≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘≥нансова д≥¤льн≥сть

ѕоточн≥ активи мають здатн≥сть досить швидко перетворюватис¤ у грош≥. ÷ю здатн≥сть називають л≥кв≥дн≥стю. ѕоточн≥ активи б≥льш л≥кв≥дн≥ н≥ж ф≥ксован≥. ¬ свою чергу окрем≥ р≥зновиди поточних актив≥в мають р≥зну л≥кв≥дн≥сть. «а умов нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки найб≥льш л≥кв≥дн≥ активи Ч це грош≥, ц≥нн≥ папери, на ¤к≥ Ї попит на ринку, та деб≥торська заборгован≥сть.

ћеншу ступ≥нь л≥кв≥дност≥ мають товарно-матер≥альн≥ запаси та затрати (у незавершене виробництво, майбутн≥х пер≥од≥в). јле це загальн≥ оц≥нки. ¬они можуть зм≥нюватис¤ в конкретних економ≥чних ситуац≥¤х п≥д впливом макро- ≥ м≥кроеконом≥чних чинник≥в (неповноц≥нна грошова одиниц¤ ≥ обм≥н у форм≥ бартеру, ≥нфл¤ц≥¤, криза платеж≥в тощо).

ѕасиви балансу под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: власний кап≥тал (кошти) ≥ чужий у р≥зних формах заборгованост≥ (зобов'¤зань). ¬ласний кап≥тал створюЇтьс¤ з двох основних джерел. ѕерше Ч внески власник≥в п≥дприЇмства при його орган≥зац≥њ або виручка в≥д продажу акц≥й акц≥онерного товариства. ÷ю складову власного кап≥талу прийн¤то у нас називати статутним фондом (кап≥талом). ƒруге основне джерело ~ акумульований (нерозпод≥лений м≥ж власниками ≥ прац≥вниками) прибуток, ¤кий утворюЇтьс¤ в≥д д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

Ѕоргов≥ зобов¤занн¤ у баланс≥ под≥л¤ютьс¤ на довго- ≥ короткостроков≥. ƒовгостроков≥ ~ це т≥ зобов'¤занн¤, ¤к≥ погашаютьс¤ не ран≥ше н≥ж за р≥к в≥д дати складанн¤ балансу, короткостроков≥ Ч в межах року.  ороткостроков≥ боргов≥ зобов¤занн¤ включають не т≥льки кредити, але й р≥зн≥ форми кредиторськоњ заборгованост≥: за одержан≥ товари, аванси, видан≥ вексел≥, за розрахунками по оплат≥ прац≥, виплат≥ податк≥в, обов'¤зковим в≥драхуванн¤м на соц≥альн≥ заходи тощо. —ума пасив≥в балансу завжди дор≥внюЇ сум≥ актив≥в.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими групами актив≥в ≥ пасив≥в балансу мають важливе економ≥чне значенн¤ ≥ використовуютьс¤ дл¤ оц≥нки ≥ д≥агностики ф≥нансового стану п≥дприЇмства. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ можна розгл¤дати у р≥зних аспектах, але основними з них Ї т≥, що характеризують ступ≥нь заборгованост≥, л≥кв≥дност≥ та активност≥ п≥дприЇмства.

—туп≥нь заборгованост≥ обчислюЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ боргових зобов'¤зань на активи п≥дприЇмства:

 заб =  б/ а ,

ƒе  заб ~ коеф≥ц≥Їнт заборгованост≥;

Kб Ч боргов≥ зобов'¤занн¤ п≥дприЇмства, т.о.;

Kа Ч сукупн≥ активи п≥дприЇмства, т.о.

«а даними табл. 1:

 заб = 8920/23420 = 0,38

÷е означаЇ, що активи п≥дприЇмства на 38% покриваютьс¤ за рахунок борг≥в. “ака величина показника в межах прийн¤тного. якщо  заб > 0,5, то сильно зростаЇ ризик щодо сплати борг≥в ≥ занепокоЇнн¤ кредитор≥в.

