≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќрган≥зац≥¤ й обслуговуванн¤ робочих м≥сць

ќрган≥зац≥¤ й обслуговуванн¤ робочих м≥сць

“ерм≥н "орган≥зац≥¤" вважаЇтьс¤ одним з найуживан≥ших. ¬≥н використовуЇтьс¤ в таких значенн¤х:

¤к система, ≥ зокрема, ¤к система управл≥нн¤, що роз≠гл¤даЇтьс¤ ¤к Їдиний орган≥зм;

¤к стад≥¤ процесу управл≥нн¤, призначена дл¤ створенн¤ новоњ, або реорган≥зац≥њ чи л≥кв≥дац≥њ д≥ючоњ системи;

¤к господарюючий суб'Їкт тощо.

” широкому розум≥нн≥, терм≥н "орган≥зац≥¤" означаЇ певний пор¤док, а п≥двищенн¤ р≥вн¤ орган≥зованост≥ - впор¤дкуванн¤. ƒо≠с¤гнутий пор¤док можна визнати повним, ¤кщо в ньому знайшли практичне вт≥ленн¤ чотири аспекти впор¤дкованост≥, ¤к≥ виход¤ть з то≠го, що визначен≥:

а) меж≥ системи, тобто встановлено, ск≥льки та ¤к≥ системоутворю≠юч≥ одиниц≥ вона охоплюЇ;

б) зм≥нн≥, ¤к≥ характеризують одиниц≥, що утворюють систему;

в) встановленн≥ допустим≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж можливими к≥льк≥сними значенн¤ми зм≥нних шл¤хом накладанн¤ обмежень на кожну з них;

г) спос≥б д≥њ кожноњ одиниц≥ ≥ схема њх взаЇмод≥њ.

—учасн≥ крупн≥ ф≥рми - це нац≥ональн≥ та багатонац≥ональн≥ компан≥њ, ¤к≥ вкладають кап≥тали в р≥зн≥ галуз≥ ≥ мають п≥дприЇмства в багатьох крањнах св≥ту. ” склад≥ крупних ф≥рм Ї дес¤тки наукових ла≠боратор≥й, складна система матер≥ально-техн≥чного постачанн¤ та збуту, ¤ка охоплюЇ багато агент≥в, п≥дприЇмства техн≥чного обслугову≠ванн¤ тощо. ƒл¤ ефективного функц≥онуванн¤ таких ф≥рм необх≥дн≥, перш за все, досконал≥ внутр≥шн≥ зв'¤зки. ќб'Їднанн¤ р≥зних частин ф≥рми в Їдине ц≥ле забезпечуЇтьс¤ орган≥зац≥йною функц≥Їю менедж≠менту.

—истемний п≥дх≥д у менеджмент≥ розгл¤даЇ орган≥зац≥ю ¤к мно≠жину взаЇмозв'¤заних ≥ певним чином упор¤дкованих компонент≥в, що забезпечуЇ ц≥л≥сн≥сть орган≥зац≥њ та њњ стосунки ≥з зовн≥шн≥м середови≠щем.

ѕон¤тт¤ "орган≥зац≥¤" охоплюЇ так≥ взаЇмопов'¤зан≥ елементи:

Х мету, завданн¤:

Х групуванн¤ завдань дл¤ визначенн¤ вид≥в роб≥т;

Х групуванн¤ вид≥в роб≥т у в≥дпов≥дних п≥дрозд≥лах зг≥дно з метою ор≠ган≥зац≥њ;

Х делегуванн¤ повноважень, розпод≥л в≥дпов≥дальност≥ й визначенн¤ к≥лькост≥ р≥вн≥в в ≥Їрарх≥њ управл≥нн¤;

Х створенн¤ орган≥зац≥йного кл≥мату, ¤кий спонукаЇ прац≥вник≥в активно працювати дл¤ дос¤гненн¤ мети орган≥зац≥њ;

Х проектуванн¤ системи комун≥кац≥й, здатноњ забезпечити прийн¤тт¤ ефективних р≥шень, њх контролю та координац≥њ:

Х побудова Їдиноњ орган≥зац≥йноњ системи, що забезпечуЇ внутр≥шнЇ узгод≠женн¤ вс≥х елемент≥в орган≥зац≥њ, адаптац≥ю до зм≥н зовн≥шнього середо≠вища.

—клад орган≥зац≥йних функц≥й передбачаЇ три основн≥ фази, кож≠на з ¤ких, в свою чергу, теж складаЇтьс¤ з трьох етап≥в (табл. 8.1.):

“аблиц¤ 8.1

‘ази орган≥зац≥йного процесу

«акони орган≥зац≥њ недостатньо розгл¤даютьс¤ при вивченн≥ предмета ≥ зм≥сту теор≥њ орган≥зац≥њ, хоча досл≥дженн¤ в галуз≥ орга≠н≥зац≥њ мають пр≥оритетне значенн¤ дл¤ обгрунтуванн¤ розробок у сфер≥ управл≥нн¤.  оротко розгл¤немо основний закон орган≥зац≥њ - закон синерг≥њ.

