Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вська система ”крањн≥ в ринков≥й економ≥ц≥

Ѕанк≥вська система ”крањн≥ в ринков≥й економ≥ц≥

Ѕанк≥вська система держави нагадуЇ кровоносну систему людського орга≠н≥зму, бо ¤вл¤Ї собою Їдину систему, п≥дпор¤дковану одн≥й головн≥й мет≥ Ч забезпечувати ефективний об≥г ф≥нансових ресурс≥в у держав≥. ¬≥д того, нас≠к≥льки рац≥онально орган≥зована банк≥вська система, наск≥льки вона в≥дпов≥≠даЇ економ≥чн≥й пол≥тиц≥ держави, етапу розвитку економ≥ки, залежить ефек≠тивн≥сть руху ф≥нансових ресурс≥в ≥, в свою чергу, розвиток економ≥ки.

¬≥дпов≥дно до досл≥джень теоретик≥в економ≥чноњ науки, економ≥чний розвиток сусп≥льства зумовлений його ≥сторичним розвитком. Ќа стан народ≠ного господарства впливають не лише економ≥чн≥, а й природно-географ≥чн≥, нац≥онально-≥сторичн≥ та ≥нш≥ передумови. ќтже, структура банк≥вськоњ систе≠ми ¤к частина економ≥чноњ системи Ї результатом ≥сторичного розвитку. ќд≠нак банк≥вська система не перебуваЇ в статичному стан≥ Ч вона пост≥йно роз≠виваЇтьс¤, ¤к ≥ економ≥чн≥ в≥дносини у сусп≥льств≥.

Ќа зразок побудови банк≥вськоњ системи високорозвинутих крањн св≥ту, «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" передбачено створен≠н¤ та функц≥онуванн¤ двор≥вневоњ банк≥вськоњ системи ”крањни.

ѕерший р≥вень представлений Ќац≥ональним банком ”крањни з цент≠ральним апаратом у  иЇв≥ й територ≥альними обласними в≥дд≥ленн¤ми, а та≠кож розрахунково-касовими центрами в м≥стах ≥ районах. ƒругий р≥вень представлений комерц≥йними банками.

—таном на 1 с≥чн¤ 2001 року в ”крањн≥ зареЇстровано 195 комерц≥йних банк≥в (203 Ч на початку 2000 року), ≥з них фактично працюють 153 банки, тобто 78,5%'. ≤з загальноњ к≥лькост≥ банк≥в 149 мають л≥ценз≥ю ЌЅ” на зд≥йс≠ненн¤ валютних операц≥й, що становить 76% комерц≥йних банк≥в.

¬ ”крањн≥ банк≥вськ≥ ≥нститути не в≥дзначаютьс¤ таким р≥зноман≥тт¤м, ¤к у крањнах «ах≥дноњ ™вропи, де можна вид≥лити так≥ основн≥ показники дивер-сиф≥кованост≥ банк≥вськоњ справи:

Ч р≥зн≥ форми власност≥ Ч державна, приватна, зм≥шана;

Ч р≥зн≥ масштаби д≥¤льност≥ Ч в≥д м≥жнародного до локального (м≥сцевого):

Ч розмањт≥сть вид≥в кредитних установ за перел≥ком виконуваних функц≥й Ч ун≥версальн≥ банки ≥ спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи (≥нвестиц≥йн≥, ≥потечн≥, зовн≥шньоторговельн≥ банки, страхов≥ й ф≥нансов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди);

Ч р≥зн≥ розм≥ри кап≥талу Ч в≥д банк≥в-г≥гант≥в до др≥бних банк≥в.

Ѕанк≥вська система ”крањни була утворена з ун≥ф≥кованоњ системи, а зако≠нодавчою базою передбачавс¤ лише загальний принцип побудови банк≥вськоњ системи ≥ зовс≥м було в≥дсутнЇ визначенн¤ структури другого р≥вн¤. ƒо почат≠ку 2001 року була в≥дсутн¤ ¤к формальна, так ≥ фактична спец≥ал≥зац≥¤ банк≥в, територ≥альна спец≥ал≥зац≥¤.

