Ѕанк≥вська справа > ћакроеконом≥чн≥ аспекти системноњ перебудови банк≥вськоњ системи

ћакроеконом≥чн≥ аспекти системноњ перебудови банк≥вськоњ системи

—истемна перебудова ≥ економ≥чна стаб≥льн≥сть

—истемна банк≥вська проблема виникаЇ в економ≥ц≥, коли значн≥й частин≥ банк≥вськоњ системи загрожуЇ банкрутство через нестачу л≥кв≥дност≥ або неплатоспроможн≥сть. Ѕанк≥вськ≥ проблеми можуть мати безл≥ч причин: ¤к правило, це поЇднанн¤ загальноњ макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥ ≥ низькоњ рентабельност≥ виробничого сектора. ¬≥дкрита криза навпаки Ї результатом фактичноњ або г≥потетичноњ нестач≥ л≥кв≥дност≥ в банк≥вськ≥й систем≥ ≥ призводить до ще б≥льш серйозноњ макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥.

ѕроблеми в банк≥вськ≥й систем≥ викликають насл≥дки, що т¤гнуть за собою велик≥ макроеконом≥чн≥ витрати, до числа ¤ких входить неефективне розм≥щенн¤ вклад≥в, висока варт≥сть ф≥нансового перерозпод≥лу, високий р≥вень процентних ставок ≥ позичковоњ марж≥, втручанн¤ у розвиток ≥ роботу м≥жбанк≥вських та ≥нших ф≥нансових ринк≥в, неч≥тке або нестаб≥льне зд≥йсненн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики, посиленн¤ практики використанн¤ ≥ноземних валют. ¬решт≥ решт ц≥ проблеми обумовлюють втрату економ≥чноњ ефективност≥, зниженн¤ реального економ≥чного росту та добробуту.

Ќасл≥дки банк≥вськоњ кризи б≥льш драматичн≥. ¬ ход≥ кризи можуть скоротитис¤ прибутки, зменшитис¤ варт≥сть актив≥в, в результат≥ цього поступово зб≥льшатьс¤ ризики невиплат по вс≥х позиках, а також виникнуть проблеми платоспроможност≥ б≥льш здорових банк≥в. ѕо м≥р≥ того, ¤к де¤к≥ слабк≥ банки будуть л≥кв≥дуватис¤, њхн≥ кл≥Їнти з≥ткнутьс¤ з труднощами в отриманн≥ нових кредит≥в окр≥м проблеми сплати за стар≥. ѕадаЇ ¤к пропозиц≥¤, так попит на товари ≥ послуги, що викликаЇ зниженн¤ реальних прибутк≥в.  л≥Їнти, ¤к≥ менш постраждали в≥д кризи, зменшать свою залежн≥сть в≥д банк≥вського ризику шл¤хом придбанн¤ нерухомост≥ або ≥ноземних актив≥в, п≥дн≥маючи тим самим витрати банк≥в на залученн¤ фонд≥в.

¬раховуючи так≥ серйозн≥ потенц≥альн≥ насл≥дки, проблеми потр≥бно вир≥шувати нев≥дкладно шл¤хом проведенн¤ перебудови банк≥вського сектора. ¬ принцип≥ це м≥кроеконом≥чна задача. —истемна перебудова маЇ р¤д великих макроеконом≥чних обмежень ≥ звФзк≥в, включаючи контроль ≥ регулюванн¤ дов≥ри кредитор≥в, визначенн¤ потреби у державн≥й допомоз≥ ≥ њњ обмеженн¤ , управл≥нн¤ ¤к грошово-кредитною пол≥тикою, так ≥ кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ, забезпеченн¤ загальноњ посл≥довност≥ м≥р по перебудов≥ банк≥вського ≥ виробничого сектор≥в. ќднак де¤к≥ питанн¤ можна вир≥шити т≥льки макроеконом≥чними ≥нструментами.

¬ажливо в≥др≥зн¤ти макроеконом≥чн≥ насл≥дки, обумовлен≥ власне основними проблемами банк≥вського сектора, в≥д результат≥в виконанн¤ прийн¤тоњ пол≥тики перебудови. «окрема, жодний курс не зможе зберегти минулий р≥вень нац≥онального добробуту ≥ прибутк≥в доти, доки виробничий сектор не стане знову прибутковим. ќднак необх≥дно прийн¤ти р≥шенн¤ про те, активи ≥ доходи, ¤к≥ зменшилис¤, м≥ж р≥зними секторами економ≥ки, а також серед ≥снуючих ≥ майбутн≥х платник≥в податк≥в. –≥шенн¤ про те, в ¤к≥й м≥р≥ ¤ на ¤ких умовах державний ≥ приватний сектори матимуть певн≥ збитки у звФ¤зку з перебудовою банк≥вськоњ системи, можуть вплинути на збереженн¤ ≥ характер ≥нвестиц≥й , ≥ в≥дпов≥дно, на економ≥чну активн≥сть ≥ стаб≥льн≥сть.

