Ѕанк≥вська справа >  омерц≥йнi банки в ”крањн≥

ѕод≥л¤ютьс¤ позичальниками на сектор пр¤мого та непр¤мого ф≥нансуванн¤. —аме у сектор≥ непр¤мого ф≥нансуванн¤ зТ¤вл¤Їтьс¤ трет≥й економ≥чний субТЇкт Ц ф≥нансовими посередниками, а њх д≥¤льн≥сть з акумул¤ц≥њ в≥льного грошового кап≥талу та розм≥щенн¤ його серед позичальник≥в-витратник≥в називаЇтьс¤ ф≥нансовим посередництвом. ¬они базуютьс¤ на одному ф≥нансовому ринку з одним субТЇктом Ц в≥льними грошовими коштами. ќсновн≥ ф≥нансов≥ посередники Ц банки та небанк≥вськ≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи. «агальне дл¤ них: 1) вс≥ ф≥н. посередники працюють в сектор≥ непр¤мого ф≥нансуванн¤; 2) вони акумулюють кошти та розм≥щають њх в доходн≥ активи в≥д свого ≥мТ¤, створюючи власн≥ зобовТ¤занн¤ та вимоги, ¤к позичальник банк створюЇ своњ зобовТ¤занн¤ перед вкладниками; 3) прибуток ф≥нансових посередник≥в формуЇтьс¤, ¤к р≥зниц¤ м≥ж доходами в≥д розм≥щенн¤ акумулюючих грошових кошт≥в та витратами, ¤к≥ повТ¤зан≥ з њх залученн¤м. ¬≥дм≥нн≥сть: 1) банки не т≥льки акумулюють тимчасово в≥льн≥ кошти, а й сам≥ створюють грош≥ в процес≥ депозитно-кредитноњ д≥¤льност≥, а установи Ц т≥льки акумулюють; 2) банки зд≥йснюють розрахунок обслуговуванн¤ вс≥х ≥нших ф≥нансово-кредитних посередник≥в, тому можуть використовувати њх в≥льн≥ грош≥.

1.4. ‘ункц≥њ комерц≥йних банк≥в

 омерцiйнi банки Ч головна ланка двор≥вневоњ банкiвськоњ системи. —истематичне виконанн¤ зазначених нижче функц≥й ≥ створюЇ той фундамент, на ¤кому базуЇтьс¤ робота банку ≥ банк≥вськоњ системи в ц≥лому. ≤ хоч виконанн¤ кожного виду операц≥й сконцентровано в спец≥альних в≥дд≥лах банка, вони перепл≥таютьс¤ м≥ж собою, створюючи потужну базу розвитку ф≥нансовоњ системи крањни.

управлiнн¤ грошовим обiгом;

забезпеченн¤ платiжного механiзму;

акумул¤цi¤ заощаджень;

наданн¤ кредиту;

фiнансуванн¤ зовнiшньоњ торгiвлi;

довiрчi операцi

зберiганн¤ цiнностей;

консультуванн¤ i наданн¤ iнформацi

ќдн≥Їю з важливих функц≥й банку Ї посередництво в кредит≥, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перерозпод≥лу кошт≥в, що тимчасово вив≥льн¤ютьс¤ в процес≥ кругооб≥гу фонд≥в п≥дприЇмств ≥ грошових доход≥в приватних ос≥б. √оловним критер≥Їм перерозпод≥лу ресурс≥в виступаЇ прибутков≥сть њх використанн¤ позичальником. ѕлата за в≥ддан≥ й отриман≥ в борг засоби формуЇтьс¤ п≥д впливом попиту та пропозиц≥њ. ” результат≥ дос¤гаЇтьс¤ в≥льне перем≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в у господарств≥, що в≥дпов≥даЇ ринковому типу в≥дносин.

«наченн¤ посередницькоњ функц≥њ комерц≥йних банк≥в дл¤ усп≥шного розвитку ринковоњ економ≥ки пол¤гаЇ в тому, що вони зменшують ступ≥нь ризику ≥ невизначеност≥ в економ≥чн≥й систем≥. Ѕанки залучають засоби, що можуть бути в≥ддан≥ в позичку, в≥дпов≥дно до потреб позичальник≥в ≥ на основ≥ широкоњ диверсиф≥кованост≥ своњх актив≥в знижують сукупн≥ ризики власник≥в грошей, розм≥щених у банку.

ƒруга найважлив≥ша функц≥¤ комерц≥йних банк≥в Ч стимулюванн¤ нагромаджень у господарств≥. јдже виступаючи на ф≥нансовому ринку з попитом на кредитн≥ ресурси, банки повинн≥ не т≥льки максимально моб≥л≥зувати на¤вн≥ в господарств≥ заощадженн¤, а й формувати ефективн≥ стимули до нагромадженн¤ засоб≥в, що в свою чергу формуютьс¤ на основ≥ гнучкоњ депозитноњ пол≥тики комерц≥йних банк≥в. —творенню гарант≥й над≥йност≥ розм≥щенн¤ накопичених ресурс≥в служить формуванн¤ фонду страхуванн¤ актив≥в банк≥вських установ, депозит≥в у комерц≥йних банках.