—истема Ї такою (а не випадковою сукупн≥стю розр≥знених еле≠мент≥в), коли вона орган≥зована, тобто Ї такою сукупн≥стю, у ¤к≥й ви≠значен≥ м≥сце, значенн¤ та зв'¤зки кожного елемента. ќрган≥зац≥¤ ж ¤к система Ї не просто такою, а в≥дносно в≥докремленою системою, тобто маЇ необх≥дний дл¤ самост≥йного ≥снуванн¤ наб≥р утворюючих еле≠мент≥в (п≥дсистем, ланок). ” добре орган≥зованих системах кожний елемент (¤к частина) необх≥дний дл¤ п≥дтримуванн¤ та функ≠ц≥онуванн¤ ц≥лого ≥ поза ним (ц≥лим) ≥снувати не може. ≤ншими слова≠ми, частина необх≥дна дл¤ ≥снуванн¤ ц≥лого, а ц≥ле необх≥дне дл¤ ≥снуванн¤ частини.

ќсновний закон орган≥зац≥њ - закон синерг≥њ - пол¤гаЇ у тому, що сума властивостей (потенц≥ал≥в, енерг≥њ, ¤костей) орган≥зованого ц≥лого перевищуЇ "арифметичну" суму властивостей елемент≥в - складник≥в даного ц≥лого.

јбстрактно закон синерг≥њ можна подати так:

ѕј=;

за умови, що а, Ї ј, ј = (а1, а2,...,аm),

де ѕј - потенц≥ал системи ј ;

ai - ≥-й елемент системи ј ;

ni - потенц≥ал 1-го елемента.

≈фект синерг≥њ виникаЇ за рахунок взаЇмноњ сп≥вучаст≥, взаЇмод≥њ елемент≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в межах ц≥лого. ÷ей закон маЇ р≥зне прак≠тичне використанн¤ (наприклад, при формуванн≥ корпоративних стра≠тег≥й).

” даний час теор≥¤ орган≥зац≥њ перебуваЇ у стад≥њ становленн¤, але найчаст≥ше (кр≥м закону синерг≥њ) згадуютьс¤ так≥ закони:

Х закон Їдност≥ анал≥зу-синтезу (процеси спец≥ал≥зац≥њ, дифе≠ренц≥ац≥њ, з одного боку, доповнюЇтьс¤ протилежними процесами ≥нтеграц≥њ, ун≥версал≥зац≥њ, з ≥ншого боку);

Х закон пропорц≥йност≥ (необх≥дн≥сть певного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж частинами ц≥лого);

Х закон композиц≥њ (мета д≥¤льност≥ п≥дсистеми одночасно Ї одн≥Їю з п≥дц≥лей д≥¤льност≥ системи),

Х закон самозбереженн¤ (кожна реальна ф≥зична чи матер≥альна система прагне зберегти себе ¤к ц≥л≥сне утворенн¤ ≥ економн≥ше вит≠рачати св≥й ресурс);

Х закон орган≥зованост≥-≥нформованост≥ (у систем≥ не може бути б≥льше пор¤дку, н≥ж ≥нформац≥њ);

Х закон онтогенезу (кожна орган≥зац≥¤ проходить у своЇму роз≠витку так≥ фази життЇвого циклу: становленн¤, розкв≥т, згасанн¤).

ќрган≥зац≥¤ ¤к функц≥¤ менеджменту - це процес створенн¤ структури п≥дприЇмства, ¤ка даЇ можлив≥сть люд¤м ефективно працю≠вати разом дл¤ дос¤гненн¤ сп≥льноњ мети. ќтже, попередньою умовою дл¤ створенн¤ структури п≥дприЇмства Ї формуванн¤ стратег≥њ, а основна мета орган≥зац≥йноњ функц≥њ в менеджмент≥ - забезпечити пе≠рех≥д в≥д стратег≥њ до структури.

ќрган≥зац≥йну функц≥ю часто розгл¤дають ¤к процес розпод≥лу обов'¤зк≥в ≥ координац≥ю зусиль персоналу дл¤ забезпеченн¤ макси≠мальноњ продуктивност≥ у дос¤гненн≥ наперед визначеноњ мети д≥¤льност≥.

™ дек≥лька аспект≥в орган≥зац≥йноњ функц≥њ:

1	2

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ й обслуговуванн¤ робочих м≥сць
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1429 прочитано)