≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘≥нансова д≥¤льн≥сть

‘≥нансова д≥¤льн≥сть

«м≥ст ≥ форми ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ ‘ункц≥онуванн¤ п≥дприЇмства супроводжуЇтьс¤ безперервним кругооб≥гом кошт≥в, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ у формах витрат ресурс≥в ≥ одержанн¤ доход≥в, њх розпод≥лу ≥ використанн¤. ѕри цьому визначаютьс¤ джерела кошт≥в, напр¤мки ≥ форми ф≥нансуванн¤, оптим≥зуЇтьс¤ структура кап≥талу, провод¤тьс¤ розрахунки з постачальниками матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в, покупц¤ми продукц≥њ, державними органами по сплат≥ податк≥в, персоналом п≥дприЇмства тощо. ¬с≥ ц≥ грошов≥ в≥дносини складають зм≥ст ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ќсновн≥ завданн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ так≥: виб≥р оптимальних форм ф≥нансуванн¤, структури кап≥талу п≥дприЇмства ≥ напр¤мк≥в його використанн¤ з метою забезпеченн¤ стаб≥льно високоњ прибутковост≥;

збалансуванн¤ за часом надходжень ≥ видатк≥в плат≥жних засоб≥в; п≥дтриманн¤ належноњ л≥кв≥дност≥ та своЇчасн≥сть розрахунк≥в. ≤нструментом виконанн¤ цих завдань Ї розробка перспективних ≥ поточних ф≥нансових план≥в (бюджет≥в) п≥дприЇмства, в ¤ких узагальнюютьс¤ його доходи ≥ видатки за певний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с¤ць). ‘≥нансов≥ плани розробл¤ютьс¤ в процес≥ плануванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. «алежно в≥д джерел кошт≥в ф≥нансуванн¤ под≥л¤Їтьс¤ на внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ. ¬нутр≥шнЇ ф≥нансуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в, одержаних в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, використанн¤ чи продажу його майна. ƒо таких кошт≥в належать прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, виручка в≥д продажу майна. «овн≥шнЇ ф≥нансуванн¤ маЇ своњми джерелами кошти, не пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства:

внески власник≥в у статутний кап≥тал безпосередньо або у форм≥ куп≥вл≥ акц≥й, кредит, ≥нш≥ боргов≥ зобов'¤занн¤, державн≥ субсид≥њ.

ѕор¤д з под≥лом ф≥нансуванн¤ на внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ сл≥д в≥др≥зн¤ти ф≥нансуванн¤ за рахунок власних ≥ сторонн≥х кошт≥в. ƒо сторонн≥х кошт≥в належать т≥, ¤к≥ треба повертати, тобто боргов≥ зобов'¤занн¤. ¬с≥ ≥ш≥в кошт виступають ¤к власний кап≥тал.

¬ажливою формою ф≥нансуванн¤ Ї кредит Ч платне наданн¤ грошей або ≥нших ц≥нностей в борг на певний час. залученн¤ кредитних кошт≥в розширюЇ ф≥нансов≥ можливост≥ п≥дприЇмства, але одночасно виникаЇ ризик, пов'¤заний з необх≥дн≥стю поверненн¤ борг≥в у майбутньому ≥ сплати процент≥в.  редитна пол≥тика п≥дприЇмства базуЇтьс¤ на пор≥вн¤льному анал≥з≥ можливого прибутку в≥д використанн¤ кредитних ресурс≥в ≥ додаткових витрат у вигл¤д≥ процент≥в та необх≥дност≥ п≥дтриманн¤ певного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж заборгован≥стю ≥ власним кап≥талом. « цього боку, низька частка кредиту у загальному кап≥тал≥ п≥дприЇмства понижуЇ його ф≥нансов≥ можливост≥ та прибутков≥сть, а з ≥ншого Ч надм≥рна заборгован≥сть, що не покриваЇтьс¤ власним кап≥талом, п≥двищуЇ ризик у спроможност≥ сплати борг≥в, п≥дриваЇ дов≥ру ≥нвестор≥в ≥, ¤к насл≥док, понижуЇ ефективн≥сть д≥¤льност≥. « урахуванн¤м цих чинник≥в вибираЇтьс¤ оптимальне сп≥вв≥дношенн¤ власного ≥ стороннього кап≥талу в конкретних умовах. ѕор¤д з зазначеним треба мати на уваз≥, що при висок≥й ≥нфл¤ц≥њ кредит може використовуватис¤ ¤к метод боротьби з њњ негативними насл≥дками. якщо р≥вень ≥нфл¤ц≥њ вищий за кредитну процентну ставку, то кредит виг≥дний незалежно в≥д його використанн¤.

