≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕон¤тт¤ ≥ сутн≥сть фактор≥в продуктивност≥

≈лектроозброЇнн≥сть прац≥ визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м к≥лькост≥ електроенерг≥њ, використаноњ у виробничому процес≥ за певний пер≥од, до середньообл≥ковоњ чисельност≥ роб≥тник≥в.

≈нергоозброЇн≥сть прац≥ Ц споживанн¤ вс≥х вид≥в енерг≥њ на одного роб≥тника за певний пер≥од.

‘ондоозброЇн≥сть Ц це показник оснащеност≥ прац≥ виробничими основними фондами. ¬изначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м середньор≥чноњ балансовоњ вартост≥ виробничих основних фонд≥в до середньообл≥ковоњ чисельност≥ вор≥тник≥в або прац≥вник≥в.

‘ондов≥ддача Ц загальний показник використанн¤ вс≥Їњ сукупност≥ основних виробничих фонд≥в. ¬изначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м р≥чного обс¤гу випуску продукц≥њ у грошовому вираженн≥ до середньор≥чноњ(без урахуванн¤ зносу) балансовоњ вартост≥ основних виробничих фонд≥в.

залежн≥сть м≥ж р≥внем ≥ динам≥кою техн≥чноњ озброЇност≥ та продуктивност≥ прац≥ пр¤ма:

де ѕпЦ продуктивн≥сть прац≥;

‘оЦ фондоозброЇн≥сть

‘вЦ фондов≥ддача.

–≥вень механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ обчислюЇтьс¤ на основ≥ таких показник≥в, ¤к коеф≥ц≥Їнти механ≥зац≥њ роб≥т(виробництва)Ц  м.р(в) ≥ прац≥ Ц  м.п.

 м.р(в)=

або

де QmЦ обс¤г роб≥т, виконаний механ≥зованим способом;

QЦ загальний обс¤г роб≥т;

„мЦ чисельн≥сть роб≥тник≥в, зайн¤тих механ≥зованою працею;

„Ц загальна чисельн≥сть, зайн¤тих механ≥зованою працею на даному робочому м≥сц≥;

„м≥Ц чисельн≥сть роб≥тник≥в, зайн¤тих механ≥зованою працею на даному робочому м≥сц≥;

≤Ц величина, ¤ка характеризуЇ в≥дношенн¤ часу механ≥зованих процес≥в до загального часу виконанн¤ операц≥њ.

ƒл¤ визначенн¤ р≥вн¤ комплексноњ механ≥зац≥њ використовують под≥бн≥ показники.

–≥вень автоматизац≥њ характеризуЇтьс¤ в≥дношенн¤м к≥лькост≥ автоматизованого устаткуванн¤ або його потужностей до к≥лькост≥ або потужностей усього використаного устаткуванн¤, а також часткою автоматизованих операц≥й або продукц≥њ, виробленоњ на автоматизованому устаткуванн≥.

¬елике значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ мають орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ фактори, ¤к≥ визначаютьс¤ р≥внем орган≥зац≥њ виробництва, прац≥ й управл≥нн¤. ƒо цих фактор≥в належать:

Ј удосконаленн¤ форм орган≥зац≥њ сп≥льного виробництва, його подальшоњ спец≥ал≥зац≥њ та концентрац≥њ, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ виробничих п≥дрозд≥л≥в ≥ допом≥жних служб на п≥дприЇмствах (транспортноњ, ≥нструментальноњ, складськоњ, енергетичноњ тощо);

Ј удосконаленн¤ орган≥зац≥њ прац≥ шл¤хом поглибленн¤ под≥лу ≥ кооперац≥њ прац≥, впровадженн¤ багатоверстатного обслуговуванн¤, розширенн¤ сфери сум≥щенн¤ профес≥й ≥ функц≥й; застосуванн¤ передових метод≥в ≥ прийом≥в прац≥; удосконаленн¤ орган≥зац≥њ та обслуговуванн¤ робочих м≥сць; пол≥пшенн¤ нормуванн¤ прац≥(впровадженн¤ техн≥чно обірунтованих норм затрат прац≥, розширенн¤ сфери нормуванн¤ прац≥); застосуванн¤ гнучких форм орган≥зац≥њ прац≥; пол≥пшенн¤ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в; пол≥пшенн¤ умов прац≥; удосконаленн¤ матер≥ального стимулюванн¤ прац≥;

Ј удосконаленн¤ орган≥зац≥њ управл≥нн¤ виробництвом шл¤хом удосконаленн¤ системи управл≥нн¤ виробництвом, пол≥пшенн¤ оперативного управл≥нн¤ виробничим процесом, впровадженн¤ автоматизованих систем управл≥нн¤ виробництвом.

