≈коном≥ка п≥дприЇмства > “еор≥¤ виробництва

–ис.2. ≤зокванта

Ћегко пом≥тити, що однаков≥ обс¤ги продукц≥њ можуть бути отриман≥ при р≥зних сп≥вв≥дношенн¤х фактор≥в виробництва: 150 шт. при  =300; L=200 та при  =200; L=300; 210 шт. при  =400; L=200 та при  =300; L=300 тощо. ћожна граф≥чно показати т≥ комб≥нац≥њ фактор≥в виробництва, що дають однаковий виробничий результат. ќтримана таким чином крива називаЇтьс¤ ≥зоквантою (рис.2).

≤зокванта Ц це крива, що в≥дображаЇ р≥зн≥ вар≥анти комб≥нац≥й ресурс≥в, ¤к≥ можуть бути використан≥ дл¤ виробництва заданого обс¤гу продукц≥њ. ≤зокванти под≥бн≥ до кривих байдужост≥. “ак само, ¤к крив≥ байдужост≥ в≥дображають альтернативн≥ вар≥анти споживацького вибору, що забезпечують певний р≥вень корисност≥, ≥зокванти в≥дображають альтернативн≥ вар≥анти комб≥нац≥й затрат ресурс≥в дл¤ виробництва певного обс¤гу продукц≥њ.

≤зокванта показуЇ, що сп≥вв≥дношенн¤ фактор≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають координатам точок ћ та N, забезпечать обс¤г виробництва 200 шт. ќднак при комб≥нац≥њ ћ1 обс¤г виробництва перевищить заданий. „ерез цю точку, ¤к ≥ через будь-¤ку ≥ншу, можна провести свою ≥зокванту. “ак ми отримаЇмо карту ≥зоквант (рис.3).

–ис 3.  арта ≥зоквант

 арта ≥зоквант Ц це р¤д ≥зоквант, що в≥дображаЇ максимальний випуск продукц≥њ за будь-¤кого набору фактор≥в виробництва. як ≥ крив≥ байдужост≥, крив≥ ≥зоквант на одн≥й карт≥ н≥коли не перетинаютьс¤.  ожна ≥зокванта, розм≥щена на б≥льш≥й в≥дстан≥ в≥д початку координат, в≥дпов≥даЇ б≥льшому обс¤гу продукц≥њ. ≤зокванти мають вигл¤д ув≥гнутих кривих. ≤ означаЇ, що скороченн¤ затрат кап≥талу потреб; зб≥льшенн¤ затрат прац≥ дл¤ збереженн¤ незм≥нноњ обс¤гу виробництва.

2. «м≥на обс¤г≥в виробництва означаЇ перех≥д в≥д од≠н≥Їњ комб≥нац≥њ фактор≥в виробництва до ≥ншоњ, що м≥ст¤тьс¤ на р≥зних ≥зоквантах. ” короткотерм≥ново≠му пер≥од≥ обс¤ги виробництва можуть зб≥льшуватис¤ за рахунок додаткового використанн¤ прац≥ при не≠зм≥нних затратах кап≥талу. “ому обс¤ги виробництва можуть пересуватис¤ вздовж л≥н≥њ ј¬ (рис.4). ¬и≠робник може використовувати б≥льше прац≥, перехо≠д¤чи в≥д одн≥Їњ ≥зокванти до ≥ншоњ. ѕри цьому зм≥ню≠Їтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ затрат кап≥талу ≥ прац≥ (в≥дно≠шенн¤  /L).

ўоб з'¤сувати, ¤к впливають зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤  /L на ефективн≥сть њх використанн¤, сл≥д ввести р¤д пон¤ть, що характеризують результати виробництва:

Ч сукупний продукт зм≥нного фактора вироб≠ництва (у нашому випадку прац≥ Ч “–L) Ч це к≥ль≠к≥сть продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ при певн≥й к≥лькос≠т≥ цього фактора за ≥нших незм≥нних умов;

Ч середн≥й продукт зм≥нного фактора виробни≠цтва (ј–L) Ч це в≥дношенн¤ сукупного продукту зм≥нного фактора до к≥лькост≥ цього фактора, ¤ка ви≠користовуЇтьс¤ у виробництв≥: ј–L = “–L/L. ÷ей по≠казник можна вважати продуктивн≥стю зм≥нного фак≠тора;

Ч граничний продукт зм≥нного фактора (ћ–L) Ч це зм≥ни за ≥нших р≥вних умов сукупного продукту цього фактора при зм≥н≥ к≥лькост≥ фактора на одини≠цю: ћ–L = D“–L/јL.

” табл.2 наведено умовн≥ дан≥, що характери≠зують динам≥ку обс¤г≥в виробництва шкарпеток залежно в≥д зб≥льшенн¤ затрат прац≥ при незм≥нних затратах кап≥талу (  = 50 маш.-год). ¬они б≥льш-менш точно в≥дображають спр¤мован≥сть зм≥ни показник≥в у реальних умовах виробництва.

“аблиц¤ 2. «м≥ни виробництва шкарпеток залежно в≥д зб≥ль≠шенн¤ затрат прац≥

1	2	3	4

Ќазва: “еор≥¤ виробництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4843 прочитано)