Ѕанк≥вська справа >  омерц≥йнi банки в ”крањн≥

Ќеобхiднiсть, формуванн¤ банк≥вськоњ системи, ¤к особливоњ ,структури, визначаЇтьс¤ двома групами причин:

повТ¤заних з необх≥дн≥стю зд≥йсненн¤ сусп≥льного нагл¤ду i регулюванн¤ банк≥вськоњ дi¤льностi, узгодженн¤ комерцiйних iнтересiв окремих банкiв з загальносусп≥льними iнтересами Ч забезпеченн¤м сталостi грошей i стаб≥льноњ роботи всiх банкiв;

повТ¤заних з функц≥онуванн¤м грошового ринку, забезпеченн¤м збалансованост≥ попиту i пропозиц≥њ на грошовому ринку i в кожному його секторi.

«а своЇю структурою банкiвськi системи рiзних крањн iстотно вiдрiзн¤ютьс¤. –азом з тим Ї р¤д ознак, ¤кi властивi всiм банк≥вським системам, що функцiонують в ринковiй економiцi. ÷е, перш за все, двор≥внева побудова.

Ќа першому рiвнi знаходитьс¤ один банк (або дек≥лька банкiв, обТЇднаних сп≥льними цiл¤ми i завданн¤ми). “акiй установi надаЇтьс¤ статус ÷ентрального банку. «аконом визначено п≥дзв≥тн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни (Ќѕ”) безпосередньо ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. Ќа нього покладаЇтьс¤ вiдповiдальнiсть за вир≥шенн¤ макроеконом≥чних завдань в грошово-кредитн≥й сферi.

…ого основними функц≥¤ми Ї:

грошово-кредитне регулюванн¤ економ≥ки;

ем≥с≥¤ валюти крањни ≥ забезпеченн¤ обiгу;

контроль за дi¤льнiсть кредитних установ;

акумул¤ц≥¤ ≥ збер≥ганн¤ резерв≥в кредитних установ;

кредитуванн¤ комерцiйних банкiв;

кредитно-розрахункове обслуговуванн¤ ур¤ду;

збер≥ганн¤ та проведенн¤ операцiй iз золотовалютними за пасами i резервами.

Ќа другому рiвнi банкiвськоњ системи знаход¤тьс¤ решта банкiв, ¤кi в ”крањн≥ прийн¤то називати комерцiйними банками.

Ќа вiдмiну вiд центрального комерцiйнi банки покликанi обслуговувати економiчн≥ субТЇкти Ч учасникiв грошового обiгу: ф≥рми, сiмейнi господарства, державнi структури. через ц≥ банки система обслуговуЇ господарство вiдповiдно до задач, що випливають з грошово-кредитноњ полiтики центрального банку. “ому комерцiйнi банки можна розгл¤дати ¤к фундамент всiЇњ банкiвськоњ системи вершиною ¤коњ Ї центральний банк.

¬они утворюютьс¤ ¤к акцiонернi товариства або на пайових засадах i Ї кредитними установами унiверсального характеру. ѓх часто називають Уф≥нансовими ун≥вермагамиФ.

ѕитанн¤ про те, що таке банк, не Ї таким простим, ¤к це здаЇтьс¤ на перший погл¤д.  ажуть, що банк - це сховище грошей. јле таке життЇве тлумаченн¤ банку не т≥льки не розкриваЇ його сут≥, а й приховуЇ його д≥йсне призначенн¤ в народному господарств≥. “ому необх≥дно докладн≥ше роздивитис¤ те, з чого складаЇтьс¤ д≥йсна сутн≥сть банку.

Ѕанк ¤к установа або орган≥зац≥¤ Ї найб≥льш масовим у¤вленн¤м про банк. —л≥д в≥дм≥тити, що в≥н хоча ≥ виконуЇ сусп≥льну м≥с≥ю ≥ Ї сусп≥льною орган≥зац≥Їю, але ≥сторично був справою приватноњ особи ≥ лише пот≥м, ≥з розвитком банк≥вськоњ справи, особливо в сучасних умовах господарюванн¤, перетворивс¤ у велик≥, середн≥ та мал≥ об'Їднанн¤.

¬ у¤вленн≥ про банк ¤к установу в≥н асоц≥юЇтьс¤ ≥з службовою конторою, ≥з апаратом управл≥нн¤. ¬ —–—–, ¤к ≥ в ≥нших соц≥ал≥стичних крањнах, прот¤гом дек≥лькох дес¤тил≥ть ≥снували банки т≥льки державного походженн¤, тому стала необх≥дна радикальна ломка њх звТ¤зк≥в кл≥Їнтами, розвиток комерц≥йних, а не директивних в≥дносин м≥ж ними. “≥льки завд¤ки цьому в≥дношенн¤ м≥ж банком та п≥дприЇмствами набувають справжн≥й економ≥чний характер, а банк стаЇ базисом.

