≈коном≥чна теор≥¤ > ћетодолог≥¤ проектного анал≥зу

ƒо не¤вних виг≥д в≥днос¤ть також вигоди, ¤к≥ не мають пр¤моњ грошовоњ оц≥нки ≥ в рад¤нськ≥й економ≥чн≥ л≥тератур≥ називалис¤ Усоц≥альним проектомФ. ѓх врахуванн¤ Ї досить складним економ≥чним завданн¤м, що постаЇ, скаж≥мо, при проведенн≥ еколог≥чного анал≥зу. Ќев≥дчутн≥ вигоди мають враховуватис¤ при оц≥нц≥ виг≥д ≥ ¤к зм≥цненн¤ ≥м≥джу ф≥рми (Угудв≥лФ), ≥ ¤к ≥нш≥ види нематер≥альних актив≥в.

” проектному анал≥з≥ необх≥дно уникати подв≥йного рахунку.

ќц≥нюючи проект, сл≥д брати до уваги вс≥ витрати ≥ вигоди проекту, але не можна њх враховувати дв≥ч≥. Ќаприклад, виплата процент≥в за кредит або одержанн¤ доход≥в в≥д реал≥зац≥њ основних фонд≥в можуть бути врахован≥ ¤к витрати дв≥ч≥. “ому перел≥к виг≥д ≥ витрат сл≥д максимально детал≥зувати ≥ дбати, щоб не допустити подв≥йного рахунку.

¬ажливе значенн¤ в проектному анал≥з≥ маЇ п≥дх≥д, при ¤кому розр≥зн¤Їтьс¤ економ≥чний ≥ ф≥нансовий анал≥з проекту.

≈коном≥чний анал≥з витрат ≥ виг≥д треба проводити в такому обс¤з≥, щоб можна було визначити з достатньою точн≥стю економ≥чну ц≥нн≥сть проекту ≥ встановити в≥дносну ц≥нн≥сть вибору вар≥ант≥в проекту. ÷ей анал≥з повинен зТ¤сувати, чи проект забезпечить збут продукц≥њ за ц≥нами, що дають прибуток. ѕри анал≥з≥ проект≥в, ¤к≥ не передбачають одержанн¤ товарноњ продукц≥њ, також необх≥дно прогнозувати потребу в результатах його зд≥йсненн¤. “ак, дл¤ проекту по прокладанню шосе необх≥дно визначити в≥дпов≥дн≥ проектно-конструкторськ≥ стандарти, дл¤ осв≥тн≥х проект≥в Ц к≥льк≥сть ≥ розм≥ри осв≥тн≥х заклад≥в.

‘≥нансовий анал≥з покликаний встановити ф≥зичну приваблив≥сть кап≥таловкладень дл¤ орган≥зац≥њ, ¤ка ф≥нансуЇ проект, а також дл¤ гаданих учасник≥в та ос≥б, що одержують вигоду в≥д реал≥зац≥њ проекту, ≥ дати загальну схему ф≥нансового плану, ¤кий би забезпечував на¤вн≥сть кошт≥в на зд≥йсненн¤ проекту. як ≥ у випадку техн≥чноњ експертизи, економ≥чний, ф≥нансовий та ≥нш≥ види анал≥зу можуть, при потреб≥, провадитись детальн≥ше п≥сл¤ анал≥зу зд≥йснимост≥ проекту.

–езультатом анал≥зу зд≥йснимост≥ проекту може бути висновок про необх≥дн≥сть подальших пошук≥в в ≥нших галуз¤х з метою спри¤нн¤ усп≥шн≥й реал≥зац≥њ проекту ≥ дос¤гненн¤ нам≥чених ним ц≥лей. ƒо таких заход≥в можуть в≥дноситись удосконаленн¤ метод≥в кер≥вництва ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ персоналу орган≥зац≥њ, що зд≥йснюЇ проект; зм≥на пол≥тики в галуз≥ макроеконом≥ки або окремих сектор≥в економ≥ки; забезпеченн¤ п≥дтримки з боку зац≥кавлених у проект≥ ос≥б. Ќа практиц≥ анал≥з проекту вперше було застосовано щодо великих кап≥талом≥стких проект≥в (наприклад, спорудженн¤ гребель, електростанц≥й та автострад), а консалтингов≥ ф≥рми, ¤к≥ часто залучаютьс¤ до розробки таких обірунтувань, починали свою д≥¤льн≥сть ¤к ≥нженерн≥ ф≥рми. “ож техн≥чн≥ аспекти зд≥йснимост≥ переважали над ≥ншими ≥ розробл¤лис¤ краще.

