≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕередумови створенн¤ п≥дприЇмства

ѕередумови створенн¤ п≥дприЇмства

1. ѕон¤тт¤, м≥с≥¤ ≥ р≥зноман≥тн≥ ц≥л≥ створенн¤ п≥дприЇмств.

Ѕудь-¤ке сусп≥льство дл¤ забезпеченн¤ нормального створенн¤ (достатньо комфортного) р≥вн¤ своЇњ життЇд≥¤льност≥ займаЇтьс¤ безл≥ччю вид≥в конкретноњ прац≥. « ц≥Їю метою працездатн≥ люди створюють певн≥ орган≥зац≥њ, тобто орган≥зац≥йн≥ формуванн¤ (трудов≥ колективи), ¤к≥ сп≥льно виконують ту чи ≥ншу м≥с≥ю (орган≥зують програму або мету) ≥ д≥ють на основ≥ певних правил ≥ процедур. ѕроте мета ≥ характер д≥¤льност≥ таких численних орган≥зац≥й р≥зн≥. «а ц≥Їю ознакою ус≥ орган≥зац≥њ можна под≥лити на дв≥ групи: п≥дприЇмницьк≥ (комерц≥йн≥), що функц≥онують ≥ розвиваютьс¤ за рахунок власних кошт≥в, ≥ неп≥дприЇмницьк≥ (некомерц≥йн≥), ≥снуванн¤ ¤ких забезпечуЇтьс¤ бюджетним ф≥нансуванн¤м держави. ќрган≥зац≥њ з п≥дприЇмницьким характером д≥¤льност≥ ¤вл¤ють собою п≥дприЇмства.

ѕ≥дприЇмство Ч це. орган≥зац≥йно в≥докремлена ≥ економ≥чно самост≥йна основна (первинна) ланка виробничоњ сфери народного господарства, що виготовл¤Ї продукц≥ю (виконуЇ роботу або надаЇ платн≥ послуги).

 ожне п≥дприЇмство маЇ ≥сторично сформовану конкретну назву Ч завод, фабрика, шахта, електростанц≥¤, майстерн¤, ательЇ тощо; може включати дек≥лька виробничих одиниць Ч завод≥в або фабрик (комб≥нат, виробниче об'Їднанн¤). ” б≥льшост≥ крањн з розвинутою ринковою економ≥кою так≥ виробнич≥ одиниц≥ називають ф≥рмами. ѕ≥д ними розум≥ють п≥дприЇмства, що зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть в галуз¤х промисловост≥, буд≥вництва, с≥льського господарства, транспорту, торг≥вл≥ тощо з метою одержанн¤ к≥нцевого ф≥нансового результату ~ прибутку.  ожна з них привласнюЇ соб≥ певне ф≥рмове найменуванн¤, п≥д ¤ким вона значитьс¤ у державному реЇстр≥ своЇњ крањни. ‘≥рмове найменуванн¤ звичайно м≥стить у соб≥ ≥м'¤ та пр≥звище одного чи дек≥лькох власник≥в ф≥рми; в≥дображаЇ характер д≥¤льност≥, правовий статус та форму господарюванн¤. ¬ окремих крањнах досить поширен≥ б≥льш конкретн≥ найменуванн¤ ф≥рм. Ќаприклад, в јнгл≥њ вони мають назву компан≥й, —Ўј Ч корпорац≥й, крањнах континентальноњ ™вропи Ч товариств.

ѕри цьому важливо знати, що кожне п≥дприЇмство або ф≥рма Ї юридичною особою, маЇ зак≥нчену систему обл≥ку та зв≥тност≥, самост≥йний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак (марку) у вигл¤д≥ певного терм≥ну, символу малюнка або њх комб≥нац≥њ. “акий ф≥рмовий знак (марка) слугуЇ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ товар≥в або послуг продуцента (продавц¤) та њх вир≥зненн¤ в≥д продукц≥њ (послуг) конкурент≥в на ринку.

ƒл¤ ефективного господарюванн¤ ≥стотним Ї визначенн¤ ц≥лей створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства (ф≥рми). √енеральну (головну) мету п≥дприЇмства, тобто ч≥тко окреслену причину його ≥снуванн¤, у св≥тов≥й економ≥ц≥ прийн¤то називати ћ≤—≤™ё. ” б≥льшост≥ випадк≥в м≥с≥Їю сучасного п≥дприЇмства (ф≥рми) можна вважати виробництво продукц≥њ (послуг) дл¤ задоволенн¤ потреб ринку ≥ одержанн¤ завд¤ки цьому максимально можливого прибутку.

