≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥

Х ≤нфраструктура. ¬ажливою передумовою зростанн¤ ефективност≥ (продуктивност≥) виробництва на п≥дприЇмствах Ї достатн≥й р≥вень розвитку ≥ активна д≥¤льн≥сть р≥зноман≥тних ≥нституц≥й ринковоњ, виробничоњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури. ¬ сучасних умовах ус≥ п≥дприЇмства у процес≥ своЇњ ≥нновац≥йноњ, виробничоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ не можуть обходитись без в≥дпов≥дних послуг ≥нновац≥йних фонд≥в, товарно-сировинних б≥рж, б≥рж прац≥, фондових б≥рж, комерц≥йних банк≥в та ≥нших ≥нститут≥в ринковоњ ≥нфраструктури. Ќеаби¤кий безпосередн≥й вплив на результативн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, р≥вень ефективност≥ њх виробництва в ц≥лому справл¤Ї належний розвиток ≥ високо¤к≥сне функц≥онуванн¤ виробничоњ- '≥нфраструктури Ч комун≥кац≥й, транспорту, оптовоњ ≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥, спец≥ал≥зованих ≥нформац≥йних систем тощо. «рештою чи не найб≥льш вир≥шальне значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ динам≥чного ≥ ефективного розвитку ¤к сусп≥льного виробництва в ц≥лому, так ≥ р≥зноман≥тних його ланок, включаючи головну з них Ч п≥дприЇмства, мають потужна ≥ розгалуджена мережа орган≥зац≥йних структур ≥ система пост≥йно зд≥йснюваних ними заход≥в, що у своњй сукупност≥ складають соц≥альну ≥нфраструктуру. ” зв'¤зку з цим держав≥ ≥ в≥дпов≥дним њњ владним та управл≥нським установам належить прид≥л¤ти особливу увагу розвитку ≥ п≥двищенню ефективност≥ р≥зноман≥тних заклад≥в осв≥ти, науки, культури, систем житлово-комунального господарства ≥ побутового обслуговуванн¤ населенн¤, його над≥йного соц≥ального захисту.

Х —труктурн≥ зм≥ни. Ќа показники ефективност≥ (продуктивност≥) на р≥зних р≥вн¤х господарюванн¤ нер≥дко впливають структурн≥ зм≥ни у сусп≥льств≥ незалежно в≥д ¤кост≥ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю окремих п≥дприЇмств. ѕричому така взаЇмод≥¤ у довгостроков≥й перспектив≥ завжди маЇ двосторонн≥й характер, тобто структурн≥ зм≥ни в≥дбиваютьс¤ на р≥вн≥ загальноњ ефективност≥, а позитивн≥ зрушенн¤ продуктивност≥ можуть спри¤ти модиф≥кац≥њ самоњ структури сусп≥льного виробництва. ѕод≥бн≥ зм≥ни Ї не лише результатом, але й причиною економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку сусп≥льства. –озум≥нн¤ цих зм≥н дозвол¤Ї уникати непотр≥бних похибок у прийн¤тт≥ ур¤дових р≥шень, б≥льш реал≥стично ≥ ц≥леспр¤мовано планувати д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, розвивати ринкову ≥ соц≥альну ≥нфраструктуру. Ќайб≥льш важливими, окр≥м пол≥тичних, вважаютьс¤ структурн≥ зм≥ни економ≥чного ≥ соц≥ального характеру. Ќай≥стотн≥ш≥ економ≥чн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ у таких сферах: 1) модел¤х зайн¤тост≥ населенн¤ Ч зрушенн¤ зайн¤тост≥ в≥д с≥льського господарства до обробноњ промисловост≥, а також в≥д останньоњ до невиробничих галузей (особливо сфери послуг); 2) склад≥ основних фонд≥в (основного кап≥талу) Ч визначаютьс¤ розм≥рами фонду нагромадженн¤ та ≥нвестиц≥й за ознаками ≥нтенсивност≥ оновленн¤, строку використанн¤, ступеню вт≥ленн¤ технолог≥чних новин, р≥внем кап≥талом≥сткост≥;

3) технолог≥¤х, наукових досл≥дженн¤х ≥ розробках Ч сп≥вв≥дношенн¤ ≥мпорту технолог≥й з залученн¤м ≥ноземного кап≥талу ≥ в≥тчизн¤них технолог≥чних розробок, зрушенн¤ в≥д традиц≥йних до технолог≥й ≥ розробок, що супроводжуютьс¤ революц≥йними проривами у цих галуз¤х; 4) масштабах (концентрац≥њ) виробництва Ч пом≥тне зб≥льшенн¤ частки др≥бних (малих) ≥ середн≥х п≥дприЇмств, що можуть стати ≥ стають конкурентоспроможними за умови њх необх≥дноњ спец≥ал≥зац≥њ та на¤вност≥ великих ≥ розрахованих на тривалий пер≥од парт≥й замовлень на виготовлювану ними продукц≥ю. —труктурн≥ зм≥ни соц≥ального характеру торкаютьс¤ головним чином персоналу (робочоњ сили) ≥ трудового потенц≥алу; вони характеризуютьс¤ ≥стотними зрушенн¤ми у њх склад≥ за ознаками Ч стат≥, осв≥ченост≥, квал≥ф≥кац≥њ, нац≥ональних особливостей характеру тощо.

Ќа зак≥нченн¤ варто зазначити, що обов'¤зков≥сть у використанн≥ (урахуванн≥) зовн≥шн≥х чинник≥в не Ї такою жорсткою, ¤к по в≥дношенню до внутр≥шн≥х чинник≥в ефективност≥ виробництва. ѕевне ≥гноруванн¤ п≥дприЇмствами ц≥Їњ вимоги може лише загальмувати темпи зростанн¤ ефективност≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ види ефективност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5016 прочитано)