ѕор¤д з коеф≥ц≥Їнтом загальноњ заборгованост≥ часто обчислюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт довгостроковоњ заборгованост≥, ¤кий показуЇ частку довгострокових борг≥в у ф≥нансуванн≥ актив≥в п≥дприЇмства. јнал≥з заборгованост≥, оц≥нка сп≥вв≥дношенн¤ зобов'¤зань дозвол¤Ї з'¤сувати, наск≥льки рац≥ональною Ї структура кап≥талу ≥ ризик дл¤ ≥нвестор≥в ≥ кредитор≥в.

‘≥нансовим забезпеченн¤м поверненн¤ борг≥в Ї власний кап≥тал. ѕотенц≥альн≥ можливост≥ п≥дприЇмства розраховуватис¤ з боргами характеризуютьс¤ коеф≥ц≥Їнтом забезпеченн¤ борг≥в:

 з.б =  в/ б,

ƒе  з.б Ч коеф≥ц≥Їнт забезпеченн¤ борг≥в;

Kв Ч власний кап≥тал, г.о.

«г≥дно з даними балансу

 з.б == 14500/8920 = 1,63

«а своњм зм≥стом цей показник близький до коеф≥ц≥Їнта заборгованост≥, т≥льки маЇ зворотну спр¤мован≥сть. якщо  з.б 8,1, то це значить, що п≥дприЇмство може сплатити борги власним кап≥талом.

Ћ≥кв≥дн≥сть п≥дприЇмства ¤к його здатн≥сть оперативно перетворювати активи у плат≥жн≥ засоби дл¤ оплати короткострокових зобов'¤зань виражаЇтьс¤ двома показниками: коеф≥ц≥Їнтом поточноњ л≥кв≥дност≥ та коеф≥ц≥Їнтом терм≥новоњ л≥кв≥дност≥.

 оеф≥ц≥Їнт поточноњ л≥кв≥дност≥ ( п.л) обчислюЇтьс¤ в≥дношенн¤м поточних актив≥в ≥ короткострокових зобов'¤зань:

 п.л =  а.п/ б.к ,

де  а.п Ч поточн≥ активи п≥дприЇмства, т.о.;

Kб.к Ч короткостроков≥ зобов'¤занн¤, т.о.

« використанн¤м даних балансу

 п.л = 12200/4920 = 2,5 .

якщо рп.л <- 2, то платежеспроможн≥сть п≥дприЇмства невисока ≥ воно маЇ певний ф≥нансовий ризик. ѕри надто високому  п.л (б≥льше 3Ч4) може виникнути сумн≥в у ефективност≥ використанн¤ поточних актив≥в. ѕотр≥бний њх анал≥з. Ќа оптимальну величину цього коеф≥ц≥Їнта за конкретних умов впливаЇ р¤д чинник≥в ≥ передус≥м частка товарно-матер≥альних запас≥в у поточних активах. ƒл¤ п≥дприЇмств з невеликими товарно-матер≥альними запасами ≥ оперативно оплачуваними деб≥торськими зобов'¤занн¤ми Ї прийн¤тним нижче сп≥вв≥дношенн¤ поточних актив≥в ≥ короткостроковоњ заборгованост≥ (до 2) ≥, навпаки, п≥дприЇмства, в поточних активах ¤ких велика частка товаро-матер≥альних запас≥в, це сп≥вв≥дношенн¤ повинн≥ п≥дтримувати на б≥льш високому р≥вн≥.

 оеф≥ц≥Їнт терм≥новоњ л≥кв≥дност≥ ( т.л) Ч це в≥дношенн¤ актив≥в високоњ л≥кв≥дност≥ та короткострокових зобов'¤зань, тобто

 т.л =  а.л/ б.к,

ƒе  а.л Ч поточн≥ активи високоњ л≥кв≥дност≥, г.о.