ѕор¤д з≥ страхуванн¤м депозит≥в важливе значенн¤ дл¤ вкладник≥в маЇ доступн≥сть ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть банк≥в ≥ про т≥ гарант≥њ њми надан≥.

“рет¤ функц≥¤ банк≥в Ч посередництво в платежах м≥ж окремими самост≥йними суб'Їктами. ѕлат≥жний механ≥зм Ч структура економ≥ки, що зд≥йснюЇ "обм≥н речовин" у господарськ≥й систем≥. ћетоди платежу под≥л¤ютьс¤ на гот≥вков≥ ≥ безгот≥вков≥. ” великому оборот≥ дом≥нують безгот≥вков≥ платеж≥ ≥ розрахунки. ≤снуЇ велика розмањт≥сть вид≥в безгот≥вкових розрахунк≥в: переказний вексель, банк≥вська тратта, простий вексель, чек.  омп'ютерна революц≥¤ мала великий вплив на характер ≥ технолог≥ю грошових розрахунк≥в. –озвиток одержали дв≥ системи автоматизованих розрахунк≥в: "роздр≥бн≥" системи електронних розрахунк≥в ≥ м≥жбанк≥вськ≥ системи перекладу засоб≥в .” —Ўј в даний час маЇтьс¤ чотири системи роздр≥бних платеж≥в: автоматичн≥ розрахунков≥ палати, що виконують функц≥њ розрахункових палат, але паперов≥ нос≥њ зам≥нен≥ магн≥тними, на ¤ких вони мають формат, зручний дл¤ швидк≥сноњ обробки на ≈ќћ; банк≥вськ≥ автомати, ¤к≥ дозвол¤ють виконувати операц≥њ:

* зн¤тт¤ грошей з поточного чи ощадного рахунк≥в в банку;

* одержанн¤ позики в межах в≥дкритого л≥м≥ту;

* депонуванн¤ грошей на рахунку з одержанн¤м депозитноњ квитанц≥њ;

* одержанн¤ ≥нформац≥њ про стан рахунка кл≥Їнта в банку;

* переказ кошт≥в з одного рахунку на ≥нш≥й;

* обм≥н ≥ноземних банкнот на м≥сцеву валюту;

терм≥нали в торгових точках, щоб зд≥йснювати оплату повс¤кденних покупок; банк≥вське обслуговуванн¤ вдома - перспективний елемент розрахунк≥в - комплекс послуг по наданню кл≥Їнтам банку ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ, а також зд≥йсненню з њх ≥н≥ц≥ативи банк≥вських угод з передачею ≥нформац≥њ за на¤вност≥ персонального комп'ютера.

“акож банки волод≥ють ун≥кальною спроможн≥стю створювати засоби платежу, що використовуютьс¤ в господарств≥ дл¤ орган≥зац≥њ товарного об≥гу ≥ розрахунк≥в. —проможн≥сть комерц≥йних банк≥в зб≥льшувати ≥ зменшувати депозити ≥ грошову масу широко використовуЇтьс¤ центральним банком, ¤кий через систему обов'¤зкових резерв≥в управл¤Ї динам≥кою кредиту.

” зв'¤зку з формуванн¤м фондового ринку добре розвиваЇтьс¤ посередництво в операц≥¤х з ц≥нними паперами. Ѕанки мають право виступати ¤к ≥нвестиц≥йн≥ ≥нститути, що можуть зд≥йснювати д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в ¤к посередника; ≥нвестиц≥йного консультанта; ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ й ≥нвестиц≥йного фонду. ¬иступаючи у рол≥ ф≥нансового брокера, банки виконують посередницьк≥ функц≥њ при куп≥вл≥-продаж≥ ц≥нних папер≥в за рахунок ≥ з дорученн¤м кл≥Їнта.

≤нвестиц≥йний портфель банку контролюЇтьс¤ законом. ÷е означаЇ, що держава встановлюЇ норму в≥дсотка, в≥дпов≥дно до ¤коњ визначена частина (до 90%) повинна складатис¤ з ц≥нних папер≥в держави, ≥нша Ч часток п≥дприЇмств. Ѕанки купують т≥льки висококласн≥ папери в≥дпов≥дно до оц≥нки кредитними агентствами зв'¤заного з ними ризику.

