≈коном≥ка п≥дприЇмства > ÷≥на та њњ особливост≥

3.1 ѕостановка задач ц≥ноутворенн¤.

Ќасамперед ф≥рм≥ треба буде розв'¤зати, ¤ких саме ц≥лей вона прагне дос¤гти за допомогою конкретного товару. якщо виб≥р ц≥льового ринку ≥ ринкове позиц≥ ретельно продуманий, тод≥ п≥дх≥д до формуванн¤ комплексу маркетингу, включаючи ≥ проблему ц≥ни, досить ¤сний. јдже стратег≥¤ ц≥ноутворенн¤ в основному визначаЇтьс¤ попередньо прийн¤тими р≥шенн¤ми в≥дносно позиц≥онуванн¤ на ринку.

¬изначенн¤ попиту

Ѕудь-¤ка ц≥на, призначена ф≥рмою, так чи ≥накше позначитьс¤ на р≥вн≥ попиту на товар. «алежн≥сть м≥ж ц≥ною ≥ сформованим у результат≥ цього р≥внем попиту представлена кривоњ попиту .  рива показуЇ, ¤ка к≥льк≥сть товару буде продано на ринку прот¤гом конкретного в≥др≥зку часу за р≥зними ц≥нами, що можуть ст¤гуватис¤ у рамках ≥ншого в≥др≥зку часу. ” звичайн≥й ситуац≥њ попит ≥ ц≥на знаход¤тьс¤ в протилежн≥й пропорц≥йн≥й залежност≥, тобто чим вище ц≥на, тим нижче попит.

≤ в≥дпов≥дно, чим нижче ц≥на, тим вище попит. “ак що, п≥дн¤вши ц≥ну, ф≥рма продасть меншу к≥льк≥сть товару. ≤мов≥рно, споживач≥ з обмеженим бюджетом , зштовхнувшичс¤ з вибором альтернативних товар≥в, стануть купувати менше тих, ц≥ни ¤ких ви¤вл¤ютьс¤ дл¤ них занадто високими.

” той самий час ф≥рма може пересл≥дувати й ≥нш≥ мети. Ќ≥ж ¤сн≥ше представленн¤ про њх, тим легше встановлювати ц≥ну. ѕрикладами таких часто зустр≥чаютьс¤ в практиц≥ ц≥лей можуть бути: забезпеченн¤ виживанн¤, максим≥зац≥¤ поточноњ прибутку, завоюванн¤ л≥дерства по показниках частки чи ринку за показниками ¤кост≥ товару.

3.2 «абезпеченн¤ виживан¤.

«абезпеченн¤ виживаност≥ стаЇ основною метою ф≥рми в тих випадках, коли на ринку занадто багато виробник≥в ≥ пануЇ гостра конкуренц≥¤ чи р≥зко м≥н¤ютьс¤ потреби кл≥Їнт≥в. ўоб забезпечити роботу п≥дприЇмств ≥ збут своњх товар≥в, ф≥рми змушен≥ встановлювати низьк≥ ц≥ни в над≥њ на доброзичливу в≥дпов≥дну реакц≥ю споживач≥в. ¬иживанн¤ важлив≥ше прибутку. ўоб вижити, що потрапили в скрутний стан ф≥рми приб≥гають до великих програм ц≥нових поступок. ƒоти поки знижен≥ ц≥ни покривають витрати, ц≥ ф≥рми можуть ще ¤кийсь час продовжувати комерц≥йну д≥¤льн≥сть.

3.4 ћаксим≥зац≥¤ поточноњ прибутку.

Ѕагато ф≥рм прагнуть максим≥зувати поточну прибуток. ¬они робл¤ть оц≥нку попиту ≥ витрат стосовно до р≥зних р≥вн≥в ц≥н ≥ вибирають таку ц≥ну, що забезпечить максимальне надходженн¤ поточноњ прибутку ≥ гот≥вки ≥ максимальне в≥дшкодуванн¤ витрат. ¬ ус≥х под≥бних випадках поточн≥ ф≥нансов≥ показники дл¤ ф≥рми важлив≥ше довгострокових.

4 «авоюванн¤ л≥дерства за показниками частки ринку.

