≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ фонди ≥ виробнича потужн≥сть п≥дприЇмства
ќсновн≥ фонди ≥ виробнича потужн≥сть п≥дприЇмства—тор≥нка: 1/3
ѕон¤тт¤, класиф≥кац≥¤, обл≥к ≥ оц≥нка основних фонд≥в (ќ‘). ¬иди ≥ показники зношенн¤ ќ‘. јмортизац≥¤ необоротних актив≥в п≥дприЇмства. ѕоказники використанн¤ ќ‘. ѕон¤тт¤ ≥ розрахунок виробничоњ потужност≥ ≥ фактори, ¤к≥ на нењ впливають. 1. «асоби виробництва, що знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ п-ва ≥ виражен≥ у варт≥сн≥й форм≥, складають його виробнич≥ фонди. ¬иробнич≥ фонди под≥л¤ютьс¤ на основн≥ ≥ оборотн≥. √оловною особлив≥стю ќ‘ п-ва Ї специф≥чний характер перенесенн¤ своЇњ вартост≥ на продукт. ќ‘ перенос¤ть свою варт≥сть на варт≥сть виготовленоњ продукц≥њ поступово, шл¤хом амортизац≥йних в≥драхувань. ƒругою особлив≥стю ќ‘ Ї те, що вони використовуютьс¤ у в-в≥ в незм≥нн≥й натуральн≥й форм≥. ќ‘ Ц це засоби прац≥, ¤к≥ приймають участь у виробничому процес≥ на прот¤з≥ багатьох пер≥од≥в, збер≥гаючи при цьому свою натуральну форму, а њх варт≥сть переноситьс¤ на варт≥сть виготовленоњ продукц≥њ поступово, шл¤хом амортизац≥йних в≥драхувань. ¬ промисловост≥ ќ‘ складають приблизно 80%. «а участю у виробничому процес≥ ќ‘ под≥л¤ютьс¤ на основн≥ виробнич≥ ≥ основн≥ невиробнич≥ фонди. ќсновн≥ виробнич≥ фонди Ц це т≥, ¤к≥ приймають безпосередню участь у виробничому процес≥. ¬они под≥л¤ютьс¤ на активн≥ (безпосередньо беруть участь у виробничому процес≥, завд¤ки чому забезпечуЇтьс¤ належний обс¤г ≥ ¤к≥сть продукц≥њ Ц машини, обладнанн¤, транспортн≥ засоби) ≥ пасивн≥ (створюють умови дл¤ зд≥йсненн¤ процесу виробництва Ц буд≥вл≥, споруди). ѕроте в≥днесенн¤ обТЇкт≥в до активноњ чи пасивноњ частини залежить в≥д специф≥ки галуз≥. “ак, дл¤ машинобудуванн¤ машини ≥ обладнанн¤ Ц активна частина. ” нафтодобувн≥й промисловост≥ активною частиною Ї споруди (наприклад, свердловини). ќсновн≥ невиробнич≥ фонди Ц це фонди, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на баланс≥ п≥дприЇмства ≥ призначен≥ дл¤ обслуговуванн¤ прац≥вник≥в. ќбл≥к ≥ оц≥нка необоротних актив≥в зд≥йснюЇтьс¤ в натуральн≥й ≥ вар≠т≥сн≥й грошов≥й форм≥. ќц≥нка матер≥альних необоротних актив≥в в натуральних показниках використовуЇтьс¤ дл¤ розрахунку виробничих потужностей, складанн¤ ба≠ланс≥в обладнанн¤, дл¤ визначенн¤ р≥вн¤ його використанн¤ ≥ т. д. ¬их≥дним документом при цьому Ї паспорти робочих м≥сць, устатку≠ванн¤ ≥ п≥дприЇмств в ц≥лому. ¬арт≥сна оц≥нка необоротних засоб≥в зд≥йснюЇтьс¤ за перв≥сною вар≠т≥стю або переоц≥неною варт≥стю. ѕерв≥сна варт≥сть Ч це фактична сума кошт≥в, витрачених на придбан≠н¤ або створенн¤ необоротних актив≥в. ƒо перв≥сноњ вартост≥ необоротних актив≥в включають так≥ витрати: суми (без непр¤мих податк≥в), що сплачують постачальники актив≥в; суми, що сплачують п≥др¤дникам за виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т; реЇстрац≥йн≥ збори, державне мито та аналог≥чн≥ платеж≥, зд≥йснен≥ у зв'¤зку з придбанн¤м прав на об'Їкт основних засоб≥в та ≥нших необоротних матер≥альних актив≥в; суми вв≥зного мита; суми непр¤мих податк≥в; витрати ≥з страхуванн¤ ризик≥в, повТ¤заних з доставкою основних засоб≥в; витрати на встановленн¤, монтаж, налагодженн¤ основних засоб≥в; ≥нш≥ витрати. ¬итрати на сплату в≥дсотк≥в за користуванн¤ кредитом не включають≠с¤ до перв≥сноњ вартост≥ необоротних актив≥в, придбаних або створених повн≥стю або частково за рахунок позикового кап≥талу. ѕерв≥сною варт≥стю необоротних актив≥в, що в≥днесен≥ до статутно≠го кап≥талу п≥дприЇмства, Ї погоджена засновниками (учасниками) п≥д≠приЇмства њх справедлива варт≥сть. —праведливою варт≥стю необоротних актив≥в звичайно Ї њх ринкова варт≥сть, визначена експертами або фах≥вц¤ми п≥дприЇмства. Ќаприклад: п≥дприЇмство ј отримало в≥д п≥дприЇмства Ѕ патент на винах≥д в обм≥н на акц≥њ п≥дприЇмства ј. ¬арт≥сть патенту Ч 10000 грн., ном≥нальна варт≥сть 1 акц≥њ Ч 0,25 грн., ринкова 1 грн. за акц≥ю. ¬иход¤чи з цього перв≥сна вар≠т≥сть придбаного патенту Ч 40 000 грн. ѕерв≥сна варт≥сть безоплатно отриманих основних засоб≥в дор≥внюЇ справедлив≥й вартост≥ на дату отриманн¤. Ќаприклад, п≥дприЇмство безоплатно отримало тару, залишкова ва≠рт≥сть становить 32 000 грн. –инкова варт≥сть тари з урахуванн¤м зносу оц≥нюЇтьс¤ в сум≥ 11300 грн. ¬итрати п≥дприЇмства на перевезенн¤ ц≥Їњ тари 600 грн. —праведлива варт≥сть тари дор≥внюЇ: 11 300 грн. + 600 грн. = 11 900 грн. ѕ≥сл¤ надходженн¤ необоротних актив≥в п≥дприЇмство може мати витрати, пов'¤зан≥ з њх експлуатац≥Їю або пол≥пшенн¤м њх стану. ¬итрати, пов'¤зан≥ з пол≥пшенн¤м стану основних засоб≥в, що при≠водить до зб≥льшенн¤ оч≥куваних майбутн≥х економ≥чних виг≥д, включа≠ють до балансовоњ вартост≥ основних засоб≥в. ѕол≥пшенн¤ стану основ≠них засоб≥в може в≥дбуватис¤ за рахунок: модиф≥кац≥њ з метою продовженн¤ терм≥ну експлуатац≥њ або зб≥льшен≠н¤ виробничоњ потужност≥; впровадженн¤ б≥льш ефективного технолог≥чного процесу; зам≥ни окремих частин машин або обладнанн¤ тощо. р≥м перв≥сноњ та справедливоњ вартост≥ необоротних актив≥в, визна≠чають л≥кв≥дац≥йну та балансову (залишкову) варт≥сть основних засоб≥в. Ћ≥кв≥дац≥йна варт≥сть Ц це сума кошт≥в або варт≥сть ≥нших актив≥в, ¤ку п≥дприЇмство оч≥куЇ отримати в≥д продажу (л≥кв≥дац≥њ) обТЇкта п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну його експлуатац≥њ за вирахуванн¤м витрат, повТ¤заних ≥з продажем (л≥кв≥дац≥Їю). Ѕалансова варт≥сть Ц це варт≥сть, за ¤кою ќ‘ обл≥ковуютьс¤ на баланс≥ п≥дприЇмства. Ќа даний час балансовою вважаЇтьс¤ залишкова варт≥сть ќ‘ (визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж перв≥сною або в≥дновною варт≥стю ќ‘ та сумою њх спрацюванн¤ за весь пер≥од експлуатац≥њ). ѕочаткова (перв≥сна варт≥сть) ≥з врахуванн¤м зношенн¤: Sп ≥з врах. зношенн¤=Sп-åјморт.в≥драх.*t (к-сть рок≥в використанн¤) ¬≥дновна варт≥сть (варт≥сть на в≥дтворенн¤ ќ‘ у сучасних умовах): Sв= Sп /(1+Δѕ/100)t , Δѕ Ц р≥чний прир≥ст продуктивност≥ прац≥ в крањн≥ Sв ≥з врах. зношенн¤= Sв-∑ј* t як правило, Sв < Sп. –озр≥зн¤ють галузеву, в≥кову ≥ технолог≥чну структуру ќ‘. √алузева структура характеризуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м питомоњ ваги ќ‘ р≥зних галузей до загальноњ вартост≥ ќ‘ в промисловост≥. ¬≥кова структура Ц це сп≥вв≥дношенн¤ р≥зних в≥кових груп ќ‘ в њх загальн≥й вартост≥. “ехнолог≥чна структура показуЇ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж активною ≥ пасивною частинами основних