≈коном≥чна теор≥¤ > ћонопол≥њ

ћонопол≥њ

ѕЋјЌ.

¬веденн¤.

ћонопол≥стичн≥ тенденц≥њ ≥ монопол≥њ в ринков≥й економ≥ц≥.

¬иникненн¤ ≥ сутн≥сть монопол≥й.

‘орми ≥ види монопол≥й

јнтимонопольна пол≥тика на сучасному етап≥.

јнтимонопольне законодавство.

јнтимонопольна пол≥тика в умовах ринковоњ економ≥ки.

јнтимонопольна практика в ринков≥й економ≥ц≥ «аходу, можлив≥сть використанн¤ њњ досв≥ду в умовах ”крањни.

јнал≥з використанн¤ антимонопольноњ пол≥тики й антимонопольне законодавство —Ўј ≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи ≥ можлив≥сть њх використанн¤ на ”крањн≥.

¬исновок.

—писок л≥тератури.

¬веденн¤.

ѕроблеми монопол≥зац≥њ господарського житт¤ , конкуренц≥¤ на товарних ринках привертають сьогодн≥ пильну увагу не т≥льки спец≥ал≥ст≥в, але ≥ широких прошарк≥в населенн¤.

« початку 90-х рок≥в ц≥ проблеми гостро стали перед ”крањною: без прийн¤тт¤ твердих ≥ посл≥довних м≥р проти монопол≥зму не можна спод≥ватис¤ на усп≥х економ≥чноњ реформи ≥ перех≥д до ринковоњ економ≥ки. ”сп≥х економ≥чних перетворень у чималому ступен≥ залежить в≥д зваженоњ, вив≥реноњ системи регулюванн¤ державою монопольних процес≥в ≥ конкурентних в≥дношень. ” наш≥й крањн≥, промисловост≥ ¤коњ в спадщину в≥д командно-адм≥н≥стративноњ системи колишнього —–—– д≥ставс¤ ц≥лий комплекс г≥гант≥в-монопол≥ст≥в, особливо важливоњ стаЇ проблема демонопол≥зац≥њ економ≥ки ≥ недопущенн¤ посиленн¤ рол≥ вже чинних на ринку монопол≥й.

” ”крањн≥ процес створенн¤ державного контролю по недопущенню несумл≥нноњ конкуренц≥њ фактично почавс¤ з нул¤, тому що присутн¤ в ще зовс≥м нещодавно в керуванн≥ економ≥кою командно-адм≥н≥стративна система по своњй сут≥ виключала на¤вн≥сть в≥льноњ конкуренц≥њ в господарськ≥й д≥¤льност≥.

“ому на даному етап≥ величезне значенн¤ маЇ створенн¤ й удосконаленн¤ законодавчоњ бази з приводу регулюванн¤ монопол≥стичних процес≥в ≥ конкуренц≥њ, розум≥нн¤ населенн¤м ”крањни необх≥дност≥ економ≥чних реформ у дан≥й сфер≥.

” ц≥й робот≥ ми постараЇмос¤ роздивитис¤ основн≥ причини виникненн¤ монопол≥й; особливост≥ сучасноњ монопол≥зац≥њ економ≥ки; чинне на ”крањн≥ антимонопольне законодавство ≥ перспективи його удосконаленн¤, а також законодавство крањн ≥з розвитою ринковою економ≥кою в област≥ антимонопольноњ практики, досв≥д ¤коњ Ї небез≥нтересним ≥ дл¤ ”крањни.

ћонопол≥стичн≥ тенденц≥њ ≥ монопол≥њ

в ринков≥й економ≥ц≥.

¬иникненн¤ ≥ сутн≥сть монопол≥й.

Ќаприк≥нц≥ XIX стор≥чч¤ ринок чи ледве не вперше за свою багатов≥кову ≥стор≥ю розвитку з≥ткнувс¤ з≥ складними проблемами. ¬иникнула реальна погроза дл¤ функц≥онуванн¤ конкуренц≥њ (цього необх≥дного атрибута ринку). Ќа шл¤ху конкуренц≥њ виникнули ≥стотн≥ перешкоди у вид≥ монопол≥стичних утворень в економ≥ц≥.

≤стор≥¤ монопол≥њ дос¤гаЇ глибокоњ старожитност≥. ћонопол≥стичн≥ тенденц≥њ в р≥зних формах ≥ в неоднаковому ступен≥ ви¤вл¤ютьс¤ на вс≥х етапах розвитки ринкових процес≥в ≥ супроводжують њх. јле њхн¤ нов≥тн¤ ≥стор≥¤ починаЇтьс¤ в останн≥й третин≥ XIX стор≥чч¤, особливо п≥д час економ≥чноњ кризи 1873 р. ¬заимосв¤занн≥сть ¤вищ криз ≥ монопол≥й ( указуЇ на одну з причин монопол≥зац≥њ, ¤к-от: спробу багатьох ф≥рм знайти пор¤тунок кризових потр¤с≥нь у монопол≥стичн≥й практиц≥. Ќе випадково монопол≥њ в тод≥шн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ одержали назву Уд≥тей кризиФ.

