≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ засади та проблеми ≥нвестуванн¤

ќсновн≥ засади та проблеми ≥нвестуванн¤

≤нвестиц≥йний процес у держав≥ з ринковою економ≥кою

≤нвестиц≥йний процес у держав≥ з ринковою економ≥кою маЇ виходити з додержанн¤ таких принцип≥в:

≤) об'Їктивна необх≥дн≥сть визнанн¤ довго- ≥ середньотерм≥нових цикл≥в ≥нвестиц≥йноњ активност≥;

2) взаЇмод≥¤ локальних, галузевих, рег≥ональних ≥ народно≠господарських цикл≥в ≥нвестиц≥йноњ активност≥;

3) формуванн¤ ринкових важел≥в в ≥нвестиц≥йн≥й сфер≥ одно≠часно з аналог≥чними процесами в ≥нших галуз¤х народного гос≠подарства;

4) лог≥чн≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть ≥нвестиц≥йного циклу;

5) спадкоЇмн≥сть у реал≥зац≥њ конкретних заход≥в, пр≥оритет≠н≥сть спр¤муванн¤ кошт≥в дл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного процесу.

ќсновн≥ напр¤ми ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики в ”крањн≥

Х «ниженн¤ соц≥альноњ напруги, дос¤гненн¤ остаточного п≥д≠ходу у вид≥ленн≥ кошт≥в на потреби соц≥альноњ сфери.

Х —короченн¤ фонду виробничого буд≥вництва за рахунок дер≠жавних кошт≥в ≥ формуванн¤ над≥йних ≥нвестиц≥йних джерел, в першу чергу з власних кошт≥в п≥дприЇмств та ≥н.

Х —короченн¤ централ≥зованих державних кап≥таловкладень, що вид≥л¤ютьс¤ безповоротно. ѕерех≥д до нових принцип≥в цент≠рал≥зованого ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥.

Х —творенн¤ ринку п≥др¤дних роб≥т. «ац≥кавлен≥сть буд≥вель≠ник≥в у виконанн≥ замовлень.

Х ѕрискоренн¤ темп≥в розвитку промисловост≥ групи Ѕ.

Х ѕрискоренн¤ у к≥лька раз≥в темп≥в вибутт¤ застар≥лого об≠ладнанн¤.

Х ѕерегл¤д наданн¤ державних кредит≥в на виг≥дних умовах з деф≥цитними ставками на конкурсн≥й основ≥, включаючи держав≠не замовленн¤.

Х «алученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, отриманн¤ ≥ноземних кре≠дит≥в, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств з ≥ноземним кап≥талом за такими напр¤мами, ¤к розвиток переробноњ промисловост≥ јѕ , актив≥зац≥¤ приватизац≥њ, конверс≥њ, а також галузей, ¤к≥ визнача≠ють науково-техн≥чний прогрес.

Х —творенн¤ ефективних форм ≥ механ≥зм≥в управл≥нн¤ ≥нвес≠тиц≥йною д≥¤льн≥стю.

Х –озвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозбер≥≠гаючих технолог≥й, конверс≥¤ ¬ѕ , забезпеченн¤ населенн¤ то≠варами народного споживанн¤ в≥тчизн¤ного виробництва, розви≠ток медицини ≥ фармацевтичноњ промисловост≥.

”с≥ ц≥ напр¤ми ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ вже зараз починають розвиватис¤ в умовах формуванн¤ ринкового механ≥≠зм}. “ому трансформац≥¤ ≥нвестиц≥йного механ≥зму на м≥крор≥вн≥, наприклад у промисловост≥, повинно проводитис¤ в межах макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ.