засоб≥в. 2. ¬ процес≥ використанн¤ ќ‘ зношуютьс¤. ¬ економ≥ц≥ розр≥зн¤ють ф≥зичне (матер≥альне) ≥ моральне (економ≥чне) зношенн¤. ‘≥зичне зношенн¤ Ц це матер≥альне зношенн¤ ќ‘, в результат≥ ¤кого вони перестають задовольн¤ти вимоги, ¤к≥ до них ставл¤тьс¤. ¬оно може наступити в результат≥ використанн¤, неправильного використанн¤ (збер≥ганн¤) ≥ невикористанн¤. ¬с≥ ќ‘ п≥дл¤гають ремонту, щоб усунути зношенн¤. ћ≥ра ф≥зичного зносу розраховуЇтьс¤ за показником коеф≥ц≥Їнту ф≥зичного зношенн¤: αф=“ф/“н “ф Ц фактичний терм≥н служби “н Ц нормативний терм≥н служби αф=ј (сума аморт. в≥драхувань)/ Sп. αф= S рем/ Sп. S рем Ц варт≥сть ремонту р≥м ф≥зичного зношенн¤, ќ‘ п≥дл¤гають моральному зношенню, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док впливу Ќ“ѕ. ™ 2 види морального зношенн¤: 1-го роду Ц спричин¤Ї Ќ“ѕ, що про¤вл¤Їтьс¤ в п≥двищенн≥ продуктивност≥ прац≥ в галуз¤х, ¤к≥ виготовл¤ють основн≥ засоби. 2-го роду Ц це втрата ќ‘ частини њх вартост≥ в результат≥ по¤ви сучасн≥ших, б≥льш продуктивних ќ‘, кращоњ орган≥зац≥њ виробництва. …ого можна усунути шл¤хом модерн≥зац≥њ. ≈коном≥чним м≥рилом морального зношенн¤ може служити коеф≥ц≥Їнт морального зношенн¤: αм= (Sп- Sв) /Sп оеф≥ц≥Їнт загального зношенн¤: αз= 1-(1- αф)*(1- αм) 3. јмортизац≥¤ Ц це поступове погашенн¤ вартост≥ ќ‘ шл¤хом перенесенн¤ њњ на варт≥сть виготовленоњ продукц≥њ. Ќорми амортизац≥њ (встановлений розм≥р амортизац≥йних в≥драхувань за певний пер≥од часу, виражений в % до њх перв≥сноњ або переоц≥неноњ вартост≥) використовуютьс¤ дл¤ розрахунку суми амортизац≥йних в≥драхувань: ј= (Sп*Ќам)/100% ј Ц сума амортизац≥йних в≥драхувань Ќам=(Sп- Sв)/( Sп*“сл)*100% “сл Ц терм≥н служби —прощено норми амортизац≥њ розраховуютьс¤ ¤к величини, обернено пропорц≥йн≥ терм≥нам корисноњ експлуатац≥њ окремих вид≥в необоротних актив≥в. ¬с≥ ќ‘ в ”крањн≥ зг≥дно прийн¤того Уѕоложенн¤ про пор¤док визначенн¤ амортизац≥њ ≥ в≥днесенн¤ амортизац≥йних в≥драхувань на витрати п≥дприЇмстваФ под≥л¤ютьс¤ на групи: буд≥вл≥, споруди, передавальн≥ пристроњ (норма амортизац≥њ Ц 5%) транспортн≥ засоби, мебл≥, оф≥сне обладнанн¤, побутов≥ електромехан≥чн≥ прилади, ≥нструменти, ≥нформац≥йн≥ системи (25%) ≥нш≥ (15%) ћожуть бути застосован≥ так≥ методи амортизац≥њ необоротних актив≥в: 1. ѕр¤мол≥н≥йний. 2. «меншенн¤ балансового залишку (залишковоњ вартост≥) 3. ѕрискореного зменшенн¤ балансового залишку (залишковоњ вар≠тост≥). 4. —уми чисел (кумул¤тивний). 5. ¬иробничий. ѕр¤мол≥н≥йний метод. «а цим методом р≥чна сума амортизац≥њ визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м вар≠тост≥, що амортизуЇтьс¤, на оч≥куваний пер≥од використанн¤ об'Їкта ос≠новних засоб≥в. –≥чна сума амортизац≥њ дор≥внюЇ: (перв≥сна варт≥сть Ц л≥кв≥дац≥йна варт≥сть)/корисний терм≥н використанн¤. Ќаприклад, перв≥сна варт≥сть об'Їкта 80 000 грн., терм≥н його ко≠рисноњ експлуатац≥њ Ч 5 рок≥в. ќч≥куЇтьс¤, що цей об'Їкт основ≠них засоб≥в буде мати л≥кв≥дац≥йну варт≥сть 10 000 грн. –≥чна сума амортизац≥њ об'Їкта основних засоб≥в дор≥внюЇ: (80000 Ц 10000)/5 = 14000 грн.
Ќазва: ќсновн≥ фонди ≥ виробнича потужн≥сть п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4136 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