ƒл¤ прикладу наведемо таблицю врахуванн¤ витрат ≥ виг≥д при проведенн≥ економ≥чного та ф≥нансового анал≥зу.

јльтернативна варт≥сть та альтернативн≥ р≥шенн¤

ѕон¤тт¤ альтернативноњ вартост≥ (opportunity сost) Ї основоположним дл¤ проведенн¤ анал≥зу витрат ≥ виг≥д. Ѕ≥льше того, визначальною рисою р≥зних економ≥чних систем Ї те, ¤ким чином враховуЇтьс¤ альтернативна варт≥сть при прийн¤тт≥ р≥шень. ≈фективн≥шою Ї система, що забезпечуЇ найповн≥ше врахуванн¤ альтернативноњ вартост≥.

ќск≥льки дл¤ задоволенн¤ вс≥х потреб завжди бракуЇ ресурс≥в, постаЇ завданн¤ оптимального використанн¤ доступних ресурс≥в. ѕотенц≥йно будь-¤к≥ ресурси можна використати к≥лькома способами. “ак, земельну д≥л¤нку в м≥ст≥ можна використати дл¤ спорудженн¤ на н≥й житла, адм≥н≥стративних будинк≥в, промислових п≥дприЇмств або закладенн¤ парку. –езерви ≥ноземноњ валюти крањни можна використати дл¤ ≥мпортуванн¤ споживчих товар≥в, придбанн¤ промисловоњ сировини або дл¤ ≥нвестуванн¤ в кап≥тальне буд≥вництво. ¬икористанн¤ ресурс≥в на одн≥ ц≥л≥ неминуче виключаЇ можлив≥сть ≥ншого њх використанн¤. јльтернативна варт≥сть використовуваного певним чином ресурсу визначаЇтьс¤ ц≥нн≥стю, ¤ку в≥н м≥г би мати при використанн≥ найкращим з можливих альтернативних способ≥в.  онцепц≥¤ альтернативноњ вартост≥ Ї простим, але потужним знар¤дд¤м, що в≥д≥граЇ центральну роль в анал≥з≥ витрат ≥ виг≥д.

«упинимось на розгл¤д≥ альтернативноњ вартост≥ докладн≥ше.

–озгл¤даючи питанн¤ про витрати виробника, до уваги беруть сировину, сировину, матер≥али, витрати робочого часу, необх≥дн≥ ≥нструменти й механ≥зми тощо. ѕот≥м проводитьс¤ оц≥нка цих ресурс≥в у грошовому вираз≥. ¬важаЇтьс¤, що витрати на виробництво певного товару дор≥внюють сум≥ проведених грошових оц≥нок. “ут немаЇ помилки, але питанн¤, чому ц≥ ресурси мають саме таку грошову оц≥нку, лишаЇтьс¤ без в≥дпов≥д≥.

«г≥дно з концепц≥Їю альтернативноњ вартост≥, грошова оц≥нка ресурс≥в в≥дображаЇ њх ц≥нн≥сть при найкращому альтернативному використанн≥. ƒл¤ по¤сненн¤ ц≥Їњ думки наведемо приклад. ѕри зб≥льшенн≥ обс¤г≥в буд≥вництва зростаЇ попит на деревину, внасл≥док чого њњ варт≥сть зб≥льшуЇтьс¤. ¬≥дтак зб≥льшуютьс¤ ≥ витрати на виробництво деревТ¤них мебл≥в, оск≥льки њх виробники мають сплачувати зрослу варт≥сть сировини.