≤нвестиц≥йний ринок ¤к економ≥чна категор≥¤ ¤вл¤Ї собою збалансован≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ на ≥нвестиц≥њ та випереджа≠ючих можливостей п≥др¤дник≥в в њх матер≥ал≥зац≥њ. ÷е означаЇ, що, з одного боку, потр≥бн≥ економ≥чн≥ заходи з≥ отриманн¤ попи≠ту на ≥нвестиц≥њ та зменшенн¤ маси безгот≥вкових грошей, ¤к≥ не≠адекватн≥ обс¤гу та ¤кост≥ продукц≥њ, а з ≥ншого, Ч антимонопольн≥ заходи, ¤к≥ б спри¤ли розвитку ринку буд≥вельних послуг.

”мови розвитку ринкових в≥дносин:

1) роздержавленн¤ власност≥;

2) приватизац≥¤ державноњ власност≥;

3) конституц≥йний захист прав власност≥;

4) в≥льна конкуренц≥¤;

5) введенн¤ в≥льних ринкових ц≥н;

6) в≥дпрацюванн¤ механ≥зму соц≥ального захисту;

7) в≥дм≥на вс≥х заход≥в, ¤к≥ стримують ринкову саморегул¤ц≥ю;

8) розробка правовоњ бази ринковоњ економ≥ки;

9) п≥дготовка фах≥вц≥в-експерт≥в ≥ кер≥вник≥в ус≥х ранг≥в, пере≠квал≥ф≥кац≥¤ кадр≥в на засадах роботи в умовах ринковоњ економ≥ки.

≤нвестиц≥йний ринок та його ≥нфраструктура

≤нвестиц≥йний ринок Ч це економ≥чна категор≥¤, що ¤вл¤Ї собою збалансован≥сть попиту та пропозиц≥њ на ≥нвестиц≥њ. ≤нвести≠ц≥йний ринок формуЇ суб'Їкт Ч ≥нвестор, тобто господарюючий суб'Їкт, в ¤кого виникаЇ попит на ≥нвестиц≥њ та ≥нвестиц≥йн≥ товари.

” крањнах з розвинутими ринковими в≥дносинами ≥нвестиц≥й≠ний попит ≥ пропозиц≥¤ збалансован≥ через механ≥зм ц≥ноутво≠ренн¤ па баз≥ зр≥вноважених ц≥н на ≥нвестиц≥њ та ≥нвестиц≥йн≥ то≠вари. —истема зр≥вноважених ц≥н формуЇтьс¤ м≥кроеконом≥чними пропорц≥¤ми у процес≥ виробництва та збуту, головною з ¤ких Ї сп≥вв≥дношенн¤ Ђ≥нвестиц≥њЧ прир≥ст ≥нвестиц≥йних товар≥в (ка≠п≥тального манна)ї. ѕри цьому ринок характеризуЇтьс¤ випере≠джаючим розвитком ≥нвестиц≥йноњ пропозиц≥њ та в≥дносно стаб≥ль≠ним попитом.

ƒл¤ стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йного попиту товаровиробник≥в ≥ розвитку конкуренц≥њ м≥ж ними держава застосовуЇ систему за≠ход≥в антимонопольного регулюванн¤.

ћехан≥зм д≥њ ц≥ни зр≥вноваженост≥ пол¤гаЇ у такому. ≤нвестор, вкладаючи кошти, розраховуЇ отримати максимальний прибуток за м≥н≥мальних витрат. ¬≥н в≥ддаЇ перевагу найприбутков≥шим активам (≥нвестиц≥йним товарам) з найвищою нормою прибутку на вкладений кап≥тал. ÷¤ ефективна галузь залучаЇ б≥льшу масу кап≥талу. ¬≥дпов≥дно попит на ≥нвестиц≥йн≥ товари починаЇ пере≠вищувати пропозиц≥ю, та њх ц≥на зб≥льшуЇтьс¤. ¬исока ринкова ц≥на таких товар≥в Ї ≥ндикатором њх привабливост≥ дл¤ ≥нвестор≥в з точки зору в≥ддач≥ ≥нвестиц≥й Ч њх дох≥дност≥.

