≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕлануванн¤ й анал≥з чисельност≥ прац≥вник≥в

–озрахунок можна зробити за формулою:

де ќ Ч к≥льк≥сть робочих м≥сць;

« Ч число зм≥н;

 об Ч коеф≥ц≥Їнт приведенн¤ ¤вочноњ чисельност≥ до обл≥ковоњ.

ѕодальше удосконаленн¤ нормуванн¤ маЇ спри¤ти ширшому впровадженню метод≥в плануванн¤ чисельност≥ допом≥жних роб≥тник≥в за трудом≥стк≥стю виконуваних роб≥т ≥ нормативами обслуговуванн¤.

ƒл¤ розрахунку чисельност≥ спец≥ал≥ст≥в найчаст≥ше використовують нормативний метод, ¤кий грунтуЇтьс¤ на застосуванн≥ норматив≥в навантаженн¤, обслуговуванн¤, керованост≥ ≥ чисельност≥ спец≥ал≥ст≥в.

Ќормативи навантаженн¤ й обслуговуванн¤ можуть застосовуватис¤ в галуз¤х невиробничоњ сфери (наприклад, в охорон≥ здоров'¤, осв≥т≥, побутовому обслуговуванн≥ та ≥н.). Ќормативи чисельност≥ спец≥ал≥ст≥в доц≥льно застосовувати на п≥дприЇмствах галузей матер≥ального виробництва. ¬они передбачають установленн¤ залежност≥ м≥ж к≥льк≥сними ≥ ¤к≥сними показниками д≥¤льност≥ кадр≥в спец≥ал≥ст≥в ≥ основними техн≥ко-економ≥чними показниками д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, такими ¤к номенклатура або асортимент продукц≥њ, продуктивн≥сть прац≥, варт≥сть основних виробничих фонд≥в та ≥н.

де ЌчЧнорматив чисельност≥ спец≥ал≥ст≥в з вищою або середньою спец≥альною осв≥тою;

„с Ч чисельн≥сть спец≥ал≥ст≥в;

≤ Ч значенн¤ вибраного техн≥ко-економ≥чного показника д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

Ќа п≥дприЇмствах дедал≥ б≥льшого поширенн¤ набуваЇ використанн¤ штатно-номенклатурного методу, ¤кий грунтуЇтьс¤ на планових показниках розвитку виробництва, типових структурах ≥ штатах, а також номенклатурах посад, що п≥дл¤гають зам≥щенню спец≥ал≥стами з вищою ≥ середньою спец≥альною осв≥тою. «а допомогою цього методу можна визначити ¤к к≥льк≥сну потребу в спец≥ал≥стах на основ≥ штатних розклад≥в, так ≥ ¤к≥сну Ч на основ≥ типовоњ номенклатури посад, що визначаЇ р≥вень класиф≥кац≥њ ≥ проф≥ль п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в.

“ипова номенклатура посад розробл¤Їтьс¤ на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ Ч в≥д п≥дприЇмства до м≥н≥стерства ≥ Ї вих≥дною базою норматив≥в насиченост≥ спец≥ал≥стами ≥ потреби в них у розр≥з≥ спец≥альностей.

Ќормативний коеф≥ц≥Їнт насиченост≥ в кожному плановому пер≥од≥ розраховуЇтьс¤ в≥дношенн¤м нормативноњ чисельност≥ спец≥ал≥ст≥в до середньообл≥ковоњ чисельност≥ прац≥вник≥в. «агальна потреба визначаЇтьс¤ множенн¤м нормативного коеф≥ц≥Їнта насиченост≥ спец≥ал≥стами ( н) на планову чисельн≥сть прац≥вник≥в у даному роц≥ („пп):

„с =  н*„пп.

Ќа п≥дприЇмствах анал≥зуЇтьс¤ виконанн¤ плану з чисельност≥ ≥ складу прац≥вник≥в. ћетою цього анал≥зу Ї:

Х визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ м≥ж фактичною ≥ плановою чисельн≥стю прац≥вник≥в загалом ≥ за окремими категор≥¤ми;

Х розпод≥л прац≥вник≥в за характером виробництва (основне й допом≥жне);

Х визначенн¤ складу прац≥вник≥в за статтю, стажем, в≥ком ≥ осв≥тою;

Х з'¤суванн¤ причин в≥дхиленн¤ фактичноњ чисельност≥ в≥д плановоњ;

Х установленн¤ ¤к≥сних зм≥н у склад≥ прац≥вник≥в;

Х ви¤вленн¤ розм≥р≥в ≥ причин плинност≥.

