Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вська система ”крањн≥ в ринков≥й економ≥ц≥

“аке становище св≥дчить про невисокий ступ≥нь концентрац≥њ банк≥вського кап≥талу в ”крањн≥. “ому масштаби активних операц≥й банк≥в також дуже в≥др≥зн¤ютьс¤: на початок другого п≥вр≥чч¤ 2000 року сума актив≥в банк≥в ”к≠рањни становила приблизно 27 млрд. грн., а активи одного найб≥льшого бан≠ку Ќ≥меччини на початок 2000 року перевищували 800 млрд. дол. ÷≥ в≥дм≥нност≥ зумовлюютьс¤ р≥зним р≥внем розвитку банк≥вських сис≠тем, одн≥Їю з причин ¤ких Ї фактор часу. “обто ≥снуЇ об'Їктивна причина в≥дставанн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни в≥д банк≥вських систем високо розвинутих крањн Ч часовий пром≥жок. ÷е фактор ≥стотний, але не вир≥шальний ≥ може частково компенсуватис¤ за рахунок структурних зм≥н у банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни Ч куп≥вл≥ новими комерц≥йними банками частин старих системних банк≥в ”крањни, злитт¤ др≥бних банк≥в.

«а роллю, ¤ку виконують де¤к≥ комерц≥йн≥ банки, банк≥вську систему ”крањни можна представити за допомогою рисунка:

1) —тар≥ системн≥ банки. ÷е колишн≥ спец≥ал≥зован≥ держбанки —–—–, б≥ль≠ш≥сть з ¤ких отримала статус комерц≥йних банк≥в ”крањни п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни й набутт¤ чинност≥ «аконом "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥≠¤льн≥сть" в≥д 1991 року. ƒо них належать ќщадбанк ≥ системи ощадкас, ”крекс≥мбанк, ѕром≥нвестбанк, ”крсоцбанк, до л≥кв≥дац≥њ належав ≥ јѕЅ "”крањна". —истемними њх називають тому, що вони створен≥ на теренах ƒержбанку, ∆итлосоцбанку, ѕромбудбанку, «овн≥шторгбанку, мають розгалужену мережу ф≥≠л≥й, дирекц≥й та в≥дд≥лень по вс≥й територ≥њ ”крањни. Ќаприклад, в ќщадбанку таких структурних п≥дрозд≥л≥в 8297, в ”крсоцбанку Ч 334, в ”крекс≥мбанку Ч 58. ÷¤ група банк≥в бере активну участь у виконанн≥ державних програм ≥з роз≠витку низькорентабельних галузей народного господарства крањни, у кредиту≠ванн≥ держави шл¤хом куп≥вл≥ ќ¬ƒѕ. Ќайчаст≥ше так≥ операц≥њ п≥дривають д≥≠¤льн≥сть банк≥в, у результат≥ чого вони стають неплатоспроможними (¤к јѕЅ "”крањна") або в њхн≥й д≥¤льност≥ виникають проблеми (¤к в ќщадбанку).

ѕроцв≥таюч≥ банки в ц≥й груп≥ Ч ѕром≥нвестбанк ≥ ”крекс≥мбанк, що за сумою прибутку на початок 2001 року пос≥дали в≥дпов≥дно перше ≥ друге м≥сц¤ в банк≥вському рейтингу.  р≥м того, ѕром≥нвестбанк очолюЇ рейтинг банк≥в за сумою кап≥талу та кредитно-≥нвестиц≥йного портфел¤. ”крсоцбанк пос≥даЇ 2-ге м≥сце за сумою кап≥талу ≥ 26-те м≥сце за прибутком. Ќа частку ќщадбанку, ѕром≥нвестбанку, ”крсоцбанку та ”крекс≥мбанку припадаЇ 22,7% кап≥талу банк≥вськоњ системи ”крањни, 36,2% Ч депозит≥в ф≥зичних ос≥б, 29,3% Ч депозит≥в юридичних ос≥б. —ума чистих актив≥в цих банк≥в ста≠новить 9489,45 млн. грн., сума кредитно-≥нвестиц≥йного портфел¤ Ч 5475,61 млн. грнј «битки банк≥в "”крањна" ≥ ќщадбанку за абсолютним показником перевищують суму прибутк≥в банк≥в ц≥Їњ групи.

ќсобливу роль тут в≥д≥граЇ ќщадбанк, оск≥льки ощадна справа була добре розвинена ще при —–—–. ƒо того ж на в≥дм≥ну в≥д ≥нших комерц≥йних банк≥в, що працюють ≥з вкладами населенн¤, ќщадбанк не формуЇ фонду страхуван≠н¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б, що ставить його у виг≥дн≥ше становище щодо ≥нших банк≥в при робот≥ з ф≥зичними особами. јле п≥д тиском конкуренц≥њ банк про≠довжуЇ втрачати ринок вклад≥в ф≥зичних ос≥б. “ак, у 1991 роц≥ 100% вклад≥в населенн¤ знаходилос¤ в ќщадбанку, на початок 2000 року Ч вже 19,3%9.

