≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥

ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥

≈коном≥чна суть ≥ загальна методолог≥¤ визначенн¤ ѕроцес виробництва на будь-¤кому п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ при певн≥й взаЇмод≥њ трьох визначальних його чинник≥в: персоналу (робочоњ сили), засоб≥в прац≥ та предмет≥в прац≥.

¬икористовуючи на¤вн≥ засоби виробництва, персонал продукуЇ сусп≥льне корисну продукц≥ю або робить виробнич≥ ≥ побутов≥ послуги. ÷е означаЇ, що, з одного боку, мають м≥сце витрати живоњ ≥ уречевленоњ прац≥, а з другого, Ч результати виробництва. ќстанн≥ залежать в≥д масштаб≥в застосовуваних засоб≥в виробництва, кадрового потенц≥алу та р≥вн¤ њх використанн¤.

≈фективн≥сть виробництва ¤вл¤Ї собою комплексне в≥дбитт¤ к≥нцевих результат≥в використанн¤ засоб≥в виробництва ≥ робочоњ сили за певний пром≥жок часу.

–одовою ознакою ефективност≥ (продуктивност≥) може слугувати необх≥дн≥сть дос¤гненн¤ мети виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства з найменшими витратами сусп≥льноњ прац≥ або часу. ” к≥нцевому п≥дсумку зм≥стовне тлумаченн¤ ефективност≥ (продуктивност≥) ¤к економ≥чноњ категор≥њ визначаЇтьс¤ об'Їктивно д≥ючим законом економ≥њ робочого часу, що Ї утворювальною субстанц≥Їю багатства ≥ м≥рою витрат, необх≥дних дл¤ йогб нагромадженн¤. —аме тому п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ системи виробництва ≥ обслуговуванн¤) можна вважати конкретною формою про¤вленн¤ цього закону.

—уттЇва характеристика ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ системи) знаходить в≥дображенн¤ у загальн≥й методолог≥њ њњ визначенн¤, математично формал≥зована форма ¤коњ маЇ вигл¤д:

” заруб≥жних крањнах а розвиненою ринковою економ≥кою дл¤ окресленн¤ результативност≥ господарюванн¤ використовують ≥нший терм≥н ~ продуктивн≥сть системи виробництва ≥ обслуговуванн¤, п≥д ¤кою розум≥ють ефективне використанн¤ ресурс≥в (прац≥, кап≥талу, земл≥, матер≥ал≥в, енерг≥њ, ≥нформац≥њ) при виробництв≥ р≥зноман≥тних товар≥в та послуг. ќтже, ефективн≥сть виробництва ≥ продуктивн≥сть системи ~ це по сут≥ терм≥ни-синон≥ми, ¤к≥ характеризують одн≥ й т≥ ж результативн≥ процеси. ѕри цьому сл≥д усв≥домлювати, що загальна продуктивн≥сть системи Ї пон¤тт¤м набагато ширшим, н≥ж продуктивн≥сть прац≥ ≥ прибутков≥сть виробництва.

≈фективн≥сть(продуктивн≥сть) =

ѕроцес формуванн¤ результат≥в ≥ ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ системи) показано на рис.1.

–езультат виробництва ¤к найважлив≥ший компонент дл¤ визначенн¤ його ефективност≥ не сл≥д тлумачити

однозначно. …детьс¤ про корисний к≥нцевий результат. ћожна розр≥зн¤ти: 1) к≥нцевий результат процесу виробництва; 2) к≥нцевий народногосподарський результат роботи п≥дприЇмства (об'Їднанн¤ п≥дприЇмства).

–ис. 1. —хема формуванн¤ результат≥в ≥ ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ виробничо-економ≥чноњ системи).

ѕерший в≥дбиваЇ матер≥ал≥зований результат процесу виробництва, вим≥рюваний обс¤гом продукц≥њ у натуральн≥й ≥ варт≥сн≥й формах, другий включаЇ не лише к≥льк≥сть виготовлюваноњ продукц≥њ, але й охоплюЇ њњ споживну варт≥сть.  ≥нцевим результатом процесу виробництва, виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за той чи ≥нший пром≥жок часу Ї чиста продукц≥¤, тобто новостворена варт≥сть, а ф≥нансовим результатом комерц≥йноњ д≥¤льност≥ --прибуток.