Ћог≥чною Ї трактова сут≥ банку не ¤к орган≥зац≥њ, а ¤к п≥дприЇмства. —аме так в≥н характеризуЇтьс¤ в де¤ких рад¤нських публ≥кац≥¤х. Ѕанк визначаЇтьс¤ не ¤к п≥дприЇмство взагал≥, а ¤к кап≥тал≥стичне п≥дприЇмство, не просто банк, а кап≥тал≥стичний банк.

як будь-¤ке п≥дприЇмство, банк Ї самост≥йно господарюючим суб'Їктом, маЇ права юридичноњ особи, виробл¤Ї та реал≥зуЇ продукт, виконуЇ послуги, д≥Ї на принципах госпрозрахунку.

ћало чим в≥др≥зн¤ютьс¤ ≥ завданн¤ банку ¤к п≥дприЇмства Ч в≥н вир≥шуЇ питанн¤, ¤к≥ пов'¤зан≥ ≥з задоволенн¤м сусп≥льних потреб у своЇму продукт≥ та послугах, ≥з реал≥зац≥Їю на основ≥ отриманого прибутку соц≥альних та економ≥чних ≥нтерес≥в ¤к член≥в його колективу, так ≥ ≥нтерес≥в власника майна банку. Ѕанк може зд≥йснювати будь-¤к≥ види господарськоњ д≥¤льност≥, ¤кщо вони не суперечать законам крањни та випливають ≥з статуту банку. як ≥ будь-¤ке п≥дприЇмство, банк повинен мати спец≥альний дозв≥л.

Ѕанк ¤к торг≥вельне п≥дприЇмство. –азом з тим банк ¤к п≥дприЇмство маЇ свою специф≥ку, його д≥¤льн≥сть в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д д≥¤льност≥ ≥нших п≥дприЇмств. Ќа в≥дм≥ну в≥д промисловост≥ с≥льського господарства, буд≥вництва, транспорту ≥ зв'¤зку банки д≥ють у сфер≥ обм≥ну, а не виробництва. Ѕанки д≥йсно "купують" ресурси, "продають", функц≥онують у сфер≥ перерозпод≥лу, спри¤ють обм≥ну товарами. ¬они мають своњх "продавц≥в", сховища, "товарний запас". ѓх схож≥сть маЇ зовн≥шн≥й характер, тому що банк торгуЇ не товарами, а особливим продуктом.

‘ункц≥онуванн¤ банку у сфер≥ обм≥ну породжуЇ ще й ≥нш≥ у¤вленн¤ про його сутн≥сть. ≤нод≥ банк характеризуЇтьс¤ ¤к посередницька орган≥зац≥¤. ќсновою дл¤ цього Ї особливе переливанн¤ ресурс≥в, ¤к≥ тимчасово ос≥дають у одних ≥ вимагають застосуванн¤ у ≥нших.

Ѕанк - це ≥ кредитор, ≥ позичальник, ≥ посередник м≥ж юридичними ≥ ф≥зичними особами, ≥ посередник в грошових розрахунках, в цих ¤кост¤х в≥н розкриваЇ свою суть. Ѕанк - це особливе ¤вище господарського житт¤.

Ѕанки ¤к агенти б≥рж≥ можуть самост≥йно орган≥зовувати б≥ржов≥ операц≥њ, виконувати операц≥њ по торг≥вл≥ ц≥нними паперами. “орг≥вл¤ ц≥нними паперами Ї частиною банк≥вських операц≥й, але не головною, бо досить в≥дм≥нна в≥д банк≥вськоњ справи.

Ѕанк ¤к кредитне п≥дприЇмство.  редит Ч це в≥дношенн¤ м≥ж кредитором ≥ позичальником з приводу зворотного руху вартост≥, що позичаЇтьс¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д кредиту банк Ч це одна ≥з стор≥н в≥дносин, ¤ка хоча ≥ може одночасно виступати в ¤кост≥ кредиту ≥ в ¤кост≥ позичальника, однак в кожний даний момент при окрем≥й угод≥ виступаЇ або в ¤кост≥ кредитора або в ¤кост≥ позичальника.

