≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ ≥нструменти ф≥нансового анал≥зу та њх використанн¤ на украњнських п≥дприЇмствах

Ќа анал≥зованому п≥дприЇмств≥ валюта балансу зб≥льшилас¤ за р≥к на 39,4% ≥ склала на к≥нець зв≥тного пер≥оду 962 672 грн., позаоб≥гов≥ активи зб≥льшилис¤ на 15,4%, або на 91 670 грн., об≥гов≥ активи - на 187%, або на 180 231 грн.

якщо зб≥льшуЇтьс¤ частка об≥гових кошт≥в, то можна зробити наступн≥ висновки:

може бути сформована б≥льш моб≥льна структура актив≥в, що покращуЇ ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, оск≥льки спри¤Ї прискоренню об≥говост≥ кошт≥в;

частина поточних актив≥в може бути вилучена на кредитуванн¤ споживач≥в товар≥в та ≥нших деб≥тор≥в. ÷е св≥дчить про фактичну ≥ммоб≥л≥зац≥ю частини оборотних кошт≥в з виробничоњ програми. Ќа анал≥зованому п≥дприЇмств≥ саме така ситуац≥¤: знизилас¤ частка позаоб≥гових актив≥в ≥ в≥дпов≥дно зб≥льшилас¤ частка об≥гових актив≥в. ѕри цьому сл≥д зазначити, що росте частка деб≥торськоњ заборгованост≥ - з 10,5 до 20,37 %, що не можна визнати правильним;

на п≥дприЇмств≥ може в≥дбуватис¤ згортанн¤ виробничоњ бази.

јнал≥зуючи структуру пасиву балансу сл≥д зазначити ¤к позитивний момент ф≥нансовоњ усталеност≥ п≥дприЇмства високу частку кап≥талу ≥ резерв≥в, тобто власних джерел п≥дприЇмства, хоча частка знижуЇтьс¤ з 88,1% до 75,46 %. Ќегативноњ оц≥нки заслуговуЇ зб≥льшенн¤ частки кредитрськоњ заборгованост≥.

—труктура вартост≥ майна даЇ загальне у¤вленн¤ про ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, частку кожного елемента в активах ≥ сп≥вв≥дношенн¤ позичкових ≥ власних кошт≥в, що покривають њх, у пасивах1 . « анал≥зу таблиц≥ 1.1. ми бачимо, що майно п≥дприЇмства зб≥льшилос¤ на 271901 грн., або 39,4%. ” п≥дприЇмств≥ в≥дбулас¤ зм≥на структури вартост≥ майна уб≥к зб≥льшенн¤ питомоњ ваги в ньому об≥гових кошт≥в, але за рахунок зростанн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥.

якщо прир≥ст в≥дбувс¤ переважно за рахунок позичкових джерел, то в наступн≥ пер≥оди ц≥ джерела можуть вичерпатись ≥ п≥двищенн¤ моб≥льност≥ майна матиме нестабильный харатер. Ќа п≥дприЇмств≥ саме така ситуац≥¤: прир≥ст джерел пов'¤заний з позиковими засобами, - причому кредиторською заборгован≥стю - 57,7 %. ќтриман≥ кошти вкладен≥ в основному, в оборот≥ активи - 66,29 %, у тому числ≥ в деб≥торську заборгован≥сть - 45,52 %.

якщо головним джерелом приросту ви¤вилис¤ власн≥ кошти п≥дприЇмства, значить висока моб≥льн≥сть майна не Ї випадковою ≥ повинна розгл¤датис¤ ¤к пост≥йний ф≥нансовий показник п≥дприЇмства.

“аким чином, сп≥вставл¤ючи структури зм≥н в актив≥ ≥ пасив≥, можна зробити висновки про те, через ¤к≥ джерела, в основному, в≥дбувс¤ прит≥к нових кошт≥в ≥ в ¤к≥ активи ц≥ нов≥ кошти, в основному, вкладен≥. —ама по соб≥ структура майна ≥ нав≥ть њњ динам≥ка не даЇ в≥дпов≥дь на питанн¤, наск≥льки виг≥дно дл¤ ≥нвестора вкладанн¤ грошей у дане п≥дприЇмство, а лише оц≥нюЇ стан актив≥в ≥ на¤вн≥сть можливостей дл¤ погашенн¤ борг≥в.

–озд≥л ≤≤. ќсновн≥ ф≥нансов≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.

І 1. «наченн¤ та анал≥з ф≥нансовоњ усталеност≥.

«апорукою стаб≥льност≥ стану п≥дприЇмства Ї його ф≥нансова устален≥сть. Ќа устален≥сть п≥дприЇмств впливають р≥зноман≥тн≥ чинники: положенн¤ п≥дприЇмства на товарному ринку; випуск дешевоњ продукц≥њ, що користуЇтьс¤ попитом; його потенц≥ал у д≥ловому сп≥вроб≥тництв≥; ступ≥нь залежност≥ в≥д зовн≥шн≥х кредитор≥в ≥ ≥нвестор≥в; на¤вн≥сть неплатоспроможних деб≥тор≥в; ефективн≥сть господарських ≥ ф≥нансових операц≥й та ≥нше.

