≈коном≥ка п≥дприЇмства > ”досконаленн¤ структури основних виробничих фонд≥в п≥дприЇмств автомоб≥льного транспорту в пер≥од переходу до ринку

–ис. ќ. —истема показник≥в ефективност≥ основних фонд≥в.

Х коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤ Ч в≥дношенн¤ загальноњ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих машинозм≥н за добу до к≥лькост≥ одиниць встановленого устаткуванн¤;

Х напружен≥сть використанн¤ устаткуванн¤ (виробничих площ) Ч випуск продукц≥њ в розрахунку на одиницю устаткуванн¤ (загальноњ або виробничоњ площ≥);

Х коеф≥ц≥Їнт ≥нтенсивного навантаженн¤ устаткуванн¤ Ч в≥д≠ношенн¤ к≥лькост≥ виготовлених вироб≥в за одиницю часу до техн≥≠чноњ (паспортноњ) продуктивност≥ в≥дпов≥дного устаткуванн¤.

«-пом≥ж показник≥в використанн¤ устаткуванн¤ та виробничих площ найб≥льш в≥домим ≥ широко застосовуваним на практиц≥ Ї коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤. ѕроте використову≠ваний на п≥дприЇмствах спос≥б його розрахунку не можна визна≠ти досконалим, оск≥льки в≥н не враховуЇ внутр≥зм≥нних втрат робочого часу. ” зв'¤зку з цим коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ методолог≥ч≠но правильн≥ше буде обчислювати, виход¤чи з коеф≥ц≥Їнта вико≠ристанн¤ календарного фонду часу ≥ максимальноњ зм≥нност≥ ро≠боти устаткуванн¤, ¤ка дор≥внюЇ трьом за восьмигодинноњ трива≠лост≥ зм≥ни. ќтже, за коеф≥ц≥Їнта використанн¤ календарного фон≠ду часу, наприклад, 0,6 коеф≥ц≥Їнт зм≥нност≥ роботи устаткуванн¤ дор≥внюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в на б≥льшост≥ п≥д≠приЇмств р≥зних галузей народного господарства ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ низький р≥вень ефектив≠ност≥ в≥дтворювальних процес≥в.  оеф≥ц≥Їнти оновленн¤ й вибутт¤ машин ≥ устаткуванн¤, тобто найб≥льш активноњ частини основних фонд≥в на промислових п≥дприЇмствах, коливаютьс¤ в межах в≥дпо≠в≥дно 5Ч6 та 2Ч3% загального њхнього обс¤гу, а коеф≥ц≥Їнт еконо≠м≥чного спрацюванн¤ дос¤гаЇ 50Ч55% загальноњ вартост≥. ѕарк д≥ючого виробничого устаткуванн¤ м≥стить майже третину ф≥зич≠но спрацьованих ≥ техн≥чно застар≥лих його одиниць. —аме цим пе≠редовс≥м по¤снюЇтьс¤ нев≥дкладне завданн¤ прискоренн¤ й п≥дви≠щенн¤ ефективност≥ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, зростанн¤ тех≠н≥чного р≥вн¤ застосовуваних засоб≥в прац≥. «а сучасних умов сл≥д запровадити ≥ реал≥зувати так≥ головн≥ напр¤мки ≥нтенсиф≥кац≥њ в≥дтворенн¤ основних фонд≥в:

Х усеб≥чне прискоренн¤ розвитку машинобуд≥вного комплексу ”крањни, радикальна перебудова його структури з метою макси≠мально можливого задоволенн¤ народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру р≥зних вид≥в машин та устатку≠ванн¤, забезпеченн¤ виготовленн¤ нових покол≥нь техн≥ки ≥ зак≥н≠чених (технолог≥чно зв'¤заних) систем машин, розробка та орган≥зац≥¤ виробництва тих знар¤дь прац≥, ¤к≥ ран≥ше взагал≥ не виго≠товл¤лись або ≥мпортувались з ≥нших крањн;

Х зосередженн¤ зусиль р≥зних галузей науки на пр≥оритетних на≠пр¤мках науково-техн≥чного прогресу, форсованому розвитку пере≠довс≥м науком≥стких виробництв, ≥стотному п≥двищенн≥ техн≥ко-орган≥зац≥йного р≥вн¤ та соц≥ально-економ≥чноњ ефективност≥ виро≠бництва на п≥дприЇмствах р≥зних галузей народного господарства;

Х докор≥нне пол≥пшенн¤ вс≥Їњ орган≥зац≥њ роб≥т та економ≥чного њњ обгрунтуванн¤ на вс≥х стад≥¤х в≥дтворювального процесу (проек≠туванн¤ Ч виробництво Ч розпод≥л Ч запровадженн¤ Ч експлуа≠тац≥¤ новоњ техн≥ки);