ўо ¤вл¤ють собою монопол≥стичн≥ утворенн¤? якщо звернути увагу на промислове виробництво, то це окрем≥ значн≥ п≥дприЇмства, об'Їднанн¤ п≥дприЇмств, господарськ≥ товариства, що робл¤ть значну к≥льк≥сть продукц≥њ визначеного виду, завд¤ки чому займають дом≥нуюче положенн¤ на ринку; одержують можливост≥ впливати на процес ц≥ноутворенн¤, домагаючись виг≥дних ц≥н; одержують б≥льш висок≥ (монопольн≥) прибули.

ќтже, головною ознакою монопольного утворенн¤ (монопол≥њ) Ї зан¤тт¤ монопольного положенн¤. ќстаннЇ визначаЇтьс¤ ¤к дом≥нуюче положенн¤ п≥дприЇмц¤, що даЇ йому можлив≥сть самост≥йно або разом з ≥ншими п≥дприЇмц¤ми обмежувати конкуренц≥ю на ринку визначеного товару.

ћонопольне положенн¤ Ї бажаним дл¤ кожного п≥дприЇмц¤ або п≥дприЇмства. ¬оно дозвол¤Ї њм уникнути ц≥лий р¤д проблем ≥ ризик≥в, пов'¤заних ≥з конкуренц≥Їю, зайн¤ти прив≥лейовану позиц≥ю на ринку, концентруючи у своњх руках визначену господарську владу, вони мають можлив≥сть ≥з позиц≥й сили впливати на ≥нших учасник≥в ринку, нав'¤зувати њм своњ умови. ћожна вважати, що вони нав'¤зують своњ контрагентам, а ≥нод≥ ≥ товариству своњ особист≥ ≥нтереси.

2. ‘орми ≥ види монопол≥й.

≤снують р≥зн≥ види монопол≥й, що можна класиф≥кувати на трьох основних: природна, адм≥н≥стративна й економ≥чна.

ѕриродна монопол≥¤ виникаЇ внасл≥док об'Їктивних причин. ¬она в≥дбиваЇ ситуац≥ю, коли попит на даний товар у кращому ступен≥ задовольн¤Їтьс¤ одн≥Їњ або дек≥лькома ф≥рмами. ” њњ основ≥ особливост≥ технолог≥й виробництва й обслуговуванн¤ споживач≥в. “ут конкуренц≥¤ неможлива або небажана. ѕрикладом можуть служити энергозабезпеченн¤, телефонн≥ послуги, зв'¤зок ≥ т.д. ” цих галуз¤х ≥снуЇ обмежена к≥льк≥сть, ¤кщо не Їдине нац≥ональне п≥дприЇмство, ≥ тому, природно, вони займають монопольне положенн¤ на ринку.

јдм≥н≥стративна монопол≥¤ виникаЇ внасл≥док д≥й державних орган≥в. « одного боку, це наданн¤ окремим ф≥рмам виключного права на виконанн¤ визначеного роду д≥¤льност≥. « ≥ншого боку, це орган≥зац≥йн≥ структури дл¤ державних п≥дприЇмств, коли вони об'Їднуютьс¤ ≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ р≥зним головкомам, м≥н≥стерствам, асоц≥ац≥¤м. “ут, ¤к правило, групуютьс¤ п≥дприЇмства одн≥Їњ галуз≥. ¬они виступають на ринку ¤к один господарський суб'Їкт ≥ м≥ж ними не ≥снуЇ конкуренц≥њ. ≈коном≥ка колишнього –ад¤нського —оюзу належала до найб≥льше монопол≥зованого у св≥т≥. ƒом≥нуючоњ там була саме адм≥н≥стративна монопол≥¤, насамперед монопол≥¤ всесильных м≥н≥стерств ≥ в≥домств. Ѕ≥льш того, ≥снувала абсолютна монопол≥¤ держави на орган≥зац≥ю ≥ керуванн¤ економ≥кою, що грунтувалас¤ на пануюч≥й державн≥й власност≥ на засоби виробництва.

≈коном≥чна монопол≥¤ Ї найб≥льше поширеноњ. ѓњ по¤ва обумовлена економ≥чними причинами, вона розвиваЇтьс¤ на основ≥ законом≥рностей господарського розвитку. ћова йде про п≥дприЇмц≥в, що зум≥ли завоювати монопольне положенн¤ на ринку. ƒо нього ведуть два шл¤хи. ѕерший пол¤гаЇ в усп≥шному розвитку п≥дприЇмства, пост≥йному зб≥льшенн≥ його масштаб≥в шл¤хом концентрац≥њ кап≥талу. ƒругий (б≥льш швидкий) грунтуЇтьс¤ на процесах централ≥зац≥њ кап≥тал≥в, тобто на добров≥льному об'Їднанн≥ або поглинанн≥ переможц¤ми банкрут≥в. “им або ≥ншим шл¤хом або за допомогою обох, п≥дприЇмство дос¤гаЇ таких масштаб≥в, коли починаЇ дом≥нувати на ринку.