–озр≥зн¤ють внутр≥шню та зовн≥шню устален≥сть.

¬нутр≥шн¤ устален≥сть - це такий загальний стан п≥дприЇмства, при ¤кому забезпечуЇтьс¤ високий результат його функц≥онуванн¤. ” основ≥ њњ дос¤гненн¤ лежить принцип активного реагуванн¤ на зм≥ни внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х чинник≥в.

«овн≥шн¤ устален≥сть п≥дприЇмства обумовлена стаб≥льн≥стю економ≥чного середовища, у рамках ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ його д≥¤льн≥сть. ¬она дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дною системою управл≥нн¤ економ≥кою в масштабах держави.

‘≥нансова устален≥сть Ї насл≥дком стаб≥льного перевищенн¤ прибутк≥в над витратами, забезпечуЇ в≥льне маневруванн¤ коштами п≥дприЇмства ≥ шл¤хом ефективного њх використанн¤ спри¤Ї безпереб≥йному процесу виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. “ому ф≥нансова устален≥сть формуЇтьс¤ в процес≥ ус≥Їњ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ Ї головним компонентом загальноњ усталеност≥ п≥дприЇмства. «овн≥шн≥м про¤вом ф≥нансовоњ усталеност≥ виступаЇ його платоспроможн≥сть.

ѕлатоспроможн≥сть - це спроможн≥сть своЇчасно ц≥лком виконати своњ плат≥жн≥ зобов'¤занн¤, що випливають з торгових, кредитних ≥ ≥нших операц≥й плат≥жного характеру.1

–озрахунок платоспроможност≥ проводитьс¤ на конкретну дату. ÷¤ оц≥нка суб'Їктивна ≥ може бути виконана з р≥зноман≥тним ступенем точност≥.

ƒл¤ п≥дтвердженн¤ платоспроможност≥ перев≥р¤ють: на¤вн≥сть кошт≥в на розрахункових рахунках, валютних рахунках, короткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤.

¬ищою формою усталеност≥ п≥дприЇмства Ї його спроможн≥сть розвиватис¤ в умовах внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього середовища. ƒл¤ цього п≥дприЇмство повинно мати гнучку структуру ф≥нансових ресурс≥в ≥ при необх≥дност≥ мати можлив≥сть залучати позиков≥ кошти, тобто бути кредитоспроможним.  редитоспроможним Ї п≥дприЇмство при на¤вност≥ в нього передумов дл¤ одержанн¤ кредиту ≥ спроможност≥ своЇчасно повернути уз¤ту позичку з≥ сплатою належних в≥дсотк≥в за рахунок прибутку або ≥нших ф≥нансових ресурс≥в.

«а рахунок прибутку п≥дприЇмство не ст≥льки погашаЇ своњ зобов'¤занн¤ перед банками, бюджетом, страховими компан≥¤ми та ≥ншими п≥дприЇмствами, але й ≥нвестуЇ кошти в кап≥тальн≥ витрати. ƒл¤ п≥дтримки ф≥нансовоњ усталеност≥ важливий не т≥льки р≥ст абсолютноњ величини прибутку, але ≥ њњ р≥вн¤ щодо вкладеного кап≥талу або витрат п≥дприЇмства, тобто рентабельност≥.

“аким чином ф≥нансова устален≥сть Ї комплексним пон¤тт¤м.

‘≥нансова устален≥сть п≥дприЇмства - це такий стан його ф≥нансових ресурс≥в, њхн≥й розпод≥л ≥ використанн¤, ¤кий забезпечуЇ розвиток п≥дприЇмства на основ≥ зростанн¤ прибутку ≥ кап≥талу при збер≥ганн≥ платоспроможност≥ ≥ кредито-спроможност≥ в умовах припустимого р≥вн¤ ризику.

ƒл¤ характеристики джерел формуванн¤ запас≥в визначають три основних показники.

1. Ќа¤вн≥сть власних об≥гових кошт≥в (¬ќ ), ¤к р≥зниц¤ м≥ж кап≥талом ≥ резервами (I розд≥л пасиву балансу) ≥ позаоб≥говими активами (I розд≥в активу балансу). ÷ей показник характеризуЇ чистий оборотний кап≥тал. …ого зб≥льшенн¤ пор≥вн¤но з попередн≥м пер≥одом св≥дчить про подальший розвиток д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ” формал≥зованому вид≥ на¤вн≥сть об≥гових кошт≥в можна записати:

¬ќ  =≤рѕ-1рј (1),

де ≤рѕ - I розд≥л пасиву балансу;

1рј - I розд≥л активу балансу.

