≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть субЇкт≥в господарюванн¤

–ис. 1.2. ¬заемоузгоджен≥ головн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ п≥дприЇмств (ф≥рм) Ч продуцент≥в.

ƒо ≥нтегрованого напр¤мку, що охоплюЇ багато конкретних вид≥в, в≥дноситьс¤ економ≥чна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства (ф≥рми). «окрема вона включаЇ: стратег≥чне ≥ поточне плануванн¤, обл≥к ≥ зв≥тн≥сть, ц≥ноутворенн¤, систему оплати прац≥, ресурсне забезпеченн¤ виробництва, зовн≥шньоеконом≥чну ≥ ф≥нансову д≥¤льн≥сть' тощо. ÷ей напр¤мок пронизуЇ ус≥ ≥нш≥ напр¤мки д≥¤льност≥, Ї визначальним дл¤ оц≥нки ≥ регулюванн¤ вс≥х елемент≥в в систем≥ господарюванн¤ на п≥дприЇмств≥. «м≥ст окремих вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (ф≥рми) б≥льш детально висв≥тлюЇтьс¤ в ≥нших розд≥лах цього п≥дручника. Ќеперес≥чне значенн¤ маЇ соц≥альна д≥¤льн≥сть, оск≥льки вона впливаЇ ≥стотно на ефективн≥сть ус≥х ≥нших њњ загальних напр¤мк≥в ≥ конкретних вид≥в. –езультативн≥сть ≥нновац≥йноњ виробничоњ, комерц≥йноњ та економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства безпосередньо залежить в≥д р≥вн¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ компетентност≥ ус≥х категор≥й прац≥вник≥в, д≥Ївост≥ застосовуваного мотивац≥йного механ≥зму, пост≥йно п≥дтримуваних на належному р≥вн≥ умов прац≥ ≥ житт¤ трудового колективу. “ому ефективне управл≥нн¤ персоналом маЇ бути пр≥оритетним ≥ найважлив≥шим напр¤мком д≥¤льност≥ кожного п≥дприЇмства (ф≥рми) в умовах соц≥альне ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки.

“иполог≥¤ п≥дприЇмництва. ќсновн≥ види, форми та сфери п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

¬иди п≥дприЇмств. ƒл¤ практики господарюванн¤ в ринкових умовах, квал≥ф≥кованого управл≥нн¤ п≥дприЇмствами виключно важливим Ї њх ч≥тка ≥ повна класиф≥кац≥¤ за певними ознаками. «агальна к≥льк≥сть виокремлених ≥ згрупованих вид≥в п≥дприЇмств залежить в≥д числа в≥д≥браних класиф≥кац≥йних ознак. ƒостатньо повна класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств маЇ бути забезпечена за умови використанн¤ таких ознак: 1) мета ≥ характер д≥¤льност≥; 2) форма власност≥ майна; 3) належн≥сть кап≥талу; 4) правовий статус ≥ форма господарюванн¤; 5) галузево-функц≥ональний вид д≥¤льност≥; 6) технолог≥чна ≥ територ≥альна ц≥л≥сн≥сть; 7) розм≥р за чисельн≥стю прац≥вник≥в (табл. 1.1). Х ƒл¤ переважноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств властивим Ї комерц≥йний характер д≥¤льност≥ з одержанн¤м прибутку. ƒо некомерц≥йних в≥днос¤тьс¤ звичайно благод≥йницьк≥, осв≥т¤нськ≥, медичн≥, науков≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства невиробничоњ сфери народного господарства.

Х ѕриватними Ї п≥дприЇмства, що заснован≥ на власност≥ майна окремих громад¤н, з правом найму робочоњ сили. ƒо цього виду в≥днос¤ть також ≥ндив≥дуальн≥ та с≥мейн≥ п≥дприЇмства. ¬они базуютьс¤ в≥дпов≥дно на власност≥ майна одн≥Їњ особи або член≥в одн≥Їњ с≥м'њ, виключно њх особист≥й прац≥.

“аблиц¤ 1.1.  ласиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) за певними ознаками

 олективне Ч це таке п≥дприЇмство, що грунтуЇтьс¤ на власност≥ його трудового колективу, а також кооперативу, ≥ншого статутного товариства або громадськоњ орган≥зац≥њ.

¬ ”крањн≥ функц≥онують власне державн≥ та державн≥ комунальн≥ п≥дприЇмства. ѓх майно вважаЇтьс¤ в≥дпов≥дно власн≥стю загальнодержавних чи адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць.

