≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсновн≥ фонди ≥ виробнича потужн≥сть п≥дприЇмства

—уму амортизац≥њ останнього року розраховують у такий спос≥б, щоб балансовий залишок об'Їкта наприк≥нц≥ пер≥оду його експлуатац≥њ був не менший, н≥ж його л≥кв≥дац≥йна варт≥сть.

ћетод суми чисел (комплексний) також характеризуЇтьс¤ по≠ст≥йним зменшенн¤м р≥чних амортизац≥йних в≥драхувань. Ќа в≥д≠м≥ну в≥д методу зменшенн¤ балансового залишку в≥н забезпечуЇ повне в≥дшкодуванн¤ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в. –≥чна норма амортизац≥њ за цим методом визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м к≥ль≠кост≥ рок≥в, що залишились до к≥нцевого використанн¤ об'Їкт≥в основ≠них засоб≥в, на суму чисел в≥д одиниц≥ до числа, ¤ке дор≥внюЇ встановле≠н≥й тривалост≥ використанн¤ цього виду основних засоб≥в.

Ќаприклад, припустимо, що придбаний верстат служить 6 рок≥в. –озгл¤немо р¤д посл≥довних чисел терм≥ну служб: 1, 2, 3, 4, 5, 6. ѕ≥драхуЇмо суму чисел Ч21. „исла посл≥довного р¤ду в зворотно≠му пор¤дку д≥л¤тьс¤ на њх загальну суму, тобто в перший р≥к до≠звол¤Їтьс¤ списувати 6/21 в≥д первинноњ вартост≥, в другий 5/21; в трет≥й 4/21 ≥ т.д.

‘ормула дл¤ визначенн¤ норми амортизац≥њ за методом сум року t маЇ загальний вигл¤д:

(2 (“н Ц t + 1))/(“н(“н + 1))

“н Ч корисний терм≥н використанн¤ об'Їкта, рок≥в;

tЧ р≥к, дл¤ ¤кого визначаЇтьс¤ норма амортизац≥њ.

¬иробничий метод. ” цьому випадку нарахуванн¤ амортизац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ залежно в≥д вироб≥тку об'Їкта за увесь пер≥од екс≠плуатац≥њ у в≥дпов≥дних одиниц¤х вим≥ру (к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ, в≥дпрацьован≥ години, величина проб≥гу тощо). —ума амортизац≥њ визначаЇтьс¤ ¤к добуток фактичного обс¤гу про≠дукц≥њ за зв≥тний пер≥од та виробничоњ ставки амортизац≥њ.

¬иробнича ставка амортизац≥њ обчислюЇтьс¤ д≥ленн¤м частини вар≠тост≥ об'Їкта, ¤ка амортизуЇтьс¤, на загальний обс¤г продукц≥њ (роб≥т, по≠слуг), ¤кий п≥дприЇмство оч≥куЇ виробити (виконати) з використанн¤м цього об'Їкта.

¬иробнича ставка амортизац≥њ (¬а) = (ѕ¬ Ц Ћ¬)/обс¤г випуску продукц≥њ за певний пер≥од часу

—ума амортизац≥йних в≥драхувань за певний пер≥од часу = обс¤г випуску х ¬а

Ќаприклад: перв≥сна варт≥сть об'Їкта основних засоб≥в 100 000 грн. Ћ≥кв≥дац≥йна варт≥сть Ч 10 000 грн. «агальний обс¤г виготовленоњ продукц≥њ 150 000 одиниць. ” кв≥тн≥ виготовлено 12 000 од. –озм≥р амортизац≥йних в≥драхувань визначаЇтьс¤: ¬а = (1000000 Ц 10000)/150000 = 0,6 (грн./год); јкв≥тень = 12000 х 0,6) = 7200 грн.

ѕрискорена амортизац≥¤ забезпечуЇ, по-перше, прискорене в≥дновленн¤ обТЇкт≥в основних засоб≥в; по-друге, Ї гарант≥Їю про≠ти втрат в≥д морального зношуванн¤ основних засоб≥в, викликаних шви≠дшим зам≥щенн¤м њх вартост≥.

