≈коном≥чна теор≥¤ > ћехан≥зм м≥жбюджетних в≥дносин ¤к фактор стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤
ѕеревага серед вид≥в трансфертних ресурс≥в останн≥м часом надаЇтьс¤ дотац≥¤м, покликаним збалансувати дох≥дн≥ ≥ витратн≥ частини м≥сцевих бюджет≥в. «ростанн¤ питомоњ ваги трансферт≥в у дох≥дних джерелах м≥сцевих бюджет≥в зокрема обумовлене тенденц≥Їю зростанн¤ числа дотац≥йних областей. ” 1999 роц≥ дотуванню п≥дл¤гають ус≥ рег≥они ”крањни. «а такими кроками центрального ур¤ду простежуЇтьс¤ його намаганн¤ до вилученн¤ ≥ централ≥зованого розпод≥лу ресурс≥в. ¬≥дображенн¤ питомоњ ваги трансферт≥в у доходах м≥сцевих бюджет≥в даЇ узагальнену збалансовану картину отриманн¤ рег≥онами ф≥нансовоњ допомоги з центру ≥ не враховуЇ ≥ндив≥дуальних потреб у н≥й кожноњ обласноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥. «а р≥внем дотац≥йност≥ бюджет≥в областей њх можна класиф≥кувати на три групи: найменш дотац≥йн≥ (0-20 % у загальному обс¤з≥ кожного бюджету област≥), середньодотац≥йн≥ (20-40 %), надтодотац≥йн≥ (40-60 %). ƒо першоњ групи сл≥д в≥днести јвтономну –еспубл≥ку рим, ƒн≥пропетровську, ƒонецьку, «апор≥зьку, ињвську, Ћуганську, Ћьв≥вську, ћиколањвську, ќдеську, ѕолтавську, —умську, ’арк≥вську област≥, м≥ста ињв ≥ —евастополь; до другоњ Ц ¬≥нницьку, ≤вано-‘ранк≥вську, –≥вненську, ’ерсонську, ’мельницьку, „еркаську, „ерн≥вецьку, „ерн≥г≥вську област≥; до третьоњ Ц ¬олинську, ∆итомирську, «акарпатську, ≥ровоградську, “ерноп≥льську област≥. ƒиференц≥ац≥¤ рег≥он≥в ”крањни обумовлена њх р≥зним р≥внем економ≥чного розвитку, передус≥м у промисловому план≥. Ѕ≥льш≥сть першоњ групи Ц менш дотац≥йних областей -- складають адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥ —ходу ”крањни. Ќа —х≥дний економ≥чний макрорайон припадаЇ 65 % виробництва промисловоњ та 33 % с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, 51,8 % експорту ”крањни. Ќа противагу йому стоњть розвиток «ах≥дного економ≥чного макрорайону, питома вага ¤кого в товарн≥й продукц≥њ промисловост≥ ”крањни набагато нижча в≥д зазначених вище показник≥в ≥ складаЇ близько 37 %, с≥льського господарства, навпаки, вища Ц 52 % [5]. ѕеревищенн¤ частки промисловоњ продукц≥њ над с≥льськогогосподарським товарним обс¤гом даЇ п≥дстави говорити, що сх≥дн≥ област≥ ”крањни мають б≥льш широку податкову базу, н≥ж зах≥дн≥, в≥дпов≥дно величина податкових ≥ неподаткових надходжень буде б≥льше саме у цих областей, ≥ т≥льки вони спроможн≥ найб≥льш повно надати товари сусп≥льного вжитку мешканц¤м, ¤к≥ проживають на њх територ≥њ. ¬ ”крањн≥ продовжуЇ застосовуватис¤ пор¤док наданн¤ дотац≥й ≥ субвенц≥й шл¤хом переливу кошт≥в в≥д УзаможнихФ сх≥дних областей до Уб≥днихФ областей через ƒержавний бюджет, ¤кий при цьому безпосередньо бере участь. “акий пор¤док не обумовлюЇтьс¤ техн≥чними детал¤ми у нормативн≥й баз≥ нашоњ крањни ≥ проводитьс¤ безсистемним способом. Ќа нашу думку, б≥льш доц≥льним було б застосуванн¤ такоњ схеми наданн¤ трансферт≥в, ¤ка б передбачала створенн¤ фонду ф≥нансовоњ п≥дтримки адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень (див. рис. 2). «апровадженн¤ наведеного механ≥зму трансфертуванн¤ у бюджетн≥й систем≥ ”крањни передбачаЇ використанн¤ формули, ¤ка б враховувала ф≥скальн≥ можливост≥ ≥ частково бюджетн≥ потреби територ≥альних громад та њх обТЇднань: “≥ = (ѕср Ц