних ≥ тих самих фактор≥в д≥¤льност≥ може бути р≥зною. ¬ одних бригадах основним показником Ї зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва за т≥Їњ самоњ чисельност≥ бригади. ѕри цьому особливого значенн¤ набувають так≥ фактори, ¤к ≥ндив≥дуальна продуктивн≥сть прац≥, освоЇнн¤ сум≥жних профес≥й. якщо в бригад≥ основним показником њњ д≥¤льност≥ Ї п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ (роб≥т), то зм≥на  “” головно залежить в≥д цього показника.

Ќайдоц≥льн≥шою Ї практика тих п≥дприЇмств, ¤к≥ установлюють д≥апазони к≥льк≥сних значень кожного критер≥ю дл¤ того, щоб бригада могла вибирати т≥ з них, котр≥ найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥дали б умовам ≥ завданн¤м њњ роботи. ƒосв≥д багатьох п≥дприЇмств п≥дтверджуЇ ефективн≥сть застосуванн¤ таких критер≥њв оц≥нки прац≥:

а) п≥двищують величину  “”:

Х зб≥льшенн¤ ≥ндив≥дуального середньодос¤гнутого вироб≥тку, прийн¤того в розрахунку завданн¤ бригади Ч 0,1Ч0,4;

Х поданн¤ допомоги членам бригади в запоб≥ганн≥ дефект≥в, браку, неполадок Ч 0,03Ч0,05 (за кожний випадок);

Х висока ¤к≥сть виконанн¤ операц≥й ≥ роб≥т, ¤ка забезпечуЇ п≥двищенн¤ ¤кост≥ бригадноњ продукц≥њ ≥ розм≥р бригадноњ прем≥њ Ч 0,05Ч0,15;

Х сум≥щенн¤ профес≥й та виконуваних функц≥й Ч 0,1Ч0,2;

Х ви¤вленн¤ ≥н≥ц≥ативи щодо удосконаленн¤ трудових операц≥й ≥ робочого м≥сц¤, механ≥зац≥њ прац≥, в результат≥ ¤ких п≥двищилас¤ продуктивн≥сть прац≥ ≥ скоротилис¤ строки виконанн¤ завданн¤ Ч 0,2Ч0,4,

б) знижують величину  “”:

Х зниженн¤ середнього р≥вн¤ виконанн¤ норм вироб≥тку пор≥вн¤но з базисним пер≥одом Ч 0,11Ч0,4;

Х пог≥ршенн¤ ¤к≥сних показник≥в пор≥вн¤но з базисним пер≥одом Ч 0,05Ч0,2;

Х зап≥зненн¤ на роботу або передчасне њњ залишенн¤ Ч 0,1Ч0,15 (за кожний випадок);

Х невиконанн¤ розпор¤джень бригадира та ≥нш≥ порушенн¤, ¤к≥ негативно впливають на результати колективноњ прац≥ ≥ виконанн¤ виробничих завдань Ч 0,05Ч0,1 (за кожний випадок);

Х допущенн¤ браку з вини роб≥тника Ч 0,2Ч0,25;

Х недостатн¤ квал≥ф≥кац≥¤ ≥ в≥дсутн≥сть профес≥йних навичок, низька ≥нтенсивн≥сть прац≥, ¤ка виражаЇтьс¤ у в≥дставанн≥ в≥д загального темпу бригади Ч 0,25Ч0,3;

Х порушенн¤ правил техн≥ки безпеки, пожежноњ безпеки Ч 0,05Ч0,1;

Х несвоЇчасне усуненн¤ дефект≥в, ви¤влених у процес≥ роботи, в≥дмова в≥д виконанн¤ роб≥т за сум≥жними профес≥¤ми (за на¤вност≥ прав на виконанн¤ цих роб≥т) Ч 0,1Ч0,15;

Х порушенн¤ правил експлуатац≥њ ≥ незадов≥льний догл¤д за устаткуванн¤м, незабезпеченн¤ чистоти ≥ пор¤дку на робочому м≥сц≥ та ≥н. Ч 0,05Ч0,1 (за кожний випадок).

ќсновним показником, ¤кий характеризуЇ трудову участь роб≥тник≥в у колективн≥й прац≥, Ї ≥ндив≥дуальний вироб≥ток, розрахований на основ≥ м≥жгалузевих, галузевих та ≥нших прогресивних норматив≥в.

¬изначаючи к≥льк≥сну оц≥нку  “”, важливо правильно оц≥нити особистий внесок кожного члена бригади. ƒл¤ цього на п≥дприЇмствах необх≥дно установлювати  “” щоденно, визначаючи результати роботи минулоњ зм≥ни, або на основ≥ обл≥ку бригадиром щоденних показник≥в прац≥ кожного в спец≥ально розробленому дл¤ цього документ≥.

