≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсобливост≥ формуванн¤ ≥ розвитку украњнськоњ економ≥чноњ думки, њњ основн≥ напр¤мки ≥ школи

ќсобливост≥ формуванн¤ ≥ розвитку украњнськоњ економ≥чноњ думки, њњ основн≥ напр¤мки ≥ школи

‘ормуванн¤ економ≥чноњ думки в ”крањн≥ в≥дбувалось тернистими шл¤хами ≥ розц≥нювалось р≥зними досл≥дниками у р≥зн≥ роки неоднозначно. –азом з тим в ”крањн≥ ще в 20-т≥ роки ≥ п≥зн≥ше, в пер≥од пол≥тичноњ Ув≥длигиФ у 50-60-т≥ роки, був виконаний надзвичайно великий обс¤г роботи по вивченню та висв≥тленню ≥стор≥њ сусп≥льно-економ≥чноњ думки в ”крањн≥ з к≥нц¤ 16 ≥ до початку 20ст. ѕроте методолог≥¤ досл≥дженн¤, що сформувалас¤ в рамках оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ тотал≥таризму не могла не позначитись на характер≥ й теоретичному р≥вн≥ цих досл≥джень, зроблених оц≥нках ≥ висновках. «начна пол≥тизован≥сть, применшенн¤ впливу зах≥дноњ економ≥чноњ науки або трактуванн¤ цього впливу переважно з негативного боку, недооц≥нка нац≥онального аспекту, особливостей розвитку украњнськоњ економ≥чноњ думки не могли не призвести до значних наукових втрат.

¬ останн≥ роки, з набутт¤м нарешт≥ ”крањною довгооч≥куваноњ самост≥йност≥ та незалежност≥, до украњнських ≥сторик≥в-економ≥ст≥в приходить розум≥нн¤ необх≥дност≥ висв≥тленн¤ реальноњ картини ≥стор≥њ украњнськоњ економ≥чноњ думки на засадах неупередженого анал≥зу ≥з застосуванн¤м методолог≥чних дос¤гнень сучасност≥. « р¤дом статей щодо цього виступили на стор≥нках украњнськоњ преси Ћ.√орк≥на, “.ƒеревС¤нк≥в, —.«лупко, Ќ.ѕетровська, ¬.—≥кора. [1]

¬≥дм≥на кр≥пацтва була необх≥дною передумовою економ≥чного розвитку у 18-19ст в ”крањн≥, адже до 1796 року чисельн≥сть кр≥пак≥в на ”крањн≥ становила 55.5% населенн¤.[2] ќдним з найб≥льш посл≥довних критик≥в кр≥посництва був

козак (депутат в≥д козак≥в ’оперськоњ кр≥пост≥), вих≥дець ≥з слоб≥дськоњ ”крањни јндр≥й јлейн≥ков. ” своњх виступах в≥н пр¤мо вимагав скасуванн¤ кр≥посництва, що в т≥ часи н≥ до нього н≥ п≥сл¤ нього н≥хто не робив. –озкриваючи причини масовоњ втечњ сел¤н, јлейн≥ков пропонував, щоб Уроботи на фабриц≥ виконувались в≥льними людьмиФ. ÷е мало важливе значенн¤ в умовах розпаду феодально-кр≥посницького даду ≥ зародженн¤ кап≥тал≥стичних в≥дносин. ¬≥н рекомендуЇ брати приклад з ≥нших держав, де немаЇ кр≥посницьких в≥дносин: Ући бачимо ц≥лу ™вропу, ¤ка в кр≥посних сел¤нах н≥¤коњ потреби не маЇФ. “аким чином, розклад феодально-кр≥посницького ладу, початок формуванн¤ кап≥тал≥стичного укладу ≥ масов≥ виступисел¤нства ≥ козак≥в справили безпосередн≥й вплив на формуванн¤ сусп≥льно-економ≥чноњ думки в тогочасн≥й ”крањн≥, а основним питанн¤м, навколо ¤кого зосередилась ≥деолог≥чна боротьба - було сел¤нське питанн¤.

–еформа 1861 року поклала початок розвитку нових соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, а економ≥чна думка того часу розвивалась навколо подальшого економ≥чного ≥ пол≥тичного розвитку крањни. Ћ≥кв≥дац≥¤ феодально-кр≥посницькоњ системи ≥ перех≥д до нового способу виробництва пробудили до активного пол≥тичного житт¤ широк≥ верстви населенн¤ ≥ зокрема украњнську нац≥ональну буржуаз≥ю. ¬изначне м≥сце в цьому процес≥ пос≥дали УгромадиФ, ¤к≥ утворились в р¤д≥ м≥ст ”крањни. «начний вплив на ≥деолог≥чний напр¤м громад мав щом≥с¤чний журнал УќсноваФ, ¤кий видававс¤ у 1861-1862рр., а також так≥ д≥¤ч≥ ¤к ћ. остомаров, ѕ. ул≥ш, ¬.Ѕ≥лозерський, “.–ильський, ¬.јнтонович, п≥зн≥ше ћ.ƒрагоманов та ≥нш≥. ѕовноњ Їдност≥ погл¤д≥в серед них, звичайно, не могло бути - частина виступала за частков≥ демократичн≥ перетворенн¤, друга, навпаки, сто¤ла на реакц≥йних позиц≥¤х. –едакц≥¤ УќсновиФ опубл≥кувала р¤д статей на економ≥чн≥ теми - статт≥ про розвиток торг≥вл≥, про ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ продукти.