якщо у нашому баланс≥ за активи високоњ л≥кв≥дност≥ вважати грош≥, ц≥нн≥ папери ≥ деб≥торську заборгован≥сть, то

 т.л = 1300 + 1700 + 2100/4920 = 1,04.

“ака величина  т.д означаЇ, що на п≥дприЇмств≥ короткостроков≥ зобов'¤занн¤ забезпечен≥ й борги можуть бути швидко сплачен≥.

‘≥нансова активн≥сть п≥дприЇмства характеризуЇтьс¤ такими показниками ¤к середн≥й пер≥од оплати деб≥торськоњ, кредиторськоњ заборгованост≥ та оборотн≥сть товарно-матер≥альних запас≥в. ќдного балансу дл¤ анал≥зу цих показник≥в недостатньо. ѕотр≥бн≥ ≥нш≥ зв≥тн≥ дан≥.

—ередн≥й пер≥од оплати деб≥торськоњ заборгованост≥ покупц¤ми продукц≥њ п≥дприЇмства обчислюЇтьс¤ за формулою

tд =  д × ƒк /ѕппр.

tд Ч середн≥й пер≥од оплати деб≥торськоњ заборгованост≥ покупц¤ми, дн≥в;

 д Ц заборгован≥сть покупц≥в (деб≥торська заборгован≥сть), г.о.;

ƒц Ч к≥льк≥сть календарних дн≥в у пер≥од≥, за ¤кий обчислюЇтьс¤ показник (р≥к Ч 360, квартал Ч 90);

ѕпр Ч обс¤г продаж за розрахунковий пер≥од, т.о.

«а пер≥од плат≥жн≥ вимоги п≥дприЇмства до покупц≥в

перетворюютьс¤ у грош≥. …ого скороченн¤ економ≥чно виг≥дне. «ростанн¤ пор≥вн¤но з встановленим терм≥ном або минулим роком Ї небажаним ≥ потребуЇ з'¤суванн¤ причин.

—ередн≥й пер≥од оплати кредиторськоњ заборгованост≥ постачальникам визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м:

tк =  к ƒк /ћ

де tк Ч середн≥й пер≥од оплати кредиторськоњ заборгованост≥ постачальникам, дн≥в;

 к Ч заборгован≥сть п≥дприЇмства постачальникам, т.о.;

ћ Ч обс¤г закупки сировини ≥ матер≥ал≥в за розрахунковий пер≥од, т.о.

—короченн¤ tк за ≥нших р≥вних умов не Ї спри¤тливим дл¤ п≥дприЇмства, оск≥льки потребуЇ додаткових кошт≥в. «б≥льшенн¤ пер≥оду оплати заборгованост≥ може бути насл≥дком р≥зних причин: пол≥пшенн¤ дл¤ п≥дприЇмства умов розрахунк≥в, в≥дсутн≥сть кошт≥в, зат¤гуванн¤ оплати з метою використанн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ ¤к джерела ф≥нансуванн¤ тощо.

ќборотн≥сть товарно-матер≥альних запас≥в обчислюЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ обс¤гу продаж до величини запас≥в

Nоб = ѕпр/ћз,

де Nоб Ч к≥льк≥сть оборот≥в (оборотн≥сть) товаро-матер≥альних запас≥в за певний пер≥од (р≥к, квартал);

ћз ~ середн¤ величина запас≥в за той же пер≥од, г.о.

÷ей показник маЇ самост≥йне значенн¤ внасл≥док того, що товаро-матер≥альн≥ запаси Ї ≥стотною часткою поточних актив≥в ≥ найменш л≥кв≥дн≥ серед них. ѕрискоренн¤ њх оборотност≥ св≥дчить про п≥двищенн¤ ефективност≥ виробничоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, пол≥пшенн¤ ф≥нансового стану.

1	2	3

Ќазва: ‘≥нансова д≥¤льн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3546 прочитано)