якщо п≥дприЇмство засноване на баз≥ об'Їднанн¤ майна р≥зних власник≥в (юридичних ос≥б та громад¤н), то його називають сп≥льним п≥дприЇмством (з≥ зм≥шаною формою власност≥).

Х «а належн≥стю кап≥талу ≥ контролю прийн¤то розр≥зн¤ти п≥дприЇмства (ф≥рми): нац≥ональн≥ Ч кап≥тал належить п≥дприЇмц¤м своЇњ крањни; закордонн≥ Ч кап≥тал Ї власн≥стю' ≥ноземних п≥дприЇмц≥в повн≥стю або у певн≥й частин≥, що забезпечуЇ њм необх≥дний контроль; так≥ п≥дприЇмства створюютьс¤ у форм≥ ф≥л≥ал≥в або доч≥рн≥х ф≥рм та реЇструютьс¤ в крањн≥ м≥сцезнаходженн¤; зм≥шан≥.

Х кап≥тал належить п≥дприЇмц¤м двох або дек≥лькох крањн;

њх реЇстрац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ в крањн≥ одного з засновник≥в такого п≥дприЇмства, це зумовлюЇ м≥сцезнаходженн¤ його штаб-квартири; ¤кщо метою створенн¤ зм≥шаного п≥дприЇмства слугуЇ сп≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, то його називають сп≥льним. —аме так≥ численн≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства функц≥онують у р≥зних галуз¤х народного .господарства ”крањни.

Х Ќайб≥льш важливою Ї класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) за правовим статусом ≥ формою господарюванн¤. ќдноос≥бне п≥дприЇмство Ї власн≥стю одн≥Їњ особи або родини; воно несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ зобов'¤занн¤ ус≥м майном (кап≥талом).

Х “ехнолог≥чною ≥ територ≥альною ц≥л≥сн≥стю волод≥ють так зван≥ материнськ≥ (головн≥) п≥дприЇмства або ф≥рми. ќсоблив≥стю д≥¤льност≥ њх Ї те, що вони контролюють ≥нш≥ ф≥рми. ¬ залежност≥ в≥д розм≥ру кап≥талу, що належить материнськ≥й (головн≥й) ф≥рм≥, а також правового статусу та ступеню п≥дпор¤дкованост≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у сфер≥ впливу головноњ ф≥рми, можна п≥дрозд≥лити на доч≥рн≥ ≥ асоц≥йован≥, ф≥л≥али, ≥ ƒоч≥рнЇ п≥дприЇмство (компан≥¤) Ч юридичне самост≥йне орган≥зац≥йне утворенн¤, що зд≥йснюЇ комерц≥йн≥ операц≥њ ≥ складаЇ зв≥тний баланс; проте материнська ф≥рма суворо контролюЇ д≥¤льн≥сть ус≥х своњх доч≥рн≥х компан≥й, оск≥льки волод≥Ї контрольним пакетом њх акц≥й, ≥ јсоц≥йоване п≥дприЇмство Ї самост≥йним; воно не знаходитьс¤ п≥д контролем ф≥рми, ¤ка волод≥Ї його акц≥¤ми. " Ќа в≥дм≥ну в≥д доч≥рн≥х ≥ асоц≥йованих п≥дприЇмств ф≥л≥¤ не користуЇтьс¤ юридичною ≥ господарською самост≥йн≥стю, не маЇ власного статуту та балансу, д≥Ї в≥д ≥мен≥ ≥ за дорученн¤м головного п≥дприЇмства, маЇ однакову з ним назву. ћайже весь акц≥онерний кап≥тал ф≥л≥њ належить ≥ материнськ≥й ф≥рм≥.

Х «-пом≥ж суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ос≥бно в≥докремлюютьс¤ мал≥ (др≥бн≥) п≥дприЇмства, що складають основу малого б≥знесу. ƒо них в≥днос¤тьс¤ господарююч≥ суб'Їкти з чисельн≥стю працюючих: у промисловост≥ та буд≥вництв≥ Ч до 200 чол.; в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери Ч до 50 чол.; науц≥ ≥ науковому обслуговуванн≥ Ч до 100 чол.; галуз¤х невиробничоњ сфери Ч до 25 чол.; роздр≥бн≥й торг≥вл≥ Ч до 15 чол.

