≈коном≥ка п≥дприЇмства > ќсобливост≥ формуванн¤ ≥ розвитку украњнськоњ економ≥чноњ думки, њњ основн≥ напр¤мки ≥ школи

вводить у св≥й курс та п≥дручник Уќсновани¤ политической экономииФ ( ињв, 1870) засади психолог≥чноњ школи, а п≥зн≥ше викладаЇ њњ основн≥ концепц≥њ у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими

напр¤мками пол≥теконом≥чного знанн¤ у фундаментальн≥й

прац≥ Уќчерки, политика - экономическа¤ литератураФ(—ѕб., 1895). ≤дењ ћ.Ѕунге розвивав ≥ його учень, професор того ж ун≥верситету ƒмитро ≤ванович ѕ≥хно, видавши так≥ в≥дом≥ на

той час прац≥, ¤к У«акон спроса и предложени¤.   теории ценностиФ(1886), Уќсновани¤ политической экономииФ(1890)

та ≥н.

¬≥ддаючи данину н≥мецьк≥й ≥сторичн≥й школ≥, вчен≥  ињвськоњ психолог≥чноњ школи використанн¤ ≥сторико-емп≥ричних п≥дход≥в поЇднували з ≥деЇю регулюючого впливу держави в економ≥чному житт≥. ќдин ≥з п≥зн≥ших наступник≥в ≥дей ц≥Їњ школи в≥домий вчений-економ≥ст ќлександр

ѕетрович Ѕ≥лимович головним њњ достоњнством вважав те, що

Ув багатьох найб≥льш основних питанн¤х ¤к в економ≥чн≥й

теор≥њ, так ≥ в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ вона р≥зко розходитьс¤ з ≥ншою школою рос≥йських економ≥ст≥в - марксистською в

теор≥њ та народницькою в пол≥тиц≥Ф. [6]

 ињвська психолог≥чна школа п≥дготувала добрий грунт в ”крањн≥ дл¤ сприйн¤тт¤ ≥дей марг≥нал≥зму, ¤кий на цей час склавс¤ на «аход≥ у самост≥йну ≥ надзвичайно впливову теч≥ю (австр≥йська, англо-американська та математична школи). ≤ саме внесенн¤ ≥дей марг≥нал≥зму в науковий об≥г одночасно з критичним перегл¤дом теоретичних засад ¤к класичноњ школи , так ≥ н≥мецькоњ ≥сторичноњ, а також марксизму склало характерну особлив≥сть формуванн¤ економ≥чноњ думки на злам≥ стол≥тть.

¬несенн¤ у психолог≥чний напр¤мок пол≥тичноњ економ≥њ засад австр≥йськоњ школи надало йому, образно кажучи,

друге диханн¤. јбстрактно-дедуктивний метод досл≥дженн¤, застосований представниками ц≥Їњ школи, внесенн¤ ними

таких нових елемент≥в анал≥зу, ¤к величина Уграничноњ корисност≥Ф, фактор р≥дк≥сност≥ та ≥н., дозволили подолати

р¤д суперечностей староњ психолог≥чноњ школи. ќдним ≥з перших в –ос≥њ та ”крањн≥ звернув на це увагу ћ.“уган-Ѕарановський, зробив пор≥вн¤льний анал≥з австр≥йськоњ

школи. ѕ≥зн≥ше, проанал≥зувавши розвиток теор≥њ граничноњ корисност≥ в≥д њњ виток≥в, вчений зробив висновок про доц≥льн≥сть њњ використанн¤ в економ≥чних досл≥дженн¤х, зрозум≥в потужн≥сть та перспективн≥сть метод≥в граничного анал≥зу. ’оча теор≥¤ граничноњ корисност≥ служить у ћ.“уган-Ѕарановського своЇр≥дним завершенн¤м теор≥њ трудовоњ ц≥нност≥ –≥кардо.[7]

ƒл¤ п≥сл¤жовтневого розвитку економ≥чноњ теор≥њ в ”крањн≥ характерн≥ т≥ ж риси, що ≥ дл¤ загальнорад¤нськоњ економ≥чноњ думки. ѕол≥теконом≥¤ перетворилась на описову науку, ¤ка доводила правильн≥сть економ≥чного курсу парт≥њ та ур¤ду, господарськ≥ форми, субСЇктивно створюван≥ ними, соц≥ал≥стичними ≥ Їдино можливими. ¬чен≥ у своњх досл≥дженн¤х спирались на дез≥нформован≥ статистичн≥ джерела, були позбавлен≥ можливост≥ користуватис¤ дос¤гненн¤ми заруб≥жноњ науковоњ думки, що було несум≥сним з обСЇктивним економ≥чним анал≥зом. “ому пол≥тична економ≥¤ соц≥ал≥зму не т≥льки все дал≥ в≥дходила в≥д свого предмета, а й поступово перепл≥талась з пол≥тикою. ≤ це повн≥стю в≥дпов≥дало ≥нтересам бюрократичноњ системи, ¤к≥й абсолютно не потр≥бна була правда про обСЇктивний стан виробничих в≥дносин рад¤нського сусп≥льства. –озкв≥т економ≥чноњ думки на ”крањн≥ прийшовс¤ на 20-30-т≥ роки.ю њњ занепад на 30-60-т≥, короткий пкр≥од в≥дродженн¤ на 60-т≥, а криза на 70-80-т≥, ≥ знову пер≥од в≥дродженн¤, що розпочинаЇтьс¤ в друг≥й половин≥ 80-х рок≥в.[8]