як ≥нвестиц≥йний консультант банк робить консультац≥йн≥ послуги своњм кл≥Їнтам ≥з приводу випуску ≥ обертанн¤ ц≥нних папер≥в. якщо банк бере на себе роль ≥нвестиц≥йноњ компан≥њ, то в≥н займаЇтьс¤ орган≥зац≥Їю випуску ц≥нних папер≥в ≥ видачею гарант≥й по њх розм≥щенню на користь третьоњ особи; куп≥влею-продажем ц≥нних папер≥в в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок, у тому числ≥ шл¤хом котируванн¤ ц≥нних папер≥в, тобто пов≥домл¤Ї на визначен≥ ц≥нн≥ папери "ц≥ни продавц¤" ≥ "ц≥ни покупц¤", по ¤ких в≥н зобов'¤зуЇтьс¤ њх продавати ≥ купувати.

Ћ≥зинг ≥ факторинг Ч форма ф≥нансуванн¤ довгостроковоњ оренди дорогого устаткуванн¤. ¬≥дпов≥дно до договору про л≥зинг орендар одержуЇ в довгострокове користуванн¤ устаткуванн¤ за умови внесенн¤ пер≥одичних платеж≥в власнику устаткуванн¤. —тавки по л≥зинги розраховуютьс¤ виход¤чи з витрат виробництва, в≥дсотк≥в, податк≥в.

‘акторинг. Ѕанк-фактор купуЇ вимоги ¤коњ-небудь компан≥њ ≥ пот≥м сам одержуЇ платеж≥ по них. ¬ операц≥њ факторингу Ї три учасники: фактор, перв≥сний кредитор ≥ боржник, що одержуЇ в≥д кл≥Їнта товари з в≥дстрочкою платежу. ‘актор веде всю бухгалтер≥ю, бере на себе обов'¤зки по попередженню боржника про платеж≥, виконуЇ ≥нкасац≥ю вимог, а також несе весь ризик, пов'¤заний з повним ≥ своЇчасним надходженн¤м платеж≥в. ¬итрати кл≥Їнта складаютьс¤ з ком≥с≥йного ≥ факторського збору, що складаЇтьс¤ з в≥дсотк≥в за наданий аванс ≥ прибутк≥в авансовоњ компан≥њ.

“растов≥ операц≥њ. Ѕагато банк≥в приймають на себе функц≥њ дов≥реного обличч¤ ≥ виконують у ц≥й рол≥ р≥зноман≥тн≥ операц≥њ дл¤ своњх ≥ндив≥дуальних ≥ корпоративних кл≥Їнт≥в. ƒе¤к≥ банки не виконують н≥¤ких ≥нших функц≥й, кр≥м трастовоњ. ™ три основн≥ категор≥њ трастових послуг дл¤ ф≥зичних ос≥б:

розпор¤дженн¤ майном п≥сл¤ смерт≥ власника;

керуванн¤ майном на дов≥рч≥й основ≥ ≥ п≥клуванн¤;

агентськ≥ функц≥њ;

¬ирiшальну роль в функц≥онуванн≥ системи вiдiграють комерцiйнi банки в трансформац≥йн≥й функц≥њ. ¬она включаЇ декiлька напр¤мкiв.

трансформацiю ризик≥в: банки можуть звести ризики своњх вкладникiв та акцiонерiв до м≥н≥муму за допомогою диверсиф≥кац≥њ активних операцiй; створенн¤ резервiв; диверсифiкацiњ % ставок в залежностi вiд ризиковостi кредитiв; страхуванн¤ депозитiв тощо;

трансформацiю строкiв: мобiлiзац≥¤ значних обс¤г≥в короткострокових коштiв i њх поповненн¤, з чого банки одержують можлив≥сть њх частину спр¤мовувати в довгостроков≥ позички та iншi довготривалi активи;

трансформацiю капiталу: мобiлiзуючи великi обс¤ги дрiбних вкладiв, банки одержують можливiсть акумулювати великi маси капiталу дл¤ реалiзацii масштабних проектiв;

просторову трансформац≥ю: акумулюванн¤ ресурс≥в з багатьох регiонiв i з iнших крањн, спр¤мувуючи на фiнансуванн¤ проект≥в одного рег≥ону, одн≥Їњ крањни, одного обТЇкту, що полегшуЇ балансуванн¤ попиту i пропозиц≥њ на грошовому ринку у будь-¤кому мiсцi свiтового ринку.

ќдн≥Їю з важливих функцiй банкiв Ї њх здатнiсть Уробити грош≥Ф Ч розширювати кредитнi ресурси народного господарства. Ѕанки називають Уфабриками кредитуФ. Ќадаючи позичку пiд борговi зобовТ¤занн¤ своњх клiЇнтiв (забезпеченi товарно-матерiальними цiнност¤ми, що не Ї грiшими) банк зараховуЇ њх на рахунок позичальник≥в ≥ тим створюЇ можливiсть надходженн¤ в обiг нових сум грошей. ќтже дуже важлива роль в економiцi крањни належить кожному окремому банку , а ще важлив≥ша роль належить всiй банкiвськiй системi.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва:  омерц≥йнi банки в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (18074 прочитано)