≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕризначенн¤ тарифноњ системи

ѕризначенн¤ тарифноњ системи

ќрган≥зац≥¤ оплати прац≥ на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇтьс¤ з допомогою тарифноњ системи. ¬она ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть норматив≥в, що регулюють основну частину зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.

“арифна система використовуЇтьс¤ дл¤ диференц≥ац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в залежно в≥д њхньоњ квал≥ф≥кац≥њ, в≥дпов≥дальност≥, умов прац≥ (тобто њњ шк≥дливост≥, важкост≥, ≥нтенсивност≥, привабливост≥ тощо), њњ к≥лькост≥ та результат≥в. « допомогою тарифноњ системи установлюютьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж низько ≥ високооплачуваними категор≥¤ми труд¤щих.

“арифна система в≥дображаЇ под≥л прац≥вник≥в за профес≥¤ми, спец≥альност¤ми та квал≥ф≥кац≥Їю.

ѕрофес≥¤ характеризуЇ трудову д≥¤льн≥сть ≥ зайн¤т≥сть прац≥вника в≥дпов≥дно до одержаноњ ним п≥дготовки, придбаних теоретичних знань ≥ практичних навичок (наприклад, токар, слюсар, шахтар).

—пец≥альн≥сть в≥дображаЇ внутр≥шньопрофес≥йний под≥л прац≥. ÷е пон¤тт¤ вужче пор≥вн¤но з пон¤тт¤м Упрофес≥¤Ф (наприклад, токар-карусельник, слюсар-водопров≥дник, слюсар-ремонтник устаткуванн¤). ќтже, спец≥альн≥сть потребуЇ глибших знань ≥ надбанн¤ практичних навичок з вужчого кола роб≥т.

 вал≥ф≥кац≥¤ Ц сукупн≥сть виробничих знань, ум≥нн¤, певних практичних навичок. ¬она виражаЇ ступ≥нь п≥дготовленост≥ прац≥вника до виконанн¤ профес≥йних функц≥й обумовленоњ складност≥.

“арифна система Ї основою дл¤ установленн¤ правильного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж темпами зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ та середньоњ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в. « њњ допомогою визначаЇтьс¤ необх≥дна к≥льк≥сть прац≥вник≥в в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ чи спец≥альност≥, а також сп≥вв≥дношенн¤ зароб≥тноњ плати р≥зних категор≥й прац≥вник≥в.

” зв'¤зку з тим, що норми затрат прац≥ установлюютьс¤ нормуванн¤м, тарифна система Ї сполучною ланкою м≥ж нормуванн¤м та системами зароб≥тноњ плати.

ќсновними елементами тарифноњ системи Ї тарифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники роб≥т ≥ профес≥й роб≥тник≥в, квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники посад кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в, тарифн≥ с≥тки та ставки ≥ схеми посадових оклад≥в, або Їдина тарифна с≥тка.

” сучасних економ≥чних умовах кожне п≥дприЇмство може самост≥йно розробл¤ти тарифну систему, дотримуючись державних гарант≥й ≥ вимог генеральноњ, галузевоњ, реі≥ональноњ тарифних угод зг≥дно з чинним законодавством.

ѕопередн¤ глава «м≥ст Ќаступна глава

“ј–»‘Ќќ- ¬јЋ≤‘≤ ј÷≤…Ќ»… ƒќ¬≤ƒЌ»  ≤ …ќ√ќ «ј—“ќ—”¬јЌЌя

“арифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ дов≥дники, об'Їднан≥ в Їдиний тарифно-квал≥ф≥кац≥йний дов≥дник роб≥т ≥ профес≥й (™“ ƒ) Ц це нормативн≥ документи, в ¤ких ус≥ види роб≥т, що виконуютьс¤ на тому чи ≥ншому виробництв≥, розпод≥л¤ютьс¤ на групи залежно в≥д њхньоњ складност≥. “арифно-квал≥ф≥кац≥йний дов≥дник слугуЇ дл¤ тариф≥кац≥њ роб≥т ≥ установленн¤ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в роб≥тникам.

“ариф≥кац≥¤ роб≥т маЇ велике значенн¤ дл¤ орган≥зац≥њ оплати прац≥, ≥ насамперед дл¤ њњ диференц≥ац≥њ залежно в≥д квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в, тобто ¤кост≥ њхньоњ прац≥.

™диний тарифно-квал≥ф≥кац≥йний дов≥дник використовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ к≥лькост≥ розр¤д≥в за кожною профес≥Їю (спец≥альн≥стю), складност≥ роб≥т (њх тарифноњ групи), квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в роб≥тникам; забезпеченн¤ Їдност≥ в оплат≥ прац≥ роб≥тник≥в, ¤к≥ мають однакову квал≥ф≥кац≥ю; складанн¤ програм з п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в. ¬≥н складаЇтьс¤ ≥з 72 випуск≥в, ¤к≥ включають приблизно 160 розд≥л≥в. «а його допомогою можна зд≥йснювати тариф≥кац≥ю понад 5 тис. профес≥й роб≥тник≥в ≥ виконуваних ними роб≥т.