ѕерелив ≥нвестиц≥й у зазначену галузь призведе, врешт≥-решт, до п≥двищенн¤ пропозиц≥њ цього ≥нвестиц≥йного товару та, ¤к на≠сл≥док, до зниженн¤ його ц≥ни. ≤нвестиц≥њ ж спр¤мовуватимутьс¤ на нов≥ високоприбутков≥ виробництва, що у майбутньому неми≠нуче призведе до розширенн¤ попиту на ≥нвестиц≥йн≥ товари, ви≠робництва њх нових вид≥в ≥ стимулюванн¤ д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в у використанн≥ прибутку та нагромадженн≥ кап≥талу, а також до створенн¤ умов дл¤ розвитку буд≥вельних ф≥рм, ¤к≥ виступають на ринку основними продавц¤ми ≥нвестиц≥йного товару. ” прим≥≠тивному розум≥нн≥, ф≥нансовий ринок кап≥талу Ч це м≥сце зу≠стр≥ч≥, де п≥дприЇмц≥ та ф≥рми, ¤к≥ прагнуть запозичити грош≥, зустр≥чаютьс¤ з тими, в кого вони Ї в≥льними.

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть завжди починаЇтьс¤ з ринку, оск≥льки заощаджень ≥ поточних доход≥в потенц≥йному ≥нвестору, ¤к пра≠вило, не вистачаЇ.  р≥м цього, ≥нвестор зазвичай намагаЇтьс¤ за≠лучити акц≥онерний кап≥тал з метою зменшенн¤ ризику та розпо≠д≥лу в≥дпов≥дальност≥. Ќа рис. ≤ наведена схема ринкових в≥дно≠син, суб'Їктом ¤ких Ї ≥нвестор.

—егментац≥¤ ≥нвестиц≥йного ринку Ч це сукупн≥сть ринку споживчих товар≥в, ринку споживчого кредиту, ринку ≥нвести≠ц≥йних товар≥в ≥ ринку ф≥нансових ресурс≥в.

–инок реальних актив≥в (≥нколи вживаЇтьс¤ терм≥н Ђмате≠р≥альн≥ чи ф≥зичн≥ активиї) пропонуЇ так≥ ≥нвестиц≥йн≥ товари та послуги: нерухом≥сть, д≥л¤нки п≥д буд≥вництво (≥потечний ри≠нок); обладнанн¤, буд≥вельн≥ матер≥али, досл≥дницьк≥, конструк≠торськ≥, буд≥вельн≥, монтажн≥, пусконалагоджувальн≥ та ≥нш≥ ро≠боти ≥ послуги (п≥др¤дний ринок); нов≥ технолог≥њ, л≥ценз≥њ, патен≠ти на винаходи ≥ в≥дкритт¤, досв≥д, знанн¤, ноу-хау, ≥нжин≥ринго≠в≥ послуги (ринок ≥нтелектуальних ц≥нностей). Ќа цьому ринку ¤к ≥нвестиц≥йний товар реал≥зуЇтьс¤ також робоча сила, тобто про≠даЇтьс¤ здатн≥сть до прац≥ за наймом.

–инок ф≥нансових ресурс≥в под≥л¤Їтьс¤ на: грошовий ринок (ринок ц≥нних папер≥в Ч боргових св≥доцтв з терм≥нами пога≠шенн¤ менше одного року); ринок кап≥тал≥в (довгострокових ц≥н≠них папер≥в та корпоративних акц≥й); кредитний ринок (боргових зобов'¤зань за довгостроковими кредитами). ≤нод≥ цей ринок на≠зивають ринком позичкового кап≥талу.