ѕрискорена амортизац≥¤ забезпечуЇ списанн¤ до двох третин вартост≥ основних засоб≥в в перш≥й половин≥ терм≥ну њх служби. ” випадку вибутт¤ та зам≥ни основних фонд≥в до завершенн¤ корисного терм≥ну њх експлуа≠тац≥њ прискорена амортизац≥¤ забезпечуЇ зменшенн¤ втрат через недоамортизовану величину вартост≥ б≥льшою м≥рою, н≥ж р≥вном≥рний метод амортизац≥њ.

ѕриклад розрахунку величини амортизац≥йних в≥драхувань за л≥≠н≥йним методом та за методом спадного балансового залишку. ¬их≥дн≥ дан≥ прикладу:

початкова варт≥сть основних фонд≥в Ч 400 тис. грн.

норма л≥н≥йноњ амортизац≥њ Ч 12,5 %, що становить половину норми за методом спадного балансового залишку.

«а методом л≥н≥йного списанн¤:

пер≥од експлуатац≥њ об'Їкта 8 рок≥в (100:12,5) щор≥чн≥ списанн¤;

400 тис: 8 рок≥в = 50 тис. грн.

«а методом спадного балансового залишку:

суми амортизац≥йних в≥драхувань:

1-й р≥к Ч 100 тис. грн.

2-й р≥к Ч 75 тис. грн.

3-й р≥к Ч 56 тис. грн.

4-й р≥к Ч 42 тис. грн.

5-й р≥к Ч 32 тис. грн.

6-й р≥к Ц 24 тис. грн.

7-й р≥к Ч 18 тис. грн.

8-й р≥к Ч 13 тис. грн.

–азом Ч 360 тис. грн.

“ут розрахунки проведен≥ без врахуванн¤ дисконтуванн¤ в час≥. якщо враховувати дисконтуванн¤, то результати будуть ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤.

ќднак на цьому приклад≥ бачимо, що за методом прискореноњ амор≠тизац≥њ в перш≥ роки списуЇтьс¤ б≥льша частина вартост≥ об'Їкта, н≥ж та, що фактично ф≥зично зношена, це даЇ можлив≥сть швидше акумулювати кошти дл¤ забезпеченн¤ повного в≥дновленн¤ основних засоб≥в.

4. ѕоказники використанн¤ ќ‘ под≥л¤ютьс¤ на:

загальн≥:

фондов≥ддача, ¤ка показуЇ, ск≥льки продукц≥њ припадаЇ на 1 грн ќ‘:

‘в=Q/S

S Ц середньор≥чна варт≥сть ќ‘; S=(1/2Sп+S2+S3+Е+S12+1/2Sк.р.)/12

Sп Ц варт≥сть ќ‘ на 1.01

S2 Ц варт≥сть на 1.02

S12 Ц варт≥сть на 1.12

Sк.р. Ц варт≥сть на 31.12

фондоЇмн≥сть:

‘Ї=1/‘в

фондоозброЇн≥сть:

‘оз=S/„

„ Ц чисельн≥сть прац≥вник≥в

частков≥: це показники екстенсивного, ≥нтенсивного та ≥нтегрального використанн¤ ≥ коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи.

 оеф≥ц≥Їнт екстенсивного використанн¤ розраховуЇтьс¤ дл¤ групи обладнанн¤ ≥ дл¤ робочого м≥сц¤.

ƒл¤ обладнанн¤:

 екс=‘д/‘н

 екс=tф/tн

tф Ц фактично витрачений час дл¤ виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ

tн Ц нормативний час

‘н=(‘к-¬—)*S*tзм

‘н Ц ном≥нальний фонд роботи

‘к Ц календарний фонд роботи

¬— Ц вих≥дн≥ ≥ св¤тков≥ дн≥

tзм Ц тривал≥сть зм≥ни

‘д=‘н(1-(%вт/100%))

%вт Ц в≥дсоток втрат часу

 оеф≥ц≥Їнт екстенсивного використанн¤ на робочому м≥сц≥:

n

 екс=(Σ tшт*Ni)/‘д

i=1

tшт Ц витрати часу за нормами (норма часу)