2. Ќа¤вн≥сть власних ≥ довгострокових позикових джерел формуванн¤ запас≥в ≥ витрат (¬ƒ) визначаЇтьс¤ шл¤хом зб≥льшенн¤ значенн¤ попереднього показника на суму довгострокових пасив≥в (≤≤рѕ - ≤≤ розд≥л пасиву баланса):

¬ƒ = ¬ќ  + ≤≤рѕ (2 ).

3. «агальний розм≥р основних джерел формуванн¤ запас≥в ≥ витрат (ќƒ) визначаЇтьс¤ шл¤хом зб≥льшенн¤ попереднього показника на суму короткострокових позичкових кошт≥в ( ѕ ):

ќƒ = ¬ƒ +  ѕ  (3 ).

÷≥й тр≥йц≥ показник≥в на¤вност≥ джерел формуванн¤ запас≥в в≥дпов≥дають три показники забезпеченост≥ запас≥в джерелами њхнього формуванн¤:

1. Ќадлишок (+) або нестача (-) власнихоб≥гових кошт≥в (D ¬ќ ):

D ¬ќ  = ¬ќ  - 3 (4),

де 3 - запаси.

2. Ќадлишок (+) або нестача (-) власних та довгосторокових джерел формуванн¤ запас≥в (D ¬ƒ):

D ¬ƒ = ¬ƒ - 3 (5 ).

3. Ќадлишок (+) або нестача (-) загальнњ величини основних джерел формуванн¤ запас≥в (D ќƒ):

D ќƒ = ќƒ - 3 (6 ).

ƒл¤ характеристики ф≥нансовоњ ситуац≥њ на п≥дприЇмств≥ ≥снуЇ чотри типи ф≥нансовоњ усталеност≥:

≤ - абсолютна устален≥сть ф≥нансового стану, ¤ка в нин≥шн≥х умовах розвитку економ≥ки ”крањни зустр≥чаЇтьс¤ довол≥ р≥дко, задаЇтьс¤ умовою:

3 < ¬ќ  +   (7 ).

  - кредити банку п≥д товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ з кредит≥в п≥д товари в≥двантажен≥ ≥ частини кредиторськоњ заборгованост≥, врахован≥ банком при кредитуванн≥.

≤≤ - нормальна устален≥сть ф≥нансового стану п≥дприЇмства, ¤ка гарантуЇ його платоспроможн≥сть, в≥дпов≥даЇ наступн≥й умов≥:

3 = ¬ќ  +   (8 ).

≤≤≤ - нест≥йкий ф≥нансовий стан характеризуЇтьс¤ р≥внем платоспроможност≥, при ¤кому збер≥гаЇтьс¤ можлив≥сть в≥дновленн¤ р≥вноваги за рахунок поповненн¤ джерел власних кошт≥в ≥ зб≥льшенн¤ ¬ќ :

3 = ¬ќ  +   + ƒѕ‘Ќ (9 ),

ƒѕ‘Ќ - джерела, що послабл¤ють ф≥нансову напружен≥сть.

IV - кризовий ф≥нансовий стан, при ¤кому п≥дприЇмство знаходитьс¤ на меж≥ банкрутства, тому що грошов≥ кошти, короткостроков≥ ц≥нн≥ папери ≥ деб≥торська заборгован≥сть не покривають нав≥ть його кредиторськоњ заборгованост≥ ≥ прострочених позик:

3 > ¬ќ +  (10).

¬ додатку 2. в таблиц≥ 2.1. подано анал≥з усталеност≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства.

ƒан≥ таблиц≥ 2.1 св≥дчать про зростанн¤ ус≥х вид≥в джерел формуванн¤ запас≥в за анал≥зований пер≥од б≥льш н≥ж у 2 рази:

(40 361 : 14 277 = 2.8; 40 983 : 16 144 = 2.5; 41 703 : 18 303 = 2,3)

Ќезважаючи на виконанн¤ м≥н≥мальних умов ф≥нансовоњ усталеност≥ ми бачимо, що п≥дприЇмство не забезпечене жодним з передбачених джерел формуванн¤ запас≥в (скр≥зь Ї нестача, причому вона зростаЇ). «а типом ф≥нансовоњ усталеност≥ анал≥зоване п≥дприЇмство належить до 4 типу (кризовий ф≥нансовий стан). Ќа основ≥ даних таблиц≥ 2.1. можна зробити висновок про те, що кредиторська заборгован≥сть використовуЇтьс¤ не за призначенн¤м - ¤к джерело формуванн¤ запас≥в. ” випадку одночасноњ вимоги погашенн¤ боргу з боку кредитор≥в, це джерело формуванн¤ запас≥в може повн≥стю вичерпатись.

“аким чином, показниками ф≥нансовоњ усталеност≥ Ї показники, що характеризують ступ≥нь забезпеченост≥ запас≥в ≥ витрат джерелами њхн≥й формуванн¤. ƒл¤ оц≥нки стану запас≥в ≥ витрат використовують дан≥ групи статей У«апасиФ II розд≥лу активу балансу. јнал≥з усталеност≥ ф≥нансового стану на ту або ≥ншу дату дозвол¤Ї в≥дпов≥сти на запитанн¤: наск≥льки правильно п≥дприЇмство управл¤ло ф≥нансовими ресурсами прот¤гом пер≥оду, що передуЇ ц≥й дат≥. “аким чином сутн≥сть ф≥нансовоњ усталеност≥ визначаЇтьс¤ ефективним формуванн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м ф≥нансових ресурс≥в, а платоспроможн≥сть виступаЇ њњ зовн≥шн≥м про¤вом.