2) Ќов≥ системн≥ банки. ѕон¤тт¤ "нов≥" досить в≥дносне, оск≥льки до та≠ких банк≥в в≥днос¤ть ѕриватбанк, ѕ”ћЅ, "јваль", дата реЇстрац≥њ ¤ких при≠падаЇ на 1991 Ч 1993 роки. ќб'Їднали ми ц≥ банки в одну групу, тому що во≠ни створювалис¤ без участ≥ держави, починаючи свою д≥¤льн≥сть в умовах ринковоњ економ≥ки. ÷е досить велик≥ з розгалуженою мережею структурних п≥дрозд≥л≥в (у ѕриватбанку Ч 443, банках "јваль" Ч 881, ѕ”ћЅ Ч 21) бан≠ки, ¤к≥ усп≥шно функц≥онують ≥ активно обслуговують великих кл≥Їнт≥в. Ѕан≠ки ц≥Їњ групи вход¤ть у першу дес¤тку банк≥вських'рейтинг≥в. ¬изначенню системного банку, наведеному в закон≥, ц≥лком в≥дпов≥даЇ ѕриватбанк, пито≠ма вага зобов'¤зань ¤кого у банк≥вськ≥й систем≥ становить 17%, ≥ "јваль" Ч 14,9%. ’оча частка зобов'¤зань ѕ”ћЅу не перевищуЇ 10% зобов'¤зань бан-

к≥нськоњ системи, все ж таки в≥н фактично визнаний системним банком (ана≠лог≥чна ситуац≥¤ з ”крекс≥мбанком, частка зобов'¤зань ¤кого становить 8,7% зобов'¤зань банк≥вськоњ системи ”крањни).

Ќа частку банк≥в ц≥Їњ групи припадаЇ 11,5% кап≥талу банк≥вськоњ системи; 22% депозит≥в ф≥зичних ос≥б, що лише на 7,3% менше за показник банк≥в пер≠шоњ групи при значн≥й р≥зниц≥ у початкових умовах д≥¤льност≥: 29,9% депози≠т≥в юридичних ос≥б. «а сумою чистих актив≥в три нових системних банки поступаютьс¤ чотирьом банкам (без "”крањни") на 1,86 млрд. грн. а за сумою кредитно-≥нвестиц≥йного портфел¤ Ч на 0,92 млрд. грн. «а сумою кап≥талу в банк≥вському рейтингу ѕ”ћЅ, ѕриватбанк, "јваль" пос≥дають в≥дпов≥дно 3-тЇ, 4-те та 7-ме м≥сц¤. ѕриватбанк за сумою депозит≥в ф≥зичних ос≥б посту≠паЇтьс¤ лише ќщадбанку. "јваль" Ї л≥дером за сумою депозит≥в юридичних ос≥б, випереджаючи ѕром≥нвестбанк, ”крсоцбанк ≥ ”крекс≥мбанк.

“аким чином, нов≥ системн≥ банки претендують на роль найб≥льших бан≠к≥в, що становл¤ть к≥ст¤к банк≥вськоњ системи.

3)  омерц≥йн≥ банки ”крањни, зареЇстрован≥ прот¤гом 1991Ч1999 рок≥в. ÷¤ група банк≥в численна та найстрокат≥ша, оск≥льки охоплюЇ велик≥ банки з великою к≥льк≥стю ф≥л≥й; велик≥ банки, операц≥њ ¤ких мають локальний ха≠рактер; середн≥ й др≥бн≥ банки. ќб'Їднали ж ми њх в одну групу, оск≥льки во≠ни: по-перше, не Ї системними банками (тобто або не мають великоњ к≥ль≠кост≥ ф≥л≥й, або практично не обслуговують корпоративних кл≥Їнт≥в, њх зобов'¤занн¤ не становл¤ть 10% зобов'¤зань банк≥вськоњ системи ”крањни); по-друге, не беруть активноњ участ≥ у загальнодержавних банк≥вських проек≠тах ≥ програмах економ≥чного розвитку; по-третЇ, в≥дчувають на соб≥ менший контроль ≥з боку ЌЅ” (у функц≥њ √енерального департаменту банк≥вського нагл¤ду входить нагл¤д за д≥¤льн≥стю великих банк≥в). Ќа частку ц≥Їњ числен≠ноњ групи банк≥в припадаЇ менше половини депозит≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б й б≥льше половини кап≥талу банк≥вськоњ системи.

4) ≤ноземн≥ банки. —еред 31 банку, що працюють за участю ≥ноземного ка≠п≥талу (так≥ банки вход¤ть до другоњ та третьоњ груп), в ”крањн≥ функц≥онуЇ 7 ≥з 100-в≥дсотковим ≥ноземним кап≥талом. ÷≥ банки належать до окремоњ групи, оск≥льки ¤к≥сно в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д банк≥в попередн≥х груп високим р≥внем ме≠неджменту, профес≥онал≥змом, досв≥дом роботи на ф≥нансовому ринку. ƒо то≠го ж ≥ноземн≥ банки можуть розраховувати на ф≥нансову допомогу своњх закор≠донних оф≥с≥в. “ак≥ банки становл¤ть де¤ку загрозу нав≥ть системним банкам ”крањни, приваблюючи кл≥Їнт≥в б≥льшими позиками, кращим р≥внем обслуго≠вуванн¤, можлив≥стю зв'¤зку кл≥Їнт≥в з ≥ноземними партнерами. —уме чистих актив≥в ≥ноземних банк≥в у 5,8 та 4,6 разу менша за суму чистих актив≥в бан≠к≥в в≥дпов≥дно 1-њ та 2-њ груп. —ума кап≥талу ≥ноземних банк≥в у 4,9 ≥ 4,1 разу менша за аналог≥чний показник банк≥в 1-њ та 2-њ груп в≥дпов≥дно". ” ц≥лому, частка участ≥ ≥ноземного кап≥талу в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни становить 14,5%≤2, у тому числ≥ частка кап≥талу ≥ноземних банк≥в становить 4,9%.

явл¤Ї також ≥нтерес розташуванн¤ д≥ючих банк≥в за рег≥онами ”крањни (табл. 2).

“аблиц¤ 2. –озташуванн¤ банк≥в за рег≥онами ”крањни станом на 01.01.2001 року

1	2	3

Ќазва: Ѕанк≥вська система ”крањн≥ в ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6388 прочитано)