¬ ≥деал≥ банк≥вську систему , ¤к ≥ будь-¤кий окремо вз¤тий банк потр≥бно виручати лише один раз, щоб уникнути морального ризику. якщо допомога потребуЇтьс¤ неодноразово, то кер≥вництво ≥ власники про¤вили повну неспроможн≥сть забезпечити роботу банк≥в. ќднак системн≥ проблеми часто виникають через велик≥ макроеконом≥чн≥ зриви, ¤к≥ лише у р≥дк≥сних випадках можна спрогнозувати у будь-¤к≥й економ≥ц≥. ÷е особливо стосуЇтьс¤ крањн з перех≥дною економ≥кою, котр≥ поки що чутлив≥ до суттЇвих ринкових негаразд≥в та неефективност≥, так що з плином часу потр≥бна буде принципова перебудова п≥дприЇмств. “ому реально спрогнозувати, що перебудова банк≥вськоњ системи буде в≥дбуватис¤ хвилепод≥бно, коли п≥дприЇмства ≥ банки раптово стають нежиттЇздатними в результат≥ зм≥н ринковоњ конФюнктури.

ѕроблеми банк≥вськоњ системи ≥ њњ стаб≥льн≥сть

” крањнах з ринковою економ≥кою в банк≥вськ≥й систем≥ час в≥д часу виникають проблеми ≥ кризов≥ ситуац≥њ. Ѕуло розроблено ц≥лий р¤д частково суперечливих , частково доповнюючих одна одну теор≥й, ¤к≥ намагаютьс¤ по¤снити њх основн≥ причини на макроеконом≥чному р≥вн≥. ƒе¤к≥ теор≥й вид≥л¤ють роль екзогенних порушень економ≥чноњ р≥вноваги ( абсолютн≥ ≥ в≥дносн≥ ц≥ни, в≥йни, економ≥чн≥ спади за кордоном), ≥нш≥ прид≥л¤ть особливу увагу психолог≥чним факторам

( ейфор≥¤, стадне в≥дчутт¤, межа компетенц≥њ) або спекул¤тивн≥й повед≥нц≥ , трет≥ розгл¤дають проблеми втручанн¤ держави у ринкову економ≥ку ( грошово-кредитна пол≥тика, зм≥на правил, включаючи ф≥нансову л≥берал≥зац≥ю, директивне кредитуванн¤, непротид≥¤ моральному ризику). ™ р≥зн≥ по¤сненн¤ того, незначн≥ порушенн¤ розростаютьс¤ до розм≥р≥в системних, починаючи в≥д психолог≥чних

( зм≥на оч≥кувань або сприйн¤тт¤ ризику) ≥ зак≥нчуючи техн≥чними ( можлив≥сть обробки ≥нформац≥њ).

√оловними причинами неплатоспроможност≥ банк≥в у крањнах з перех≥дною економ≥кою Ї пагана ¤к≥сть актив≥в, успадкованих в≥д командноњ економ≥ки, ≥ безперервна видача нових позик. як≥ не сплачують вчасно. ќск≥льки частина виробничих потужностей в цих крањнах неефективна за новоњ сукупност≥ в≥дносних ц≥н, багато п≥дприЇмств стають нежиттЇздатними, ≥ тому нац≥ональн≥ багатства ≥ прибутки стають нижчими, н≥ж це ран≥ше вважалос¤ ≥ н≥ж продовжують показувати на¤вн≥ дан≥. ѕроблеми банк≥вськоњ системи виникли тому, що ринкова варт≥сть банк≥вських актив≥в вже упала, а величини њњ пасив≥в немаЇ.

ƒо числа причин, ¤к≥ обумовлюють проблеми у банк≥вському сектор≥, вход¤ть недостатн¤ квал≥ф≥кац≥¤ кер≥вних кадр≥в ≥ персоналу, пов≥льне вт≥ленн¤ б≥льш жорстоких стандарт≥в кредитуванн¤, неч≥тк≥ принципи управл≥нн¤ ( особливо у державних банках), концентрац≥¤ ризик≥в, кредитуванн¤ ≥нсайдер≥в ≥ спекул¤тивн≥ операц≥њ, особливо у приватних банках. “ака неефективн≥сть маЇ властив≥сть стримувати економ≥чний п≥дйом, тому що на¤вн≥ у банк≥в активи можуть бути використан≥ дл¤ кредит≥в старим проблемних п≥дприЇмствам, а не б≥льш прибутковим новим ( в≥дб≥р шл¤хом протиставленн¤).