Ќа основ≥ загальноњ м≥с≥њ п≥дприЇмства формулюютьс¤ ≥ встановлюютьс¤ загальноф≥рмов≥ ц≥л≥. ќстанн≥ повинн≥ в≥дпов≥дати певним вимогам.

Х ѕо-перше, ц≥л≥ п≥дприЇмства мають бути конкретними ≥ вим≥рюваними. ‘ормулюванн¤ ц≥лей в конкретних формах створюЇ вих≥дну базу в≥дл≥ку дл¤ наступних правильних господарських та соц≥альних р≥шень ўодо д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (ф≥рми). «авд¤ки цьому можна б≥льш обгрунтовано визначити, наск≥льки ефективно п≥дприЇмство (ф≥рма) д≥Ї у напр¤мку зд≥йсненн¤ своњх ц≥лей.

Х ѕо-друге, ц≥л≥ п≥дприЇмства повинн≥ бути ќр≥Їнтован≥ у час≥, тобто мати конкретний горизонт прогнозуванн¤. ÷≥л≥ звичайно встановлюютьс¤ на тривал≥ або коротк≥ пром≥жки часу. ƒовготерм≥нова мета маЇ горизонт прогнозуванн¤, що дор≥внюЇ п'¤ти рокам, ≥нколи б≥льше (7-10 рок≥в) Ч дл¤ передових у техн≥чному в≥дношенн≥ ф≥рм; короткотерм≥нова Ч в межах одного року.

Х ѕо-третЇ, ц≥л≥ п≥дприЇмства мають бути дос¤жними, аби слугувати п≥двищенню ефективност≥ його д≥¤льност≥. Ќедос¤жн≥ або дос¤жн≥ частково ц≥л≥ спричинюють певн≥ негативн≥ насл≥дки, зокрема блокуванн¤ прагненн¤ прац≥вник≥в ефективно господарювати ≥ зменшенн¤ р≥вн¤ њх мотивац≥њ, пог≥ршенн¤ показник≥в ≥нновац≥йноњ, виробничоњ ≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, зниженн¤ конкурентоспроможност≥ його продукц≥њ на ринку.

Х ѕо-четверте, з огл¤ду на динам≥ку ефективност≥ виробництва множинн≥ ц≥л≥ п≥дприЇмства повинн≥ бути взаЇмно п≥дтримуючими, тобто д≥њ ≥ р≥шенн¤, що необх≥дн≥ дл¤ дос¤гненн¤ одн≥Їњ мети, мають не перешкоджати реал≥зац≥њ ≥нших ц≥лей. —упротивне може привести до виникненн¤ конфл≥ктноњ ситуац≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами п≥дприЇмства, (ф≥рми), в≥дпов≥дальними за дос¤гненн¤ встановлених ц≥лей.

«рештою ц≥л≥ п≥дприЇмства (ф≥рми) мають бути ч≥тко сформульован≥ дл¤ кожного виду його (њњ) д≥¤льност≥, що Ї важливим дл¤ суб'Їкту господарюванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ ¤кого в≥н прагне спостер≥гати ≥ вим≥рювати. ”згоджен≥сть м≥с≥њ п≥дприЇмства, його множинних ц≥лей та вид≥в д≥¤льност≥ показана на рис. 1.1.

¬арто також знати, що ц≥л≥ п≥дприЇмства (ф≥рми) будуть значущою частиною стратег≥чного плануванн¤ у тому випадку, ¤кщо вони не лише правильно сформульован≥ ≥ ефективно систематизован≥, але й про них достатньо ≥нформовано весь персонал ≥ в≥дпрацьовано д≥йову систему стимулюванн¤ њх зд≥йсненн¤.

–ис. 1.1. ¬заЇмозв'¤зок ≥ узгоджен≥сть м≥с≥њ, множинних ц≥лей вид≥в д≥¤льност≥ п≥джприЇмства(ф≥рми).

2. √оловн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ п≥дприЇмства

” практиц≥ господарюванн¤ кожне п≥дприЇмство (ф≥рма), що ¤вл¤Ї собою складну виробничо-економ≥чну систему, зд≥йснюЇ багато конкретних вид≥в д≥¤льност≥, котр≥ за ознакою спор≥дненост≥ можна об'Їднати в окрем≥ головн≥ напр¤мки (див. рис. 1.2).

¬≥дпов≥дно до лог≥ки ≥ посл≥довност≥ стад≥й в≥дтворювального процесу визначальним напр¤мком д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства в умовах ринкових в≥дносин Ї вивченн¤ ринку товар≥в, або ситуац≥йний анал≥з. “акий анал≥з повинен передбачати комплексне досл≥дженн¤ ринку, р≥вн¤ конкурентоспроможност≥ ≥ ц≥н на продукц≥ю, ≥нших вимог покупц≥в товару, метод≥в формуванн¤ попиту ≥ канал≥в товарооб≥гу, зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища п≥дприЇмства.