¬ умовах ринкових в≥дносин важливими заходами щодо удосконаленн¤ орган≥зац≥йних форм виробництва й управл≥нн¤ можуть бути:

Ј приватизац≥¤ державноњ власност≥;

Ј розвиток середнього ≥ малого п≥дприЇмництва;

Ј наданн¤ повноњ економ≥чноњ свободи державним п≥дприЇмствам;

Ј диверс≥кац≥¤ виробництва;

Ј залученн¤ ≥ноземного кап≥талу дл¤ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

Ј розробка системи спец≥альних п≥льг дл¤ орендатор≥в, кооператор≥в, сп≥льного п≥дприЇмництва тощо.

—оц≥ально-психолог≥чн≥ фактори визначаютьс¤ ¤к≥сними характеристиками ≥ соц≥ально-економ≥чним складом трудових колектив≥в, п≥двищенн¤м квал≥ф≥кац≥йного й загальноосв≥тнього р≥вн¤ прац≥вник≥в, пол≥пшенн¤ соц≥ально-психолог≥чного кл≥мату в трудових колективах, п≥двищенн¤м дисципл≥нованост≥, трудовоњ активност≥, творчоњ ≥н≥ц≥ативи прац≥вник≥в, удосконаленн¤м метод≥в мотивац≥њ ≥ психолог≥чного впливу тощо.

ѕопередн¤ глава «м≥ст Ќаступна глава

–≈«≈–¬» ѕ≤ƒ¬»ў≈ЌЌя ѕ–ќƒ” “»¬Ќќ—“≤ ѕ–ј÷≤

–езерви п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ Ц це невикористан≥ можливост≥ економ≥њ затрат прац≥ (¤к живоњ, так ≥ уречевленоњ), ¤к≥ виникають унасл≥док д≥њ тих чи ≥нших фактор≥в (удосконаленн¤ техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ тощо). –≥вень продуктивност≥ прац≥ залежить в≥д ступен¤ використанн¤ резерв≥в.

–езерви можна класиф≥кувати в≥дносно часу њх використанн¤, а також сфери виникненн¤.

«а часом використанн¤ розр≥зн¤ють поточн≥ й перспективн≥ резерви.

ѕоточн≥ резерви можуть бути використан≥ залежно в≥д реальних можливостей прот¤гом м≥с¤ц¤, кварталу або року.

¬икористанн¤ перспективних резерв≥в передбачаЇтьс¤ в перспектив≥ через р≥к або дек≥лька рок≥в зг≥дно з довгостроковими планами п≥дприЇмства.

«а сферами виникненн¤ розр≥зн¤ють загальнодержавн≥, рег≥ональн≥, м≥жгалузев≥, галузев≥, внутр≥шньовиробнич≥ резерви.

ƒо загальнодержавних належать так≥ резерви, використанн¤ ¤ких впливаЇ на зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ в економ≥ц≥ загалом ≥ ¤к≥ пов'¤зан≥ з недовикористанн¤м науково-техн≥чного прогресу, нерац≥ональним розм≥щенн¤м п≥дприЇмств ≥ неефективною демограф≥чною й територ≥альною зайн¤т≥стю населенн¤, недостатн≥м використанн¤м ринкових механ≥зм≥в ≥ метод≥в господарюванн¤ тощо.

–ег≥ональн≥ резерви пов'¤зан≥ з можливост¤ми пол≥пшеного використанн¤ продуктивних сил даного рег≥ону.

ћ≥жгалузев≥ резерви Ц це можливост≥ пол≥пшенн¤ м≥жгалузевих зв'¤зк≥в, своЇчасне, точне ≥ ¤к≥сне виконанн¤ договор≥в щодо кооперативних поставок, використанн¤ можливостей одн≥Їњ галуз≥ дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ в обробних галуз¤х промисловост≥ спри¤Ї пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ в сировинних галуз¤х.

√алузев≥ резерви Ц це резерви, пов'¤зан≥ з можливост¤ми п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, ¤к≥ характерн≥ дл¤ даноњ галуз≥ економ≥ки й зумовлен≥ недостатн≥м використанн¤м техн≥ки ≥ технолог≥њ виробництва прогресивних дос¤гнень ≥ передового досв≥ду, недол≥ками в спец≥ал≥зац≥њ, концентрац≥њ та комб≥нуванн≥ виробництва тощо.