І 2. јнал≥з л≥кв≥дност≥. ѕон¤тт¤ л≥кв≥дност≥

Ћ≥кв≥дн≥сть ф≥рми - це спроможн≥сть ф≥рми перетворювати своњ активи в грош≥ дл¤ покритт¤ вс≥х необх≥дних платеж≥в по м≥р≥ настанн¤ њхнього терм≥ну[3]. ‘≥рма, оборотний кап≥тал ¤коњ складаЇтьс¤ переважно з кошт≥в ≥ короткостроковоњ деб≥торськоњ заборгованост≥, ¤к правило вважаЇтьс¤ б≥льш л≥кв≥дною, пор≥вн¤но з ф≥рмою, оборотний кап≥тал ¤коњ складаЇтьс¤ переважно з запас≥в.

¬с≥ активи ф≥рми в залежност≥ в≥д ступен¤ л≥кв≥дност≥, тобто швидкост≥ перетворенн¤ в кошти, можна умовно п≥дрозд≥лити на так≥ груп:

1. Ќайб≥льш л≥кв≥дн≥ активи (ј1) - суми по вс≥х статт¤х кошт≥в, що можуть бути використан≥ дл¤ виконанн¤ поточних розрахунк≥в негайно. ” цю групу включають також короткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤ (ц≥нн≥ папери).

2. Ўвидкореал≥зован≥ активи (ј2) - активи, дл¤ обертанн¤ ¤ких у на¤вн≥ кошти потр≥бен певний час. ” цю групу можна включити деб≥торську заборгован≥сть (платеж≥ по ¤к≥й оч≥куютьс¤ прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зв≥тноњ дати), ≥нш≥ оборотн≥ активи.

Ћ≥кв≥дн≥сть цих актив≥в може бути р≥зною ≥ залежить в≥д суб'Їктивних та обТЇктивних чинник≥в: квал≥ф≥кац≥њ ф≥нансових роб≥тник≥в, взаЇмов≥дносин ≥з платниками ≥ њхньоњ платоспроможност≥, умов наданн¤ кредит≥в покупц¤м, орган≥зац≥њ вексельного об≥гу.

3. ѕов≥льнореал≥зован≥ активи (ј3) - найменш л≥кв≥дн≥ активи - це запаси, деб≥торська заборгован≥сть (платеж≥ по ¤к≥й оч≥куютьс¤ б≥льш н≥ж через 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зв≥тноњ дати), податок на додану варт≥сть по придбаним ценност¤м.

Ѕажано, використавши дан≥ анал≥тичного обл≥ку, зменшити податок на додану варт≥сть на суму в≥дшкодуванн¤ з прибутку ф≥рми. “оварн≥ запаси не можуть бути продан≥ до тих п≥р, поки не знайдено покупц¤. «апаси сировини, матер≥ал≥в, незавершеноњ продукц≥њ можуть потребувати попередньоњ обробки, перед тим, ¤к њх можна буде продати ≥ перетворити на ¤вн≥ кошти.

4. ¬ажкореал≥зован≥ активи (ј4) - активи, що призначен≥ дл¤ використанн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥ прот¤гом тривалого пер≥оду часу. ” цю групу можна включити статт≥ I розд≥лу активу балансу Уѕозаоб≥гов≥ активиФ.

ѕерш≥ три групи актив≥в прот¤гом всього господарського пер≥оду можуть пост≥йно зм≥нюватис¤ ≥ в≥днос¤тьс¤ поточних актив≥в ф≥рми. ѕоточн≥ активи б≥льш л≥кв≥дн≥, н≥ж ≥нш≥ активи ≥нше майно ф≥рми.

ѕасисви балансу по м≥р≥ зростанн¤ строк≥в погашенн¤ зобовТ¤зань групуютьс¤ наступним чином:

1. Ќайб≥льш терм≥нов≥ зобов'¤занн¤ (ѕ1) - кредиторська заборгован≥сть, розрахунки по див≥дендах, ≥нш≥ короткостроков≥ зобовТ¤занн¤, а також позички, не погашен≥ в терм≥н (за даними додатк≥в до бухгалтерського балансу).

2.  ороткостров≥ пасиви (ѕ2) - короткостроков≥ кредити банк≥в та ≥нш≥ позчики, ¤к≥ п≥дл¤гають погашенню на прот¤з≥ 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зв≥тноњ дати.

3. ƒовгостроков≥ пасиви (ѕз) - довгостроков≥ кредит≥ та ≥нш≥ довгостроков≥ пасиви - статт≥ ≤≤ розд≥лу пасиву балансу Уƒовгостроков≥ зобовТ¤занн¤Ф.