¬иди ефективност≥ ≈фективн≥сть виробництва (продуктивн≥сть системи) маЇ пол≥морфн≥сть визначенн¤ ≥ застосуванн¤ дл¤ анал≥тичних оц≥нок ≥ управл≥нських р≥шень. « огл¤ду на це важливим Ї вир≥зненн¤ за окремими ознаками в≥дпов≥дних вид≥в ефективност≥ (продуктивност≥), кожний з ¤ких справл¤Ї певне практичне значенн¤ (рис.18.2).

¬≥дпов≥дн≥ види ефективност≥ виробництва виокремлюютьс¤ переважно за р≥зноман≥тн≥стю одержуваних результат≥в (ефект≥в) господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕерш за все результат (ефект) виробництва буваЇ економ≥чним або соц≥альним.

≈коном≥чний ефект в≥дображаЇ р≥зн≥ варт≥сн≥ показники, що характеризують пром≥жн≥ ≥ к≥нцев≥ результати виробництва на п≥дприЇмств≥ (в об'Їднанн≥ п≥дприЇмств). ƒо таких показник≥в в≥днос¤тьс¤ обс¤г товарноњ, чистоњ або реал≥зованоњ продукц≥њ, величина одержаного прибутку, економш тих чи ≥нших вид≥в виробничих ресурс≥в або загальна економ≥¤ в≥д зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ тощо. —оц≥альний ефект зводитьс¤ до скороченн¤ тривалост≥ робочого тижн¤, зб≥льшенн¤ нових робочих м≥сць ≥ р≥вн¤ зайн¤тост≥ людей, пол≥пшенн¤ умов прац≥ та побуту, стану оточуючого середовища, загальноњ безпеки житт¤ тощо. —оц≥альн≥ насл≥дки виробництва можуть бути не лише позитивними, але й негативними (наприклад, по¤ва безроб≥тт¤, посиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ, пог≥ршенн¤ еколог≥чних показник≥в).

¬они мають ту особлив≥сть, що далеко не вс≥ з них п≥ддаютьс¤ к≥льк≥сному вим≥рюванню. ” зв'¤зку з цим на п≥дприЇмствах визначають, оц≥нюють ≥ регулюють (у межах своњх можливостей) ¤к економ≥чну, так ≥ соц≥альну ефективн≥сть виробництва (продуктивн≥сть системи).

–ис. 2. ¬иди ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ системи) за окремими ознаками.

¬ залежност≥ в≥д об'Їкту, стосовно ¤кого визначають результативн≥сть його функц≥онуванн¤, розр≥зн¤ють локальний (госпрозрахунковий) ≥ народногосподарський ефекти. Ћокальний (госпрозрахунковий) ефект означаЇ конкретний результат виробничо-господарськоњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥ даного п≥дприЇмства, внасл≥док ¤коњ воно , маЇ певний зиск. якщо ж виробництво продукц≥њ на даному п≥дприЇмств≥ вимагаЇ додаткових витрат ресурс≥в, але њњ споживанн¤ (використанн¤) на ≥ншому п≥дприЇмств≥ пов'¤зане з меншими експлуатац≥йними витратами або ≥ншими позитивними насл≥дками д≥¤льност≥, то йдетьс¤ про визначенн¤ народногосподарського ефекту, тобто сп≥льного ефекту у сферах виробництва ≥ споживанн¤ в≥дпов≥дних вироб≥в (послуг).

¬насл≥док зд≥йсненн¤ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, впровадженн¤ на ньому прибуткових певних техн≥чних, орган≥зац≥йних чи економ≥чних заход≥в маЇ м≥сце перв≥сний (одноразовий) ефект. ѕроте майже завжди початковий ефект може повторюватис¤ ≥ примножуватис¤ завд¤ки багатонапр¤мковому та багаторазовому використанню таких заход≥в не лише на даному, але й ≥нших п≥дприЇмствах, сферах д≥¤льност≥. —аме тому досить важливого практичного значенн¤ набуваЇ визначенн¤ ≥ оц≥нка так званого мультипл≥кац≥йного ефекту, що маЇ своњ специф≥чн≥ форми про¤ву (рис. 3).