 оеф≥ц≥Їнт ≥нтенсивного використанн¤:

 ≥нт=(Σtмаш*Ni)/(Σtшт*Ni)

tмаш Ц машинний час

 оеф≥ц≥Їнт ≥нтегрального використанн¤:

 ≥нтегр=  екс *  ≥нт

 оеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи (показуЇ, ск≥льки зм≥н працюЇ обладнанн¤ на певному п-в≥):

 зм=‘д/‘д1

‘д1 Ц д≥йсний фонд при однозм≥нн≥й робот≥

5. ¬иробнича потужн≥сть Ц це максимально можливий випуск продукц≥њ в розр≥з≥ номенклатури ≥ асортименту за певний пер≥од часу при повному завантаженн≥ обладнанн¤ та ≥з врахуванн¤м прогресивноњ технолог≥њ, передовоњ орган≥зац≥њ прац≥ ≥ в-ва. ¬она характеризуЇ максимально можливий випуск продукц≥њ при заданих певних техн≥чних умовах. ¬иробнича програма характеризуЇ м≥ру освоЇнн¤ виробничоњ потужност≥. ¬иробнича потужн≥сть визначаЇтьс¤ в натуральних одиниц¤х вим≥рюванн¤. ” варт≥сних одиниц¤х вона визначаЇтьс¤ тод≥, коли Ї широкий асортимент продукц≥њ.

Ќа виробничу потужн≥сть впливають:

на¤вна к≥льк≥сть обладнанн¤

його продуктивн≥сть

режим роботи п-ва

технолог≥¤ в-ва

структура ќ‘

осв≥тн≥й ≥ культурний р≥вень людей

¬иробнича потужн≥сть п-ва визначаЇтьс¤ виробничою потужн≥стю ведучого цеху (де зосереджена найб≥льша питома вага обладнанн¤, ќ‘, ≥ ¤кий маЇ найб≥льшу долю трудом≥сткост≥ виготовленн¤ продукц≥њ); виробнича потужн≥сть цеху визначаЇтьс¤ виробничою потужн≥стю ведучоњ д≥льниц≥, а виробнича потужн≥сть д≥льниц≥ Ц виробничою потужн≥стю ведучоњ групи обладнанн¤.

¬иробнича потужн≥сть верстата або обладнанн¤ розраховуЇтьс¤:

¬ѕ=‘д/“шт

¬ѕ=((365*24)/tпл)*q

tпл Ц час плавки

q Ц к≥льк≥сть, ¤ка виплавл¤Їтьс¤ за 1 плавку

¬иробнича потужн≥сть Ї величиною динам≥чною: виробнича потужн≥сть вх≥дна, виробнича потужн≥сть вих≥дна, виробнича потужн≥сть середн¤:

¬ѕвих=¬ѕвх+¬ѕвв-¬ѕвив

¬ѕвв Ц виробнича потужн≥сть введена

¬ѕвив Ц виробнича потужн≥сть виведена

¬ѕср= ¬ѕвх+¬ѕвв*( /12)-¬ѕвив*((12- )/12)

  Ц к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в використанн¤ потужност≥

ќсновними шл¤хами покращенн¤ використанн¤ виробничоњ потужност≥ Ї:

повне використанн¤ у в-в≥ машин, верстат≥в, обладнанн¤;

р≥ст коеф≥ц≥Їнту зм≥нност≥ роботи;

л≥кв≥дац≥¤ простоњв обладнанн¤;

скороченн¤ терм≥н≥в освоЇнн¤ нових виробничих потужностей;

скороченн¤ терм≥н≥в перебуванн¤ обладнанн¤ в ремонт≥;

економ≥чне стимулюванн¤ кращого використанн¤ обладнанн¤

ѕрогресивн≥шою Ї така структура ќ‘, в ¤коњ б≥льш ефективна виробнича потужн≥сть.

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ фонди ≥ виробнича потужн≥сть п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4136 прочитано)