≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥

“арифний коеф≥ц≥Їнт першого розр¤ду завжди дор≥внюЇ 1.

“арифна ставка визначаЇтьс¤ зг≥дно встановленого державного м≥н≥мального р≥вн¤ зарплати, тобто таким, що не можна нижче платити прац≥вников≥ за виконану норму робочого часу. ƒо цього треба додати, що доплати ≥ надбавки не вход¤ть в м≥н≥мальну зарплату. –озм≥р оплати прац≥ не може бути нижчим в≥д встановленого державного м≥н≥муму нав≥ть за умови невиконанн¤ норм вироб≥тку або виготовленн¤ бракованоњ продукц≥њ з вини роб≥тника.

ќплата прац≥ кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в зд≥йснюЇтьс¤ за встановленими державною посадовими окладами (Їдина тарифна с≥тка) з урахуванн¤м системи стимулюванн¤ за показники в робот≥. ¬ сьогодн≥шн≥х ринкових умовах при контрактн≥й систем≥ оплати прац≥ кер≥вники п≥дприЇмств повинн≥ це враховувати.

6. “арифна система Ц Ї основою орган≥зац≥њ оплати прац≥ роб≥тник≥в, але не може забезпечити повних розрахунк≥в м≥с¤чного зароб≥тку, оск≥льки не бере до уваги реальноњ результативност≥ д≥¤льност≥ тоњ чи ≥ншоњ роботи. ќсновними вим≥рниками результат≥в прац≥ Ї к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ належноњ ¤кост≥ або витрачений час, прот¤гом ¤кого прац≥вник був зайн¤тий на п≥дприЇмств≥. «арплата д≥литьс¤ на основну ≥ додаткову.

1. ќсновна зарплата маЇ дв≥ форми Ц в≥др¤дна та почасова. «а в≥др¤дноњ форми оплата прац≥ проводитьс¤ за нормами та розц≥нками встановленими на п≥дстав≥ розр¤ду прац≥вника. “арифний розр¤д прац≥вника передбачаЇ виконанн¤ роботи в≥дпов≥дноњ складност≥.

ќсновними умовами застосуванн¤ в≥др¤дноњ оплати прац≥ Ї на¤вн≥сть к≥льк≥сних показник≥в роботи, що залежить в≥д конкретного прац≥вника ≥ п≥ддаЇтьс¤ точному обл≥ку, а також необх≥дн≥сть стимулюванн¤ зростанн¤ випуску продукц≥њ. ¬икористанн¤ ц≥Їњ форми оплати прац≥ потребуЇ встановленн¤ обірунтованих норм вироб≥тку, ч≥ткого обл≥ку њхнього виконанн¤ ≥ не повинно приводити до пог≥ршенн¤ ¤кост≥, порушень технолог≥чних режим≥в, техн≥чноњ безпеки, а також до перевитрачанн¤ сировини, матер≥ал≥в, енерг≥њ.

«а почасовоњ форми оплата прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванн¤м в≥дпрацьованого часу та р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ, що визначаЇтьс¤ тарифним розр¤дом. ѕочасова форма застосовуЇтьс¤ тод≥, коли недоц≥льно нормувати роботи, або коли роботи не п≥ддаютьс¤ нормуванню. ѕочасова оплата прац≥ кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в та службовц≥в зд≥йснюЇтьс¤ за м≥с¤чними посадовими окладами.

 ожна з названих форм охоплюЇ к≥лька систем оплати прац≥ дл¤ р≥зних умов виробництва.

¬≥др¤дна д≥литьс¤ на так≥ системи:

пр¤ма в≥др¤дна

непр¤ма в≥др¤дна

в≥др¤дно-прем≥альна

в≥др¤дно-прогресивна

акордна

ѕочасова д≥литьс¤ на так≥ системи:

проста почасова

почасово-прем≥альна

за посадовими окладами.