4. ѕост≥йн≥ пасиви (ѕ4) - статт≥ I розд≥лу балансу У ап≥тал, фонди ≥ резервиФ.

 ороткостроков≥ ≥ довгостроков≥ зобов'¤занн¤, разом уз¤т≥, називають зовн≥шн≥ми зобов'¤занн¤ми.

‘≥рма вважаЇтьс¤ л≥кв≥дною, ¤кщо њњ поточн≥ активи перевищують њњ короткостроков≥ зобов'¤занн¤. ƒл¤ оц≥нки реального ступен¤ л≥кв≥дност≥ ф≥рми необх≥дно провести анал≥з л≥кв≥дност≥ балансу.

І 3. Ћ≥кв≥дн≥сть балансу. ’арактеристика показник≥в л≥кв≥дност≥.

Ћ≥кв≥дн≥сть балансу визначаЇтьс¤ ¤к ступ≥нь покритт¤ зобов'¤зань ф≥рми њњ активами, терм≥н перетворенн¤ ¤ких у грош≥ в≥дпов≥даЇ терм≥ну погашенн¤ зобов'¤зань.

ƒл¤ визначенн¤ л≥кв≥дност≥ балансу варто з≥ставити результати по кожн≥й груп≥ актив≥в ≥ пасив≥в.

Ѕаланс вважаЇтьс¤ абсолютно л≥кв≥дним, ¤кщо виконуютьс¤ умови:

ј1>ѕ1;

ј2>ѕ2;

ј3>ѕ3;

ј4<ѕ4.

якщо виконуютьс¤ перш≥ три нер≥вност≥, тобто поточн≥ активи перевищують зовн≥шн≥ зобов'¤занн¤ ф≥рми, то обов'¤зково виконуЇтьс¤ останн¤ нер≥вн≥сть, що маЇ глибокий економ≥чний зм≥ст: на¤вн≥сть у ф≥рми власних оборотних кошт≥в; дотримуЇтьс¤ м≥н≥мальна умова ф≥нансовоњ усталеност≥.

Ќевиконанн¤ ¤коњсь ≥з перших трьох нер≥вностей св≥дчить про те, що л≥кв≥дн≥сть балансу тоњ чи ≥ншоњ м≥ри в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д абсолютноњ. ѕри цьому нестача кошт≥в по одн≥й груп≥ актив≥в компенсуЇтьс¤ њх нестачею по ≥нш≥й груп≥, хоча компенсац≥¤ може бути лише по варт≥сн≥й величин≥, оск≥льки в реальн≥й плат≥жн≥й ситуац≥њ меньш л≥кв≥дн≥ активи не можуть зам≥нити б≥льш л≥кв≥дн≥.

«≥ставленн¤ найб≥льш л≥кв≥дних кошт≥в ≥ швидкореал≥зованих актив≥в з найб≥льш терм≥новими зобов'¤занн¤ми ≥ короткостроковими пасивами дозвол¤Ї ви¤вити поточну л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть. якщо ступ≥нь л≥кв≥дност≥ балансу наст≥льки велика, що п≥сл¤ погашенн¤ найб≥льш терм≥нових зобов'¤зань залишаютьс¤ зайв≥ кошти, то можна прискорити терм≥ни розрахунк≥в ≥з банком, постачальниками й ≥ншими контрагентами.

ѕоказники л≥кв≥дност≥ застосовуютьс¤ дл¤ оц≥нки спроможност≥ ф≥рми виконувати своњ короткостроков≥ зобов'¤занн¤. ¬они дають у¤вленн¤ не т≥льки про платоспроможн≥сть ф≥рми на даний момент, але й у випадку надзвичайних под≥й.

«агальну оц≥нку платоспроможност≥ даЇ коеф≥ц≥Їнт покритт¤, ¤кий в економ≥чн≥й л≥тератур≥ також називають коеф≥ц≥Їнтом поточноњ л≥кв≥дност≥, коеф≥ц≥Їнтом загального покритт¤.

 оеф≥ц≥Їнт покритт¤ дор≥внюЇ в≥дношенню поточних актив≥в до короткострокових зобов'¤зань ≥ визначаЇтьс¤ в такий спос≥б:

ј1+ј2+ј3

 п = (1).

ѕ1+ѕ2

 оеф≥ц≥Їнт покритт¤ вим≥рюЇ загальну л≥кв≥дн≥сть ≥ показуЇ, ¤кою м≥рою поточн≥ кредиторськ≥ зобов'¤занн¤ забезпечуютьс¤ поточними активами, тобто ск≥льки грошових одиниць поточних актив≥в припадаЇ на 1 грошову одиницю поточних зобовТ¤зань. якщо сп≥вв≥дношенн¤ менше, н≥ж 1:1, то поточн≥ зобов'¤занн¤ перевищують поточн≥ активи.