 редит маЇ р≥зн≥ форми в≥дпов≥дно до того, що кредитуЇтьс¤ ≥ на ¤кий терм≥н. ѕередус≥м под≥л¤ють кредити на грошов≥ ≥ майнов≥. ” першому випадку в борг передаютьс¤ грош≥, у другому Ч майно у форм≥ матер≥альних ц≥нностей чи нерухомост≥. «а терм≥ном в≥др≥зн¤ють кредити короткостроков≥ (до одного року) й довгостроков≥ (б≥льше одного року). √рошов≥ кредити, ¤к коротко-, так ≥ довгостроков≥, видаютьс¤ переважно банками. ќдн≥Їю з форм довгострокового кредиту Ї випуск п≥дприЇмством обл≥гац≥й ¤к р≥зновиду ц≥нних папер≥в. ” в≥дносинах м≥ж п≥дприЇмствами формою короткострокового грошового кредиту вважаютьс¤ плат≥жн≥ аванси при виготовленн≥ складних вироб≥в (кредит покупц¤). ÷ей кредит називають комерц≥йним. Ѕ≥льш широко м≥ж п≥дприЇмствами застосовуютьс¤ кредити у негрошових формах, до ¤ких належать товарний кредит, оренда ≥ њњ р≥зновид л≥зинг.

“оварний кредит Ч це короткостроковий кредит, ¤кий одне п≥дприЇмство надаЇ ≥ншому у товарн≥й форм≥ шл¤хом в≥дстрочки платежу за поставлену продукц≥ю (кредит постачальника). ѕри товарному кредит≥ боржник може оформл¤ти своЇ зобов'¤занн¤ у вигл¤д≥ вексел¤ Ч документа, ¤кий надаЇ право його власнику одержати зазначену у вексел≥ суму в установлений терм≥н. “оварний кредит широко застосовуЇтьс¤ на практиц≥, ¤к зас≥б розширенн¤ сфери ринку ≥ зб≥льшенн¤ обс¤гу продажу продукц≥њ.

—пец≥альною формою довгострокового кредиту Ї ќренда Ч засноване на договор≥ строкове волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ майном. ѕри оренд≥ орендодавець надаЇ у розпор¤дженн¤ орендар¤ певне майно на обумовлений терм≥н за прийн¤тну дл¤ стор≥н орендну плату. ѕор≥вн¤но з куп≥влею об'Їкт≥в њх оренда маЇ ¤к переваги, так ≥ недол≥ки. ѕеревагою оренди дл¤ орендар¤ Ї те, що вона не потребуЇ великих початкових ≥нвестиц≥й на придбанн¤ майна. ўе одна перевага оренди в тому, що ризик техн≥ко-економ≥чного стар≥нн¤ орендованого устаткуванн¤ несе орендодавець. –азом з цим оренда обмежуЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть орендар¤, бо в≥н не маЇ повного контролю над орендованим майном, воно залишаЇтьс¤ власн≥стю орендодавц¤. “ому доц≥льн≥сть оренди у кожному конкретному випадку вимагаЇ ретельного обгрунтуванн¤.

ѕоширеним у св≥тов≥й практиц≥ р≥зновидом оренди Ї л≥зинг, коли орендодавець Ч л≥зингова компан≥¤ (л≥зингодавець) купуЇ об'Їкти оренди, передус≥м устаткуванн¤, у п≥дприЇмств-виготовлювач≥в ≥ передаЇ њх у оренду на певних умовах. ѕо зак≥нченн≥ оренди њњ об'Їкти залежно в≥д умов договору повертаютьс¤ л≥зингодавцю, орендуютьс¤ на новий терм≥н або викуповуютьс¤ орендарем.

÷≥нн≥ папери ≥ њх об≥г ¬ажливою формою ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства Ї випуск ц≥нних папер≥в, до ¤ких належать, насамперед, акц≥њ та обл≥гац≥њ.

акц≥¤ ~ це ц≥нний пап≥р, ¤кий надаЇ право власност≥ на частку майна ≥ прибутку акц≥онерного п≥дприЇмства. випуск ≥ продаж акц≥й дозвол¤Ї п≥дприЇмству моб≥л≥зувати в значних обс¤гах кап≥тал дл¤ ≥нвестуванн¤. ¬ипускають акц≥њ звичайн≥ та прив≥лейован≥ (преференц≥альн≥). «вичайн≥ акц≥њ надають право участ≥ в управл≥нн≥ акц≥онерним ≥дприЇмством (право голосу на зборах акц≥онер≥в, право обранн¤ у кер≥вн≥ органи), але не гарантують певноњ величини доходу (див≥денду).

ѕрив≥лейован≥ акц≥њ забезпечують њх власников≥ ф≥ксован≥ див≥денди, але не дають права голосу при вир≥шенн≥ питань д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. „астка прив≥лейованих акц≥й у загальн≥й њх к≥лькост≥ законодавче обмежуЇтьс¤.

ќбл≥гац≥¤ ¤к. р≥зновид ц≥нних папер≥в Ї зобов'¤занн¤м ем≥тента виплачувати власников≥ ф≥ксований щор≥чний доход (процент) ≥ в зазначений терм≥н повернути варт≥сть боргу (викупити обл≥гац≥њ). “ому виручка в≥д продажу обл≥гац≥й не належить до власного кап≥талу.

