≈коном≥чна теор≥¤ > ≈коном≥чн≥ системи

≈коном≥чн≥ системи

Ќац≥ональна економ≥ка та основн≥ компоненти економ≥чноњ системи.

Ћюдство упродовж своЇњ ≥стор≥њ використовуЇ р≥зн≥ системи господарюванн¤. ƒе¤к≥ з них передбачають використанн¤ грошей, а в ≥нших грош≥ не потр≥бн≥. ќдн≥ системи господарюванн¤ забезпечують добробут людей, а в ≥нших б≥льш≥сть населенн¤ перебуваЇ на меж≥ ф≥з≥олог≥чного виживанн¤. ” ц≥й тем≥ з¢¤суЇмо суть економ≥чноњ системи та њњ основн≥ компоненти, а також ознаки товарного господарства. ÷е допоможе нам зрозум≥ти, чому, наприк≥нц≥ ’’ ст.. значна к≥льк≥сть крањн вибрала шл¤х до ринковоњ економ≥ки.

Ќац≥ональна економ≥ка.

≈коном≥чн≥ ресурси використовують у рамках нац≥ональноњ економ≥ки. ќсновне њњ завданн¤ Ч виробництво ≥ розпод≥л споживчих ≥ кап≥тальних благ, потр≥б≠них дл¤ п≥дтриманн¤ життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства.

Ќац≥ональна економ≥ка, або господарство крањни Ч це сукупн≥сть п≥дприЇмств, домогосподарств ≥ установ, ¤к≥ функц≥онують у межах певноњ держави.

ядром нац≥ональноњ економ≥ки Ї њњ галуз≥: промислов≥сть, с≥льське господарство, буд≥вельний комплекс, транспорт, зв'¤зок, банк≥вська система, охорона здоров'¤, осв≥та тощо. ѕромислов≥сть у свою чергу под≥л¤Їтьс¤ на обробну й видобувну; обробна Ч на важку й легку ≥ т.д. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими галуз¤ми економ≥ки називають њњ галузевою структурою. √алузева структура в≥дбиваЇ сусп≥льний под≥л прац≥.

—усп≥льний под≥л прац≥ означаЇ спец≥ал≥зац≥ю людей на виготовленн≥ певних вид≥в продукц≥њ або виконанн≥ окремих операц≥й. ¬≥н даЇ змогу

ефективн≥ше використовувати вм≥нн¤ людей ≥ виробнич≥ ресурси. –озр≥зн¤ють под≥л прац≥ двох вид≥в Ч усередин≥ сусп≥льства й усе≠редин≥ п≥дприЇмства. ѕод≥л прац≥ всередин≥ сусп≥льства ви¤вл¤Їтьс¤ в ≥снуванн≥ р≥зних галузей ≥ виробництв, а також територ≥ального под≥лу, тобто спец≥ал≥зац≥њ рег≥он≥в крањни, окремих крањн тощо. ¬середин≥ п≥дприЇмства под≥л прац≥ в≥дбуваЇтьс¤ м≥ж цехами, майс≠терн¤ми тощо. ѕод≥л прац≥ на п≥дприЇмств≥ даЇ змогу розчленувати виробничий процес на багато др≥бних спец≥ал≥зованих операц≥й чи завдань.

¬еликий под≥л прац≥ в≥дбувс¤ м≥ж племенами ще в умовах дав≠нього сусп≥льства. ќдн≥ племена спец≥ал≥зувалис¤ на скотарств≥, ≥нш≥ Ч на землеробств≥. —пец≥ал≥зац≥¤ обов'¤зково передбачаЇ обм≥н продуктами прац≥. —початку обм≥н зд≥йснювавс¤ у форм≥ бартеру, або пр¤мого продуктообм≥ну. « поглибленн¤м под≥лу прац≥ виникають грош≥, ≥ обм≥н в≥дбуваЇтьс¤ у вигл¤д≥ торг≥вл≥ товарами ≥ послугами.

Ћюдство не випадково поглиблюЇ под≥л прац≥ та розвиваЇ спец≥ал≥зац≥ю. ¬оно давно усв≥домило, що ц≥ процеси забезпечують неаби¤ку вигоду Ч п≥двищують продуктивн≥сть прац≥.

 ласичний приклад впливу под≥лу прац≥ на зростанн¤ њњ продук≠тивност≥ знаходимо в јдама —м≥та, ¤кий анал≥зував виробництво голок. ќдин роб≥тник упродовж дн¤ м≥г виготовити к≥лька дюжин недосконалих голок, зазначив учений. Ќевелика ж група роб≥тник≥в, у ¤к≥й кожен завд¤ки под≥лу виробничих функц≥й виконував прост≥ повторюван≥ операц≥њ, виготовл¤ла тис¤ч≥ голок за день.

