≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќплата прац≥

ѕрем≥юванн¤ роб≥тник≥в за п≥двищенн¤ коеф≥ц≥Їнта використанн¤ устаткуванн¤ застосовуЇтьс¤ на тих п≥дприЇмствах, у цехах, на д≥льниц¤х ≥ в бригадах, де забезпечен≥ висока ¤к≥сть норм, ¤ка характеризуЇ ступ≥нь використанн¤ устаткуванн¤, точний обл≥к к≥лькост≥ ≥ причин простоњв у робот≥. ƒл¤ цього визначаЇтьс¤ нормативний коеф≥ц≥Їнт завантаженост≥ устаткуванн¤ на баз≥ його продуктивност≥, максимально можливого фонду часу його роботи, регламентованих втрат часу, а також запланованих втрат часу роб≥тника. …ого розраховують за групами однотипного устаткуванн¤. –озм≥р прем≥њ залежно в≥д виконанн¤ норми вироб≥тку за окремими профес≥¤ми залежить в≥д ступен¤ дос¤гненн¤ нормативного коеф≥ц≥Їнта.

¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ шкали п≥д час визначенн¤ фактичного коеф≥ц≥Їнта використанн¤ устаткуванн¤ враховуЇтьс¤ тривал≥сть простоњв устаткуванн¤ з причин, ¤к≥ не залежать в≥д роб≥тник≥в. ”мовою прем≥юванн¤ роб≥тник≥в за даним показником може бути пол≥пшенн¤

¤кост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ (р≥вень здаванн¤ продукц≥њ з першого поданн¤, сортн≥сть продукц≥њ та ≥н.).

Ќа багатьох п≥дприЇмствах зросла роль прем≥юванн¤ за пол≥пшенн¤ ¤к≥сних показник≥в, ¤ке може застосовуватис¤ самост≥йно або в поЇднанн≥ з к≥льк≥сними показниками (виконанн¤ м≥с¤чних виробничих завдань, техн≥чно-обгрунтованих норм тощо).

«астосуванн¤ такоњ шкали забезпечуЇ за≥нтересован≥сть роб≥тник≥в ¤к у пол≥пшенн≥ ¤кост≥ продукц≥њ, так ≥ в п≥двищенн≥ продуктивност≥ прац≥.

–об≥тники, ¤к≥ обслуговують апаратурн≥ процеси з точно регламентованим режимом у х≥м≥чн≥й промисловост≥, прем≥юютьс¤ за дотриманн¤ граф≥к≥в ≥ технолог≥чних режим≥в, за економ≥ю сировини ≥ матер≥ал≥в пор≥вн¤но з нормами за умови виконанн¤ плану випуску продукц≥њ агрегатами, д≥льниц¤ми, цехами.  олективам виробничих бригад надаЇтьс¤ право в межах норматив≥в ≥ кошт≥в, ¤к≥ виплачуютьс¤ за результатами роботи всього колективу бригади, визначати розм≥ри прем≥й кожного члена бригади з урахуванн¤м його , реального внеску в загальн≥ результати роботи, дотриманн¤ трудовоњ дисципл≥ни ≥ правил внутр≥шнього розпор¤дку.

—уттЇв≥ в≥дм≥нност≥ маЇ прем≥юванн¤ спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в. ѕрем≥юванн¤ спец≥ал≥ст≥в основних виробничих п≥дрозд≥л≥в (цех≥в, д≥льниць) зд≥йснюЇтьс¤ за т≥ показники, що характеризують д≥¤льн≥сть цих п≥дрозд≥л≥в незалежно в≥д загальних п≥дсумк≥в роботи п≥дприЇмства в ц≥лому. “акими показниками можуть бути п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, п≥двищенн¤ њњ ¤кост≥, пол≥пшенн¤ використанн¤ устаткуванн¤ в конкретному виробничому п≥дрозд≥л≥, тобто дос¤гненн¤ певних к≥нцевих результат≥в.

ѕрем≥юванн¤ спец≥ал≥ст≥в допом≥жних цех≥в ≥ д≥льниць зд≥йснюЇтьс¤ за показниками, що характеризують д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в з урахуванн¤м загальних п≥дсумк≥в роботи п≥дприЇмства в ц≥лому.

¬ орган≥зац≥њ прем≥юванн¤ спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в (в≥дд≥л≥в), прац¤ ¤ких спри¤Ї ефективн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в ц≥лому, доц≥льно враховувати загальн≥ показники роботи п≥дприЇмства, а також показники, що характеризують результати д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних п≥дрозд≥л≥в ≥ внесок конкретних виконавц≥в.

Ќа багатьох п≥дприЇмствах дл¤ визначенн¤ розм≥ру прем≥њ ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в застосовують коеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ прац≥ за умови виконанн¤ установлених планових завдань. —пециф≥ка д≥¤льност≥ спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в пов'¤зана з тим, що вони забезпечують ¤к≥сне виготовленн¤ продукц≥њ шл¤хом пол≥пшенн¤ конструкц≥њ вироб≥в, удосконаленн¤ технолог≥њ, контролю ¤кост≥ продукц≥њ, маркетингових досл≥джень та ≥н. Ќеобх≥дно диференц≥ювати показники њхньоњ роботи, застосовуючи коеф≥ц≥Їнт ¤кост≥, що маЇ р≥знитис¤ стосовно окремих п≥дрозд≥л≥в ≥ прац≥вник≥в з огл¤ду на неоднакову складн≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть виконуваних ними функц≥й.

