≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќрган≥зац≥¤

ќтже, об'Їктом оподаткуванн¤ Ї операц≥њ, зв'¤зан≥ з продажем товар≥в (роб≥т, послуг) усередин≥ держави, та њхнього ≥мпорту чи експорту.

—л≥д звернути увагу, що законодавче визначено пон¤тт¤ продаж)' товар≥в (роб≥т, послуг). ѕродаж товар≥в Ч це будь-¤к≥ операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з договорами куп≥вл≥-продажу, ≥ншими цив≥льно-правовими договорами, що передбачають передачу права власност≥ на товари за компенсац≥ю, а також операц≥њ з безоплатного наданн¤ товар≥в.

Ѕаза оподаткуванн¤ дл¤ нарахуванн¤ пдв залежить в≥д сфери та виду д≥¤льност≥ субТЇкта господарюванн¤. Ѕазою оподаткуванн¤ Ї ¬ј“ У оломи¤м≥льмашФ.

Ѕаза оподаткуванн¤ з продажу товар≥в (роб≥т, послуг) визначаЇтьс¤, виход¤чи з догов≥рноњ (контрактноњ) вартост≥ цих товар≥в (роб≥т, послуг), розрахованоњ за в≥льними або регульованими п≥нами (тарифами). ” базу дл¤ розрахунку пдв включаЇтьс¤ акцизний зб≥р.

—ьогодн≥ в практиц≥ роботи суб'Їкт≥ господарюванн¤ поширен≥ бартерн≥ операц≥њ ≥ натуральн≥ виплати в рахунок оплати пращ ф≥зичним особам. ” такому раз≥ база оподаткуванн¤ визначаЇтьс¤ виход¤чи з фактичноњ ц≥ни вказаних операц≥й, але не нижче за звичайну ц≥ну.

ѕри ст¤гненн≥ пдв ≥стотний вплив на ф≥нансову д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤ справл¤Ї наданн¤ ≥ погашенн¤ податкового кредиту.

ѕодатковий кредит складаЇтьс¤ ≥з сум пдв, сплачених платником цього-податку у зв≥тному пер≥од≥ у зв'¤зку з придбанн¤м товар≥в: (роб≥т, послуг), варт≥сть ¤ких в≥дноситьс¤ до складу валових витрат виробництва (об≥гу); основних фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в, що п≥дл¤гають амортизац≥њ. ѕодатковий кредит даЇ п≥дприЇмству право на в≥дшкодуванн¤ сплаченого пдв у звТ¤зку з придбанн¤м товар≥в (роб≥т, послуг), тобто вх≥дного пдв. “ому важливе значенн¤ мають умови ≥ час виникненн¤ податкового кредиту, а також джерела ≥ час його погашенн¤.

ѕодатковий кредит виникаЇ (формуЇтьс¤) в суб'Їкт≥в господарюванн¤, що зд≥йснюють операц≥њ з продажу товар≥в (роб≥т, послуг), ¤к≥ обкладаютьс¤ пдв. ѕри цьому в суму податкового кредиту включаЇтьс¤ та частина сплаченого пдв, що маЇ в≥дношенн¤ до придбаних товар≥в (роб≥т, послуг), ¤к≥ використан≥ дл¤ реал≥зац≥њ оподаткованих пдв товар≥в (роб≥т, послуг).

«г≥дно ≥з законом "про податок на додану варт≥сть застосовуютьс¤ дв≥ ставки оподаткуванн¤: 20% ≥ нульова. Ќульова ставка оподаткуванн¤ пдв застосовуЇтьс¤ до таких операц≥й:

продаж товар≥в, що були вивезен≥ (експортован≥) платником податку за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни,

продаж роб≥т (послуг), призначених дл¤ використанн¤ ≥ споживанн¤ за межами митноњ територ≥њ ”крањни,

продаж товар≥в (роб≥т, послуг) п≥дприЇмствами роздр≥бноњ торг≥вл≥, що розм≥щен≥ на територ≥њ ”крањни в зонах митного контролю (безмитних магазинах):

наданн¤ транспортних послуг з перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в за межами митного кордону ”крањни,

продане вуг≥лл¤ та продукт≥в його збагаченн¤, вуг≥льних ≥ торф'¤них ≥ брикет≥в, електроенерг≥њ.

Ќе дозвол¤Їтьс¤ застосуванн¤ нульовоњ ставки пдв до операц≥й, що зв'¤зан≥ з вивезенн¤м (експортом) товар≥в (роб≥т, послуг), у тих випадках, коли ц≥ операц≥њ зв≥льнен≥ в≥д оподаткуванн¤ на митн≥й територ≥њ ”крањни.