—пец≥ал≥зац≥¤ роб≥тник≥в на виконанн≥ окремоњ операц≥њ п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥, бо даЇ змогу повн≥ше використати зд≥бност≥ й майстерн≥сть людей.  р≥м того, спец≥ал≥зац≥¤ спри¤Ї навчанню у процес≥ прац≥. Ќав≥ть за однакових природних зд≥бностей спец≥а≠л≥зац≥¤ людей на р≥зних видах зан¤ть п≥двищуватиме продуктивн≥сть њхньоњ прац≥.

ѕод≥л прац≥ в≥дбуваЇтьс¤ не лише м≥ж окремими прац≥вниками чи п≥дприЇмствами, а також м≥ж рег≥онами крањни та м≥ж крањнами. –ег≥они крањни спец≥ал≥зуютьс¤ на виробництв≥ р≥зних вид≥в госпо≠дарськоњ продукц≥њ чи виготовленн≥ р≥зних промислових вироб≥в. √еограф≥чна спец≥ал≥зац≥¤ виробництва даЇ змогу кожному рег≥ону в межах крањни чи р≥зним крањнам виробл¤ти т≥ продукти, ¤к≥ за на¤вних ресурс≥в можна виготовл¤ти найефективн≥ше. –озвиток спец≥ал≥зац≥њ посилюЇ взаЇмозалежн≥сть економ≥чних одиниць ≥ зближуЇ народи.

¬иготовленн¤ будь-¤кого товару масового виробництва залежить, ¤к правило, в≥д добре налагодженоњ взаЇмод≥њ багатьох спец≥а≠л≥зованих п≥дприЇмств. Ќаприклад, припиненн¤ з певних причин роботи на п≥дприЇмств≥, ¤ке виготовл¤Ї двигуни дл¤ легкових авто≠моб≥л≥в, тимчасово може зменшити не лише обс¤г виробництва

останн≥х, а й споживанн¤ бензину. ÷е у свою чергу може призвести до скороченн¤ видобутку нафти у нафтовидобувних крањнах.

ѕоглибленн¤ под≥лу прац≥ Ї важливою умовою нагромадженн¤ нац≥онального багатства споживчих ≥ кап≥тальних благ, ≥нтелектуаль≠ноњ власност≥ й профес≥йноњ майстерност≥ прац≥вник≥в. ¬одночас у господарське житт¤ залучаЇтьс¤ дедал≥ б≥льший обс¤г ресурс≥в: корисних копалин, с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥с≥в, водоймищ, ¤к≥ Ї важливою складовою нац≥онального багатства. « розвитком економ≥ки вони, на жаль, вичерпуютьс¤, а стан довк≥лл¤ пог≥р≠шуЇтьс¤. ќсобливо гостро ц¤ проблема постала наприк≥нц≥ XX ст.

2. ≈коном≥чна система та њњ компоненти.

≈фективн≥сть функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки Ч задоволенн¤ поточних потреб сусп≥льства, нагромадженн¤ нац≥онального ба≠гатства ≥ стан довк≥лл¤ Ч вир≥шальною м≥рою залежить в≥д типу економ≥чноњ системи.

≈коном≥чна система Ч це спос≥б орган≥зац≥њ нац≥ональноњ економ≥ки.

ќсновними елементами економ≥чноњ системи Ї, по-перше, спос≥б узгодженн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарського житт¤, або спос≥б розв'¤занн¤ основних проблем орган≥зац≥њ економ≥ки; по-друге, власн≥сть на виробнич≥ ресурси та виготовлен≥ життЇв≥ блага.

√осподарське житт¤ будь-¤кого сусп≥льства передбачаЇ узгоджен≠н¤ ≥ розв'¤занн¤ безл≥ч≥ проблем. —еред них Ї три, ¤к≥ називають основними, або фундаментальними, проблемами орган≥зац≥њ еконо≠м≥ки: що виробл¤ти ? ¤к виробл¤ти ? дл¤ кого виробл¤ти ?

ўо виробл¤ти? як≥ блага та в ¤к≥й к≥лькост≥ виробл¤ти? —к≥льки кожного з товар≥в маЇ виробити економ≥ка ≥ ск≥льки кожноњ з послуг варто запропонувати? ≤ коли це зробити? ўо сьогодн≥ сл≥д вироб≠л¤ти Ч од¤г чи взутт¤, небагато високо¤к≥сних дорогих сорочок чи багато дешевих? „и виробл¤ти багато предмет≥в споживанн¤ й неба≠гато товар≥в виробничого призначенн¤, чи навпаки?

як сл≥д виробл¤ти блага? як≥ ф≥рми мають це робити? як≥ техно≠лог≥њ та ресурси сл≥д використовувати дл¤ виробництва продукт≥в? ≤з чого краще виробл¤ти електроенерг≥ю Ч з нафти чи з вуг≥лл¤? ’то маЇ обробл¤ти землю, а хто навчати учн≥в та студент≥в? як доц≥льн≥ше виробл¤ти блага Ч за допомогою машин ≥ механ≥зм≥в чи ручноњ прац≥? Ќа приватних чи державних п≥дприЇмствах?