ƒифуз≥йний ефект може реал≥зовуватись у тих випадках, коли певне господарсько-управл≥нське р≥шенн¤, нововведенн¤ техн≥чного, орган≥зац≥йного, економ≥чного чи соц≥ального характеру поширюЇтьс¤ на ≥нш≥ галуз≥, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс¤ його мультипл≥кац≥¤ (наприклад, перш н≥ж знайти широке застосуванн¤ у чорн≥й металург≥њ метод безперервного розливанн¤ р≥дкого металу був започаткований на п≥дприЇмствах кольоровоњ металург≥њ). –езонансний ефект маЇ м≥сце тод≥, коли ¤кесь нововведенн¤ у певн≥й галуз≥ актив≥зуЇ ≥ стимулюЇ розвиток ≥нших ¤вищ у виробнич≥й сфер≥ (зокрема отриманн¤ синтетичного волокна високоњ ¤кост≥ призвело до виробництва нових вид≥в тканин, а це стимулювало по¤ву нових вид≥в од¤гу тощо).

–ис. 3. —пециф≥чн≥ форми мультипл≥кац≥йного ефекту.

≈фект стартового вибуху Ч це ланцюгова реакц≥¤ у перспектив≥. ¬≥н можливий за умови, що певний стартовий вибух стаЇ початком наступного лавинопод≥бного зб≥льшенн¤ ефекту у т≥й же сам≥й або ≥нш≥й галуз≥ виробництва чи д≥¤льност≥ (¤скравий приклад Ч застосуванн¤ економ≥ко-математичних метод≥в та моделей в управл≥нн≥, виробництв≥, р≥зних галуз¤х науки). ” процес≥ створенн¤ будь-¤ких матер≥альних ц≥нностей з'¤вл¤ютьс¤ супроводжувальн≥ можливост≥ з певним ефектом. “ак≥ можливост≥ про¤вл¤ютьс¤ у вигл¤д≥ р≥зних пром≥жних ≥ поб≥чних результат≥в, використанн¤ виробничих ≥ побутових в≥дход≥в тощо. «рештою у будь-¤к≥й д≥¤льност≥ маЇ м≥сце також ефект акселерац≥њ, що означаЇ позитивний насл≥док не лише самого по соб≥ конкретного результату, але й прискоренн¤ темп≥в його розповсюдженн¤ ≥ застосуванн¤.

ћеж≥ м≥ж виокремленими формами мультипл≥кац≥йного ефекту досить умовн≥, рухом≥ ≥ в≥дносн≥. ƒ≥алектичний взаЇмозв'¤зок цих форм пол¤гаЇ у тому, що ус≥ вони разом формують загальний ≥нтегральний ефект в≥д реал≥зац≥њ певного господарського р≥шенн¤ (впровадженн¤ новоњ техн≥ки чи технолог≥њ, прогресивних метод≥в або форм орган≥зац≥њ виробництва, нових форм господарюванн¤ тощо).  оли вир≥шуЇтьс¤ певна великомасштабна проблема з очевидними мультипл≥кац≥йними характеристиками, то оч≥куваний ефект маЇ охоплювати одночасно ус≥ його специф≥чн≥ форми. «агальна величина такого ефекту залежить в≥д трьох головних чинник≥в: економ≥чноњ ефективност≥ впроваджуваного господарського заходу (сукупност≥ заход≥в), масштаб≥в ≥ швидкост≥ його (њх) розповсюдженн¤ в ус≥х галуз¤х чи сферах д≥¤льност≥.

Ќеобх≥дн≥ дл¤ одержанн¤ певного результату (ефекту) ус≥ витрати под≥л¤ють на поточн≥ (повс¤кденн≥) ≥ одноразов≥. ƒо поточних (повс¤кденних) витрат в≥днос¤ть витрати на оплату прац≥ р≥зних категор≥й персоналу (робочоњ сили) ≥ обс¤г засоб≥в виробництва, ¤к≥ пост≥йно використовуютьс¤ (варт≥сть витрачених предмет≥в прац≥ ≥ сума амортизац≥йних в≥драхувань), а також де¤к≥ ≥нш≥ витрати, що включаютьс¤ у повну соб≥варт≥сть продукц≥њ (послуг). ќдноразов≥ витрати ¤вл¤ють собою авансов≥ кошти на в≥дтворенн¤ засоб≥в виробництва у вигл¤д≥ кап≥тальних вкладень. ѕри цьому кап≥тальн≥ вкладенн¤ справл¤ють в≥ддачу (ефект, результат) лише через де¤кий час, що дор≥внюЇ тривалост≥ в≥дтворювального циклу засоб≥в прац≥ ≥ враховуЇтьс¤ при визначенн≥ њх ефективност≥.