«рештою класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) за галузево-функц≥ональним видом д≥¤льност≥ в ц≥лому зрозум≥ла з самоњ назви окремих њх груп (вид≥в). ѕо¤сненн¤ потребують х≥ба що л≥з≥нгов≥ п≥дприЇмства. ” св≥тов≥й економ≥ц≥ п≥д такими господарюючими суб'Їктами розум≥ють м≥жнародн≥ орендн≥ ф≥рми-продуценти, ¤к≥ за в≥дпов≥дну плату здають в оренду товари споживчого призначенн¤, обчислювальну техн≥ку, р≥зноман≥тне технолог≥чне устаткуванн¤, транспортн≥ засоби тощо.

ƒобров≥льн≥ об"Їднанн¤ п≥дприЇмств. ѕ≥дприЇмства (ф≥рми) мають право на добров≥льних засадах об"Їднувати свою науково-техн≥чну, виробничу, комерц≥йну та ≥нш≥ види д≥¤льност≥, ¤кщо це не суперечить чинному антимонопольному законодавству. як св≥дчить св≥товий ≥ в≥тчизн¤ний досв≥д господарюванн¤ в умовах ринковоњ економ≥ки, п≥дприЇмства (ф≥рми) можуть створювати р≥зн≥ за принципами ≥ ц≥л¤ми добров≥льн≥ об'Їднанн¤.

Х асоц≥ац≥њ -- найпрост≥ша форма догов≥рного об'Їднанн¤ п≥дприЇмств (ф≥рм, компан≥й, орган≥зац≥й) з метою пост≥йноњ координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥. јсоц≥ац≥¤ не маЇ права втручатис¤ у виробничу ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть будь-¤кого з њњ учасник≥в (член≥в);

Х корпорац≥њ Ч догов≥рн≥ об'Їднанн¤ господарюючих суб'Їкт≥в на основ≥ ≥нтеграц≥њ њх науково-техн≥чних, виробничих та комерц≥йних ≥нтерес≥в, з делегуванн¤м окремих повноважень централ≥зованого регулюванн¤ д≥¤льност≥ кожного з учасник≥в;

Х консорц≥уми Ч тимчасов≥ статутн≥ об'Їднанн¤ промислового ≥ банк≥вського кап≥талу дл¤ дос¤гненн¤ загальноњ мети (наприклад, зд≥йсненн¤ сп≥льного великого господарського проекту). ”часниками консорц≥уму можуть бути державн≥ ≥ приватн≥ ф≥рми, а також ц≥л≥ держави (наприклад, ћ≥жнародний консорц≥ум супутникового зв'¤зку);

Х концерни Ч форма статутних об'Їднань п≥дприЇмств (ф≥рм), що характеризуЇтьс¤ Їдн≥стю власност≥ ≥ контролю; об'Їднанн¤ в≥дбуваЇтьс¤ найчаст≥ше за принципом диверсиф≥кац≥њ, коли один концерн ≥нтегруЇ п≥дприЇмства (ф≥рми) р≥зних галузей економ≥ки (промислов≥сть, транспорт, торг≥вл¤, науков≥ орган≥зац≥њ, банки, страхова справа). ѕ≥сл¤ створенн¤ концерну господарююч≥ суб'Їкти втрачають свою самост≥йн≥сть, п≥дпор¤дковуютьс¤ звичайно ф≥нансовим структурам. ¬ сучасних умовах значно розширюЇтьс¤ мережа м≥жнародних концерн≥в;

Х картел≥ Ч догов≥рне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) переважно одн≥Їњ галуз≥ дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льноњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ Ч регулюванн¤ збуту виготовлюваноњ продукц≥њ;

Х синдикати Ч орган≥зац≥йна форма ≥снуванн¤ р≥зновиду картельноњ угоди, що передбачаЇ реал≥зац≥ю продукц≥њ учасник≥в через створюваний сп≥льний збутовий орган або збутову мережу одного з учасник≥в об'Їднанн¤. ѕод≥бним чином може зд≥йснюватись закуп≥вл¤ сировини дл¤ вс≥х учасник≥в синдикату. “ака форма об'Їднанн¤ п≥дприЇмств Ї характерною дл¤ галузей з масовим виробництвом однор≥дноњ продукц≥њ;

Х трести Ч монопол≥стичне об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, що ран≥ше належали р≥зним п≥дприЇмц¤м, в Їдиний виробничо-господарський комплекс. ѕри цьому п≥дприЇмства повн≥стю втрачають свою юридичну ≥ господарську самост≥йн≥сть, оск≥льки ≥нтегруютьс¤ ус≥