 оеф≥ц≥Їнт трудовоњ участ≥ можна використовувати не т≥льки ¤к критер≥й особистого трудового внеску, а й дл¤ обгрунтуванн¤ п≥двищенн¤ або зниженн¤ розр¤ду роб≥тника. ”мовою цього маЇ бути формуванн¤  “” з урахуванн¤м ус≥х чинник≥в, ¤к≥ впливають на дос¤гненн¤ бригадою к≥нцевого результату. «м≥нюючи розр¤д, необх≥дно брати до уваги передус≥м чинники, ¤к≥ в≥дбивають квал≥ф≥кац≥йний р≥вень.

ѕосл≥довн≥сть розрахунку зароб≥тку члена бригади за допомогою  “” маЇ бути такою:

Х визначенн¤ тарифного зароб≥тку кожного члена бригади Ч множенн¤м погодинноњ (денноњ) тарифноњ ставки кожного роб≥тника на в≥дпрацьовану ним к≥льк≥сть годин (дн≥в);

Х розрахунок в≥др¤дного прироб≥тку бригади Ч ≥з загального зароб≥тку в≥дн≥маЇтьс¤ сума тарифноњ зароб≥тноњ плати;

Х визначенн¤ суми зароб≥тку бригади, ¤ка п≥дл¤гаЇ розпод≥лу за допомогою  “” (т≥льки в≥др¤дний прироб≥ток тощо).

ћетодика розпод≥лу зароб≥тку за допомогою  “” може бути р≥зною.

ѕерший метод. ” бригадах, в ¤ких розр¤ди роб≥тник≥в ≥ в≥дпрацьований ними час неоднаков≥, розпод≥л необх≥дно зд≥йснювати з урахуванн¤м тарифноњ зароб≥тноњ плати кожного роб≥тника. —ума, ¤ка п≥дл¤гаЇ розпод≥лу, д≥литьс¤ на суму добутк≥в тарифного зароб≥тку кожного члена бригади на присвоЇний коеф≥ц≥Їнт ≥ множитьс¤ на добуток присвоЇного коеф≥ц≥Їнта ≥ тарифного зароб≥тку кожного роб≥тника.

ѕриклад. Ќеобх≥дно розрахувати зароб≥ток члена бригади, застосовуючи  “” дл¤ розпод≥лу в≥др¤дного прироб≥тку ≥ прем≥њ (табл. 9.1). «агальна сума зароб≥тноњ плати бригади Ч 1827,10 грн. за м≥с¤ць, в тому числ≥ зароб≥тна плата за тарифом Ч 1097,60 грн., в≥др¤дний прироб≥ток ≥ прем≥¤ Ч 729,5 грн. «в≥дси:

Х тарифна зароб≥тна плата кожного члена бригади визначаЇтьс¤ множенн¤м погодинноњ тарифноњ ставки кожного роб≥тника на к≥льк≥сть в≥дпрацьованих ним годин за розрахунковий м≥с¤ць;

Х розрахункова тарифна зарплата з урахуванн¤м  “” визначаЇтьс¤ множенн¤м тарифноњ зароб≥тноњ плати кожного роб≥тника на величину встановленого йому  “”. ѕ≥дсумувавши зарплату ус≥х роб≥тник≥в з урахуванн¤м  “”, одержимо (гр. 7) Ч 1107,07 грн.;

Х в≥др¤дний прироб≥ток ≥ прем≥¤, ¤к≥ припадають на одиницю суми розрахункових величин, становл¤ть

729,50 : 1107,07 = 0,659;

Х в≥др¤дний прироб≥ток ≥ прем≥¤, ¤к≥ нараховуютьс¤ кожному роб≥тников≥, Ч

гр. 8 = 0,659 х гр. 7;

Х зароб≥тна плата кожного роб≥тника з нарахованим йому в≥др¤дним прироб≥тком ≥ прем≥Їю за зв≥тний м≥с¤ць Ч

гр. 9 = гр. 5 + гр. 8.

ƒругий метод. ” бригадах, укомплектованих роб≥тниками одного розр¤ду, котр≥, однак, фактично в≥дпрацювали р≥зний час, сума, ¤ка п≥дл¤гаЇ розпод≥лу, д≥литьс¤ на суму  “”-годин ус≥Їњ бригади. ќдержана величина множитьс¤ на к≥льк≥сть  “”-годин кожного роб≥тника.

ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ѕ–≈ћ≤ё¬јЌЌя ѕ–ј÷≤¬Ќ» ≤¬

ѕрем≥юванн¤ виконуЇ функц≥њ забезпеченн¤ за≥нтересованост≥ прац≥вник≥в у результатах прац≥. ¬ажливими елементами орган≥зац≥њ прем≥юванн¤ Ї визначенн¤ показник≥в, умов ≥ розм≥р≥в прем≥юванн¤, джерел виплати прем≥й, пер≥одичност≥ прем≥юванн¤, категор≥й персоналу, ¤ким виплачують прем≥њ, пор¤дку њх виплати.