ѕ≥) + ((¬≥ Ц ¬ср) / ¬ср) * ѕср * —т≥, де “≥ Ц величина трасферту, ¤кий маЇ одержати чи сплатити ≥-та область; ѕср Ц середн¤ по област¤х податкоспроможн≥сть; ѕ≥ Ц податкоспроможн≥сть ≥-тоњ област≥; ¬≥ Ц видатки ≥-тоњ област≥, необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ потреб населенн¤, що проживаЇ на њњ територ≥њ, у сусп≥льних товарах ≥ послугах; ¬ср Ц середн≥ видатки в ус≥х област¤х; —т≥ Ц середн¤ ставка, за ¤кою оподатковуЇтьс¤ дох≥дна база ≥-тоњ област≥. ѕодаткоспроможн≥сть Ї ключовою у ф≥нансовому план≥ категор≥Їю, к≥льк≥сн≥ вим≥ри ¤коњ в≥дображають можливост≥ рег≥ону щодо вид≥ленн¤ в бюджет крањни грошових ресурс≥в п≥сл¤ задоволенн¤ потреб власних в≥дтворювальних процес≥в. ќск≥льки дл¤ економ≥чного зростанн¤ рег≥ону ≥ крањни в ц≥лому необх≥дно не просте, а розширене в≥дтворенн¤ дл¤ нарощуванн¤ нац≥онального багатства та вс≥х процес≥в життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, формал≥зовано податкоспроможн≥сть можна в≥добразити таким чином: ѕ = ¬¬ѕ Ц ѕв, де ѕ Ц податкоспроможн≥сть област≥; ¬¬ѕ Ц валовий внутр≥шн≥й продукт област≥; ѕв Ц потреби на в≥дтворювальн≥ процеси в област≥. ѕ≥д середньою по област¤х податкоспроможн≥стю треба розум≥ти обс¤г доход≥в в межах ”крањни, що може бути обТЇктом оподаткуванн¤ закр≥пленими за громадами податками ≥ припадаЇ на одиницю адм≥н≥стративно- територ≥ального утворенн¤ (одну область). “≥ громади, що мають доходи, нижч≥ р≥вн¤ середньоњ податкоспроможност≥, потребуватимуть ф≥нансовоњ допомоги дл¤ наданн¤ послуг на в≥дпов≥дному р≥вн≥. ≤нша група громад матиме надлишок власних ф≥нансових ресурс≥в дл¤ цих потреб ≥ повинна њхню частину передати держав≥ (критер≥њ в≥днесенн¤ рег≥он≥в до групи Уб≥днихФ ≥ УбагатихФ, а також м≥сцевих бюджет≥в до категор≥й Удонор≥вФ, Урецип≥Їнт≥вФ ≥ Унейтрал≥ст≥вФ подано у рис. 2). ѕропонована схема передбачаЇ створенн¤ фонд≥в ф≥нансовоњ п≥дтримки ¤к на р≥вн≥ центральноњ влади, так ≥ на рег≥ональному р≥вн≥. ‘онд ф≥нансовоњ п≥дтримки адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень на державному р≥вн≥ повинен шом≥с¤чно нараховуватис¤ в≥д фактичних надходжень в ƒержавний бюджет ѕƒ¬ ≥ податку на прибуток п≥дприЇмств, а також кошт≥в, що отримують Убагат≥Ф рег≥они в≥д прибуткового податку з громад¤н, за нормативом, встановленим «аконом про ƒержавний бюджет ”крањни. ‘ормуванн¤ ж рег≥ональних фонд≥в ф≥нансовоњ взаЇмодопомоги забезпечуватиметьс¤ перерахуванн¤м грошових ресурс≥в в≥д м≥сцевих бюджет≥в Удонор≥вФ в≥дпов≥дно по податку на прибуток п≥дприЇмств чи прибутковому податку з громад¤н (див. рис. 2) за нормативом, закр≥пленим окремим законом. ѕраво на допомогу ≥з цих фонд≥в сл≥д надавати тим рег≥онам, ¤к≥ мають податкоспроможн≥сть на р≥вн≥ менше 5 % в≥д середньоњ податкоспроможност≥ в межах УбагатихФ областей та 8 % -- на територ≥њ Уб≥днихФ областей. ¬нески до фонд≥в мають зд≥йснювати громади ≥з податкоспроможн≥стю, що перевищуЇ 2 % в≥д середньоњ податкоспроможност≥ по рег≥онах крањни в УбагатихФ област¤х та 10 % -- в Фб≥днихФ. –озгл¤нувши особливост≥ механ≥зму м≥жбюджетних в≥дносин в ”крањн≥, доц≥льно було б перейти до анал≥зу рол≥ цього механ≥зму в процес≥ стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤ в крањн≥. ƒл¤ по¤сненн¤ механ≥зму економ≥чного зростанн¤ ≥снують р≥зн≥ модел≥, серед ¤ких найб≥льш поширеними Ї модел≥ мультипл≥катора. ”загальнюючим показником динам≥ки економ≥чного зростанн¤ вважаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ). як потужний ≥нструмент забезпеченн¤ поступового росту ¬¬ѕ представники кейнс≥анства вважають бюджетну пол≥тику. –ис. 2. Ќаданн¤ трансферт≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи, ¤ку можна було б запровадити в ”крањн≥