1) ѕр¤ма в≥др¤дна система зарплати розраховуЇтьс¤ множенн¤м к≥лькост≥ одиниць виробленоњ продукц≥њ на розц≥нки за одиницю продукц≥њ:

ƒпсв = ро Ј V

V Ц к≥льк≥сть одиниць виробленоњ продукц≥њ;

ро Ц розц≥нка за одиницю продукц≥њ.

–озц≥нка визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м погодинноњ тарифноњ ставки на норму вироб≥тку, або множенн¤м погодинноњ тарифноњ ставки на норму часу на виготовленн¤ продукц≥њ.

2) Ќепр¤ма в≥др¤дна система зарплати залежить не в≥д особистого вироб≥тку, а в≥д результат≥в прац≥ прац≥вник≥в, що њх обслуговуЇ. ¬она використовуЇтьс¤ дл¤ допом≥жних роб≥тник≥в, прац¤ ¤ких не п≥ддаЇтьс¤ нормуванню (наладчики, ремонтники, кран≥вники):

ƒнвс= S Ј t Ј kвн

S Ц погодинна тарифна ставка;

t Ц фактично в≥дпрацьована к≥льк≥сть годин;

kвн Ц середн≥й коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норм вироб≥тку вс≥ма прац≥вниками.

3) ¬≥др¤дно-прем≥альна система зарплати прац≥вника складаЇтьс¤ з в≥др¤дного зароб≥тку та прем≥њ за дос¤гненн¤ певних результат≥в:

ƒвпс = роV + m

m Ц сума прем≥њ.

4) ¬≥др¤дно-прогресивна система оплати означаЇ оплату за виконанн¤ роб≥т у межах норми по звичайних в≥др¤дних розц≥нках, а роб≥т виконаних понд нормативний р≥вень Ц за п≥двищеними розц≥нками:

ƒвпрог = р Ј no + pini

p Ц в≥др¤дна розц≥нка

no Ц норма вироб≥тку за нормативний р≥вень

pi Ц п≥двищена розц≥нка

ni Ц норма вироб≥тку понад нормативний р≥вень.

5) јкордна система Ц груп≥ прац≥вник≥в встановлюЇтьс¤ зарплата за весь комплекс роб≥т ≥з зазначенн¤м к≥нцевого строку його виконанн¤. ÷¤ система використовуЇтьс¤ за терм≥нових роб≥т внасл≥док авар≥й, ремонт≥в.

6) ѕочасова оплата прац≥ проста розраховуЇтьс¤ множенн¤м годинноњ тарифноњ ставки в≥дпов≥дного розр¤ду на к≥льк≥сть в≥дпрацьованих годин:

ƒпп = S Ј t

7) ѕочасово-прем≥альна система передбачаЇ кр≥м тарифного зароб≥тку прем≥ю за дос¤гненн¤ певних результат≥в роботи:

ƒпрем = S Ј t + m

m Ц розм≥р прем≥њ.

8) ќплата за посадовими окладами Ц це оплата роб≥т, ¤к≥ мають стаб≥льний характер (прибиральники, ком≥рники, вагар≥).

2. ƒодаткова зарплата

 р≥м системи оплати прац≥, ¤к≥ ми розгл¤нули, ≥снуЇ самост≥йний елемент зарплати Ц це доплати ≥ надбавки, ¤к≥ призначаютьс¤ дл¤ компенсац≥њ або винагороди за суттЇв≥ в≥дхиленн¤ в≥д нормальних умов прац≥, котр≥ не врахован≥ в тарифних ставках ≥ посадових окладах ≥ нос¤ть необовТ¤зковий або нест≥йкий характер.

ƒоплати Ц це кошти, доплачуван≥ понад встановлений нормативний л≥м≥т, тарифн≥ ставки у звТ¤зку з виникненн¤м особливих умов, обставин.

ƒоплати класиф≥куютьс¤ за ознакою сфери трудовоњ д≥¤льност≥ ≥ д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи:

1) ¤к≥ не мають обмежень щодо сфер трудовоњ д≥¤льност≥;

2) ¤к≥ застосовуютьс¤ т≥льки в певних умовах.