–озрахунки ефективност≥ витрат необх≥дн≥ дл¤ прийн¤тт¤ тих чи ≥нших господарських р≥шень. ѕо-перше, вони потр≥бн≥ дл¤ оц≥нки р≥вн¤ використанн¤ р≥зних вид≥в витрат ≥ ресурс≥в, зд≥йснюваних орган≥зац≥йно-техн≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних заход≥в, загальноњ результативност≥ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства впродовж певного пер≥оду часу. ѕо-друге, за њх допомогою обірунтовують ≥ визначають найкращ≥ (оптимальн≥) вар≥анти господарських р≥шень: застосуванн¤ новоњ техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва, нарощуванн¤ виробничих потужностей, п≥двищенн¤ ¤кост≥ ≥ оновленн¤ асортименту продукц≥њ тощо. ” зв'¤зку з цим розр≥зн¤ють абсолютний (загальний) ≥ пор≥вн¤льний ефект.  ожний з них може бути економ≥чним, соц≥альним, локальним (госпрозрахунковим), народногосподарським, перв≥сним, мультипл≥кац≥йним.

јбсолютний ефект характеризуЇ загальну або питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурс≥в) його величину, ¤ку маЇ п≥дприЇмство в≥д своЇњ д≥¤льност≥ за певний пром≥жок часу. ѕор≥вн¤льний ефект в≥дображаЇ насл≥дки пор≥вн¤нн¤ можливих вар≥ант≥в господарюванн¤ ≥ вибору кращого з них; його р≥вень в≥дбиваЇ економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ переваги обраного вар≥анту зд≥йсненн¤ господарських р≥шень (напр¤мку д≥¤льност≥) у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими можливими вар≥антами. јбсолютний ≥ пор≥вн¤льний ефекти т≥сно взаЇмозв'¤зан≥, доповнюють один ≥ншого. ¬изначенн¤ економ≥чно найб≥льш виг≥дного вар≥анту господарюванн¤ завжди базуЇтьс¤ на з≥ставленн≥ показник≥в абсолютного ефекту, а анал≥тична оц≥нка останнього зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом пор≥вн¤нн¤ його запланованих, нормативних ≥ фактично дос¤гнутих показник≥в, њх динам≥ки за певний пер≥од.

¬ипром≥нюванн¤

 ритер≥й ≥ система показник≥в ¬им≥рюванн¤ загальноњ ефективност≥ (продуктивност≥) д≥¤льност≥ п≥дприЇмства методолог≥чно зв¤зане перш за все з визначенн¤м критер≥ю ≥ формуванн¤м в≥дпов≥дноњ йому системи показник≥в.

 ритер≥й Ч це головна в≥др≥знювальна ознака ≥ визначальна м≥ра в≥рог≥дност≥ п≥знанн¤ сут≥ ефективност≥ виробництва, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кими зд≥йснюють к≥льк≥сну оц≥нку њњ р≥вн¤.; ѕравильно сформульований критер≥й повинен найб≥льш повно характеризувати суть ефективност≥ ¤к економ≥чноњ категор≥њ ≥ . бути сп≥льним дл¤ ус≥х ланок сусп≥льного виробництва Ч в≥д п≥дприЇмства до народного господарства в ц≥лому.

—уть проблеми п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва (продуктивност≥ виробничо-економ≥чноњ системи) пол¤гаЇ у тому, щоб на кожну одиницю витрат Ч трудових, матер≥альних, ф≥нансових Ч дос¤гати максимально можливого зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва або доходу. ¬иход¤чи з цього Їдиним народногосподарським економ≥чним критер≥Їм ефективност≥ виробництва можна вважати зростанн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ (живоњ ≥ уречевленоњ) прац≥. ” загальному вигл¤д≥ критер≥й ефективност≥ виробництва в≥дображаЇ пост≥йно зд≥йснюваний процес максим≥зац≥њ обс¤гу чистоњ продукц≥њ (нац≥онального доходу) по в≥дношенню до витрат живоњ ≥ уречевленоњ прац≥ (персоналу ≥ виробничих фонд≥в п≥дприЇмства або народного господарства в ц≥лому). Ќа р≥вн≥ госпрозрахункового п≥дприЇмства модиф≥кованою формою Їдиного критер≥ю ефективност≥ (продуктивност≥) його д≥¤льност≥ може слугувати максим≥зац≥¤ прибутку за умови економ≥чно обгрунтованоњ побудови систем ц≥н на вироблювану продукц≥ю та оплати прац≥ залежно в≥д к≥нцевих результат≥в виробництва. ћ≥ж народногосподарським ≥ госпрозрахунковим (комерц≥йним) критер≥¤ми принциповоњ розб≥жност≥ не ≥снуЇ, оск≥льки при правильно побудованих ц≥нах на засоби виробництва ≥ к≥нцеву продукц≥ю зб≥льшенн¤ обс¤гу чистоњ продукц≥њ п≥дприЇмства справл¤Ї адекватний вплив ≥ на величину одержуваного ним прибутку.  ≥льк≥сна визначен≥сть ≥ зм≥ст критер≥ю знаход¤ть найб≥льш повне в≥дображенн¤ в конкретних показниках ефективност≥ виробництва.