¬нутр≥шньовиробнич≥ резерви ви¤вл¤ютьс¤ ≥ реал≥зуютьс¤ безпосередньо на п≥дприЇмств≥. ¬елике значенн¤ цих резерв≥в пол¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство Ї первинним осередком економ≥ки ≥ на ньому ви¤вл¤ютьс¤ ≥ використовуютьс¤ вс≥ попередн≥ резерви. ¬нутр≥шньовиробнич≥ резерви зумовлен≥ недостатньо ефективним використанн¤м техн≥ки, сировини, матер≥ал≥в, а також робочого часу, на¤вн≥стю ц≥лодобових ≥ внутр≥шньозм≥нних втрат часу, а також прихованого безроб≥тт¤. ќтже, внутр≥шньо виробнич≥ резерви можна под≥лити на:

Ј резерви зниженн¤ трудом≥сткост≥ прац≥;

Ј резерви пол≥пшенн¤ використанн¤ робочого часу;

–езерви п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ безмежн≥, ¤к ≥ науко- техн≥чний прогрес, удосконаленн¤ орган≥зац≥њ виробництва , прац≥ й управл≥нн¤. “ому в кожн≥й конкретний пер≥од треба використовувати т≥ резерви, що дають максимальну економ≥ю прац≥ за м≥н≥мальних витрат.

Ќеобх≥дною умовою ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ резерв≥в Ї њхн¤ к≥льк≥сна оц≥нка.

–езерви можуть оц≥нюватис¤ в абсолютних ≥ в≥дносних величинах. Ќа конкретний пер≥од часу величину резерв≥в можна визначити ¤к р≥зницю м≥ж дос¤гнутим ≥ максимально можливим р≥внем продуктивност≥ прац≥.

ќц≥нку впливу зниженн¤ трудом≥сткост≥ продукц≥њ, пол≥пшенн¤ використанн¤ робочого часу, удосконаленн¤ структури кадр≥в на п≥дприЇмств≥ можна визначити за допомогою таких формул:

«а рахунок зниженн¤ трудом≥сткост≥:

ѕп = (Tм/Tн)*100-100;Eч = ((Tм-Tн)*P)/‘* ;

де ѕп - величина п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, %;

“м, “н - минула та нова трудом≥стк≥сть на операц≥ю або вир≥б;

≈м - економ≥¤ чисельност≥ роб≥тник≥в;

– - к≥льк≥сть вироб≥в або операц≥й;

‘ - реальний фонд робочого часу одного роб≥тника, год.;

  - коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норм.

«а рахунок пол≥пшенн¤ використанн¤ робочого часу (зменшенн¤ його втрат):

ѕп = (100-n)*100/(100-m)-100,

або

ѕп = (m-n)*100/(100-m),

де m - втрати робочого часу в базовому пер≥од≥,%;

n - втрати робочого часу в поточному пер≥од≥,%.

«а рахунок зм≥н у структур≥ кадр≥в:

Iпп = Iп*Id,

де ≤пз - ≥ндекс загальноњ продуктивност≥ прац≥;

≤п - ≥ндекс продуктивност≥ прац≥ основних роб≥тник≥в;

≤d - ≥ндекс зм≥ни частки основних роб≥тник≥в в загальн≥й к≥лькост≥ роб≥тник≥в у поточному пер≥од≥ пор≥вн¤но з базовим, обчислюЇтьс¤ за формулою:

Id = dp/dб,

де dп - частка основних роб≥тник≥в в поточному пер≥од≥;

dб - частка основних роб≥тник≥в в базовому пер≥од≥.

«≥ставленн¤ динам≥ки р≥чного, денного ≥ годинного вироб≥тк≥в спри¤Ї ви¤вленню резерв≥в п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ через пол≥пшенн¤ використанн¤ робочого часу.

Ќа п≥дприЇмствах дл¤ використанн¤ резерв≥в розробл¤ють плани орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в , в ¤ких зазначен≥ види резерв≥в п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, заходи щодо њх реал≥зац≥њ, втрати на них, строки проведенн¤, а також в≥дпов≥дальн≥ виконавц≥.

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ сутн≥сть фактор≥в продуктивност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1481 прочитано)