ƒоплати, ¤к≥ не мають обмежень щодо сфер трудовоњ д≥¤льност≥:

а) за роботу в наднормовий час;

б) особам, ¤к≥ не дос¤гли 18-и рок≥в ≥ мають скорочену тривал≥сть робочого дн¤;

в) роб≥тникам, ¤к≥ внасл≥док виробничоњ необх≥дност≥ виконують роботи за нижчими в≥д поданих ним тарифних розр¤д≥в;

г) за час простою в раз≥ невиконанн¤ норм вироб≥тку ≥ бракованоњ продукц≥њ не з вини роб≥тника.

ƒоплати, ¤к≥ застосовуютьс¤ т≥льки в певних умовах д≥л¤тьс¤ на три групи:

1) доплати, що мають стимулюючий ≥ компенсуючи характер:

а) за сум≥щенн¤ профес≥й;

б) за розширенн¤ зони обслуговуванн¤ або зб≥льшенн¤ обс¤гу роб≥т;

в) на пер≥од освоЇнн¤ певних норм;

г) бригадирам, ¤кщо њх не зв≥льнено в≥д основноњ роботи;

д) за веденн¤ д≥ловодства та бухобл≥ку;

ж) за обслуговуванн¤ обчислювальноњ техн≥ки;

2) доплати компенсац≥йного характеру:

а) за роботу у важких ≥ шк≥дливих умовах прац≥;

б) за ≥нтенсивн≥сть прац≥;

в) за роботу в н≥чний час;

г) за перевезенн¤ небезпечних вантаж≥в;

доплати звТ¤зан≥ з особливим характером виконуваних роб≥т (сезонн≥сть. в≥ддален≥сть):

а) за роботи у вих≥дн≥ дн≥;

б) за багатозм≥нний режим;

в) вод≥¤м, ¤к≥ працюють за ненормованим робочим днем ≥ розТњздним характером роботи;

г) за дн≥ в≥дпочинку (в≥дгули);

д) за роботу понад нормальну тривал≥сть робочого часу в пер≥од заготовок;

ж) за розТњздний характер прац≥.

Ќадбавка Ц це додаткова виплата прац≥вника за особливо склад≥н умови роботи, високо¤к≥сну роботу.

Ќайчаст≥ше використовують надбавки за

а) високу профес≥йну майстерн≥сть;

б) за висок≥ дос¤гненн¤ службовц≥в у прац≥;

в) за вислугу рок≥в;

г) виконанн¤ особливо важливоњ роботи;

д) знанн¤ ≥ використанн¤ в робот≥ ≥ноземноњ мови.

Ўироке використанн¤ доплат ≥ надбавок даЇ змогу спонукати прац≥вник≥в до виконанн¤ найв≥дпов≥дальн≥ших роб≥т, ви¤вл¤ти кращ≥ результати роботи ≥ коригувати зароб≥ток до зб≥льшенн¤.

 р≥м основноњ зарплати, доплат та надбавок велике м≥сце в оплат≥ прац≥ належить прем≥альн≥й доплат≥.  ожен субТЇкт господарюванн¤ повинен обірунтувати свою систему прем≥й, а саме: вибрати джерело прем≥й, показники та умови прем≥юванн¤, пер≥одичн≥сть виплат.

ѕрем≥альна система будуЇтьс¤ на:

„≥тке визначенн¤ показник≥в та умов прем≥юванн¤.

ѕод≥л показник≥в та умов прем≥юванн¤ на основн≥ ≥ додатков≥.

«аборона виплати прем≥њ за невиконанн¤ основних показник≥в.

Ќе дуже велика к≥льк≥сть показник≥в.

¬≥дпов≥дн≥сть показник≥в ≥ умов прем≥юванн¤ завданн¤м виробництва.

¬изначенн¤ р≥вн¤ показник≥в ≥ умов прем≥юванн¤.

≈коном≥чне обірунтуванн¤ розм≥ру прем≥й.