¬ пер≥од скасуванн¤ кр≥посного права економ≥сти основним дев≥зом своЇњ економ≥чноњ доктрини вважали максимальний розвиток приватноњ ≥н≥ц≥ативи, в≥льноњ конкуренц≥њ ≥ м≥н≥мальне втручанн¤ держави в економ≥чне житт¤.

¬ друг≥й половин≥ 19 стол≥тт¤ розвиток економ≥чноњ

теор≥њ в ”крањн≥ в≥дбувавс¤ у сфер≥ впливу та самобутньоњ ≥нтерпретац≥њ на власному сусп≥льно-економ≥чному грунт≥ класичноњ школи пол≥тичноњ економ≥њ, зах≥дно-Ївропейських

та рос≥йських соц≥ал≥стичних вчень, у тому числ≥ й марксизму; пл≥дний розвиток психолог≥чного напр¤му (кињвська психолог≥чна школа) готував грунт дл¤ наступного розвитку

його марг≥нального та математичного в≥дгалужень, тощо. Ќав≥дм≥ну в≥д «аходу, в ”крањн≥ ще в 90-х роках збер≥гаЇтьс¤ досить в≥дчутний вплив концептуальних положень класичноњ школи, марг≥нал≥зм т≥льки починаЇ формуватись у самост≥йний напр¤мок, надзвичайно попул¤рною у наукових економ≥чних колах залишаЇтьс¤ економ≥чна теор≥¤ марксизму.

ќдин ≥з кращих спец≥ал≥ст≥в з ≥стор≥њ економ≥чних вчень ћ.“уган-Ѕарановський, характеризуючи основн≥ тенденц≥њ та напр¤мки розвитку економ≥чноњ думки у 19ст., в≥дзначав, що

все б≥льше увага економ≥ст≥в переноситьс¤ на соц≥альн≥

¤вища, породжуван≥ кап≥тал≥змом, на розвС¤занн¤ питанн¤

Упро причини ст≥йкоњ б≥дност≥ серед зростаючого багатстваФ. —аме при в≥дпов≥д≥ на це питанн¤, вважав вчений, пол≥тична економ≥¤ й розпалась на три основн≥ напр¤мки, представлен≥, по-перше, захисниками нерегульованого товарно-господарського ладу; по-друге, виразниками ≥дей соц≥ал≥зму

¤к антиподу першого ; ≥, нарешт≥, третього, ¤кий Упрагне зберегти товарно-господарський лад, помС¤кшивши у той же час, шл¤хом посиленн¤ державного втручанн¤ в ≥нтересах слабих, р≥зк≥сть класових антагон≥зм≥вФ.[3]

ѕерший з визначених напр¤мк≥в був представлений у св≥т≥ класичною пол≥тичною економ≥Їю, на зм≥ну ¤к≥й прийшла так звана австр≥йська школа з њњ теор≥Їю граничноњ корисност≥. ¬ ”крањн≥ ж у друг≥й половин≥ 19ст., власне до початку 90-х рок≥в, пол≥тична економ≥¤ все ще знаходилась в арСЇргард≥ економ≥чноњ теор≥њ пор≥вн¤но з передовими крањнами «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј. Ќа в≥дм≥ну в≥д пров≥дних крањн «аходу дл¤ ”крањни, ¤к ≥ дл¤ –ос≥њ, ще в останн≥й третин≥ 19ст. √оловною залишаЇтьс¤ проблема кап≥тал≥стичного розвитку в умовах нап≥вкр≥посницькоњ самодержавноњ ≥мпер≥њ. ÷е значною м≥рою по¤снюЇ той факт, що пол≥тична економ≥¤, представлена в ”крањн≥ у 70-80-т≥ роки пле¤дою вчених,передус≥м - викладачами  ињвського, ’арк≥вського, Ќоворос≥йського ун≥верситет≥в та ≥нших вищих учбових заклад≥в, серед ¤ких ћ.Ѕунге, ћ.«≥бер, ј.јнтонович, √.÷ехановецький,  .√аттенбергер, ћ. оссовський, ћ.¬ольський та багато ≥нших, продовжувала розвиватис¤ на баз≥ класичноњ школи та њњ п≥зн≥ших в≥дгалужень.