«агальний коеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ прац≥ визначаЇтьс¤ ¤к сума величин, установлених за виконанн¤ окремих показник≥в. « урахуванн¤м њхньоњ важливост≥ ц≥ показники оц≥нюютьс¤ р≥зними частками одиниц≥ (сумарноњ величини). «агальний коеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ визначаЇтьс¤ за формулою:

або

 ¤ = –1 + –2 + ... + –п

де –1, –2, ..., –n Ч величина (частка) кожного показника в загальному розм≥р≥ прем≥њ,

нарахованоњ за виконанн¤ основних показник≥в ≥ умов прем≥юванн¤,

коригуЇтьс¤ на дос¤гнутий р≥вень коеф≥ц≥Їнта ¤кост≥ п≥дрозд≥лу

(прац≥вника).

ѕриклад. ѕоказниками, ¤к≥ оц≥нюють роботу в≥дд≥лу головного технолога, можуть бути так≥:

1) виконанн¤ заход≥в, спр¤мованих на удосконаленн¤ технолог≥њ виробництва ≥ розробленн¤ прогресивних технолог≥чних процес≥в, ¤к≥ п≥двищують ¤к≥сн≥ показники роботи, Ч 0,25;

2) в≥дсутн≥сть порушень граф≥ка ритм≥чноњ роботи цех≥в з вини в≥дд≥лу Ч 0,2;

3) в≥дсутн≥сть браку через пол≥пшенн¤ процесу виготовленн¤ продукц≥њЧ 0,15;

4) скороченн¤ к≥лькост≥ рекламац≥й пор≥вн¤но з минулим пер≥одомЧ 0,15;

5) в≥дсутн≥сть поверненн¤ техн≥чноњ документац≥њ з нормо-контролю через порушенн¤ нормалей, стандарт≥в п≥дприЇмства з вини в≥дд≥лу Ч 0,10;

6) виконанн¤ в≥дд≥лом у встановлен≥ строки заход≥в щодо попередженн¤ ¬“ Ч0,15. ”сього Ч 1,0.

Ќа основ≥ цих показник≥в визначаЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт ¤кост≥ по в≥дд≥лу. ¬≥н дор≥внюЇ одиниц≥ у раз≥ виконанн¤ вс≥х показник≥в.

¬еликого значенн¤ дл¤ стимулюванн¤ прац≥ персоналу набуваЇ його участь у прибутках, тобто розпод≥л певноњ частини прибутку п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ м≥ж прац≥вниками. “акий розпод≥л може зд≥йснюватис¤ у форм≥ грошових виплат або у форм≥ розповсюдженн¤ м≥ж прац≥вниками акц≥й п≥дприЇмства. як св≥дчить заруб≥жний досв≥д, частка прац≥вник≥в у прибутках визначаЇтьс¤ за результатами загальноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства або на основ≥ в≥дносин власност≥.

” першому випадку системи участ≥ у прибутках трансформуютьс¤ у системи участ≥ у результатах, тобто стимулюванн¤ конкретних обс¤г≥в випуску продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в продажу тощо. “аку систему доц≥льно застосовувати у структурах з к≥нцевими результатами д≥¤льност≥. ѕри цьому найчаст≥ше розраховують так званий Узагальний коеф≥ц≥ЇнтФ через сп≥вв≥дношенн¤ сукупних витрат на робочу силу та обс¤гу реал≥зованоњ продукц≥њ. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ приймаЇтьс¤ за базовий р≥вень коеф≥ц≥Їнта. Ќа основ≥ цього коеф≥ц≥Їнта й обс¤гу продукц≥њ, що реал≥зуЇтьс¤ за конкретний пер≥од, розраховують припустим≥ витрати на робочу силу, ¤к≥ пор≥внюють з фактичною зароб≥тною платою. якщо витрати нижч≥ за припустим≥, виплачуЇтьс¤ прем≥¤ персоналу в розм≥р≥ 40Ч 75% в≥д отриманоњ економ≥њ (зростанн¤ прибутку). –ешта використовуЇтьс¤ на зам≥щенн¤ авансованого кап≥талу, розвиток п≥дприЇмства тощо.

”часть у власност≥ зумовлюЇ за≥нтересован≥сть прац≥вник≥в у п≥двищенн≥ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, зм≥цненн≥ його ф≥нансового стану, оновленн≥ виробництва ≥ реал≥зуЇтьс¤ здеб≥льшого через наданн¤ прац≥вникам акц≥й УсвогоФ п≥дприЇмства. ¬олод≥нн¤ прац≥вниками акц≥¤ми забезпечуЇ одержанн¤ ними в≥дпов≥дних див≥денд≥в, а також моб≥л≥зац≥њ особистих збережень громад¤н дл¤ ≥нвестуванн¤ у виробництво.

1	2

Ќазва: ќплата прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1221 прочитано)