ўо Ї причиною по¤ви ≥ розвитки монопол≥стичних тенденц≥й? ѕо цьому питанню в економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують дв≥ точки зору. ѕо перший монопол≥зм трактуЇтьс¤ ¤к випадковий, не властивий ринковому господарству. ўо стосуЇтьс¤ ≥ншоњ точки зору, то монопол≥стичн≥ утворенн¤ визначаютьс¤ ¤к законом≥рн≥. ќдин ≥з прих≥льник≥в таких погл¤д≥в англ≥йський економ≥ст ј. ѕигу. ¬≥н напол¤гаЇ на тому, що Умонопол≥стична влада не виникаЇ випадковоФ. ¬она Ї лог≥чним завершенн¤м стратег≥њ п≥дприЇмств.

≤ншою руш≥йною силою д≥й п≥дприЇмц≥в у цьому напр¤мку Ї закон концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу. як в≥домо, д≥¤ цього закону спостер≥гаЇтьс¤ на вс≥х етапах розвитки ринкових в≥дносин. …ого руш≥Їм Ї конкурентна боротьба. ўоб вижити в так≥й боротьб≥, одержати велик≥ прибутки, п≥дприЇмц≥ змушен≥ вводити нову техн≥ку, зб≥льшувати масштаби виробництва. ѕри цьому з маси середн≥х ≥ малих п≥дприЇмств в≥докремлюЇтьс¤ дек≥лька б≥льш значних.  оли це в≥дбуваЇтьс¤, у найб≥льших

п≥дприЇмц≥в виникаЇ альтернатива: або продовжувати м≥ж собою збиткову конкурентну боротьбу, або д≥йти згоди щодо масштаб≥в виробництва, ц≥н, ринк≥в збуту ≥ т.д. як правило, вони вибирають другий вар≥ант, що призводить до по¤ви змови м≥ж ними, що Ї одним з основних ознак монопол≥зац≥њ економ≥ки. “аким чином, напрошуЇтьс¤ висновок, що по¤ва п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в обумовлено прогресом продуктивних сил, реал≥зац≥Їю переваг значного п≥дприЇмства над малий.

—учасна теор≥¤ вид≥л¤Ї три типи монопол≥й:

1) монопол≥¤ окремого п≥дприЇмства;

2) монопол≥¤ ¤к угода;

3) монопол≥¤, що засновуЇтьс¤ на диференц≥ац≥њ продукту.

ƒос¤гти монопольного положенн¤ першим шл¤хом нелегко, про що св≥дчить самий факт вин¤тковост≥ цих утворень.  р≥м цього, цей шл¤х до монопол≥њ можна вважати Упор¤днимФ, оск≥льки в≥н передбачаЇ пост≥йне п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥, дос¤гненн¤ переваги над конкурентами.

Ѕ≥льш доступним ≥ поширеним Ї шл¤х угоди дек≥лькох значних ф≥рм. ¬≥н даЇ можлив≥сть швидко створити ситуац≥ю, коли продавц≥ (виробники) виступають на ринку УЇдиним фронтомФ, коли зводитьс¤ на н≥що конкурентна боротьба, на самперед ц≥нова, покупець надаЇтьс¤ в безальтернативних умовах.

–озр≥зн¤ють п'¤ть основних форм монопол≥стичних об'Їднань. ћонопол≥њ монопол≥зують ус≥ сфери сусп≥льного в≥дтворенн¤: безпосередньо виробництво, обм≥н, розпод≥л ≥ споживанн¤. Ќа основ≥ монопол≥зац≥њ сфери обертанн¤ виникнули найпрост≥ш≥ форми монопол≥стичних об'Їднань Ч картел≥ ≥ синдикати.

 артель Ч це об'Їднанн¤ дек≥лькох п≥дприЇмств одн≥Їњ сфери виробництва, учасники ¤кого збер≥гають власн≥сть на засоби виробництва ≥ зроблений продукт, виробничу ≥ комерц≥йну самост≥йн≥сть, ≥ домовл¤ютьс¤ про частку кожного в загальному обс¤з≥ виробництва, ц≥нах, ринках збуту.

—индикат Ч це об'Їднанн¤ р¤ду п≥дприЇмств одн≥Їњ галуз≥ промисловост≥, учасники ¤кого збер≥гають засоби на засоби виробництва, але утрачають власн≥сть на зроблений продукт, а виходить, збер≥гають виробничу, але втрачають комерц≥йну самост≥йн≥сть. ” синдикат≥в збут товару зд≥йснюЇтьс¤ загальною збутовою конторою.

1	2	3	4

Ќазва: ћонопол≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (5322 прочитано)