Ќа окремих п≥дприЇмствах залежно в≥д конкретних виробничих ≥ орган≥зац≥йно-техн≥чних умов розробл¤Їтьс¤ власником або уповноваженим органом щор≥чне прем≥альне положенн¤, ¤ке погоджуЇтьс¤ з профсп≥лковим ком≥тетом ≥ включаЇтьс¤ до колективного договору ¤к додаток. ¬ умовах нестаб≥льноњ роботи п≥дприЇмств прот¤гом року можуть зм≥нюватис¤ де¤к≥ параметри прем≥альноњ системи, що маЇ передбачатис¤ в колективному договор≥ зг≥дно з≥ сп≥льним р≥шенн¤ стор≥н, що його уклали.

Ќа п≥дприЇмствах передбачаЇтьс¤ застосуванн¤ основних ≥ додаткових показник≥в, а також умов прем≥юванн¤.

ќсновн≥ показники мають в≥дбивати важлив≥ напр¤ми виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ≥ його п≥дрозд≥л≥в ≥ впливати на ефективн≥сть ≥ ¤к≥сть роботи, к≥нцев≥ результати виробництва. ” раз≥ њх перевиконанн¤ розм≥р прем≥њ зб≥льшуЇтьс¤, а невиконанн¤ Ч не виплачуЇтьс¤ взагал≥.

« метою стимулюванн¤ певних дос¤гнень колектив≥в або окремих прац≥вник≥в установлюютьс¤ додатков≥ показники, невиконанн¤ ¤ких супроводжуЇтьс¤ зниженн¤м розм≥ру прем≥њ.

ѕор¤д з показниками (основними ≥ додатковими) дл¤ багатьох категор≥й прац≥вник≥в установлюютьс¤ основн≥ й додатков≥ умови прем≥юванн¤. ƒо перших належать важлив≥ вимоги, невиконанн¤ ¤ких Ї п≥дставою дл¤ позбавленн¤ прем≥њ взагал≥; до других Ч менш важлив≥ вимоги, у раз≥ невиконанн¤ ¤ких прем≥¤ знижуЇтьс¤ до 50%.

«астосуванн¤ показник≥в та умов прем≥юванн¤ залежить в≥д специф≥ки виробництва, функц≥ональних особливостей р≥зних груп ≥ категор≥й прац≥вник≥в.

–озр≥зн¤ють ≥ндив≥дуальне та колективне прем≥юванн¤ роб≥тник≥в.

≤ндив≥дуальне прем≥юванн¤ застосовуЇтьс¤ у тому раз≥, коли з огл¤ду на специф≥ку виробництва мають враховуватис¤ ≥ндив≥дуальн≥ результати прац≥, незалежно в≥д результат≥в прац≥ ≥нших роб≥тник≥в. ѕоказники й умови прем≥юванн¤ встановлюютьс¤ за окремими профес≥¤ми або видами роб≥т. ѕрем≥¤ розраховуЇтьс¤ на основну зароб≥тну плату кожного роб≥тника залежно в≥д ≥ндив≥дуальних результат≥в роботи.

 олективне прем≥юванн¤ застосовуЇтьс¤ ¤к за колективноњ, так ≥ ≥ндив≥дуальноњ орган≥зац≥њ прац≥, з тим щоб стимулювати роб≥тник≥в до дос¤гненн¤ найкращих загальних, к≥нцевих результат≥в роботи бригади, д≥льниц≥, цеху.  олективну прем≥ю нараховують на основну зароб≥тну плату бригади (д≥льниц≥, цеху) залежно в≥д виконанн¤ колективних показник≥в д≥¤льност≥.  олективну прем≥ю розпод≥л¤ють м≥ж прац≥вниками залежно в≥д особистого внеску, в≥дпрацьованого часу ≥ коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥.

ѕоказниками й умовами прем≥юванн¤ роб≥тник≥в, бригад, цех≥в ≥ д≥льниць Ї:

Х виконанн¤ ≥ перевиконанн¤ особистих (бригадних) план≥в, нормованих завдань, техн≥чно обгрунтованих норм;

Х п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ трудом≥сткост≥ продукц≥њ;

Х п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та њњ конкурентоспроможност≥;

Х бездефектне виготовленн¤ продукц≥њ, економ≥¤ пального, енерг≥њ, сировини, матер≥ал≥в, зменшенн¤ браку та ≥н.

ѕ≥д час прем≥юванн¤ за к≥льк≥сн≥ показники обов'¤зково мають ураховуватис¤ показники ¤кост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, або виконуваних роб≥т, ≥ навпаки, прем≥юванн¤ за ¤к≥сн≥ показники не може зд≥йснюватис¤ без урахуванн¤ виконанн¤ норм вироб≥тку, завдань виробничого плану д≥льниц¤ми, зм≥нами або цехами тощо. Ќаприклад, верстатники на машинобуд≥вних п≥дприЇмствах прем≥юютьс¤ за виконанн¤ ≥ перевиконанн¤ техн≥чно обгрунтованих норм за умови ¤к≥сного виконанн¤ роб≥т.

1	2

Ќазва: ќплата прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1221 прочитано)