” 20-их роках в ”крањн≥, де розвиток економ≥чноњ науки в≥дображав цив≥л≥зац≥йн≥ особливост≥ нац≥ональноњ економ≥ки (зокрема це про¤вл¤лось в орган≥зац≥њ сел¤нського господарства, ¤кому не була притаманна Уобщинн≥стьФ, ≥ ¤ке сптралось на приватний ≥нтерес), лен≥нська програма побудови державного соц≥ал≥зму не знаходила п≥дтримку.  ритикуючи програму б≥льшовик≥в, ћ.“уган-Ѕарановський, ¬. осинський,  .¬облий та ≥нш≥ виступали проти нац≥онал≥зац≥њ, що на њх погл¤д призведе до б≥льшоњ анарх≥њ, н≥ж кап≥тал≥зм, оск≥льки неможливо створити такий апарат, ¤кий зможе зам≥нити саморегулюючу силу ринку.

” 1918 р. була створена ”крањнська јкадем≥¤ Ќаук,

в ¤к≥й ћ.“уган-Ѕарановський очолив соц≥ально-економ≥чний в≥дд≥л. «а його ≥н≥ц≥ативою в 1918 р. був створений ≤нститут економ≥чноњ конСюнктури (в≥н став його директором), ¤кий чав на мет≥ проведенн¤ економ≥чних досл≥джень законом≥рностей сусп≥льного розвитку та виробленн¤ рекомендац≥й дл¤ його соц≥ально-економ≥чного стимулюванн¤. ѕ≥сл¤ йього смерт≥ в 1919 р. ≥нститут очолив ћ.ѕтуха, згодом -  .¬облий, –.ќрженцький. –озробки цього ≥нституту базувались на досл≥дженн¤х св≥товоњ економ≥чноњ теор≥њ, ≥ були спочатку ор≥њнтован≥ на обгрунтуванн¤ хибност≥ економ≥чноњ програми б≥льшовизму, на розробку плану самост≥йного розвитку ”крањни (формуванн¤ украњнськоњ кооперац≥њ, власноњ валюти ≥ т. ≥н.), а коли б≥льшовизм вкор≥нивс¤ - на створенн¤ науковоњ концепц≥њ плануванн¤, створенн¤ новоњ системи ф≥нанс≥в, Їдиноњ системи украњнськоњ с≥льсько-господарськоњ кооперац≥њ.

¬ той час украњнська наукова думка включала р≥зноман≥тн≥ напр¤мки досл≥дженн¤. ¬ 1920 р. було засновано “овариство економ≥ст≥в, до ¤кого входили так≥ видатн≥ вчен≥ ¤к ™.—луцький,  .¬облий, –.ќрженцький, ћ.ѕтуха, ‘.«адорожний та ≥нш≥, що займались теоретично-економ≥чним та прикладним анал≥зом народного господарства. ¬ теоретичних концепц≥¤х того часу в≥дстоюЇтьс¤ думка про регулюючу роль ринку та ринкових ц≥н, про неможлив≥сть зведенн¤ њх в економ≥чних в≥дносинах до системи натурального та трудового (варт≥сного ) обл≥ку. ¬казувалось на те, що не зважаючи на декларуванн¤ ц≥Їњ системи, держава повинна ор≥Їнтуватись на ринок та ринков≥ показники. ¬ той час украњнська економ≥чна думка дос¤гла значних наукових висот ≥ за р≥внем та напр¤мами досл≥джень знаходилась в авангард≥ св≥товоњ економ≥чноњ думки. ѕрац≥ ™.—луцького,  .¬облого, –.ќрженцького, ћ.ѕтухи, Ћ.яснопольського, ќ.„а¤нова, ќ.‘ел≥нцева та њнших отримали св≥тове визнанн¤. ѕроте ор≥Їнтац≥¤ владних структур на тотал≥таризм поклала край розвитку економ≥чноњ думки в ”крањн≥, перетворила њњ на складову рад¤нськоњ економ≥чноњ теор≥њ. Ѕули закрит≥ щойно створен≥ ≥нститути та кафедри, припинен≥ економ≥чн≥ досл≥дженн¤, багато вчених було вислано з крањни. « 30-х рок≥в зм≥стом наукових досл≥джень стаЇ доведенн¤ переваг економ≥чноњ пол≥тики, що будуЇтьс¤ за Укласовим принципомФ, а сам≥ досл≥дженн¤ проникаютьс¤ ≥де¤ми плануванн¤, директивност≥, централ≥зму. Ќауковц≥в,

що п≥дносили ц≥ ≥дењ, в≥дносили до складу Уоф≥ц≥йнихФ ≥ лише вони могли розраховувати на визнанн¤, оск≥льки њхн≥ ≥дењ не розходились з ≥деолог≥чними постулатами  омпарт≥њ. ƒо них можна в≥днести таких, ¤к ¬.„убар, ќ.Ўл≥хтер, ¬.¬веденський, “.∆игалко та ≥н. –оботи цих економ≥ст≥в майже н≥чим не в≥др≥зн¤лись за спр¤муванн¤м, але все ж м≥стили науков≥ положенн¤ щодо визначенн¤ принцип≥в соц≥ал≥стичного плануванн¤ (серед ¤ких балансовий метод), планового ц≥ноутворенн¤, плануванн¤ товарооб≥гу (особливо в частин≥ побудови економ≥ко-математичних моделей), кредитного плануванн¤ та ≥н.