™“ ƒ м≥стить по кожному розр¤ду будь-¤коњ профес≥њ характеристики, ¤к≥ даютьс¤ в трьох розд≥лах: У’арактеристика роб≥тФ, Уѕовинен знатиФ ≥ Уѕриклади роб≥тФ. ” першому розд≥л≥ наведено роботи, ¤к≥ роб≥тник мусить виконати, складн≥сть њх виконанн¤, ступ≥нь самост≥йност≥ роб≥тника п≥д час виконанн¤ цих роб≥т, а також п≥д час налагодженн¤ устаткуванн¤, апарат≥в, установок. ” другому розд≥л≥ м≥ст¤тьс¤ основн≥ вимоги до знань роб≥тника, котрий виконуЇ роботи певноњ складност≥, даЇтьс¤ перел≥к навичок, ¤кими в≥н повинен волод≥ти, вимоги до його теоретичноњ п≥дготовки з профес≥њ (спец≥альност≥). ” третьому розд≥л≥ наводитьс¤ перел≥к роб≥т найтипов≥ших дл¤ даного розр¤ду ≥ профес≥њ.

ƒл¤ прикладу наведемо характеристику профес≥њ токар¤ шостого розр¤ду.

’арактеристика роб≥т. “окарна обробка ≥ доведенн¤ на ун≥версальних верстатах особливо складних, дорогих деталей та ≥нструменту по 1Ч2 класам точност≥ з великою к≥льк≥стю переход≥в ≥ установок з важкодоступними дл¤ обробки ≥ вим≥рюванн¤ м≥сц¤ми, ¤к≥ потребують при установленн≥ комб≥нованого кр≥пленн¤ ≥ високоточного вив≥р¤нн¤ в р≥зних площинах. ƒоведенн¤ ≥ пол≥руванн¤ по 1 класу точност≥ особливо складного спец≥ального ≥нструменту р≥зноњ конф≥гурац≥њ з дек≥лькома сполученими поверхн¤ми. Ќар≥зуванн¤ багатозах≥дних р≥зьб особливо складного проф≥лю будь-¤кого модул¤ ≥ в≥дстан≥. “окарна обробка особливо складних, великогабаритних деталей, вузл≥в ≥ тонкоспинних довгих деталей, схильних до деформац≥њ, на ун≥версальних верстатах. “окарна обробка нових ≥ переточуванн¤ в≥дпрацьованих прокатних вал≥в з кал≥бруванн¤м особливо складних проф≥л≥в.

ѕовинен знати: конструкц≥ю ≥ правила перев≥рки на точн≥сть токарних верстат≥в р≥зних конструкц≥й, способи установленн¤ кр≥пленн¤ ≥ вив≥р¤нн¤ особливо складних деталей ≥ методи визначенн¤ технолог≥чноњ посл≥довност≥ обробки; обладнанн¤, геометр≥ю ≥ правила термообробки, точ≥нн¤ ≥ доведенн¤ вс≥х вид≥в нормального ≥ спец≥ального р≥зального ≥нструменту, способи дос¤гненн¤ установленоњ точност≥ й чистоти обробки, основн≥ принципи кал≥бруванн¤ особливо складних проф≥л≥в; правила визначенн¤ найвиг≥дн≥ших режим≥в р≥занн¤ за дов≥дниками ≥ паспортом верстата; розрахунки, пов'¤зан≥ з виконанн¤м особливо складних ≥ в≥дпов≥дальних токарних роб≥т.

ѕриклади роб≥т. ¬алки блюм≥нга, сл¤б≥нга ≥ чистових кл≥ток прокатних ≥ дротових стан≥в, валки чистових кл≥ток з в≥дкритими кал≥брами ≥ передчистових ≥з закритими кал≥брами, валки ун≥версальних кл≥ток дл¤ прокатуванн¤ полегшених проф≥л≥в, валки передчистових кл≥ток дл¤ прокатуванн¤ рейок ≥ фасонних проф≥л≥в Ц повна токарна обробка; вали розг≥нн≥ Ц нар≥занн¤ восьмизах≥дних р≥зьб з прогресивно наростаючою в≥дстанню, вали парових турб≥н високого ≥ низького тиску Ц чистова обробка п≥д шл≥фуванн¤ ≥ нар≥занн¤ р≥зьби або пришиванн¤ конус≥в по муфтах; вали г≥дравл≥чних турб≥н Ц повна чистова обробка валуњ рубашок; вали великих суден Ц повна токарна обробка; івинти з рад≥усною сп≥раллю п≥д шарики Ц остаточне доведенн¤ сп≥рал≥ двох сполучених деталей; івинти ходов≥ з довжиною нар≥занн¤ понад 7000 мм, повна токарна обробка з нар≥занн¤м р≥зьби, головки розточен≥ з багатозах≥дною р≥зьбою Ц повна токарна обробка; детал≥ та вузли особливо складн≥ до х≥м≥чних насос≥в ≥ установок великих розм≥р≥в ≥з спец≥альних неметалевих матер≥ал≥в ≥