¬становлений норматив цього показника, р≥вний 2, дл¤ оц≥нки платоспроможност≥ ≥ задов≥льноњ структури балансу. ƒоц≥льно цей показник пор≥внювати з середн≥ми значенн¤ми по групах аналог≥чних п≥дприЇмств.

 оеф≥ц≥Їнт покритт¤, проте, Ї дуже укрупненим показником, внасл≥док чого в ньому не в≥дображаЇтьс¤ ступ≥нь л≥кв≥дност≥ окремих елемент≥в оборотного кап≥талу. “ому у практиц≥ ф≥нансового анал≥зу на украњнських п≥дприЇмствах використовують також ≥нш≥ коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥, два з ¤ких подано нижче.

 оеф≥ц≥Їнт швидкоњ л≥кв≥дност≥ (сувороњ л≥кв≥дност≥), ¤кий Ї пром≥жним коеф≥ц≥Їнтом покритт¤ ≥ показуЇ ¤ка частина поточних актив≥в з в≥драхуванн¤м запас≥в ≥ деб≥торськоњ заборгованост≥, платеж≥ по ¤кий оч≥куютьс¤ б≥льш н≥ж через 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зв≥тноњ дати, покриваЇтьс¤ поточними зобовТ¤занн¤ми. ¬≥н розраховуЇтьс¤ за формулою:

ј1+ј2

 ш = (2).

ѕ1+ѕ2

ƒл¤ п≥дприЇмств ”крањни рекомендована величина цього коеф≥ц≥ена коливаЇтьс¤ у межах в≥д 0,8 до 1,0, однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростанн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥.

” роздр≥бн≥й торг≥вл≥ цей коеф≥ц≥Їнт може знижуватис¤ до 0,4 - 0,5.

 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м найб≥льш л≥кв≥дних актив≥в до поточних зобов'¤зань ≥ розраховуЇтьс¤ за формулою:

ј1

  аб. л≥к. = (3).

ѕ1+ѕ2

÷ей коеф≥ц≥Їнт Ї найб≥льш жорстким критер≥Їм платоспрможност≥ ≥ показуЇ, ¤ку частку короткостроковоњ заборгованост≥ ф≥рма може погасити найближчим часом. «агальноприйн¤та величина цього коеф≥ц≥ена повинна перевищувати 0,2.

ѕоказники л≥кв≥дност≥ важлив≥ не т≥льки дл¤ кер≥вник≥в ≥ ф≥нансових прац≥вник≥в п≥дприЇмства, але становл¤ть ≥нтерес дл¤ р≥зних користувач≥в ≥нформац≥њ: коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ - дл¤ постачальник≥в сировини ≥ матер≥ал≥в, коеф≥ц≥Їнт швидкоњ л≥кв≥дност≥ - дл¤ банк≥в; коеф≥ц≥Їнт покритт¤ - дл¤ покупц≥в ≥ власник≥в акц≥й ≥ обл≥гац≥й п≥дприЇмства.

І 4. ’арактеристика показник≥в рентабельност≥

–езультативн≥сть ≥ економ≥чна доц≥льн≥сть функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства оц≥нюЇтьс¤ не т≥льки абсолютними, але ≥ в≥дносними показниками. ¬≥дносними показниками Ї система показник≥в рентабельност≥.

” широкому розум≥нн≥ слова пон¤тт¤ рентабельност≥ означаЇ прибутков≥сть, дох≥дн≥сть. ѕ≥дприЇмство вважаЇтьс¤ рентабельним, ¤кщо результати в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) покривають витрати виробництва (об≥гу) ≥ утворюють суму прибутку, достатню дл¤ нормального функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства.

≈коном≥чна сутн≥сть рентабельност≥ може бути розкрита т≥льки через характеристику системи показник≥в. «агальний њхн≥й зм≥ст - визначенн¤ суми прибутку з одн≥Їњ гривн≥ вкладеного кап≥талу. ≤ оск≥льки це в≥дносн≥ показники - вони практично не п≥дпадають п≥д вплив ≥нфл¤ц≥њ.

ќсновними показниками рентабельност≥, ¤кими вим≥рюЇтьс¤ дох≥дн≥сть п≥дприЇмств в ”крањн≥, Ї наступн≥:

1. –ентабельн≥сть актив≥в (майна) –а показуЇ, ¤кий прибуток одержуЇ п≥дприЇмство з кожноњ гривн≥, вкладеноњ в активи:

ѕч

–а = (1).

ј

де ј - середн≥й розм≥р актив≥в;

ѕч - прибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства (чистий прибуток).

2. –ентабельн≥сть поточних актив≥в –па показуЇ, ск≥льки прибутку одержуЇ п≥дприЇмство з одн≥Їњ гривн≥, вкладеноњ в поточн≥ активи:

ѕч

–па= (2),

јп

де јп - середн≥й розм≥р поточних актив≥в.