Ѕанк Ч насл≥док розвитку кредиту. Ќа основ≥ грошових та кредитних в≥дносин з'¤вилось таке ун≥кальне утворенн¤, ¤к банк, ¤кий в ц≥лому можна визначити ¤к систему особливих п≥дприЇмств, продуктом ¤ких Ї кредитна та ем≥с≥йна справа. √оловним в сутност≥ банку, його основою Ї орган≥зац≥¤ грошово-кредитного процесу та ≥м≥туванн¤ грошових знак≥в.

јле вони не обмежен≥ централ≥зовано виданими ≥нструкц≥¤ми з кредитуванн¤ та проведенн¤ iнших операц≥й, провод¤ть кредитну полiтику на свiй страх i ризик, що спри¤Ї оперативному впливу банкiв на економ≥ку. ќднак це не означаЇ, що комерц≥йн≥ банки д≥ють безконтрольно. ўоб обмежити створенн¤ великоњ кiлькостi УслабкихФ банкiв, ¤кi можуть легко банкрутувати i викликати Уланцюгову реакц≥ю банкрутствФ серед своњх кл≥Їнт≥в, держави встановлюють досить висок≥ квоти на њх статутний кап≥тал.

«а розм≥ром статутного капiталу банки можна под≥лити так:

мал≥ банки з≥ статутним кап≥талом д 5 млн. Ївро;

середн≥ Ч з≥ статутним кап≥талом в≥д 5 до 10 млн. Ївро;

велик≥ Ч з≥ статутним кап≥талом в≥д 10 до 30 млн. Ївро;

найб≥льш≥ Ч з≥ статутним кап≥талом понад 30 млн. Ївро.

Ѕезумовно, л≥дером за цим критер≥Їм Ї ДјвальФ. –ешта банкiв ≥з найб≥льших за обс¤гом актив≥в вход¤ть до групи великих за розм≥ром статутного кап≥талу. ”сього в ц≥й груп≥ було 13 банкiв.

«алежно вiд величини активiв усi банки подiл¤ютьс¤ на чотири групи:

малi банки з активами до 50 млн. грн;

середиi Ч з активами вiд 50 млн. грн до 100 млн. грн;

великi Ч з активами вiд 100 млн. грн до 1 млрд. грн;

найб≥льш≥ банки з активами понад 1 млрд. грн.

«а секторами ринку, на ¤ких функц≥онують банк≥вськ≥ установи, ус≥ банки можна под≥лити на:

м≥жнародн≥, працюють ¤к в ”крањн≥ так i за њњ межами;

м≥жрег≥ональн≥, ¤кi зд≥йснюють свою д на територ≥њ вс≥Їњ ”крањни;

рег≥ональн≥, що обслуговують, ¤к правило, клiЇнтiв одного регiону;

Ѕ≥льш≥сть комерцiйних банкiв, що функц≥онують на банкiвському ринку ”крањни, Ї рег≥ональними. ѕричому значна частина таких банкiв (понад 50%) сконцентрована в  иЇв≥ та  ињвськ≥й област≥, а також в област¤х що вважаютьс¤ ≥ндустр≥ально розвинутими (ƒн≥пропетровська, ƒонецька, «апор≥зька, ’арк≥вська Ц понад 20%).

«а формою власност≥ комерц≥йн≥ банки можуть бути:

ун≥тарними Ц заснованими на принципах Їдиновладд¤. “ак≥ банки мають Їдиного власника в особ≥ держави чи приватноњ особи.;

з колективною формою власност≥.

Ќин≥ в ”крањн≥ функц≥онують 2 ун≥тарн≥ комерц≥йн≥ банки з державною формою власност≥6 ƒержавний ощадний банк ”крањни (ќщадбанк) та ƒержавний експортно-≥мпортний банк ”крањни (”крекс≥мбанк). —татутн≥ кап≥тали цих банк≥в сформовано за рахунок бюджетних кошт≥в.

«а орган≥зац≥йно-правовою формою д≥¤льност≥ банки можуть створюватис¤ ¤к:

акцiонернi товариства вiдкритого i закритого типiв (акцiонернi банки);

товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю (пайов≥ банки);

кооперативи (кооперативнi банки).

јкцiонернi банки формують свiй капiтал за рахунок обТЇднанн¤ iндивiдуальних кап≥тал≥в засновникiв шл¤хом випуску i розм≥щенн¤ акцiй банку. ѕричому всi ем≥тован≥ акцiњ мають бути ≥менними, оскiльки банки за чинним законодавством не мають права на випуск акцiй на предТ¤вника. ¬ласником капiталу Ї акц≥онерне товариство, тобто банк. јкцiонери не мають права вимагати в банку поверненн¤ своњх внеск≥в. —аме тому акцiонернi банки вважаютьс¤ бiльш стiйкими i надiйними.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва:  омерц≥йнi банки в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (18074 прочитано)