–етельне дотриманн¤ важливого положенн¤ про те, що однаковим зусилл¤м в≥дпов≥даЇ однакова прем≥¤.

8.  олективна (бригадна) в≥др¤дна система оплати прац≥ Ц це система зарплати за ¤коњ зарплата нараховуЇтьс¤ не окремим роб≥тникам, а за результатами роботи всьому колективу роб≥тник≥в. “ака система використовуЇтьс¤ там, де роб≥тники повТ¤зан≥ Їдиним технолог≥чним процесом. «арплата нараховуЇтьс¤ на Їдиний нар¤д, що ¤вл¤Ї собою завданн¤ бригад≥ на виконанн¤ роботи з певним обТЇмом ≥ по ¤к≥сних показниках.

 р≥м цього можуть використовувати ще ≥ колективне прем≥юванн¤. ÷ю прем≥ю нараховують на основну зарплату (цеху, бригади) в≥д стану виконанн¤ показник≥в. ѕот≥м прем≥ю розпод≥л¤ють м≥ж роб≥тниками з врахуванн¤м особистого вкладу кожного прац≥вника, виход¤чи з основноњ зарплати, в≥дпрацьованого часу та коеф≥ц≥Їнта трудовоњ частини. ƒл¤ оц≥нюванн¤ особистого трудового внеску ( “”) можна використовувати так≥ параметри Ц обс¤г виконуваних роб≥т за конкретною функц≥Їю управл≥нн¤, напружен≥сть, ¤к≥сть роботи, виробнича ≥ творча активн≥сть, виконавча дисципл≥на.

¬ сьогодн≥шн≥х ринкових умовах в основному оплата прац≥ найманих прац≥вник≥в проходить зг≥дно договору або контракту.

“рудовий догов≥р Ц угода м≥ж прац≥вником та п≥дприЇмством, зг≥дно з ¤ким прац≥вник зобовТ¤зуЇтьс¤ виконувати роботу за певною спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю або посадою, а п≥дприЇмство Ц виплачувати йому зароб≥тну плату ≥ забезпечувати умови прац≥, передбачен≥ законодавством про працю, трудовим ≥ колективним договором.

“рудовий контракт Ц догов≥р, ¤кий укладаЇтьс¤ м≥ж наймачем ≥ найманим прац≥вником у письмов≥й форм≥ на певний строк або на пер≥од виконанн¤ конкретноњ роботи. ѕрава, обовТ¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н, умови оплати ≥ орган≥зац≥њ прац≥ встановлюютьс¤ самост≥йно сторонами угоди. ¬ контракт≥ можуть бути передбачен≥ п≥льги дл¤ створенн¤ додаткових стимул≥в до прац≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ контракту в≥н автоматично продовжуЇтьс¤ на невизначений строк, ¤кщо жодна з≥ стор≥н не висунула вимоги припиненн¤ трудових в≥дносин.

9. ‘онд оплати прац≥ Ц це сума грошових засоб≥в, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ дл¤ оплати прац≥ вс≥х прац≥вник≥в орган≥зац≥њ, сюди включають грошов≥ суми, ¤к≥ нарахован≥ пост≥йним, тимчасовим ≥ сезонним прац≥вником, ¤к≥ вход¤ть в списковий склад ≥ не вход¤ть в списковий склад.

¬ склад фонду зарплати включаЇтьс¤ основна ≥ додаткова зарплата. ќсновна зарплата розраховуЇтьс¤ за виконаний обТЇм роб≥т або в≥дпрацьований час на основ≥ д≥ючих норм ≥ розц≥нок, тарифних ставок ≥ посадових оклад≥в.

ƒодатково зарплата визначаЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючим законодавством про працю.

ќсновна ≥ додаткова зарплата створюють фонд оплати прац≥ ‘ќѕ. якщо до ‘ќѕ включити виплати з прибутку, то це фонд споживанн¤ ‘—. ƒо кошт≥в, що належать до ‘—:

1) витрати на оплату вс≥х прац≥вник≥в (це фонд основноњ ≥ додатковоњ зарплати);

2) грошов≥ виплати ≥ заохоченн¤ (матер≥альна допомога, трудов≥ ≥ соц≥альн≥ п≥льги);

3) доходи (див≥денди, в≥дсотки) виплачен≥ за акц≥¤ми трудового колективу.