ќсобливе м≥сце займала тод≥ критика УволобуњвщиниФ

¤к про¤ву нац≥онал≥стичних настроњ в економ≥чн≥й думц≥. ћ.¬олобуЇв 1928 р. виступив на стор≥нках преси з ≥деЇю

про переваги самост≥йного економ≥чного розвитку ”крањни, зазначаючи, що ≥мперська пол≥тика –ос≥њ спри¤ла

спотворенню природнього розвитку продуктивних сил

”крањни, пристосуванню њњ економ≥ки до власних потреб. ¬≥н вказував на те, що ”крањна волод≥Ї достатн≥м потенц≥алом,

аби ≥нтегрувати до св≥товоњ господарськоњ системи самост≥йно, безпосередньо, а не через рос≥йську економ≥ку, за що був оголошений ворогом соц≥ал≥зму ≥ рад¤нськоњ держави.

«годом були оголошен≥ ворожими, буржуазними ≥дењ ћ.“уган-Ѕарановського, ™.—луцького та ≥нших. « цього часу

економ≥чна думка ”крањни розвтваЇтьс¤ в≥дпов≥дно до соц≥ального замовленн¤, знаходитьс¤ в ≥зол¤ц≥њ в≥д св≥товоњ економ≥чноњ думки. ѓѓ в≥дродженн¤ починаЇтьс¤ разом ≥з в≥дродженн¤м ≥нших економ≥чних наук в 60-х роках Упол≥тичноњ в≥длигиФ. —аме в цей час виход¤ть з друку прац≥ украњнських вчених ≤.Ћук≥нова, ё.ѕахомовоњ, ¬. орн≥Їнка, ≤.ястремського та ≥нших. ¬ роботах цього пер≥оду розробл¤ютьс¤ теоретичн≥ засади впровадженн¤ господарського розрахунку, йдетьс¤ про м≥сце та роль товарно-грошових в≥дносин в економ≥чному розвитку. ¬ украњнськ≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥, ¤к ≥ в рад¤нськ≥й взагал≥, починають обговорюватись проблеми, що чекали свого вир≥шенн¤ ще у 30-т≥ роки. ќднак пер≥од п≥днесенн¤ зм≥нюЇтьс¤ пер≥одом застою - коли одв≥чн≥ проблеми пол≥теконом≥њ соц≥ал≥зму починають розгл¤датись в контекст≥

Урозвинутого соц≥ал≥змуФ. јле ≥ в цей пер≥од зС¤вл¤Їтьс¤

низка фундаментальних праць, в ¤ких характеризуютьс¤ проблеми розвитку економ≥чного механ≥зму, теоретично розробл¤ютьс¤ п≥дходт до використанн¤ ринкових форм

в умовах соц≥ал≥зму. —аме в цей час зС¤вл¤ютьс¤ прац≥ з

У≥стор≥њ економ≥чноњ думкиФ, де анал≥з њњ розвитку ведетьс¤

не лише з позиц≥й критики, а й позитивного внеску. Ќа

к≥нець 80-х - початок 90-х рок≥в в ”крањн≥ починають формуватис¤ засади сучасноњ концепц≥њ сусп≥льного

розвитку, зС¤вл¤Їтьс¤ р¤д статей та публ≥кац≥й в украњнськ≥й науков≥њ прес≥.

ѕоверненн¤ украњнськоњ економ≥чноњ теор≥њ в лоно св≥товоњ економ≥чноњ думки т≥льки розпочинаЇтьс¤, њњ ставленн¤ до процес≥в, що в≥дбуваютьс¤, ще не визначене. јле вже тепер в економ≥чн≥й л≥тератур≥ пануЇ плюрал≥зм погл¤д≥в, ¤кий спри¤Ї розвитку науки. « огл¤ду на це, в ”крањн≥ ≥снують передумови розвитку економ≥чноњ теор≥њ. јле такий процес маЇ в≥дбуватись на тл≥ переосмисленн¤ економ≥чноњ спадщини та розвитку прогресивних економ≥чних концепц≥й сучасност≥. «начну роль в цьому процес≥ повинна з≥грати молода економ≥чна ел≥та, в≥льна в≥д стандарт≥в тотал≥тарного мисленн¤.

1	2	3

Ќазва: ќсобливост≥ формуванн¤ ≥ розвитку украњнськоњ економ≥чноњ думки, њњ основн≥ напр¤мки ≥ школи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3510 прочитано)