кислотних сплав≥в Ц повна токарна обробка; диски п≥дковпачкового обладнанн¤, карусел≥ випарника, вакуумн≥ ковпаки розм≥ром понад 500 мм, кал≥бри р≥зьбов≥ з багатозах≥дною трапецењдальною р≥зьбою, колони г≥дравл≥чних прес≥в довжиною понад 15000 мм Ц повна токарна обробка; прес-форми багатом≥сн≥ особливо складноњ конф≥гурац≥њ Ц повна токарна обробка з пол≥руванн¤м; штанги гребних вал≥в регулюючоњ в≥дстан≥ довжиною понад 10000 мм Ц чистова обробка.

“арифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики можуть розробл¤тис¤ за допомогою двох метод≥в оц≥нки складност≥ прац≥: анал≥тичний та експертний.

—утн≥сть анал≥тичного методу пол¤гаЇ в розчленуванн≥ процес≥в прац≥ на окрем≥ функц≥њ ≥ вираженн≥ в балах кожноњ з функц≥й. –озр≥зн¤ють чотири так≥ функц≥њ:

Ј розрахункова, ¤ка означаЇ зд≥йсненн¤ роб≥тниками розрахунк≥в до початку роботи ≥ в њњ процес≥;

Ј п≥дготовча, ¤ка включаЇ п≥дготовку робочого м≥сц¤ до роботи, п≥дб≥р ≥нструменту, налагодженн¤ устаткуванн¤ та ≥н.;

Ј виконавча Ц основна функц≥¤, пов'¤зана з безпосередн≥м веденн¤м робочого процесу;

Ј обслуговуванн¤, або функц≥¤ управл≥нн¤ устаткуванн¤м, пов'¤зана з додатковими вимогами до квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в.

ќкр≥м цього, рекомендуЇтьс¤ враховувати також фактор над≥йност≥ в робот≥ або в≥дпов≥дальност≥ (≥ безпеки).

 ожна ≥з вказаних функц≥й маЇ три ступен≥ оц≥нки складност≥ роб≥т Цпроста (незначна), середн¤ (значна) ≥ складна (дуже значна).

¬иконуван≥ роботи розпод≥л¤ютьс¤ по розр¤дах залежно в≥д к≥лькост≥ бал≥в, ¤к≥ припадають на кожний њх вид. ƒл¤ кожного розр¤ду встановлена м≥н≥мальна й максимальна к≥льк≥сть бал≥в. ƒл¤ шестирозр¤дноњ тарифноњ с≥тки максимальне число бал≥в: дл¤ 6-го розр¤ду Ц 400, дл¤ 1-го Ц 200.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими функц≥¤ми в загальн≥й сум≥ бал≥в приблизно таке: розрахункова Ц 5,3%; п≥дготовча Ц 9,3; виконавча Ц 72,0; обслуговуванн¤ Ц 5,3; фактор над≥йност≥ Ц 8,1%.

јнал≥тичним методом можна визначити ступ≥нь складност≥ лише дл¤ под≥бних за технолог≥Їю роб≥т. якщо ≥снують значн≥ в≥дм≥нност≥ у виконанн≥ роб≥т, то дл¤ перев≥рки, уточненн¤ оц≥нки доц≥льно використовувати експертний метод визначенн¤ часу п≥дготовки, необх≥дного дл¤ одержанн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ квал≥ф≥кац≥њ. ÷им методом можливо пор≥внювати к≥льк≥сн≥ в≥дм≥нност≥ в складност≥ роб≥т, характерних дл¤ р≥зних виробництв.

«а кожною групою роб≥т складаЇтьс¤ детальна характеристика ≥ визначаютьс¤ вимоги до знань та вм≥нн¤ роб≥тника.

Ќалежн≥сть виконуваних роб≥т до певних тарифних розр¤д≥в ≥ присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в роб≥тникам зд≥йснюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом зг≥дно з тарифно-квал≥ф≥кац≥йним дов≥дником за погодженн¤м з профсп≥лковим або ≥ншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

1	2

Ќазва: ѕризначенн¤ тарифноњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1136 прочитано)