Ќайб≥льш масовими ц≥нними паперами Ї звичайн≥ акц≥њ, але пор¤д з ними випускаютьс¤ прив≥лейован≥ акц≥њ ≥ обл≥гац≥њ. ѕитанн¤, ¤к≥ ц≥нн≥ папери випускати, вир≥шуЇтьс¤ з урахуванн¤м конкретних обставин д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ≥ умов на ринку ц≥нних папер≥в. “ак, куп≥вл¤ обл≥гац≥й Ї над≥йн≥шим ≥нвестуванн¤м, н≥ж придбанн¤ акц≥й, бо забезпечуЇ поверненн¤ грошей ≥ ф≥ксований доход.  уп≥вл¤ акц≥й, особливо звичайних, Ї ризикован≥шою операц≥Їю. јле у раз≥ ефективноњ роботи акц≥онерного п≥дприЇмства власник акц≥й одержуЇ високий доход у вигл¤д≥ див≥денд≥в ≥ приросту њх ринковоњ ц≥ни (курсовоњ вартост≥).

¬ласник акц≥њ одержуЇ частину корпоративного прибутку, що називаЇтьс¤ див≥дендом. Ќа в≥дм≥ну в≥д виплат ф≥ксованих процент≥в на обл≥гац≥њ ≥ див≥денд≥в на прив≥лейован≥ акц≥њ див≥денди на звичайн≥ акц≥њ не Ї контрактним зобов'¤занн¤м п≥дприЇмства. —початку провод¤тьс¤ розрахунки з власниками обл≥гац≥й, пот≥м Ч прив≥лейованих акц≥й ≥ в останню чергу виплачуютьс¤ див≥денди на звичайн≥ акц≥њ, њх величина залежить в≥д чистого прибутку, що розпод≥л¤Їтьс¤, ≥ загальноњ к≥лькост≥ акц≥й. ¬ окремих випадках див≥денди можуть виплачуватис¤ не грошима, а додатково випущеними акц≥¤ми. “аку форму _розрахунк≥в з акц≥онерами ≥нод≥ застосовують п≥дприЇмства, ¤к≥ .швидко розвиваютьс¤ за рахунок ≥нвестуванн¤ значноњ частини прибутку. ÷е здеб≥льшого влаштовуЇ обидв≥ сторони: п≥дприЇмство збер≥гаЇ додатков≥ кошти дл¤ ≥нвестуванн¤, акц≥онери одержують акц≥њ з високим ринковим курсом.

÷≥нн≥ папери пост≥йно знаход¤тьс¤ в об≥гу, продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ за ринковим курсом.  урс акц≥й залежить в≥д р¤ду чинник≥в (рентабельност≥ акц≥онерного п≥дприЇмства ≥ в≥дпов≥дноњ величини див≥денду, його становища на ринку (ф≥нансовоњ стаб≥льност≥, перспектив розвитку тощо) ≥ визначаЇтьс¤ за формулою

÷а-ѕд/–,

де ÷а Чринковий курс акц≥й;

ѕд Ч див≥денд на акц≥ю в грошових одиниц¤х;

– Ч ставка дисконта (дл¤ звичайних ≥ прив≥лейованих акц≥й може бути р≥зною внасл≥док неоднакового ризику).

–инковий курс обл≥гац≥њ визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м обмеженн¤ доходу за часом ≥ наступного в≥дшкодуванн¤ ном≥нальноњ њњ вартост≥

де ÷об Ч ринковий курс обл≥гац≥њ;

ѕ Ч к≥льк≥сть рок≥в до терм≥ну погашенн¤ обл≥гац≥њ;

ѕоб Ч р≥чний доход в≥д обл≥гац≥њ в грошових одиниц¤х;

÷об.н Ч ном≥нальна варт≥сть обл≥гац≥њ.

 р≥м акц≥й та обл≥гац≥й Ї й ≥нш≥ р≥зновиди ц≥нних папер≥в. ÷е вже назван≥ вище вексел≥, а також де¤к≥ пох≥дн≥ в≥д акц≥й документи, наприклад, сертиф≥кати, йпц≥они тощо.

ƒоход

‘≥нансов≥ результати в≥дображають мету п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; њњ доходн≥сть ≥ Ї вир≥шальними дл¤ п≥дприЇмства. ќкр≥м його кер≥вництва ≥ колективу вони ц≥кавл¤ть вкладник≥в кап≥талу (≥нвестор≥в), кредитор≥в, державн≥ органи, в першу чергу податкову службу, фондов≥ б≥рж≥, ¤к≥ займаютьс¤ куп≥влею-продажем ц≥нних папер≥в та ≥н.

1	2	3

Ќазва: ‘≥нансова д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3546 прочитано)