ƒл¤ визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ м≥ж фактичною чисельн≥стю прац≥вник≥в за кожною категор≥Їю ≥ плановою необх≥дно визначити абсолютн≥ й в≥дносн≥ надлишки або недостачу прац≥вник≥в. јбсолютн≥ величини надлишку або недостач≥ дор≥внюють р≥зниц≥ м≥ж фактичною ≥ плановою чисельн≥стю. ¬≥дносний надлишок або в≥дносна недостача визначаютьс¤ з урахуванн¤м виконанн¤ плану випуску продукц≥њ.

ѕриклад. ѕланова чисельн≥сть роб≥тник≥в становить 4000 ос≥б, а фактична Ч 4200 ос≥б. ѕри цьому план випуску продукц≥њ виконано на 110%. јбсолютний надлишок дор≥внюватиме 200 ос≥б (4200 - 4000). “акою самою буде в≥дносна недостача 4200 - (4000- 110 / 100) = - 200 ос≥б.

ƒетальний анал≥з чисельност≥ за структурою персоналу даЇ змогу ви¤вити тенденц≥ю в зм≥н≥ чисельност≥ прац≥вник≥в. ” результат≥ анал≥зу складу роб≥тник≥в за профес≥¤ми ≥ квал≥ф≥кац≥¤ми визначають середн≥й квал≥ф≥кац≥йний розр¤д. Ќаприклад, середн≥й розр¤д роб≥тник≥в Ч 2,64, а роб≥т Ч 2,34; ¤кщо середн≥й розр¤д роб≥т нижчий середнього розр¤ду роб≥тник≥в, то в цьому раз≥ необх≥дно завантажувати п≥дприЇмство важчою ≥ складн≥шою роботою, ≥накше п≥дприЇмство муситиме доплачувати тим роб≥тникам, розр¤д ¤ких вищий в≥д розр¤ду виконуваноњ ними роботи. ÷е призведе до перевитрат фонду зароб≥тноњ плати ≥ зростанн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. якщо середн≥й розр¤д роб≥т вищий, н≥ж середн≥й розр¤д роб≥тник≥в, то необх≥дно скласти план п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥ за спец≥альност¤ми ≥ категор≥¤ми.

¬≥дпов≥дн≥сть кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в квал≥ф≥кац≥йн≥й категор≥њ можна визначити за результатами атестац≥њ з допомогою анал≥тичного показника Ч середнього атестац≥йного балу:

де јб Ч середн≥й атестац≥йний бал даноњ функц≥ональноњ групи кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥

службовц≥в;

Ѕ Ч конкретний атестац≥йний бал;

„ Ч чисельн≥сть кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в, ¤к≥ мають даний атестац≥йний

бал (за трибальною системою Ч Ув≥дм≥нноФ, УдобреФ, Узадов≥льноФ).

ќкремо визначаЇтьс¤ додаткова потреба в квал≥ф≥кованих роб≥тниках ≥ спец≥ал≥стах. ћетодика обчисленн¤ такоњ потреби Ч розробленн¤ балансових розрахунк≥в.

Ѕалансов≥ розрахунки на п≥дприЇмствах Ї складовою комплексних план≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. ¬они т≥сно пов'¤зан≥ з перспективами розвитку виробництва, з впровадженн¤м орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в.

ƒодаткова потреба п≥дприЇмства в роб≥тниках окремих профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних груп визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактичною чисельн≥стю роб≥тник≥в, скоригованою на припущене в розрахунковому пер≥од≥ зменшенн¤ роб≥тник≥в, ≥ чисельн≥стю, розрахованою на перспективний пер≥од.  ≥льк≥сна величина зм≥ни чисельност≥ роб≥тник≥в у запланованому пер≥од≥ може бути з≥ знаком УплюсФ, що св≥дчить про додаткову потребу в кадрах за окремими профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йними групами. Ќа ц≥й основ≥ визначають потребу в п≥дготовц≥ ≥ п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в. ” раз≥ знаку Ум≥нусФ загальна потреба у дан≥й профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йн≥й груп≥ зменшуЇтьс¤. ÷е обумовлюЇ вив≥льненн¤ роб≥тник≥в.