ќднак комерц≥йн≥ банки ”крањни можна згрупувати за категор≥¤ми, наве≠деними нижче:

Ч за формою власност≥: ≥з 195 комерц≥йних банк≥в ”крањни (станом на 1 с≥чн¤ 2001 року) т≥льки 2 мають державну форму власност≥. ÷е державно-ко≠мерц≥йний банк ќщадбанк ≥ ”крекс≥мбанк. ≤нш≥ банки Ч колективну форму власност≥;

Ч за приналежн≥стю статутного фонду та способу його формуванн¤ бан≠ки в ”крањн≥ можуть створюватис¤ у форм≥ ј“, пайових ≥ кооперативних бан≠к≥в. ¬ ”крањн≥ к≥льк≥сть пайових банк≥в становить 13%. јкц≥онерних банк≥в б≥льше, тобто 87% в≥д комерц≥йних банк≥в ”крањни. —ума кап≥талу банку (тобто його власних кошт≥в) визначаЇтьс¤ акц≥онерами Ч учасниками банку, але не може бути меншою за розм≥р, встановлений ЌЅ”. Ќа 1 с≥чн¤ 2001 ро≠ку загальна сума балансового кап≥талу банк≥вськоњ системи ”крањни станови≠ла 6,5 млрд. три. (17% пасив≥в банк≥вськоњ системи)2.

«г≥дно з новою редакц≥Їю «акону "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", п≥д≠писаного ѕрезидентом ”крањни 7 грудн¤ 2000 року, вперше передбачено роз≠под≥л банк≥в за територ≥альною ознакою ≥ ц≥л¤ми створенн¤. √оловною метою створенн¤ кооперативних банк≥в Ї не одержанн¤ прибутку, а можлив≥сть взаЇмного кредитуванн¤ його учасник≥в.  ооперативн≥ банки створюютьс¤ за принципом територ≥альност≥ й под≥л¤ютьс¤ на м≥сцев≥ та центральн≥ коопера≠тивн≥ банки. ћ≥сцев≥ кооперативн≥ банки Ї учасниками центрального коопера≠тивного банку, до функц≥й ¤кого належать централ≥зац≥¤ ≥ перерозпод≥л ресур≠с≥в, акумульованих м≥сцевими кооперативними банками, а також зд≥йсненн¤ контролю за д≥¤льн≥стю кооперативних банк≥в рег≥онального р≥вн¤.

Ќове законодавство також ном≥нальне передбачаЇ диференц≥ац≥ю банк≥в за спектром послуг, що надаютьс¤: банки в ”крањн≥ можуть функц≥онувати ¤к ун≥версальн≥ чи ¤к спец≥ал≥зован≥. «а спец≥ал≥зац≥Їю банки можуть бути ощад≠ними, ≥нвестиц≥йними, ≥потечними та розрахунковими. —татус спец≥ал≥зова≠ного банк отримуЇ у тому раз≥, ¤кщо б≥льш ¤к 50% його актив≥в Ч активи од≠ного типу. —татус ощадного Ч ¤кщо б≥льш ¤к 50% його пасив≥в Ч внески

ф≥зичних ос≥б. «акон не лише не зазначаЇ особливостей, принцип≥в д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих банк≥в, а й не даЇ визначенн¤ ≤потечним, ≤нвестиц≥йним,

розрахунковим банкам. Ќин≥ в≥дсутн¤ статистична ≥нформац≥¤ щодо спец≥ал≥≠зац≥њ банк≥вськоњ системи ”крањни. Ѕезперечно, спец≥ал≥зованим ощадним банком в ”крањн≥ Ї ќщадбанк.