” р≥вн¤нн≥ ¬¬ѕ бюджетн≥ видатки G виступають ¤к метод, за посередництвом ¤кого державн≥ органи влади намагаютьс¤ дос¤гнути стаб≥льност≥ у зростанн≥ ¬¬ѕ: ¬¬ѕ = C + I + G + Nx, де C Ц витрати споживач≥в; I Ц ≥нвестиц≥йн≥ витрати; G Ц державн≥ витрати; Nx Ц чистий експорт, ¤кий визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж експортом та ≥мпортом крањни. —туп≥нь впливу державних видатк≥в на зростанн¤ ¬¬ѕ можна оц≥нити за допомогою бюджетного мультипл≥катора на ¬¬ѕ: mG = D¬¬ѕ / DG = 1 / (1 Ц MPC), де MPC Ц гранична схильн≥сть до споживанн¤, що Ї реакц≥Їю витрат споживач≥в на зм≥ну величини ¬¬ѕ. ѕредставимо формулу бюджетного мультипл≥катора у такому вигл¤д≥: mG = D¬¬ѕ / DG = 1 / (1 Ц (dC / d ¬¬ѕ)) ≥ визначимо з нењ зм≥ну ¬¬ѕ: D ¬¬ѕ = 1 / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) * DG. ѕозначимо через DGƒ Ц зм≥ну видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни, а через DGћ Ц зм≥ну видатк≥в м≥сцевих бюджет≥в, тод≥ економ≥чне зростанн¤ визначатиметьс¤, ¤к: D ¬¬ѕ = DGƒ / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) + DGћ / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)). ѕершу частину цього р≥вн¤нн¤ DGƒ / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) можна позначити через D ¬¬ѕƒ, а другу частину DGћ / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) через D ¬¬ѕћ. ѕрот¤гом 7 останн≥х рок≥в у структур≥ зведенного бюджету м≥ж видатками ƒержавного ≥ м≥сцевих бюджет≥в встановилос¤ сп≥вв≥дношенн¤ 61,6 : 38,4. «авершенного вигл¤ду формула економ≥чного зростанн¤ набуде у так≥й форм≥: D ¬¬ѕ = D ¬¬ѕƒ + D ¬¬ѕћ = DGƒ / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) + DGћ / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) = 0,62 * DG / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)) + 0,38 * DG / (1 Ц (dC / d¬¬ѕ)). « означеноњ формули можна вивести мультипл≥катор ƒержавного бюджету: mƒ = D¬¬ѕƒ / DG = 0,62 / (1 Ц (dC / d ¬¬ѕ)), а також мультипл≥катор м≥сцевих бюджет≥в: mћ = D¬¬ѕћ / DG = 0,38 / (1 Ц (dC / d ¬¬ѕ)). « огл¤ду на одержан≥ формули мультипл≥катор≥в можна зробити висновок, що на економ≥чне зростанн¤ в ”крањн≥ б≥льший вплив маЇ ƒержавний бюджет (майже в 1,6 раза, н≥ж м≥сцев≥ бюджети). р≥м того, ур¤д нашоњ крањни притримуЇтьс¤ т≥Їњ концепц≥њ регулюванн¤ економ≥ки, ¤ка в≥дводить у цьому процес≥ переважну роль ƒержавному бюджету перед м≥сцевими. «вичайно, у м≥сцевих орган≥в влади немаЇ таких важел≥в регулюванн¤ економ≥ки ≥ соц≥альноњ сфери. ÷е стосуЇтьс¤ насамперед монетарноњ пол≥тики, валютного регулюванн¤, контролю над ≥нфл¤ц≥Їю, митних тариф≥в, встановленн¤ експортно-≥мпортних та ≥нших квот, процентноњ та курсовоњ пол≥тики, бюджетного механ≥зму. ќц≥нку впливу м≥жбюджетного розпод≥лу державних функц≥й можна привести за допомогою показника еластичност≥ ¬¬ѕ з державних видатк≥в:
Ќазва: ћехан≥зм м≥жбюджетних в≥дносин ¤к фактор стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3115 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