3. –ентабельн≥сть ≥нвестиц≥й –≥ - показник, що в≥дбиваЇ ефективн≥сть використанн¤ засоб≥в, ≥нвестованих у п≥дприЇмство. ÷ей показник в≥дображаЇ оц≥нку Умайстерност≥Ф керуванн¤ ≥нвестиц≥¤ми.

ѕ

–па= (3),

¬ +ƒ«

де ѕ - загальна сума прибутку за пер≥од;

¬  - середн≥й розм≥р власного кап≥талу;

ƒ« - середн≥й розм≥р довгострокових зобов'¤зань.

ѕоказник рентабельност≥ виробництва знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д рентабельност≥ продукц≥њ й обернен≥й залежност≥ в≥д зм≥ни фондоЇмност≥ продукц≥њ.

ѕ≥двищенн¤ рентабельност≥ продукц≥њ забезпечуЇтьс¤ переважно зниженн¤м соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ. „им краще використовуютьс¤ основн≥ виробнич≥ фонди, тим нижче фондоЇмн≥сть, вище фондов≥ддача ≥ в насл≥док цього в≥дбуваЇтьс¤ зростанн¤ показника рентабельност≥ виробництва. ѕри пол≥пшенн≥ використанн¤ матер≥альних об≥гових кошт≥в знижуЇтьс¤ њхн≥й розм≥р, що припадаЇ на 1 гривню реал≥зованоњ продукц≥њ. ќтже, чинники прискоренн¤ оборотност≥ матер≥альних оборотних кошт≥в Ї одночасно чинниками росту рентабельност≥ виробництва.

І 5. ѕлануванн¤ прибутку та рентабельност≥ п≥дприЇмств.

як вже зазначалос¤ в данн≥й робот≥, економ≥чне середовище в ¤кому функц≥онуЇ б≥льш≥сть в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, характеризуЇтьс¤ недостатн≥м ступенем стаб≥льност≥ та передбачуваност≥. ÷¤ обставина примушуЇ суб`Їкт≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ звертати б≥льшу увагу на прогнозуванн¤ та плануванн¤ прибутку. якщо план з прибутку складено грамотно та ¤к≥сно, п≥дприЇмство маЇ змогу правильно визначити обс¤г платеж≥в у державний бюджет ≥ суму прибутку, що залишаЇтьс¤ у його розпор¤дженн≥ дл¤ створенн¤ ф≥нансовоњ бази розвитку виробництва, а також необх≥дних витрат на матер≥альне заохоченн¤ прац≥1. ќсобливо важливе м≥сце прогнозуванн¤ та плануванн¤ пос≥дають у д≥¤льност≥ ф≥рм зад≥¤них у сфер≥ страхуванн¤, банк≥вськ≥й справ≥ та зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, де прибутков≥сть залежить в≥д профес≥онал≥зму у наданн≥ послуг та здатност≥ ефективно управл¤ти економ≥чними ризиками.

—ьогодн≥ на ринку ”крањни з 30-50-в≥дсотковою рентабельн≥стю працюють 1029 ф≥рм, що спец≥ал≥зуютьс¤ на митному очищенн≥ вантаж≥в2 . ќдн≥Їю з них Ї митна ф≥рма УCustom OfficeФ, що ≥снуЇ з червн¤ 1998 року. УCustom OfficeФ надаЇ своњм кл≥Їнтам два типи послуг:

повне митне очищенн¤ вантаж≥в;

оформленн¤ митних декларац≥й.

ѕередбачаЇтьс¤, що на ринку цих послуг ≥снуЇ пост≥йний попит, розм≥р ¤кого зм≥нюЇтьс¤ п≥д впливам сезонних перепад≥в ≥мпорту, а також зм≥н митного законодавства, курсу гривн≥ та ≥нших фактор≥в. «м≥ни попиту на зазначен≥ вище послуги ведуть до зм≥н ринкових ц≥н на них.

¬ додатку 2 в таблиц≥ 2.2. подано динам≥ку зм≥н середньоњ цини з червн¤ 1998 р. по травень 1999 р.

¬иручка ф≥рми в≥д наданн¤ послуг обох вид≥в (без ѕƒ¬) у першому квартал≥ 1999 року становила $14 350, а за два наступн≥ м≥с¤ц≥ - кв≥тень та травень $4560 та $5085 в≥дпов≥дно. –озум≥ючи важливу роль плануванн¤ дл¤ забезпеченн¤ умов невплинного зростанн¤ прибутку ≥ рентабельност≥, ф≥нансовий в≥дд≥л ф≥рми поставив за мету спланувти прибуток на друге п≥вр≥чч¤ поточного року на основ≥ даних за перше п≥вр≥чч¤. ƒан≥ по реал≥зац≥њ у базовому пер≥од≥ будуть неповними без врахуванн¤ њњ обс¤г≥в у червн≥, тому дл¤ виконанн¤ основноњ задач≥ необх≥дно дати прогнозне значенн¤ ц≥н на послуги ф≥рми в червн≥ 1999 року.