Х дотриманн¤ кожним п≥дприЇмством власноњ стратег≥њ техн≥ч≠ного, орган≥зац≥йного та економ≥чного розвитку; переор≥Їнтац≥¤ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики на максимальне техн≥чне переозброЇнн¤ й реконструкц≥ю д≥ючих виробничих об'Їкт≥в; р≥зке зб≥льшенн¤ мас≠штаб≥в вилученн¤ з виробництва техн≥чно застар≥лих ≥ економ≥чно малоефективних машин та устаткуванн¤, перех≥д в≥д практики оди≠ничноњ зам≥ни спрацьованих знар¤дь прац≥ до систематичного ком≠плексного оновленн¤ техн≥ко-технолог≥чноњ бази взаЇмозв'¤заних виробничих ланок п≥дприЇмств;

Х створенн¤ ринкового економ≥чного механ≥зму крањни, спромо≠жного забезпечити пост≥йну за≥нтересован≥сть ус≥х ланок управл≥≠нн¤ виробництвом у зд≥йсненн≥ найб≥льш ефективних в≥дтворювальних процес≥в ≥ сприйн¤тт≥ науково-техн≥чних та орган≥зац≥йних но≠вац≥й (нововведень).

ѕрактична реал≥зац≥¤ перел≥чених головних напр¤мк≥в ≥нтен≠сиф≥кац≥њ в≥дтворювальних процес≥в потребуЇ не лише актив≠ноњ ≥нженерно-виробничоњ д≥¤льност≥ самих п≥дприЇмств, а й моб≥≠л≥зац≥њ великих власних ф≥нансових кошт≥в. ” повному обс¤з≥ вона можлива за умови передовс≥м пост≥йноњ державноњ п≥дтримки, без≠посередньоњ участ≥ багатьох ≥нститут≥в ринковоњ ≥нфраструктури та ≥ноземного кап≥талу.

√оловною ознакою п≥двищенн¤ р≥вн¤ ефективного використанн¤ основних фонд≥в того чи того п≥дприЇмства Ї зростанн¤ обс¤гу виробництва продукц≥њ.  ≥льк≥сть же виробленоњ продукц≥њ за на¤в≠ного розм≥ру виробничого апарату залежить, з од≠ного боку, в≥д фонду часу продуктивноњ роботи машин та устаткуван≠н¤ прот¤гом доби, м≥с¤ц¤ або року, тобто в≥д њхнього екстенсивного завантаженн¤, а з ≥ншого Ч в≥д ступен¤ використанн¤ знар¤дь прац≥ за одиницю часу (≥нтенсивного навантаженн¤). ќтже, усю сукупн≥сть техн≥чних, орган≥зац≥йних та економ≥чних заход≥в щодо л≥пшого ви≠користанн¤ основних фонд≥в п≥дприЇмства можна умовно под≥лити , на дв≥ групи: 1) зб≥льшенн¤ екстенсивного завантаженн¤; 2) п≥двищенн¤ ≥нтенсивного навантаженн¤.

ќднак треба наголосити на двох важливих обставинах. / ѕо-перше, ¤кщо екстенсивне завантаженн¤ машин та устатку≠ванн¤ обмежуЇтьс¤ т≥льки календарним фондом часу, то можливост≥ п≥двищенн¤ ≥нтенсивного навантаженн¤ устаткуванн¤, його продук≠тивност≥ практично не Ї такими обмеженими.

( ѕо-друге, зд≥йсненн¤ заход≥в екстенсивного напр¤мку, ¤к пра≠вило, не потребуЇ кап≥тальних витрат, а п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нтен≠сивного використанн¤ виробничого апарату зв'¤зане з≥ значними ≥нвестиц≥¤ми; проте останн≥ пор≥вн¤но швидко окупаютьс¤ за ра≠хунок одержаного внасл≥док ≥нтенсиф≥кац≥њ додаткового економ≥ч≠ного ефекту.

¬еликим резервом зб≥льшенн¤ продуктивноњ роботи виробни≠чого устаткуванн¤ Ї максимально можливе скороченн¤ його про≠стоњв. Ќа п≥дприЇмствах з дискретним виробництвом к≥льк≥сть не використовуваного прот¤гом доби устаткуванн¤ нер≥дко дос¤гаЇ 15Ч20% загального його парку, а внутр≥шньозм≥нн≥ простоњ ста≠новл¤ть 10Ч15% робочого часу. ÷е спричин¤Їтьс¤: неузгоджен≥≠стю пропускноњ спроможност≥ окремих цех≥в ≥ д≥льниць; незадов≠≥льною орган≥зац≥Їю техн≥чно-проф≥лактичного обслуговуванн¤ та ремонту устаткуванн¤; браком роб≥тник≥в тих чи тих профес≥й; пе≠ребо¤ми в забезпеченн≥ робочих м≥сць матер≥алами, електроенер≠г≥Їю, комплектуючими виробами, оснащенн¤м, пристро¤ми, п≥дйомно-транспортними засобами тощо.