Ѕанк≥вськ≥ системи де¤ких ≥ноземних крањн характеризуютьс¤ високою спец≥ал≥зац≥Їю окремих ≥нститут≥в, ¤к, наприклад, в јнгл≥њ, де ≥снуЇ законодав≠че обмеженн¤ у виконанн≥ операц≥й депозитними, торговельними банками, ≥н≠шими кредитними установами. ќднак украњнськ≥ банки важко под≥лити на групи за спец≥ал≥зац≥Їю, оск≥льки б≥льш≥сть ≥з них маЇ л≥ценз≥њ на виконанн¤ практично ус≥х вид≥в операц≥й. ” цьому план≥ банк≥вську систему ”крањни можна пор≥вн¤ти з ун≥версальною н≥мецькою банк≥вською системою. —творен≠н¤ останньоњ зумовлене тим, що Ќ≥меччина за час≥в њњ промислового розвитку не мала у своЇму розпор¤дженн≥ достатнього кап≥талу, а також необх≥дноњ орга≠н≥зац≥њ торг≥вл≥ ц≥нними паперами ≥ тому не могла зд≥йснювати ф≥нансуванн¤ великих п≥дприЇмств, не використовуючи банк≥вськ≥ кредити у великих дбс¤-гах3. ¬однораз паралельно з ун≥версально д≥ючими банками у Ќ≥меччин≥ фун≠кц≥онують також спец≥ал≥зован≥ банки та ≥нш≥ кредитн≥ установи.

ƒосв≥д орган≥зац≥њ банк≥вськоњ системи Ќ≥меччини ц≥кавий дл¤ ”крањни через под≥бн≥сть проблем економ≥чного розвитку: потреба в значних кап≥та≠ловкладенн¤х, незадов≥льна орган≥зац≥¤ ринку ц≥нних папер≥в. ” розвитку фондового ринку Ќ≥меччина в≥дстаЇ в≥д ≥нших розвинутих крањн, тому що фондовий ринок ≥сторично н≥коли не в≥др≥зн¤вс¤ значними обс¤гами (на в≥дм≥ну в≥д —Ўј, јнгл≥њ, япон≥њ). ќсновний обс¤г ф≥нансових поток≥в Ќ≥меч≠чини (¤к ≥ ”крањни) проходить через банк≥вську систему.

„инний «акон ”крањни передбачаЇ також розпод≥л банк≥в на групи за м≥≠н≥мальним розм≥ром статутного кап≥талу на момент реЇстрац≥њ: 1) м≥сцев≥ ко≠оперативн≥ банки Ч 1 млн. Ївро: 2) комерц≥йн≥ банки, що зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть на територ≥њ одн≥Їњ област≥, Ч 3 млн. Ївро; 3) банки, ¤к≥ зд≥йсню≠ють свою д≥¤льн≥сть на територ≥њ вс≥Їњ ”крањни, Ч 5 млн. Ївро.

≤з загальноњ к≥лькост≥ реально д≥ючих в ”крањн≥ банк≥в найб≥льшу групу становл¤ть невелик≥ банки (табл. 1).

¬≥дпов≥дно до критер≥ю, наведеного в закон≥, 46, 8% банк≥в в ”крањн≥ п≥дпа≠даЇ п≥д квал≥ф≥кац≥ю м≥сцевих кооперативних банк≥в, ¤к≥ фактично не так≥. ÷≥ банки працюють за принципом не кооперац≥њ, а комерц≥йноњ д≥¤льност≥. ‘ор≠мально 28,6% Ч це комерц≥йн≥ банки, що зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть на тери≠тор≥њ одн≥Їњ област≥, ≥ 24,7% Ч банки, ¤к≥ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть на вс≥й територ≥њ ”крањни. ѕричому на третю групу банк≥в припадаЇ 54,3% суми спла≠ченого статутного кап≥талу банк≥вськоњ системи. Ќа початок 2001 року на 10 найб≥льших банк≥в (перших у банк≥вському рейтингу за сумою кап≥талу) припа≠дав 41% кап≥талу банк≥вськоњ системи ”крањни. ” рањнах «ах≥дноњ ™вропи на 3Ч4 найб≥льших банки припадаЇ б≥льш н≥ж 70 % кап≥талу вс≥Їњ системи.

“аблиц¤ 1. √рупуванн¤ комерц≥йних банк≥в за сумою сплаченого статутного кап≥талу

1	2	3

Ќазва: Ѕанк≥вська система ”крањн≥ в ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6388 прочитано)