ƒл¤ усп≥шноњ роботи п≥дприЇмства ≥ запоб≥ганн¤ банкрутству м≥ж доходом, ‘— ≥ ‘ќ« маЇ бути певне сп≥вв≥дношенн¤, тобто ц≥ величини мають бути узгоджен≥.

«а сучасних умов господарюванн¤ ‘ќѕ визначаЇтьс¤, ¤к частина доходу п≥дприЇмства, тобто в≥н повинен бути заробленим, а контроль за ‘ќ«, ‘ќѕ ≥ фактично заробленим ‘ќѕз повинен бути пост≥йним, щоб не УпроњдалисьФ обб≥гов≥ кошти.

ѕриклад: ¬ орган≥зац≥њ списк≥в склад прац≥вник≥в Ц 57 чол., в т.ч. ј”ѕ Ц 15, майстри Ц 3, робочих Ц 42, з них Ц 3 бригадири.

—истема оплати прац≥ дл¤ робочих, бригадир≥в ≥ майстр≥в Ц почасово-прем≥альне. «а кожен день робочий отримуЇ 7 грн., бригадир Ц 8 грн., майстер Ц 10 грн. ѕо зак≥нченн≥ м≥с¤ц¤ виплачуЇтьс¤ прем≥¤ за 100% виконанн¤ плану випуску продукц≥њ ≥ за 100% ¤к≥сть Ц робочим 25%, бригадирам Ц 30%, майстрам Ц 40%. ј”ѕ отримуЇ по результатах м≥с¤ц¤ прем≥ю 40% посадового окладу. ‘онд зарплати ј”ѕ 35%. ƒодаткова зарплата 12% в≥д основноњ.

ќбчислити ‘ќѕ на березень, ¤кий маЇ 25 робочих дн≥в.

–озвТ¤зок

1. ‘онд зарплати робочих:

25 х 7 х 39 (42-3) х 1,25 = 8 531 грн.;

2. ‘онд зарплати бригадир≥в:

25 х 8 х 3 х 1,30 = 780 грн.;

3. ‘онд зарплати майстр≥в:

25 х 10 х 3 х 1,40 = 1050 грн.;

4. ‘онд зарплати ј”ѕ:

(6825 + 600 + 750) х 0,35 = 2 861 х 1,4 = 4005 грн.

5. ƒодаткова зарплата:

(8175 + 2861) х 0,12 = 1324 грн.

6. ћ≥с¤чний фонд зарплати:

8531 + 780 + 1050 + 4005 + 1324 = 15689 грн.

7. «агальний ‘ќѕ складе (37,5% - в≥драхуванн¤)

15 589 х 1,375 = 21573 грн.

4. ”часть у прибутках або стимулюванн¤ персоналу через прибутки пол¤гаЇ у розпод≥л≥ певноњ частки прибутку м≥ж прац≥вниками п≥дприЇмства. –озпод≥л може бути:

а) строковим (виплачуЇтьс¤ щом≥с¤ц¤)

б) в≥дкладним (раз у р≥к або к≥лька рок≥в)

 р≥м того може бути:

а) грошовим;

б) виданн¤м акц≥й.

Ќа¤вн≥сть р≥зних форм у прибутках по¤снюЇтьс¤ тим, що нав≥ть найдосконал≥ш≥ системи оплати прац≥ не можуть бути стаб≥льними ≥ визивати у прац≥вник≥в бажанн¤ до стаб≥льно високих результат≥в в робот≥.

—истеми участ≥ в прибутках диференц≥юютьс¤ залежно в≥д показник≥в та засоб≥в мотивац≥њ.

1	2	3	4

Ќазва: ѕродуктивн≥сть, мотивац≥¤ ≥ оплата прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5435 прочитано)