≤нш≥ ф≥рми хочуть бути л≥дерами за показниками частки ринку. ¬они в≥р¤ть, що компан≥¤, ¤к≥й належить найб≥льша частка ринку, буде мати найнижч≥ витрати ≥ найвищ≥ довгостроков≥ прибутки. ƒомагаючись л≥дерства за показниками частки ринку, вони йдуть на максимально можливе зниженн¤ ц≥н. ¬ар≥антом ц≥Їњ мети Ї прагненн¤ домогтис¤ конкретного зб≥льшенн¤ частки ринку. —каж≥мо, прот¤гом одного року ф≥рма хоче зб≥льшити свою частку ринка з 10 до 15%. « урахуванн¤м ц≥Їњ мети вона буде формувати ≥ ц≥ну, ≥ св≥й комплекс маркетингу.

4.1ћетоди оц≥нки кривих попиту.

Ѕ≥льш≥сть ф≥рм провод¤ть досл≥дженн¤ зм≥н попиту. –озходженн¤ в п≥дходах до вим≥р≥в диктуютьс¤ типом ринку. ¬ умовах чистоњ монопол≥њ крива попиту св≥дчить про те, що попит на товар обірунтований ц≥ною, що ф≥рма за нього запитуЇ. ќднак з по¤вою конкурент≥в крива попиту буде м≥н¤тис¤ в залежност≥ в≥д того, чи залишаютьс¤ ц≥ни конкурент≥в пост≥йними чи м≥н¤ютьс¤.

4.2 ќбс¤г попиту в коробках

ѕри вим≥р≥ сп≥вв≥дношень м≥ж ц≥ною ≥ попитом досл≥дник ринку повинний пам'¤тати, що на попит≥ можуть позначитис¤, кр≥м ц≥ни, ≥ ≥нш≥ фактори. якщо ф≥рма з≥ зниженн¤м ц≥ни зб≥льшить св≥й рекламний бюджет, не можна установити, ¤ка частина зб≥льшенн¤ попиту порозум≥ваЇтьс¤ зниженн¤м ц≥ни, а ¤ка - зб≥льшенн¤м реклами. “аке ж положенн¤ складаЇтьс¤ й у передсв¤тков≥ дн≥, коли ц≥ни знижуютьс¤. ” св¤та люди б≥льше купують продукт≥в.

4.3 ќц≥нка витрат.

ѕопит ¤к правило, визначаЇ максимальну ц≥ну, що ф≥рма може запросити за св≥й товар. Ќу а м≥н≥мальна ц≥на визначаЇтьс¤ витратами ф≥рми.  омпан≥¤ прагне призначити на товар таку ц≥ну, щоб вона ц≥лком покривала ус≥ витрати по його виробництву, розпод≥лу ≥ збуту, включаючи справедливу норму прибутку за прикладен≥ зусилл¤ ≥ ризик.

4.4 ¬иди витрат

¬итрати ф≥рми бувають двох вид≥в - пост≥йн≥ ≥ перем≥нн≥.

ѕост≥йн≥ витрати (в≥дом≥ також за назвою Ђнакладн≥ витратиї)-це витрати , що залишаютьс¤ незм≥нними.. ѕост≥йн≥ витрати присутн≥ завжди, незалежно в≥д р≥вн¤ виробництва.

ѕерем≥нн≥ витрати м≥н¤ютьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д р≥вн¤ виробництва.

” розрахунку на одиницю продукц≥њ ц≥ витрати звичайно залишаютьс¤ незм≥нними. ј перем≥нними њх називають тому, що њхн¤ загальна сума м≥н¤Їтьс¤ в залежност≥ в≥д числа зроблених одиниць товару.

¬алов≥ витрати ¤вл¤ють собою суму пост≥йних ≥ перем≥нних витрат при кожн≥м конкретному р≥вн≥ виробництва.  ер≥вництво прагне ст¤гувати за товар таку ц≥ну, що ¤к м≥н≥мум покривала б ус≥ валов≥ витрати виробництва.

4.5 јнал≥з ц≥н ≥ товар≥в конкурент≥в

’оча максимальна ц≥на може визначатис¤ попитом, а м≥н≥мальна - витратами, на встановленн¤ ф≥рмою середнього д≥апазону ц≥н впливають ц≥ни конкурент≥в ≥ њхн≥ ринков≥ реакц≥њ.