–озгл¤немо ще один, складн≥ший приклад використанн¤ альтернативноњ вартост≥ в економ≥чному анал≥з≥.  рањна ≥мпортуЇ сухе молоко, п≥сл¤ переробки ¤кого одержуЇ звичайних продукт дл¤ реал≥зац≥њ на внутр≥шньому ринку. якою буде його економ≥чна ц≥на, ¤кщо розробити в крањн≥ програму розвитку тваринництва дл¤ виробництва звичайного молока? ƒор≥внюватиме вона витратам на його виробництво в крањн≥ з певною надбавкою чи маЇ бути прир≥вн¤на до паритетноњ ц≥ни ≥мпорту? —аме варт≥сть ≥мпорту та переробки молока становить альтернативну варт≥сть виробництва молока в крањн≥. «вичайно, нав≥ть ¤кщо в≥тчизн¤н≥ витрати будуть вищ≥, н≥ж ≥мпортн≥ паритетн≥ ц≥ни, крањна може вир≥шити питанн¤ виробництва власного молока, щоб забезпечити зайн¤т≥сть населенн¤ та незалежн≥сть в≥д ≥мпорту. јле таке р≥шенн¤ призведе до чистих втрат нац≥онального доходу.

ѕод≥бним чином концепц≥¤ альтернативноњ вартост≥ по¤снюЇ ≥ варт≥сть робочоњ сили. “ак, при в≥дкритт≥ в крањн≥ сп≥льних п≥дприЇмств, зароб≥тна плата на ¤ких вища за звичайну, зб≥льшуютьс¤ витрати на зароб≥тну плату ≥ на ≥нших п≥дприЇмствах.

—поживча ц≥на на товар Ї його альтернативною варт≥стю. Ћюди плат¤ть за товар не ту ц≥ну, ¤ку вони складають сам≥, а ту, за ¤кою цей товар оц≥нюЇтьс¤ при найкращому альтернативному використанн≥.

Ќаведемо ще один приклад використанн¤ альтернативноњ вартост≥ в проектному анал≥з≥.

¬ одному з цех≥в п≥дприЇмства стоњть верстат, балансова варт≥сть ¤кого становить 8000 гр.од. «авод одержав пропозиц≥ю щодо продажу цього верстата за 10000 гр.од. на умовах франко-вагон. ¬арт≥сть демонтуванн¤ верстата становить 500 гр.од., п≥дготовка до в≥дправки Ц 300 гр.од., транспортуванн¤ на станц≥ю та завантаженн¤ Ц 200 гр.од., податки Ц 40%. “им часом Ї можлив≥сть використати цей верстат в ≥ншому цеху заводу, що означай витрати на його демонтуванн¤ Ц 500 гр.од., транспортуванн¤ на самому завод≥ Ц 50 гр.од., повторний монтаж та налагодженн¤ Ц 750 гр.од. як за таких умов вирахувати варт≥сть верстата при його використанн≥ в ≥ншому цеху? «г≥дно з концепц≥Їю альтернативноњ вартост≥, розрахунок маЇ бути такий.

” раз≥ продажу верстата чист≥ надходженн¤ становитимуть

(10 000 - (500 + 300 + 200)) - ((10 000 - (500 + 300 + 200)) - 8 000) х 0,4 = 8 600.

¬арт≥сть використанн¤ верстата становитиме:

8 600 + (50 + 750) = 9 400.

“ут треба зробити застереженн¤. ≤нод≥ при обрахунку ц≥Їњ вартост≥ помилково включають ще 500 гр.од. ”т≥м, варт≥сть монтажу вже було включено в розрахунок чистих надходжень.

ƒл¤ визначенн¤ альтернативност≥ вартост≥ кап≥талу використовуютьс¤ марг≥нальн≥ або останн≥ проекти оптимальноњ державноњ чи корпоративноњ ≥нвестиц≥йноњ програми. ÷е даЇ можлив≥сть враховувати ¤к можлив≥ ≥нвестиц≥њ, так ≥ найнижчий прийн¤тний прибуток в≥д кап≥талу. ѕрост≥ше кажучи, ми можемо визначити альтернативну варт≥сть кап≥талу, ¤кщо в≥дом≥ вс≥ можливост≥ щодо вкладенн¤ кап≥талу та розм≥ри доступного кап≥талу.

1	2

Ќазва: ћетодолог≥¤ проектного анал≥зу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1334 прочитано)