ѕри формуванн≥ системи показник≥в ефективност≥ виробництва, виробничо-господарськоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства бажано дотримуватись певних принцип≥в. ƒо них можна в≥днести:

Х забезпеченн¤ взаЇмозв'¤зку критер≥ю ≥ системи конкретних показник≥в ефективност≥ виробництва;

Х в≥дображенн¤ ефективност≥ використанн¤ ус≥х вид≥в застосовуваних у виробництв≥ ресурс≥в;

Х можлив≥сть застосуванн¤ показник≥в ефективност≥ в управл≥нн≥ р≥зними ланками виробництва на п≥дприЇмств≥;

Х виконанн¤ найб≥льш важливими показниками стимулюючоњ функц≥њ у процес≥ використанн¤ на¤вних резерв≥в зростанн¤ ефективност≥ виробництва, того чи ≥ншого виду д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

—истема показник≥в ефективност≥ виробництва, що побудована з урахуванн¤м зазначених принцип≥в, маЇ включати дек≥лька груп: 1) узагальнююч≥ показники ефективност≥ виробництва (д≥¤льност≥ п≥дприЇмства); 2) показники ефективност≥ використанн¤ прац≥ (персоналу); 3) показники ефективност≥ використанн¤ виробничих основних ≥ оборотних фонд≥в; 4) показники ефективност≥ використанн¤ ф≥нансових кошт≥в (оборотних кошт≥в ≥ кап≥тальних вкладень).  ожна з перел≥чених груп охоплюЇ певну к≥льк≥сть конкретних абсолютних чи в≥дносних показник≥в, що характеризують загальну ефективн≥сть виробництва (д≥¤льност≥ п≥дприЇмства) або ефективн≥сть використанн¤ окремих вид≥в ресурс≥в (табл. 18.1).

ƒл¤ всеб≥чноњ оц≥нки р≥вн¤ ≥ динам≥ки абсолютноњ економ≥чноњ ефективност≥ виробництва, результат≥в виробничо-господарськоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства пор¤д з наведеними основними сл≥д використовувати також специф≥чн≥ показники, що в≥дбивають ступ≥нь використанн¤ кадрового потенц≥алу, виробничих потужностей, .устаткуванн¤, окремих вид≥в матер≥альних ресурс≥в тощо.

¬им≥нюванн¤ економ≥чноњ ефективност≥ ресурс≥в ≥ витрат  онкретн≥ види ефективност≥ можуть виокремлюватись не лише за р≥зноман≥тн≥стю одержуваних результат≥в (ефект≥в) д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, про що уже мовилось вище, але й залежно в≥д того, ¤к≥ ресурси (застосовуван≥ чи споживан≥) беруть дл¤ розрахунк≥в. «астосовуван≥ ресурси Ч це сукупн≥сть

живоњ ≥ уречевленоњ прац≥, а споживан≥ ресурси ¤вл¤ють собою поточн≥ витрати на виробництво продукц≥њ. ” зв'¤зку з цим у практиц≥ господарюванн¤ варто вид≥л¤ти також ефективн≥сть застосовуваних ресурс≥в ≥ ефективн≥сть споживаних ресурс≥в ¤к специиф≥чн≥ форми про¤ву загальноњ ефективност≥ виробництва, тобто мова йде про так зван≥ ресурсний ≥ витратний пц-.г.оди' до визначенн¤ њњ р≥вн¤ з застосуванн¤м в≥дпов≥дачах тип≥в показник≥в.

“аблиц¤ 1. —истема показник≥в ефективност≥ виробництва (д≥¤льност≥ п≥дприЇмства).

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5016 прочитано)