ќтже, продовженн¤ операц≥й проблемними банками без будь-¤ких зм≥н в њхн≥й робот≥ призводить до упов≥льненн¤ темп≥в економ≥чного зростанн¤. ¬ результат≥ банкрутства банк≥в ≥ зниженн¤ р≥вн¤, перерозпод≥лених по вс≥й банк≥вськ≥й систем≥, де¤к≥ платоспроможн≥ п≥дприЇмства можуть в≥дчувати труднощ≥ в отриманн≥ необх≥дних засоб≥в в ≥нших банках по таких процентних ставках, ¤к≥ вони заслужили своЇю репутац≥Їю в план≥ кредитоспроможност≥. ¬ результат≥ можуть збанкрутувати де¤к≥ життЇздатн≥ , але нел≥кв≥дн≥ п≥дприЇмства. Ќасл≥дком цього може бути пад≥нн¤ виробництва та попиту, що негативно впливаЇ на добробут ≥ прибутки ≥нших п≥дприЇмств ≥ домашн≥х господарств.

Ќа практиц≥ надзвичайно важко визначити в≥рог≥дн≥сть сукупного спливу на економ≥чну активн≥сть. ¬ крањнах з перех≥дною економ≥кою р≥дко зустр≥чаЇтьс¤ правильне ≥ доскональне розум≥нн¤ в≥дпов≥дноњ балансовоњ зв≥тност≥. ќднак можна припустити, що в≥рог≥дн≥сть кумул¤тивного впливу зростаЇ при: (а) зб≥льшенн¤ розм≥ру балансу банка чи п≥дприЇмства, ¤ке не виконуЇ своњх зобовФ¤зань; (в) в≥дсутност≥ альтернативних джерел ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства ( ринк≥в ц≥нних папер≥в або державного ф≥нансуванн¤); (с) зростанн≥ обФЇму ф≥нансуванн¤ або неплатеж≥в м≥ж п≥дприЇмствами; (d) в≥дсутност≥ ефективного ринку дл¤ актив≥в п≥дприЇмств, ¤к≥ не виконують своњ зобовФ¤занн¤; (е) невизначеност≥ серед вкладник≥в щодо ф≥нансового становища банк≥в ≥ њх основних кл≥Їнт≥в щодо пол≥тики перебудови, ¤ку проводить ур¤д.

 оли ризик кумул¤тивного впливу на макроеконом≥чному р≥вн≥ оц≥нюЇтьс¤ ¤к серйозний, то зам≥сть того, щоб закривати банки або допускати њхнЇ банкрутство, њх потр≥бно оздоровлювати або зливати , принаймн≥, найб≥льш≥ з них.

ќдин з аспект≥в проблеми банк≥вськоњ системи в крањнах з перех≥дною економ≥кою , повФ¤заний з перерозпод≥лом засоб≥в, створюЇ менше складнощ≥в, н≥ж у крањнах з розвинутими ринковими в≥дносинами. ¬раховуючи, що неспри¤тлив≥ активи банк≥в здеб≥льшого складаютьс¤ з кредит≥в, ¤к≥ видан≥ державним п≥дприЇмствам, а також через те, що сам≥ проблемн≥ банки здеб≥льшого належать держав≥, рекап≥тал≥зац≥¤ Ї питанн¤м внутр≥шньодержавного обл≥ку. ѕри закритт≥ банку багато актив≥в ≥ пасив≥в взаЇмозараховуютьс¤, зд≥йснюючи незначний реальний вплив на чист≥ активи державного сектора.

Ќеобх≥дн≥сть збереженн¤ дов≥ри кредитор≥в

Ѕанки не можуть працювати ¤к прибутков≥ ф≥нансов≥ посередники, ¤кщо вкладники не впевнен≥ в тому, що њхн≥ грош≥ будуть повернен≥. ¬трата дов≥ри призведе до вилученн¤ депонентами своњх кошт≥в ≥з банк≥в, що зб≥льшить варт≥сть банк≥вського кап≥талу ≥ загрожуватиме кризою л≥кв≥дност≥. ѕод≥бний вплив на л≥кв≥дн≥сть може грати в≥дносно важливу роль, ¤кщо видатки на перебудову банк≥вськоњ системи, принаймн≥ частково , несуть кредитори приватних банк≥в.

ƒомашн≥ господарства ≥ п≥дприЇмства мають лише обмежене у¤вленн¤ про справжн≥й стан балансу банк≥в ≥ тому њм важко оц≥нити в≥рог≥дн≥сть невиконанн¤ банками своњх зобовУ¤зань. “ому при вигникненн≥ проблем у банк≥вськ≥й сфер≥ незахищен≥ вкладники ≥ ≥нвестори намагаютьс¤ вжити так≥ф заходи: чим ширше розповсюджуютьс¤ проблеми, тим тим менш прозор≥ балансов≥ зв≥ти ≥ пол≥тика банк≥в, тим б≥льш зваженими ≥ пом≥ркованими стають вкладники, тим малоймов≥рн≥шою Ї сторонн¤ п≥дтримка проблемного банку, тим б≥льш глибокою буде перебудова. ¬ певний момент актив≥зуЇтьс¤ стадне в≥дчутт¤ ≥ в≥дбуваЇтьс¤ вилученн¤ кошт≥в з банку.

1	2	3

Ќазва: ћакроеконом≥чн≥ аспекти системноњ перебудови банк≥вськоњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1640 прочитано)