–езультати вивченн¤ ринку товар≥в слугують вих≥дною базою дл¤ обгрунтуванн¤ конкретних шл¤х≥в удосконаленн¤ ≥ розвитку ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (ф≥рм) на перспективний пер≥од. ≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть охоплюЇ науково-техн≥чн≥ розробки, технолог≥чну ≥ конструкторську п≥дготовку виробництва, впровадженн¤ техн≥чних, орган≥зац≥йних та ≥нших нововведень, формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики на найближч≥ роки, визначенн¤ обс¤гу необх≥дних ≥нвестиц≥й тощо. Ќаступним найб≥льш складним напр¤мком за обс¤гом ≥ вир≥шенн¤м орган≥зац≥йно-техн≥чних завдань Ї виробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства (ф≥рми), њњ орган≥зац≥¤ ≥ оперативне регулюванн¤ у простор≥, ≥ час≥. —еред вс≥Їњ сукупност≥ пост≥йно зд≥йснюваних заход≥в, що складають виробничу д≥¤льн≥сть, найважлив≥шими треба вважати: обгрунтуванн¤ обс¤гу виготовленн¤' продукц≥њ певноњ номенклатури ≥ асортименту в≥дпов≥дно до потреб ринку/ формуванн¤ маркетингових програм дл¤ окремих ринк≥в ≥ кожного виду продукц≥њ, њх оптим≥зац≥¤ в≥дносно виробничих можливостей п≥дприЇмства; збалансуванн¤ виробничоњ потужност≥ ≥ програми випуску продукц≥њ на поточний ≥ кожний наступний р≥к прогнозного пер≥оду; забезпеченн¤ виробництва необх≥дними матер≥ально техн≥чними ресурсами;

розробка ≥ дотриманн¤ узгоджених у час≥ оперативно-календарних граф≥к≥в випуску продукц≥њ.

≈фективн≥сть ≥нновац≥йно-виробничих процес≥в, пост≥йно зд≥йснюваних на кожному п≥дприЇмств≥ (ф≥рм≥), визначаЇтьс¤ р≥внем його (њњ) комерц≥йноњ д≥¤льност≥, значущ≥сть ¤коњ в умовах ринку ≥стотно зростаЇ. ÷е очевидно, оск≥льки в≥д масштаб≥в ≥ ¤кост≥ саме цього напр¤мку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства найб≥льшою м≥рою залежить ф≥нансова результативн≥сть виробництва, ¤ку найповн≥ше характеризуЇ величина одержуваного прибутку. Ќеобх≥дною умовою дос¤гненн¤ бажаного усп≥ху комерц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї д≥йова реклама ≥ безпосередн¤ орган≥зац≥¤ збуту своЇњ продукц≥њ, розвиток системи товарних б≥рж, певне стимулюванн¤ покупц≥в.

ўе одним важливим напр¤мком д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (ф≥рми), ¤кий завершуЇ посл≥довний цикл в≥дтворювального процесу, сл≥д вважати п≥сл¤продажний —ерв≥с багатьох вид≥в товар≥в-машин ≥ устаткуванн¤, автомоб≥л≥в, комп'ютерноњ, розмножувальноњ, медичноњ, складноњ побутовоњ техн≥ки; ≥нших вироб≥в виробничо-техн≥чного ≥ споживчого призначенн¤. ѕ≥сл¤продажний серв≥с охоплюЇ пуско-налагоджувальн≥ роботи у сфер≥ експлуатац≥њ (використанн¤) куплених на ринку товар≥в, њх гарант≥йне техн≥чне обслуговуванн¤ прот¤гом певного терм≥ну, забезпеченн¤ необх≥дними запасними частинами ≥ проведенн¤ ремонт≥в впродовж нормативного строку служби тощо. ¬≥н Ї найважлив≥шим джерелом ≥нформац≥њ дл¤ продуцент≥в щодо над≥йност≥ та довгов≥чност≥ виготовлених техн≥чних засоб≥в, а також експлуатац≥йних витрат, ¤ка в подальшому використовуЇтьс¤ ними дл¤ удосконаленн¤ своЇњ продукц≥њ, оптим≥зац≥њ строк≥в оновленн¤ њњ номенклатури ≥ асортименту.

1	2	3	4

Ќазва: ѕередумови створенн¤ п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2033 прочитано)