Ќа основ≥ ц≥нового прогнозуванн¤ ф≥нансовий в≥дд≥л за допомогою нескладних статистичних метод≥в може обчислювати ризик в≥дхиленн¤ в≥д оч≥куваних ц≥н. якщо мова йде про наданн¤ дек≥лькох послуг (виробництво чи реал≥зац≥¤ дек≥лькох товар≥в) ≥ стоњть проблема вибору зб≥льшенн¤ обс¤г≥в наданн¤ ¤коњсь з них, можна скористатис¤ окремими елементами теор≥њ портфел¤, ¤ка Ї частиною загальноњ теор≥њ економ≥чного ризику.

ѕрогнозн≥ ц≥ни на послуги ф≥рми знаходимо по формул≥ P=(SPt)/12,

де Pt - значенн¤ ц≥ни в пер≥од≥ t.

S1 = $2175;

P1= $181,25 - прогнозна середн¤ ц≥на за процедуру митного очищенн¤ вантажу.

S2 = $825

P2= $68,75 - прогнозна середн¤ ц≥на за процедуру оформленн¤ митноњ декларац≥њ.

як в≥домо, одн≥Їю з характеристик ризику в≥дхиленн¤ в≥д оч≥куваних значень Ї вар≥ац≥¤; s - кор≥нь квадратний ≥з коеф≥ц≥Їнта вар≥ац≥њ Ї процентним показником такого ризику. ” теор≥њ портфел¤ середньоквадратичне в≥дхиленн¤ ц≥нних папер≥в, виражене у в≥дсотках даЇ можлив≥сть оц≥нити, ¤ке Ї у середньому в≥дхиленн¤ можливих норм прибутку в≥д спод≥ваноњ величини1.

 оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ ц≥н на послуги УCustom OfficeФ за 12 м≥с¤ц≥в розраховуЇмо по формул≥: V =(S((Pt-P)2)/11,

V1 = 409,6591

s1= 20,24004% - ризик в≥дхиленн¤ в≥д прогнозного значенн¤ ц≥ни за процедуру митного очищенн¤ вантажу.

V2 = 214,2045

s2= 14,63573% - ризик в≥дхиленн¤ в≥д прогнозного значенн¤ ц≥ни за процедуру оформленн¤ митноњ декларац≥њ.

як бачимо, наданн¤ послуг типу 1 характеризуЇтьс¤ б≥льшим ступенем ризику з точки зору передбачуваност≥ ц≥н на них, у пор≥вн¤нн≥ з послугами типу 2. јле чи значить це, що ф≥рма повинна в≥дмовитис¤ в≥д наданн¤ послуг типу 1, переключившись ц≥лком на наданн¤ послуг типу 2? “акий вар≥ант мав би сенс за умови р≥вност≥ прогнозних ц≥н на ц≥ послуги. ѕроте в даному приклад≥ ц≥на за послуги типу 1 на 164% перевищуЇ ц≥ну за послуги типу 2.

« метою в≥дпов≥сти на питанн¤ обс¤г наданн¤ ¤ких послуг необх≥дно зб≥льшити, а ¤ких зменшити, можна використати пор≥вн¤нн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в вар≥ац≥њ ц≥н на ц≥ послуги. „им меньшим Ї коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ, тим б≥льш прибутковою з врахуванн¤м ризику Ї ц¤ операц≥¤.

 оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ розраховуЇтьс¤ за формулою:

CV = s/P.

CV1 = 20,24004/181,25=0,111 - коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ ц≥н на послуги типу 1;

CV2 = 14,6357/68,75=0,212 - коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ ц≥н на послуги типу 2.

ќск≥льки CV1 < CV2, робимо висновок про те, що у прогнозному пер≥од≥ ф≥рм≥ варто розширити обс¤ги наданн¤ послуг типу 1 та скоротити наданн¤ послуг типу 2, за умови, що на ринку ≥снуЇ пост≥йний попит на ц≥ послуги.

¬раховуючи розм≥р прогнозних ц≥н та беручи до уваги рекомендац≥њ ф≥нансового в≥дд≥лу, кер≥вництво ф≥рми приймаЇ р≥шенн¤ у червн≥ зд≥йснити 21 повне митне очищенн¤ вантаж≥в та 19 оформлень митних декларац≥й. ѕрогнозна виручка ф≥рми за червень (Rп) становитиме: Rп = 21*$181,25 + 19*$68,75 = $5113.

«агальна виручка виручка ф≥рми за перше п≥вр≥чч¤ поточного року дор≥внюватиме таким чином: R = $14 350 + $4560 + $5085 + $5113 = $29108.

ѕланов≥ витрати ф≥рми на перше п≥вр≥чч¤ становл¤ть $18050. Ќа основ≥ цих даних ми можемо обчислити оч≥кувану рентабельн≥сть УCustom OfficeФ за друге п≥вр≥чч¤ 1999 року.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: ќсновн≥ ≥нструменти ф≥нансового анал≥зу та њх використанн¤ на украњнських п≥дприЇмствах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (21759 прочитано)