ƒ≥¤ кого виробл¤ти блага?  ому пожинати плоди економ≥чних зусиль, тобто ¤к розпод≥л¤ти виготовлен≥ блага м≥ж р≥зними ≥нди≠в≥дами та домогосподарствами? яке ми хочемо мати сусп≥льство Ч де мало багатих ≥ багато б≥дних, чи в ¤кому переважаЇ середн≥й клас, а багатих ≥ б≥дних обмаль?

” р≥зних економ≥чних системах використовують р≥зн≥ способи розв'¤занн¤ цих трьох проблем орган≥зац≥њ економ≥ки. ≈коном≥чн≥ системи розр≥зн¤ютьс¤ не лише за цими способами, а й за тим, хто волод≥Ї економ≥чними ресурсами. ’то Ї власником земл≥ та завод≥в, вуг≥льних шахт ≥ л≥с≥в? ’то волод≥Ї будинками й готел¤ми? ѕро≠дуктивною худобою та автомоб≥льними шл¤хами?

¬ економ≥ц≥, ¤ка грунтуЇтьс¤ на приватн≥й власност≥, економ≥ч≠ними ресурсами та виробленими продуктами волод≥ють здеб≥льшого приватн≥ особи та ф≥рми, ¤к≥ њм належать. ѕроте в ус≥х крањнах з приватною власн≥стю держава волод≥Ї значними активами, що вклю≠чають землю, л≥си, транспортну мережу, житлов≥ об'Їкти тощо.

¬ економ≥ц≥ з державною власн≥стю економ≥чн≥ ресурси належать держав≥. ѕрикладом такоњ економ≥ки був —–—–.

 ожн≥й нац≥ональн≥й економ≥ц≥ притаманн≥ своњ особлив≥ риси, проте загалом розр≥зн¤ють два типи економ≥чних систем. ÷е Ч традиц≥йне, або натуральне, господарство й товарне господарство. “оварне господарство, у свою чергу, може бути ринковим або адм≥н≥≠стративно-командним. ≈коном≥ки багатьох крањн Ї перех≥дними, тобто одну економ≥чну систему зм≥нюЇ ≥нша. “ак, украњнська еконо≠м≥ка нин≥ переходить в≥д командних до ринкових в≥дносин.

Ќатуральне господарство Ч це економ≥чна система, в ¤к≥й повед≥нка суб'Їкт≥в господарського житт¤ грунтуЇтьс¤ переважно на традиц≥¤х ≥ звича¤х.

” натуральному господарств≥ под≥л прац≥ ≥снуЇ головно у вигл¤д≥ природного под≥лу трудових обов'¤зк≥в м≥ж чолов≥ками й ж≥нками. ћолод≥ чолов≥ки насл≥дують зан¤тт¤ своњх батьк≥в: полюванн¤, с≥льськогосподарськ≥ роботи, ремесло тощо. ћолод≥ ж≥нки викону≠ють т≥ види роб≥т, що ≥ њхн≥ матер≥: готують њжу, працюють у пол≥, шиють ≥ перуть од¤г тощо. « часом в≥дбуваютьс¤ незначн≥ зм≥ни у життЇвих благах, ¤кими користуЇтьс¤ населенн¤. Ќасл≥дуютьс¤ також традиц≥йн≥ методи виробництва, техн≥ки та технолог≥њ. Ќа≠решт≥, розпод≥л виготовлених благ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до давно усталених традиц≥й.

«алежно в≥д р≥вн¤ особистоњ свободи труд≥вника ≥снували р≥зн≥ системи натуральноњ економ≥ки: рабовласницька, кр≥пацьке господарство патр≥архальна сел¤нська с≥м¢¤ тощо.

”с≥ системи натурального господарства малоефективн≥, бо в них в≥дсутн≥й под≥л прац≥ м≥ж господарськими одиниц¤ми.

ѕрава власност≥ в економ≥ц≥.

ќсновн≥ права власност≥.

” пон¤тт¤ Ђвласн≥стьї люди часто вкладають р≥зний зм≥ст. –≥ч у т≥м, що це пон¤тт¤ надзвичайно м≥стке. ¬оно маЇ багато в≥дт≥нк≥в, або аспект≥в: юридичний, економ≥чний, ≥сторич≠ний.  оли цим пон¤тт¤м оперуЇ правник, його, зрозум≥ло, ц≥кавить передус≥м правовий б≥к власност≥. ≤сторик розг≠л¤даЇ особливост≥ ≥нституту власност≥ у р≥зних крањнах у р≥зн≥ епохи. ≈коном≥ст анал≥зуЇ власн≥сть насамперед ≥з позиц≥њ того, ¤кою м≥рою вона спри¤Ї ефективному використанню обмежених ресурс≥в, ¤к впливаЇ на координац≥ю економ≥чноњ д≥¤льност≥.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4664 прочитано)