“аким чином, застосуванн¤ нульовоњ ставки оподаткуванн¤ пдв до перел≥чених вище операц≥й даЇ змогу включати в суму податкового кредиту пдв на придбанн≥ товари (роботи, послуги), що використан≥ дл¤ продажу товар≥в (роб≥т, послуг), ¤к≥ оподатковуютьс¤ за нульовою ставкою.

—ума пдв, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ в бюджет суб'Їктом господарюванн¤ Ч платником податку, визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж загальною сумою його податкових зобов'¤зань з пдв, що виникли у зв'¤зку з продажем товар≥в (роб≥т, послуг прот¤гом зв≥тного пер≥оду, ≥ сумою податкового кредиту, що сформувавс¤ прот¤гом того самого пер≥оду.

¬ибираючи податковий пер≥од, платник маЇ врахувати можлив≥сть отриманн¤ бюджетного в≥дшкодуванн¤ податкового кредиту. “аке в≥дшкодуванн¤ безпосередньо зв'¤зане з податковим пер≥одом.

ƒл¤ платник≥в податку, в ¤ких обс¤г операц≥й, що оподатковуЇтьс¤, за попередн≥й календарний р≥к перевищуЇ 7200 неоподаткованих м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, оподатковуваний (зв≥тний) пер≥од дор≥внюЇ календарному м≥с¤цю. ѕри цьому сплата пдв маЇ зд≥йснюватис¤ не п≥зн≥ше 20 числа м≥с¤ц¤, що настаЇ за зв≥тним пер≥одом.

ѕлатники податку, що в них обс¤г оподатковуваних операц≥й Ї меншим, н≥ж вказано вище, сам≥ визначають податковий пер≥од. ¬≥н може дор≥внювати календарному м≥с¤цю або кварталу. «а¤ву про своЇ р≥шенн¤ платник податку подаЇ в податковий орган за м≥с¤ць до початку календарного року. ѕрот¤гом календарного року можлива зам≥на квартального податкового пер≥оду на м≥с¤чний за за¤вою платника податку.

¬≥дпов≥дно до указу президента ”крањни в≥д 7 серпн¤ 1998 року "про де¤к≥ зм≥ни в оподаткуванн≥ " в≥дбуваютьс¤ певн≥ зм≥ни пор¤дку сплати пдв та в≥дшкодуванн¤ вх≥дного пдв з державного бюджету.

ѕо-перше, визначену за результатами зв≥тного пер≥оду суму пдв до в≥дшкодуванн¤ передбачаЇтьс¤ зарахувати, на зменшенн¤ податкових зобов'¤зань платника податку прот¤гом трьох наступних за зв≥тним податкових пер≥од≥в. ќднак це не стосуЇтьс¤ випадк≥в, коли сума пдв до в≥дшкодуванн¤ виникаЇ за зд≥йсненн¤ операц≥й, ¤к≥ оподатковуютьс¤ за нульовою ставкою.

÷¤ зм≥на негативно вплине на ф≥нансовий стан платник≥в пдв, оск≥льки буде супроводжуватись зб≥льшенн¤м пер≥оду ≥ммоб≥л≥зац≥њ оборотних кошт≥в на сплату вх≥дного пдв. „инна зг≥дно ≥з законом про пдв норма зобов'¤зуЇ провести в≥дшкодуванн¤ вх≥дного ѕдв за рахунок кошт≥в державного бюджету прот¤гом 40 дн≥в.

ѕо-друге, з метою скороченн¤ заборгованост≥ (недоњмки) платник≥в податк≥в передбачено зарахувати суму бюджетного в≥дшкодуванн¤ пдв у рахунок ≥нших податк≥в ≥ збор≥в, що сплачуютьс¤ в≥дпов≥дним платником податк≥в до державного бюджету. „инна зг≥дно ≥з законом про пдв норма передбачаЇ використанн¤ суми бюджетного в≥дшкодуванн¤ лише в рахунок платеж≥в за пдв. ѕередбачувана зм≥на може позитивно вплинути на ф≥нансовий стан п≥дприЇмств.

«г≥дно з вищеназваним указом уже 1 жовтн¤ 1998 року (зам≥сть 1 с≥чн¤ 1999 року) внос¤тьс¤ зм≥ни щодо дати виникненн¤ податкових зобов'¤зань та податкового кредиту. ¬иникненн¤ податкових зобов'¤зань матиме м≥сце з моменту в≥двантаженн¤ товар≥в, фактичного наданн¤ послуг. ƒатою виникненн¤ права на податковий кредит буде час отриманн¤ товару, а не його оплати. ÷е мас зменшити ≥ммоб≥л≥зац≥ю оборотних кошт≥в п≥дприЇмства на оплату вх≥дного пдв.

ѕри цьому передбачаЇтьс¤ зберегти пор¤док визначенн¤ дати виникненн¤ податкових зобов'¤зань (за датою оплати) дл¤ таких груп товар≥в: вуг≥лл¤ та вуг≥льн≥ брикети, електрична, теплова енерг≥¤, газ, послуги з водопостачанн¤.

” зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ можуть бути використан≥ так≥ форми м≥жнародних розрахунк≥в: розрахунок гот≥вкою, оплата в кредит, вексель, чек, банк≥вський переказ, розрахунок за в≥дкритим рахунком, акредитив, ≥нкасо.

√от≥вковий розрахунок розум≥ють ¤к повну оплату товару до терм≥ну чи в момент переходу товару або товаророзпор¤дчих документ≥в у розпор¤дженн¤ покупц¤ (можлив≥ й авансов≥ платеж≥).

јванси бувають таких вид≥в:

а) грошова сума, ¤ку отримують дл¤ покритт¤ витрат, у тому числ≥ на в≥др¤дженн¤, при виконанн≥ доручень агентом;

б) грошова сума, призначена дл¤ платеж≥в за матер≥альн≥ ц≥нност≥, виконан≥ роботи, надан≥ послуги. ѕри цьому розм≥р авансу, ¤к правило, становить 10 - 15% в≥д суми всього платежу. јванс зараховують або повн≥стю при к≥нцевому розрахунку за товари, послуги, або частинами у випадку оплати окремих парт≥й товар≥в чи етап≥в роб≥т.

–озрахунки кредитн≥ - розрахунки, пов'¤зан≥ з наданн¤м кредиту, його погашенн¤м ≥ сплатою в≥дсотк≥в. ќсновн≥ форми кредиту - ф≥нансовий ≥ товарний. ‘≥нансов≥ кредити надають у вигл¤д≥ грошових позик ≥мпортерам на оплату товар≥в, ¤к≥ купують.

ѕоширен≥ша товарна форма кредиту, при ¤к≥й експортери надають в≥дтерм≥нуванн¤ платеж≥в за поставлен≥ товари.  ороткотерм≥новий кредит надають на терм≥н до 1 року, середньо терм≥новий - до 5 рок≥в, довготерм≥новий - б≥льше 5 рок≥в.

¬ажливою умовою усп≥ху кредитних в≥дносин Ї гарантуванн¤ платеж≥в за поставлен≥ товари. ” м≥жнародн≥й торг≥вл≥ най найпоширен≥шою формою Ї вексельна.

јкцепт вексел¤ означаЇ, що боржник бере на себе зобов'¤занн¤ виплатити вказану в ньому суму п≥сл¤ зак≥нченн¤ вказаного в ньому терм≥ну. ¬они можуть передаватис¤ в≥д одного векселетримача до ≥ншого, при цьому на зворотному боц≥ робл¤ть запис (≥ндосамент) з указуванн¤м чи без указуванн¤ ≥мен≥ нового власника.

ёридична чи ф≥зична особа, котр≥й передають вексель, може вимагати банк≥вськ≥ гарант≥њ оплати (авал¤) вексел¤. ”крањнськ≥ зовн≥шньоторгов≥ контрагенти практикують дл¤ розрахунк≥в переказн≥ вексел≥ (тратти). “ратту виписуЇ кредитор (трансант), ≥ вона Ї наказом боржников≥ (трасату) сплатити у встановлений терм≥н вказану в н≥й суму трансантов≥ чи векселетримачу (рем≥тентов≥), ¤ким звичайно Ї банк кредитора.

¬ ”крањн≥ акцепт застосовують ¤к згоду на оплату розрахун≠кових ≥ товарних документ≥в. ≈кспортер виписуЇ рахунок та плат≥жну вимогу на ≥м'¤ ≥мпортера ≥ передаЇ њх своЇму банков≥, що пов≥домл¤Ї про них платников≥. ѕлатник зобов'¤заний упродовж трьох дн≥в пов≥домити банков≥ про свою в≥дмову в≥д акцепту. ¬≥дмова в≥д акцепту може бути повною або частковою. ѕлат≥жну вимогу вважають акцептованою, ¤кщо у встановлений терм≥н не надана вмотивована в≥дмова у письмов≥й форм≥. ¬ажливою формою гарантуванн¤ кредитних зобов'¤зань Ї гарант≥њ банк≥в, що Ї письмовими зобов'¤занн¤ми банк≥в виконати плат≥жн≥ зобов'¤занн¤ своњх кл≥Їнт≥в. ” м≥жнародн≥й торг≥вл≥ нер≥дко застосовують такий вид кредитних розрахунк≥в, ¤к акцептно-рамбурський кредит. ¬≥н - це короткотерм≥нове банк≥вське кредитуванн¤ торгових операц≥й, що зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ переказного вексел¤, ¤кий виставл¤ють експортерам на банк, вказаний ≥мпортером. «араховуючи цей вексель до його акцепту в своЇму банку, експортер отримуЇ плат≥ж гот≥вкою за проданий ним товар.

1	2	3	4

Ќазва: ќрган≥зац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2353 прочитано)