≈коном≥чна теор≥¤ > ћ≥жнародний под≥л прац≥

—пец≥ал≥зац≥¤ стаЇ залежною в≥д усп≥х≥в крањни в науково-техн≥чному прогрес≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ подальший розвиток м≥жнародного под≥лу пац≥ Ц перех≥д в≥д м≥жгалузевоњ до внутр≥галузевоњ. ¬ажливим субТЇктом цього пароцесу стали транснац≥ональн≥ корпорац≥њ. Ќа сучасному етап≥ внутр≥шньогалузева спец≥ал≥зац≥¤ под≥л¤Їтьс¤ на так≥ види:

ѕредметна спец≥ал≥зац≥¤ Ц випуск окремих вид≥в продукц≥њ;

“ипорозм≥рна Ц створенн¤ вироб≥в певного типу ≥ розм≥ру;

ѕодетальна Ц це випуск не готовоњ продукц≥њ, а њњ частини

“ехнолог≥чна Ц пол¤гаЇ в розм≥щенн≥ на територ≥њ ¤коњ-небудь крањни ланок виробництва певного товару.

Ќаукова Ц забезпечуЇ окрем≥й крањн≥ зосередитис¤ на певних видах науковоњ д≥¤льност≥.

ћ≥жнародний под≥л прац≥ надаЇ державам певних переваг. «авд¤ки участ≥ у ньому крањна може п≥двищити ефективн≥сть своЇњ нац≥ональноњ економ≥ки. ѕершою в ≥стор≥њ формою економ≥чних в≥дносин м≥ж крањнами була м≥жнародна торг≥вл¤, ¤ка нин≥ Ї найрозвин≥шеною формою м≥жнародного под≥лу прац≥. јдам см≥т, класик економ≥чноњ науки. «астосував дл¤ зТ¤суванн¤ причин розвитку св≥тового ринку пон¤тт¤ витрати виробництва р≥зних товар≥в. якщо пор≥вн¤ти. Ќаприклад витрати виробництва в≥вса ≥ виноградного вина у Ўотланд≥њ ≥ ѕортугал≥њ, то зрозум≥ло, що через в≥дм≥нност≥ у кл≥мат≥ овес виг≥дн≥ше вирощувати в Ўотланд≥њ, а виноград в ѕортугал≥њ. якщо ц≥ крањни в≥дпов≥дно спец≥ал≥зуватимутьс¤ ≥ обм≥нюватимутьс¤ результатами своЇњ прац≥, то це буде виг≥дно дл¤ кожноњ з них.

“акож ≥снуЇ принцип пор≥вн¤льних переваг. ÷ей принцип пол¤гаЇ в тому, що в рамках м≥жнародного под≥лу прац≥ та св≥товоњ торг≥вл≥ кожн≥й крањн≥ виг≥дн≥ше виробл¤ти ≥ ≥мпортувати т≥ товари, при виготовленн≥ ¤ких продуктивн≥сть прац≥ на њњ п≥дприЇмствах найвища. “аким чином, у св≥т≥ немаЇ крањни, ¤ка не змогла б знайти свого м≥сц¤ на св≥товому ринку.

ƒл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ важливе м≥сце маЇ конкурентоспроможн≥сть товар≥в, ¤к≥ продаютьс¤ на св≥товому ринку.  онкурентоспроможн≥сть тоару визначаЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м сукупних його характеристик ≥з характеристиками товар≥в Ц конкурент≥в за ступенем задоволенн¤ конкретних потреб ≥ за ц≥ною.

—в≥тов≥ ц≥ни в≥дображають ≥нтернац≥ональну (м≥жнародну) ц≥ну товару, ¤ка визначаЇтьс¤ головними продавц¤ми ≥ покупц¤ми певних вид≥в продукц≥њ та формуЇтьс¤ в ход≥ зд≥йсненн¤ великих ≥ регул¤рних операц≥й з товаром у в≥льно конвертован≥й валют≥ на св≥товому ринку. ¬изначити св≥тову ц≥ну на товар досить складно. ≈кспортери ≥ ≥мпортери дл¤ ор≥Їнтац≥њ використовують ц≥ни дов≥дков≥, б≥ржов≥, аукц≥онн≥, а також ц≥ни торг≥в. Ќайближчими до р≥вн¤ св≥тових ц≥н Ї ц≥ни великих експортно Ц ≥мпортних угод, що укладаютьс¤ в особливих центрах св≥товоњ торг≥вл≥, ≥ка Ї надзвичайно динам≥чним ¤вищем. Ќа сучасному етап≥ вона характеризуЇтьс¤ такими основними тенденц≥¤ми:

¬≥дбуваютьс¤ зм≥ни в географ≥чн≥й структур≥ св≥товоњ торг≥вл≥. «ростаЇ значенн¤ крањн Ц член≥в Ївропейського сп≥втовариства ( у 1960 р. њм належало 33,5% св≥тового експорту, а у 1991р. Ц 40%)

” св≥тов≥й торг≥вл≥ швидко зростаЇ частина япон≥њ ( з 3% в 1960р. до 9% в 1987р.) ≥ н≥меччини ( до 11,6 % у 1991р.) частка —Ўј у торг≥вл≥ зменшилась (з 16% до 12%).

«а останн≥ три дес¤тил≥тт¤ мало зм≥нилась у св≥тов≥й торг≥вл≥ часка крањн. ўо розвиваютьс¤ (215 у 1969 р. ≥ 20% у 1991р.).

«ростаЇ частка продукц≥њ нових ≥ндустр≥альних крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ.

«а прогнозами √енеральноњ угоди про тарифи ≥ торг≥влю (√ј““), частка крањн —х≥дноњ ™вропи ≥ колишнього —–—– у св≥тов≥й торг≥вл≥ зменшуватиметьс¤ ( т≥льки прот¤гом 1991р. у крањнах —х≥дноњ ≈вропи експрт зменшивс¤ на 20%, а ≥мпрорт Ц на 25%. ” крањнах —Ќƒ ≥мпорт звеншивс¤ на 12%. ÷¤ сама тенденц≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ в ”крањн≥).

«ростаЇ торг≥вл¤ науково-техн≥чною продукц≥Їю. «а останн≥ 10 рок≥в њњ обс¤г зр≥с майже в 10 раз≥в.

¬икористана л≥тература:

ћочерний Уќснови економ≥чноњ теор≥њФ

≤.‘. –од≥онова, ≤.—.  равченко У ќснови економ≥киФ ≤≤кн.

1	2

Ќазва: ћ≥жнародний под≥л прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3388 прочитано)