–азом з тим теоретичн≥ уподобанн¤ р≥зних вчених розмежовувались, набували все б≥льшоњ попул¤рност≥ ≥дењ протекц≥он≥зму. —падщина профес≥ональних украњнських пол≥теконом≥в того часу св≥дчить, що серед них залишаЇтьс¤ все менше беззастережних прихильник≥в загально-ф≥лософськоњ концепц≥њ класик≥в щодо Уприроднього праваФ людини та в≥дпов≥дно ≥ндив≥дуал≥стичного Уеконом≥чного егоњзмуФ, натомн≥сть, все б≥льшоњ попул¤рност≥ набувають, з одного боку, ≥дењ ƒжона-—тюарта ћ≥лл¤, а з другого боку - концепц≥њ засновник≥в н≥мецькоњ школи - ‘р≥др≥ха Ћ≥ста, Ѕруно √≥льдебранта та ≥н.

ѕосиленню уваги украњнських пол≥теконом≥в до соц≥ального та ≥сторичного аспект≥в у трактуванн≥ економ≥чних ¤вищ та закон≥в значною м≥рою спри¤в вплив економ≥чноњ теор≥њ марксизму. ќсобливо це ви¤вилось у творчост≥ таких в≥дданих прихильник≥в марксизму, ¤кими були в ”крањн≥, зокрема, перший його глибокий коментатор та попул¤ризатор, проф.  ињвського ун≥верситету ћикола ≤ванович «≥бер та проф. ’арк≥вського ун≥верситету ћикола ћиколайович  оссовський. ўодо ћ.«≥бера, в≥н под≥л¤Ї марксистську точку зору на ≥сторичну обумовлен≥сть економ≥чних закон≥в та минущий характер кап≥тал≥зму, зам≥ну його планом≥рною д≥¤льн≥стю, що повинна прийти Уна зм≥ну хаотичному та безт¤мному веденню господарства егоњстичним шл¤хомФ [4] ѕроте цього методу ћ.«≥бер не сприйн¤в, далеко в≥дход¤чи в≥д нього у своњх у¤вленн¤х, баченн≥ майбутнього сусп≥льства та шл¤х≥в до нього.

ћ. оссовський, под≥бно до ћ.«≥бера, вважав, що ≥сторична розробка господарських ¤вищ Урозв≥¤ла на порох ≥люз≥њ класик≥вФ, що Установленн¤м в≥чних непорушних

природн≥х закон≥в Ї, безперечно, одним з найб≥льш слабких м≥сць класичноњ пол≥тичноњ економ≥њФ. [5] як ≥ ћ.«≥бер, в≥н не

став д≥алектичним матер≥ал≥стом, залишившись у ц≥лому на засадах еволюц≥он≥зму.

ўоб краще у¤вити мотиви, ¤к≥ визначали в≥дношенн¤

тих чи ≥нших украњнських економ≥ст≥в до марксизму, а також

до ≥нших нов≥тн≥х на той час - австр≥йськоњ, етичноњ та соц≥ально-пол≥тичноњ шк≥л, потр≥бно вз¤ти до уваги не т≥льки

њх в≥ддан≥сть або критичне ставленн¤ до у¤влень класичноњ школи, але й той складний процес теоретичноњ переор≥Їнтац≥њ, ¤кий на «аход≥, по-сут≥, вже завершивс¤ ≥ ¤кий продовжувала бурхливо переживати пол≥тична економ≥¤ в ”крањн≥ та –ос≥њ. ≈коном≥чна л≥тература того часу в≥дбиваЇ всю складн≥сть теоретичних переживань украњнськоњ пол≥тичноњ думки. ¬≥д того, ¤ким теор≥¤м класичноњ школи та њњ в≥дгалужень в≥ддавав перевагу той чи ≥нший економ≥ст, ¤к правило, залежало ≥ його в≥дношенн¤ до нов≥тн≥х на той час шк≥л - новоњ н≥мецькоњ, австр≥йськоњ та ≥н., а також марксизму. ѕри цьому марксизм в≥д≥гравав роль ≥нтенсивного катал≥затора у цьому складному процес≥ вибору й визначенн¤ шл¤х≥в подальшого розвитку пол≥тико-економ≥чного знанн¤ в ”крањн≥.

’арактерною рисою розвитку пол≥тико-економ≥чноњ думки в ”крањн≥ в останн≥й третин≥ 19ст. —таЇ все б≥льш в≥дчутний в≥дх≥д в≥д канон≥в трудовоњ теор≥њ ц≥нност≥ класик≥в ≥ разом з тим поглибленн¤ критичного анал≥зу розвитку ц≥Їњ теор≥њ марксизмом. Ќегативну позиц≥ю стосовно трудовоњ теор≥њ ц≥нност≥ зайн¤в проф. ћ.Ѕунге - фундатор всесв≥тньо в≥домоњ  ињвськоњ психолог≥чноњ школи. ”же в 50-60-х роках 19ст. в≥н глибоко анал≥зуЇ ≥ критично переосмислюЇ теор≥њ представник≥в п≥зн≥ших в≥дгалужень класичноњ школи - ∆.-Ѕ.-—е¤, Ќ.¬.—ен≥ора, √.„. ер≥ та ≥нших. ” 60-70-х роках в≥н

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ формуванн¤ ≥ розвитку украњнськоњ економ≥чноњ думки, њњ основн≥ напр¤мки ≥ школи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3510 прочитано)