Х ’ќлд≥нги Ч специф≥чна орган≥зац≥йна форма об'Їднанн¤ кап≥тал≥в; державницьке ≥нтегроване товариство, що само безпосередньо не займаЇтьс¤ виробничою д≥¤льн≥стю, а використовуЇ своњ ф≥нансов≥ кошти дл¤ придбанн¤ контрольних пакет≥в акц≥й ≥нших п≥дприЇмств, ¤к≥ Ї учасниками концерну або другого добров≥льного об'Їднанн¤. «авд¤ки цьому воно зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю таких п≥дприЇмств. ќб'Їднуван≥ у холд≥нгу суб'Їкти мають юридичну ≥ господарську самост≥йн≥сть. ѕроте вир≥шенн¤ основних питань њх д≥¤льност≥ належить холд≥нгов≥й ф≥рм≥;

Х ф≥нансов≥ групи Ч об'Їднанн¤ юридичне та економ≥чно самост≥йних п≥дприЇмств (ф≥рм) р≥зних галузей народного господарства. Ќа в≥дм≥ну в≥д концерну ф≥нансов≥ групи очолюють один або дек≥лька банк≥в, ¤к≥ розпор¤джаютьс¤ кап≥талом п≥дприЇмств (ф≥рм, компан≥й), що вход¤ть до них, координують ус≥: сфери њх д≥¤льност≥.

¬ сучасних умовах ринкового господарюванн¤ основними широко впроваджуваними формами добров≥льних об'Їднань п≥дприЇмств (ф≥рм, орган≥зац≥й) дедал≥ б≥льше стають концерни, корпорац≥њ та ф≥нансов≥ групи.

ѕравове забезпеченн¤ п≥дприЇмництва. ”мови та основн≥ р≥зновиди угод у п≥дприЇмництв≥.

Ќапр¤мки д≥¤льност≥ взаЇмозв'¤зан≥ ≥ у своњй сукупност≥ характеризують ту або ≥ншу стратег≥ю функц≥онуванн¤ ≥ розвитку п≥дприЇмства, механ≥зм його господарюванн¤. ѕ≥дприЇмство (ф≥рма) мають д≥¤ти ≥ господарювати в межах законодавства, що регулюЇ ус≥ напр¤мки його (њњ) д≥¤льност≥. «-пом≥ж великоњ к≥лькост≥ юридичних акт≥в визначальними Ї «акон ”крањни про п≥дприЇмства та статут п≥дприЇмства, а також узгоджений з д≥ючим законодавством колективний догов≥р, що регулюЇ в≥дносини трудового колективу з адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства (ф≥рми).

«акон про п≥дприЇмства. «акон "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ¤кий регламентуЇ д≥¤льн≥сть р≥зних вид≥в п≥дприЇмств, прийн¤то сес≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни 27 березн¤ 1991 року. ÷ей закон: визначаЇ види ≥ орган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмств, правила њх створенн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ, механ≥зм зд≥йсненн¤ ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; створюЇ р≥вн≥ правов≥ умови дл¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств незалежно в≥д форми власност≥ на майно ≥ системи господарюванн¤; забезпечуЇ самост≥йн≥сть п≥дприЇмств, ч≥тко ф≥ксуЇ њх права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть у зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥, регулюЇ в≥дносини з ≥ншими господарюючими суб'Їктами та державою. ќсновн≥ положенн¤ цього закону у форм≥ перел≥ку та головного зм≥сту його розд≥л≥в зображен≥ на рис.1.3. « метою правильного њх сприйманн¤ ≥ тлумаченн¤ варто по¤снити найб≥льш принципов≥ з них. —творенн¤, реЇстрац≥¤, л≥кв≥дац≥¤ ≥ реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмства. Ѕудь-¤ке п≥дприЇмство може бути створене:

1) в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ власника (власник≥в) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, орган≥зац≥њ-засновника;

2) внасл≥док примусового под≥лу ≥ншого п≥дприЇмства зг≥дно з чинним антимонопольним законодавством; 3) шл¤хом в≥докремленн¤ з≥ складу д≥ючого п≥дприЇмства одного або дек≥лькох структурних п≥дрозд≥л≥в за р≥шенн¤м ѓх трудових колектив≥в та згодою власника майна (уповноваженого органу). ѕ≥дприЇмство маЇ право створювати своњ ф≥л≥али.

1	2	3	4

Ќазва: ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть субЇкт≥в господарюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2945 прочитано)