ƒл¤ п≥дприЇмств р¤ду галузей ≥ндустр≥њ, ≥ передовс≥м машино≠будуванн¤, надзвичайноњ гостроти набула проблема п≥двищенн¤ ко≠еф≥ц≥Їнта зм≥нност≥ роботи виробничого устаткуванн¤. ¬ ”крањн≥ цей показник нин≥ Ї невиправдано низьким ≥ св≥дчить про на¤вн≥сть достатньо великих резерв≥в л≥пшого використанн¤ знар¤дь прац≥. якщо довести реальну зм≥нн≥сть роботи металообробного устатку≠ванн¤ до рац≥онального р≥вн¤ (1,7Ч1,8), то можна буде зб≥льшити випуск машинобуд≥вноњ продукц≥њ б≥льше н≥ж на 30%.

«начному пол≥пшенню екстенсивного завантаженн¤ засоб≥в прац≥ спри¤Ї зниженн¤ частки нед≥ючого устаткуванн¤, ¤ка на промис≠лових п≥дприЇмствах ”крањни Ї дуже значною (к≥лька дес¤тк≥в ти≠с¤ч одиниць), а також виведенн¤ з експлуатац≥њ зайвого й неефек≠тивно використовуваного устаткуванн¤ та орган≥зац≥¤ завд¤ки цьому повноц≥нноњ двозм≥нноњ роботи. «а ≥снуючими розрахунка≠ми, зд≥йсненн¤ таких заход≥в дало б можлив≥сть п≥двищити фондо≠в≥ддачу на п≥дприЇмствах р≥зних галузей промисловост≥ та народ≠ного господарства на 10Ч15 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в.

¬ир≥шальне значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нтенсивного використанн¤ основних фонд≥в маЇ своЇчасна зам≥на та модерн≥зац≥¤ ф≥зично спрацьованого й техн≥чно застар≥лого устаткуванн¤. ƒл¤ п≥дтримуванн¤ пор≥вн¤но високого техн≥чного р≥вн¤ виробництва на п≥дприЇмствах треба щор≥чно зам≥нювати јЧ6% ≥ модерн≥зувати 6Ч 8% д≥ючого парку машин, устаткуванн¤ та ≥нших вид≥в знар¤дь прац≥.

ƒо важливих фактор≥в, що зумовлюють зростанн¤ продуктив≠ност≥ устаткуванн¤ за одиницю часу, належать також запроваджен≠н¤ нових технолог≥й, ≥нтенсиф≥кац≥¤ виробничих процес≥в. ѕ≥дприЇ≠мствам р≥зних галузей властив≥ специф≥чн≥ способи ≥нтенсиф≥кац≥њ технолог≥й виготовленн¤ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ виробничих послуг (застосуванн¤, наприклад, киснево-конвертного методу виплавленн¤ стал≥ в чорн≥й металург≥њ; використанн¤ р≥зних катал≥затор≥в, високих температур ≥ тиску Ч у х≥м≥чн≥й про≠мисловост≥; обробка металу тиском, точн≥ методи литва Ч у ма≠шинобудуванн≥ тощо). Ўироке використанн¤ природного газу та кисню разом з≥ зб≥льшенн¤м температури дутт¤ й тиску п≥д колош≠ником домни забезпечуЇ зростанн¤ виробництва чавуну майже на третину.

«начного п≥двищенн¤ ≥нтенсивного навантаженн¤ устаткуванн¤ на ѕ≥дприЇмствах можна дос¤гти завд¤ки застосуванню прогресив≠них форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ виробництва (концентрац≥њ, спец≥ал≥зац≥њ, кооперуванн¤ та комб≥нуванн¤; гнучких, потокових ≥ ротор≠но-конвеЇрних л≥н≥й), що уможливлюють використанн¤ високо≠продуктивного автоматизованого устаткуванн¤. «а св≥дченн¤м спе≠ц≥альних досл≥джень, на п≥дприЇмствах машинобудуванн¤ виготов≠ленн¤ конструктивно й технолог≥чно однор≥дних деталей на пото≠кових л≥н≥¤х забезпечуЇ п≥двищенн¤ навантаженн¤ устаткуванн¤ на 20Ч30%.

ƒосить ≥стотн≥ резерви л≥пшого екстенсивного та ≥нтенсивного використанн¤ основних фонд≥в можна реал≥зувати з допомогою освоЇнн¤ у стисл≥ строки проектних показник≥в, уведенн¤ в д≥ю нових технолог≥чних агрегат≥в, л≥н≥й, устаткуванн¤. «а даними ви≠б≥ркового обстеженн¤ к≥лькасот п≥дприЇмств р≥зних галузей про≠мисловост≥ та буд≥вництва, середн≥й фактичний пер≥од освоЇнн¤ виробничих об'Їкт≥в становить 5Ч6 рок≥в. ѕроте техн≥чно та еконо≠м≥чно обгрунтован≥ розрахунки св≥дчать про реальну можлив≥сть ƒос¤гненн¤ проектних показник≥в виробничих об'Їкт≥в на п≥дприЇ≠мствах добувноњ промисловост≥ за п≥втора-два роки, а обробноњ Ч за один р≥к ≥ нав≥ть швидше.

1	2	3	4

Ќазва: ”досконаленн¤ структури основних виробничих фонд≥в п≥дприЇмств автомоб≥льного транспорту в пер≥од переходу до ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1575 прочитано)