–инок кап≥тал≥в, у свою чергу, класиф≥куЇтьс¤ ¤к первинний (розм≥щенн¤ нових ц≥нних папер≥в) та вторинний (торг≥вл¤ ц≥н≠ними паперами, ¤к≥ були випущен≥ ран≥ше ≥ перебувають в об≥гу). ‘ондов≥ б≥рж≥ Ї вторинними ринками кап≥тал≥в, оск≥льки на них котируютьс¤ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ вже перебувають в об≥гу.  орпо≠рац≥¤, акц≥¤ми ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ на фондов≥й б≥рж≥, не бере участ≥ в операц≥¤х на вторинному ринку ≥, в≥дпов≥дно, не отримуЇ будь-¤кого прибутку в≥д њх продажу. “акож ≥снують вто≠ринн≥ ринки дл¤ ≥нших ф≥нансових актив≥в.

Ќайважлив≥шою складовою ринку ≥нвестиц≥й Ї ринок ≥нвес≠тиц≥йних товар≥в. ¬иробництво ≥ рух цих товар≥в на ринку забез≠печуЇтьс¤ елементами ≥нвестиц≥йноњ ≥нфраструктури. ” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою мережа таких елемент≥в Ї над≠звичайно широкою. √оловне завданн¤ ≥нвестиц≥йноњ ≥нфраструк≠тури Ч обслуговуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ сфери, задоволенн¤ ≥нвес≠тиц≥йного попиту. ќсновним ≥нвестиц≥йним товаром Ї продукц≥¤ проектно-досл≥дницьких, буд≥вельних, монтажних п≥дприЇмств, ф≥рм ≥ постачальник≥в матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в, ¤ка в ос≠новному забезпечуЇ ≥нвестиц≥йний процес.

Ќа ≥нвестиц≥йному ринку працюЇ велика к≥льк≥сть р≥зних посередник≥в, ¤к≥ створюють його ≥нфраструктуру. —аме взаЇ≠мод≥¤ми цих посередник≥в ≥ характеризуЇтьс¤ стан ≥нвестиц≥й≠ного ринку.

≤нвестиц≥йний ринокЧ це система, що включаЇ:

1) суб'Їкт≥в (≥нвестор≥в, п≥др¤дник≥в, замовник≥в, проектн≥ ≥ науково-досл≥дн≥ орган≥зац≥њ та ≥н.);

2) об'Їкт≥в (матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥, права, л≥ценз≥њ, патен≠ти, ноу-хау та ≥н.);

3) ≥нфраструктуру ринку (банки, б≥рж≥, пенс≥йн≥ фонди, стра≠хов≥ компан≥њ, ≥нвестиц≥йн≥ фонди, ≥нженерно-консультац≥йн≥ ф≥р≠ми, суд, арб≥траж та ≥н.);

4) ринковий механ≥зм;

5) контроль з боку держави за д≥Їю ринкового механ≥зму.

≤нвестиц≥йний кл≥мат держави

≤нвестиц≥йний кл≥мат Ч це сукупн≥сть пол≥тичних, соц≥аль≠но-економ≥чних, ф≥нансових, соц≥ально-культурних, орган≥зац≥й≠но-правових ≥ географ≥чних фактор≥в, ¤к≥ притаманн≥ певн≥й крањ≠н≥ ≥ визначають приваблив≥сть њњ дл¤ ≥ноземного ≥нвестора.

ўодо загальноњ оц≥нки ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥ на макроеконом≥чному р≥вн≥, то тут сл≥д в≥дзначити, що в економ≥ц≥ продовжуЇтьс¤ спад виробництва, зменшуЇтьс¤ частка надхо≠джень в≥д податк≥в, накопичуютьс¤ неплатеж≥, знижуЇтьс¤ частка банк≥вського кредитуванн¤ у ¬¬ѕ, зростаЇ сума внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього боргу, зростаЇ р≥вень т≥ньовоњ економ≥ки, знижуЇть≠с¤ частка державних кап≥таловкладень (щороку в ц≥лому на 5Ч 10%).  р≥м цього, на ≥нвестиц≥йний кл≥мат держави суттЇвий вплив мають:

1	2

Ќазва: ќсновн≥ засади та проблеми ≥нвестуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2019 прочитано)