«нанн¤ми про ц≥ни ≥ товари конкурент≥в ф≥рма може скористатис¤ ¤к в≥дправну точку дл¤ нестатк≥в власного ц≥ноутворенн¤. якщо њњ товар аналог≥чний товарам основного конкурента, вона змушена буде призначити ц≥ну, близьку до ц≥ни товару цього конкурента. ” противному випадку вона може втратити збут. якщо товар нижче по ¤кост≥, ф≥рма не зможе запросити за нього ц≥ну таку ж, ¤к у конкурента. «апросити б≥льше, н≥ж конкурент, ф≥рма може тод≥, коли њњ товар вище за ¤костю. ¬ласне кажучи, ф≥рма користаЇтьс¤ ц≥ною дл¤ позиц≥онуванн¤ своЇњ пропозиц≥њ щодо пропозиц≥й конкурент≥в.

5 ¬иб≥р методу ц≥ноутворенн¤

«наючи граф≥к попиту, розрахункову суму витрат ≥ ц≥ни конкурент≥в, ф≥рма готова до вибору ц≥ни власного товару. ÷≥на ц¤ буде десь у пром≥жку м≥ж занадто низкою, що не забезпечуЇ прибутку, ≥ занадто високому, перешкоджаючому формуванню попиту. Ќа малюнку в узагальненому вигл¤д≥ представлен≥ три основних розум≥нн¤, ¤кими керуютьс¤ при призначенн≥ ц≥ни. ћ≥н≥мально можлива ц≥на визначаЇтьс¤ соб≥варт≥стю продукц≥њ, максимальна - на¤вн≥стю ¤кихось ун≥кальних достоњнств у товар≥ ф≥рми. ÷≥ни товар≥в конкурент≥в ≥ товар≥в- зам≥нник≥в дають середн≥й р≥вень, ¤кого ф≥рм≥ ≥ варто дотримувати при призначенн≥ ц≥ни.

‘≥рми вир≥шують проблему ц≥ноутворенн¤, вибираючи соб≥ методику розрахунку ц≥н, у ¤к≥й враховуЇтьс¤ ¤к м≥н≥мум одне з цих трьох розум≥нь.

Ќайпрост≥ший спос≥б ц≥ноутворенн¤ пол¤гаЇ в нарахуванн≥ визначеноњ нац≥нки на соб≥варт≥сть товару. –≥зниц¤ в розм≥рах нац≥нок в≥дбиваЇ розходженн¤ у вартост≥ товарних одиниць, обс¤гах продаж≥в, оборотност≥ товарних запас≥в ≥ сп≥вв≥дношенн¤х м≥ж марками виробник≥в .

„и лог≥чно при призначенн≥ ц≥н користатис¤ стандартними нац≥нками? як правило, немаЇ. Ѕудь-¤ка методика розрахунку, не враховуючих особливостей поточного попиту ≥ конкуренц≥њ, навр¤д чи дозволить вийти на оптимальну ц≥ну. ÷винтар роздр≥бного б≥знесу забито могилами купц≥в, що твердо трималис¤ за своњ стандартн≥ нац≥нки, у той час ¤к конкуренти встановлювали ц≥ни з≥ знижками. ≤ все-таки методика розрахунку ц≥н на основ≥ нац≥нок залишаЇтьс¤ попул¤рноњ з р¤ду причин. ѕо-перше, продавц≥ б≥льше знають про витрати, чим про попит. ѕрив'¤зуючи ц≥ну до витрат, продавець спрощуЇ дл¤ себе проблему ц≥ноутворенн¤. …ому не приходитьс¤ занадто часто коректувати ц≥ни в залежност≥ в≥д коливань попиту. ѕо-друге, ¤кщо цим методом ц≥ноутворенн¤ користаютьс¤ ус≥ ф≥рми галуз≥, њхньоњ ц≥ни швидше за все будуть схожими. “ому ц≥нова конкуренц≥¤ зводитьс¤ до м≥н≥муму. ѕо-третЇ, багато хто вважають методику розрахунку Ђсередн≥ витрати плюс прибутокї б≥льш справедливоњ по в≥дношенню ≥ до покупц≥в, ≥ до продавц≥в. ѕри високому попит≥ продавц≥ не наживаютьс¤ за рахунок покупц≥в ≥ разом з тим мають можлив≥сть одержати справедливу норму прибутку на вкладений кап≥тал.

1	2	3

Ќазва: ÷≥на та њњ особливост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2558 прочитано)