Ќа п≥дприЇмствах доц≥льно додаткову потребу забезпечувати передус≥м через переп≥дготовку ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ своњх роб≥тник≥в. ƒл¤ цього необх≥дно провести анал≥з фактичного профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йного складу роб≥тник≥в з урахуванн¤м зменшенн¤ чисельност≥ де¤ких роб≥тник≥в, ¤к≥ в запланованому пер≥од≥ залишаютьс¤ на п≥дприЇмств≥ або будуть вив≥льнен≥ за окремими профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йними групами. Ќа стад≥њ анал≥зу визначаЇтьс¤ потреба в п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ ≥ переп≥дготовц≥ роб≥тник≥в п≥дприЇмства. ÷е створюЇ передумови дл¤ њхнього усп≥шного профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йного просуванн¤, ви¤вленн¤ контингенту зайн¤тих неквал≥ф≥кованою, низько квал≥ф≥кованою ≥ непривабливою працею. Ќа баз≥ цього розробл¤Їтьс¤ план п≥двищенн¤ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ роб≥тник≥в.

” балансовому розрахунку суттЇвим Ї визначенн¤ величини наступного зменшенн¤ роб≥тник≥в ≥ величини залученн¤ кадр≥в за профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йними групами.

–озробленн¤ балансового методу плануванн¤ з урахуванн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ робочоњ сили на ринку прац≥, техн≥чного розвитку, зм≥н у характер≥ ≥ сутност≥ прац≥, у профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йному склад≥ прац≥вник≥в даЇ можлив≥сть забезпечити необх≥дн≥ темпи ≥ пропорц≥њ розширеного в≥дтворенн¤ робочоњ сили.

” раз≥ ви¤вленн¤ потреби в квал≥ф≥кованих роб≥тниках необх≥дно визначити коло ос≥б, ¤к≥ належать до квал≥ф≥кованих робочих кадр≥в. ƒоц≥льно вид≥лити три групи квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в залежно в≥д розр¤д≥в: малоквал≥ф≥кован≥ (≤ЧII розр¤ди), квал≥ф≥кован≥ (IIIЧIV розр¤ди), висококвал≥ф≥кован≥ (VЧVIII розр¤ди).

¬≥дпов≥дн≥сть квал≥ф≥кац≥йним вимогам робочих м≥сць ≥ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в характеризуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом, що визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м к≥лькост≥ роб≥тник≥в, ¤к≥ пос≥дають робоч≥ м≥сц¤ зг≥дно з квал≥ф≥кац≥йними вимогами, до необх≥дноњ к≥лькост≥ роб≥тник≥в.

Ќа основ≥ даних про додаткову потребу в роб≥тниках визначають необх≥дну к≥льк≥сть учн≥в у профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах.

«агальна потреба в спец≥ал≥стах ≥ службовц¤х визначаЇтьс¤ залежно в≥д трудом≥сткост≥ закр≥плених функц≥й, норм керованост≥, р≥вн¤ механ≥зац≥њ управл≥нн¤ ≥ з урахуванн¤м типових штатних розклад≥в. «агальна потреба в спец≥ал≥стах („с) ¤вл¤Ї собою суму чисельност≥ спец≥ал≥ст≥в на п≥дприЇмств≥ на початок запланованого пер≥оду („сб) ≥ величини додатковоњ потреби в спец≥ал≥стах (ƒе):

„с = „сб + ƒс.

–озраховуючи потребу в спец≥ал≥стах, треба науково обгрунтовано визначити необх≥дну потребу на прир≥ст (або зменшенн¤) посад, що зам≥щуютьс¤ спец≥ал≥стами у зв'¤зку з розширенн¤м обс¤гу роб≥т; на часткову зам≥ну практик≥в, ¤к≥ об≥ймають посади спец≥ал≥ст≥в з вищою ≥ середньою спец≥альною осв≥тою, на покритт¤ природного

вибуванн¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ об≥ймають посади спец≥ал≥ст≥в ≥ кер≥вник≥в.

ƒодаткова потреба у прирост≥ посад ¤вл¤Ї собою р≥зницю м≥ж загальною потребою в спец≥ал≥стах запланованого ≥ базового пер≥од≥в.

1	2

Ќазва: ѕлануванн¤ й анал≥з чисельност≥ прац≥вник≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2011 прочитано)